Справа № 1-12/11

ВИРОК

ІМЕНЕМ          УКРАЇНИ

16 лютого 2011 року                                                                                 м. Білопілля

Білопільський районний суд Сумської області у складі:

головуючого судді                                                                      Черкашиної М. С.

при секретарі                                                                                Терещенко О. В.

з участю прокурора                                                                      Ралки  С. М.

адвоката                                                                             ОСОБА_1

законного представника                                                      ОСОБА_2

представника служби у справах дітей                                       Бутенка А.О

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальну справу по обвинуваченню:

ОСОБА_4,

ІНФОРМАЦІЯ_1, українця, громадянина України, уродженця та мешканця АДРЕСА_1, освіта середня, не одруженого, не працюючого, раніше судимого: 09 липня 2002 року Броварським районним судом Київської області за ст. 15, ч. 3 ст. 185 КК України до 3 років позбавлення волі, 03 січня 2006 року Білопільським районним судом за ч. 2 ст. 187, ч. 3 ст. 185, ст. 15, ч. 3 ст. 185, ч. 1 ст. 70, ч.4 ст. 70 КК України до позбавлення волі строком на 7 років з конфіскацією майна, звільнений 06 лютого 2010 року по відбуттю покарання,

- за  ч. 2 ст.  187 КК України.  

ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_4, українця, громадянина України, освіта середня, не одруженого, не працюючого, уродженця та мешканця АДРЕСА_2, раніше не судимого, ,

- за ст. за  ч. 2 ст.  187 КК України    

ВСТАНОВИВ:

07 червня 2010 року близько 23 години ОСОБА_4 разом із неповнолітнім ОСОБА_5, перебуваючи в стані алкогольного сп’яніння, проїжджали на велосипедах по бульвару Леніна в смт. Жовтневе Білопільського району. Побачивши неповнолітнього ОСОБА_6, який в цей час спілкувався із ОСОБА_7 та ОСОБА_8, вони підійшли до них.

Підійшовши до компанії молоді, ОСОБА_9 почав просити у них гроші у сумі  5 грн. для придбання пива, але йому відмовили. Незважаючи на відмову, ОСОБА_4 продовжував наполягати на тому, щоб йому дали вказану суму грошей для придбання пива, періодично висловлюючи погрози можливого застосування насильства до ОСОБА_6 та його товаришів, повідомивши їм також про факт перебування його у в’язниці за вбивство людини.            

          Неповнолітній ОСОБА_5, перебуваючи у стані алкогольного сп’яніння, бажаючи вподальшому продовжити вживати спиртне разом із ОСОБА_4, без попередньої на те домовленості з останнім, самостійно долучився до дій ОСОБА_4 та словесно підтримував  його погрози. При черговому повідомленні ОСОБА_6 та його товаришів про відсутність у них грошей,  ОСОБА_5 та ОСОБА_4 припинили пред’являти вимоги та просити гроші для придбання спиртного.  ОСОБА_6 тим часом пішов у напрямку свого місця проживання.

         Вподальшому ОСОБА_4, побачивши, що неповнолітній  ОСОБА_6 пішов додому один, вважаючи про наявність у нього грошових коштів, вирішив здійснити напад на останнього з  погрозою застосування насильства, що є небезпечним для життя та здоров’я особи.

         Реалізуючи свої злочинні наміри, діючи з корисливих мотивів та метою заволодіння чужим майном, а саме, грошовими коштами неповнолітнього ОСОБА_6, ОСОБА_4 разом із неповнолітнім ОСОБА_5 на велосипедах наздогнали останнього на вул. Заводській  в смт. Жовтневе приблизно о 1 годині  08 червня 2010 року.

         ОСОБА_4, продовжуючи свої протиправні дії, розуміючи, що зважаючи на нічний час доби, відсутність сторонніх осіб, перебування біля нього ОСОБА_5, який надавав впевненості  його діям своєю присутністю та словесною підтримкою реалізації його погроз, враховуючи також його повідомлення про перебування у в’язниці за вбивство людини, під’їхав  на велосипеді впритул до  ОСОБА_6 та, несподівано для останнього, притиснув до його лівого боку свій палець, який  ОСОБА_6 сприйняв за гостру викрутку, та висловив вимогу негайної передачі йому та ОСОБА_5 грошей у сумі 25 грн., а у випадку відмови, висловив погрозу  застосування насильства, що є небезпечним для життя та здоров’я останнього.  ОСОБА_5 в свою чергу словесно підтримав погрози ОСОБА_4 та необхідність передачі грошей, які вимагав останній.

          ОСОБА_6, відчуваючи гострий предмет, який йому приставив у бік ОСОБА_4 та вважаючи, що він може нанести шкоду його життю та здоров’ю, зважаючи на присутність при цьому ОСОБА_5, який підтримував погрози застосування насильства, що висловлював  ОСОБА_4, нічний час доби, відсутність сторонніх осіб, які б надали йому допомогу, та повідомлення ОСОБА_4 про його причетність до вбивства людини, реально сприйняв загрозу своєму життю та здоров’ю  і, вийнявши з кишені гроші в сумі 4 грн., передав  ОСОБА_4

          Вподальшому,  ОСОБА_4, не отримавши від неповнолітнього ОСОБА_6 повної суми грошей, помітивши у руках останнього мобільний телефон та навушники, що висіли на шиї, вирішив заволодіти вказаним майном.

Подовжуючи свої протиправні дії, діючи з корисливих спонукань, розуміючи, що ОСОБА_6 наляканий погрозою застосування до нього насильства, небезпечного для життя та здоров’я, продовжуючи висловлювати вказані погрози, ОСОБА_4 відкрито заволодів майном ОСОБА_6,  а саме:

·          мобільним телефоном марки «Sony Erricsson K750», вартістю 550 грн.;

·          з картою пам’яті на 2 GB, вартістю 158 грн. 60 коп.;

·          стартовим пакетом МТС, вартістю 10 грн.;

·          гарнітурою-навушниками «ЕМІКС», вартістю 80 грн.;

·          грошима на рахунку картки мобільного оператора «МТС» у сумі  44 коп.

Всього ОСОБА_4 заволодів майном ОСОБА_6 на загальну суму відповідно до висновку товарознавчої експертизи № 1358 від 02 червня 2010 року - 799 грн. 04 коп.

Після цього ОСОБА_4, погрожуючи ОСОБА_6 насильством, небезпечним для життя та здоров’я, у випадку повідомлення про вчинене відносно нього батькам та в правоохоронні органи, передав викрадене у останнього майно ОСОБА_5, який у черговий раз підтримав погрози ОСОБА_4    

Викрадене майно ОСОБА_4 та ОСОБА_5 використали у своїх корисних цілях.  

                  Допитаний у судовому засіданні підсудний ОСОБА_4 свою вину у вчиненні інкримінованого йому злочині визнав повністю і показав, що 07 червня 2010 року близько 23 години він разом із ОСОБА_5, перебуваючи у стані алкогольного сп’яніння, на велосипедах проїжджали по бульвару Леніна в смт. Жовтневе. Біля будівлі універмагу вони зустріли двох хлопців і дівчину. Під’їхавши до компанії молоді разом із ОСОБА_5, він попросив 5 грн. на пиво, але йому відмовили. Незважаючи на це, він, погрожуючи насильством, продовжував вимагати гроші. Крім цього він, щоб більше налякати молодь, сказав, що відбував у в’язниці покарання за вбивство людини. При цьому ОСОБА_5 словесно підтримував його погрози, хоча попередньої домовленості з цього приводу у них не було. Коли ОСОБА_6 та його товариші в черговий раз сказали, що у них немає грошей, він і ОСОБА_5 припинили просити гроші для придбання спиртного. В цей час ОСОБА_6 пішов додому. А він і ОСОБА_5, постоявши ще трохи із молоддю, поїхали далі. Побачивши через деякий час ОСОБА_6, який повернув на вулицю Заводську, він разом із ОСОБА_5 на велосипедах наздогнали останнього. Під’їхавши до ОСОБА_6 ззаду, він, щоб налякати хлопця, приставив йому у бік вказівний палець правої руки і став вимагати 25 грн.  на пиво. Крім цього він почав погрожувати йому насильством. ОСОБА_5 його знову підтримав. ОСОБА_6, злякавшись, вийняв із кишені 4 грн. і віддав йому. Після цього він забрав у ОСОБА_6 мобільний телефон і навушники, сказавши, що це завдаток і щоб ОСОБА_6 приніс ще 21 грн. Телефон і навушники він віддав ОСОБА_5, після чого, відпустивши ОСОБА_6, вони поїхали додому.    

Будучи допитаним у судовому засіданні підсудний ОСОБА_5 свою вину у вчиненні злочину визнав повністю і показав, що 07 червня 2010 року близько 23 години він разом із ОСОБА_4, перебуваючи у стані алкогольного сп»яніння на велосипедах проїжджали по бульвару Леніна в смт. Жовтневе. Побачивши біля будівлі універмагу двох хлопців і дівчину, вони під»їхали до них. ОСОБА_4  став попросити у них 5 грн. на пиво, але йому відмовили. Незважаючи на це, він, погрожуючи насильством, продовжував вимагати гроші. Крім цього ОСОБА_4, щоб більше налякати молодь, сказав, що відбував у в’язниці покарання за вбивство людини. Він у свою чергу словесно підтримував погрози ОСОБА_4, хоча попередньої домовленості з цього приводу у них не було. Коли ОСОБА_6 та його товариші в черговий раз сказали, що у них немає грошей, він і ОСОБА_4 припинили просити гроші для придбання спиртного. ОСОБА_6 в цей час пішов додому. А вони із ОСОБА_4 постоявши ще трохи із молоддю, поїхали далі. Побачивши через деякий час ОСОБА_6, який повернув на вулицю Заводську, він разом із ОСОБА_4 на велосипедах наздогнали останнього. Під’їхавши до ОСОБА_6 ззаду, ОСОБА_4 приставив йому у бік вказівний палець правої руки і став вимагати 25 грн.  на пиво. Крім цього ОСОБА_4 почав погрожувати йому насильством. Він у свою чергу знову підтримав ОСОБА_4. ОСОБА_6, злякавшись, вийняв із кишені 4 грн. і віддав ОСОБА_4 Після цього ОСОБА_4 забрав у ОСОБА_6 мобільний телефон і навушники, сказавши, що це завдаток і щоб ОСОБА_6 приніс ще 21 грн. Телефон і навушники ОСОБА_4 віддав йому. Після цього вони відпустивши ОСОБА_6,  поїхали додому.

Незважаючи на те, що ОСОБА_4 і ОСОБА_5 свою вину у вчиненні інкримінованого їм злочину визнали повністю, щиро розкаялися, їх вина підтверджується  показами свідків, які є логічними, послідовними і такими, що відповідають письмовим матеріалам справи.

Так, допитаний у якості свідка ОСОБА_7 показав, що 07 червня 2010 року, приблизно об 23 годині він, разом з ОСОБА_6 та ОСОБА_8 знаходились біля ринкових столиків, поблизу сільської ради, і в цей час до них велосипедами під»їхали два чоловіка, йому не відомих, один віком до 40 років назвався прізвиськом «ОСОБА_15», а менший назвав себе ім»ям ОСОБА_14, при  цьому вони знаходились у стані алкогольного сп»яніння. Коли вони під»їхали, попросили покурити, і ОСОБА_8 дав їм цигарок .Потім старший почав просити гроші на пиво, і коли йому сказали, що в них грошей не має, то почав погрожувати, казав при цьому, що їм краще гроші дати, бо будуть неприємності, казав при цьому, що він сидів у в»язниці за вбивство людини. Інших хлопець в цей час підтримував його погрози, казав, що даний «ОСОБА_15» може зробити те, що він каже. В подальшому погрози припинились, і дані особи просто просили гроші на пиво, потім знову погрожували. Чоловіки стояли біля них та курили приблизно годину. Вони  від даних осіб не втікали, думали, що вони самі підуть від них. Також дані особи цікавились мобільним телефоном ОСОБА_6, і він показував його, але зі своїх рук. Через деякий час ОСОБА_6 пішов додому, а «ОСОБА_15» та ОСОБА_14 ще трохи постояли,  покурили та пішли у слід, куди пішов ОСОБА_10  Пізніше він  дізнався, що тієї ночі дані особи забрали у ОСОБА_6 гроші, мобільний телефон та навушники .  

Крім показів свідка ОСОБА_7, вина підсудних підтверджується письмовими матеріалами справи в їх сукупності.

Так, із протоколу допиту потерпілого ОСОБА_6 вбачається, що 07 червня 2010 року близько 23 години він разом із ОСОБА_7 і ОСОБА_8 знаходились у центрі м.Жовтневе. В цей час до них на велосипедах під»їхали ОСОБА_4 та хлопець на ім»я ОСОБА_8. ОСОБА_11 почав говорити, що він був у в»язниці за вбивство людини, а ОСОБА_8 його підтримував. Після цього  ОСОБА_4  почав просити 5 грн. на пиво, але йому відмовили, сказавши, що в них грошей не має. Та ОСОБА_11 продовжував наполегливо просити гроші. Така розмова тривала близько години. Після цього він пішов додому, а ОСОБА_11 і ОСОБА_8 залишилися. Коли він підійшов до зупинки по вул.Заводській, до нього на велосипедах під»їхали ОСОБА_4 та ОСОБА_8. При цьому ОСОБА_4 підставив до його боку гострий предмет , на який він подумав, що то викрутка, і сказав що дасть йому 25 грн. на пиво. Зважаючи на те, що ОСОБА_4 був у стані алкогольного сп»ягніння, а також враховуючи, що окрім ОСОБА_4 та ОСОБА_8 поряд нікого не було, згадавши , що ОСОБА_4 сидів у в»язниці за вбивство людини, він злякався і дістав  із кишені 4 грн., які були у нього з собою. Після цього ОСОБА_4, продовжуючи тримати гострий предмет біля його боку, погрожував йому, що вразі якщо він повідомить про те, що у нього вимагали гроші батькам, то їм переламають ноги, я якщо поскаржиться у міліцію, то буде ще гірше. При цьому ОСОБА_8 підтримував погрози  ОСОБА_4  Крім цього, ОСОБА_4 забрав у нього з рук мобільний телефон і навушники, які висіли на шиї, сказавши, що якщо він хоче повернути свої речі, то наступного дня повинен принести йому 25 грн. Після цього ОСОБА_4 і ОСОБА_8 сіли на велосипеди і поїхали у бік траси ( а.с. 43-45).

Згідно протоколу допиту свідка ОСОБА_8 , 07 червня 2010 року, приблизно об 23 годині вона, разом з ОСОБА_6 та ОСОБА_7 знаходились біля ринкових столиків, поблизу сільської ради, і в цей час до них велосипедами під»їхали два чоловіка, їй не відомих, один віком до 40 років назвався прізвиськом «ОСОБА_15», а менший назвав себе ім.»ям ОСОБА_14, при  цьому вони знаходились у стані алкогольного сп»яніння. Коли вони під»їхали, то спочатку попросили покурити, і ОСОБА_6 дав їм цигарок, і вони від»їхали хвилин на 15, а потім повернулись, і старший почав просити гроші на пиво, і коли йому сказали, що в них грошей не має, то почав погрожувати, казав при цьому, що їм краще гроші дати, бо будуть неприємності, він позве місцевих, назвав когось із місцевих п»яниць казав при цьому, що він сидів у в»язниці. В цей час менший підтримував його погрози, казав, що даний «ОСОБА_15» може зробити те, що він каже. В подальшому дані погрози припинились, і дані особи просто просили гроші на пиво, потім знову погрожували, в результаті, десь через годину просто стояли з ними, та курили. Вони  від даних осіб не втікали, думали, що вони самі підуть від них. Також дані особи цікавились мобільним телефоном ОСОБА_6, і він показував його, але зі своїх рук. В подальшому ОСОБА_6 пішов додому а «ОСОБА_15» та ОСОБА_14 ще трохи постояли,  покурили та пішли у слід, куди пішов ОСОБА_6 В подальшому вона дізналась, що тієї ночі дані особи забрали у ОСОБА_6 гроші, мобільний телефон та навушники (а.с.53-54).

Під час очних ставок між ОСОБА_6 та ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6, ОСОБА_7 та ОСОБА_4, ОСОБА_7 та ОСОБА_12, було встановлено дійсні обставини відкритого заволодіння майном неповнолітнього ОСОБА_6 з погрозою застосування насильства, небезпечного для життя та здоров’я (а. с. 68-77).

Згідно протоколу відтворення обстановки та обставин події за участю ОСОБА_4, останній розповів про обставини відкритого заволодіння грошима, мобільним телефоном та навушниками ОСОБА_6, а також на місці показав, яким саме чином він поставив свій палець у бік ОСОБА_6 та погрожував йому ( а.с.78-83).

Відповідно до протоколів добровільної видачі та огляду мобільного телефону, карти пам’яті, сім-карти, навушників, що були викрадені у ОСОБА_6, зазначені речі видані ОСОБА_4 та ОСОБА_5 (а. с. 92-95).

Згідно висновку товарознавчої експертизи від 2 липня 2010 року №1358, вартість викраденого у ОСОБА_6 майна, а саме: мобільного телефону марки «Sony Ericson K750»,  карта пам’яті на 2 Gb, навушників «Емікс», складає 788 грн. 60 коп. (а .с. 87-89).  

Вина ОСОБА_4 і ОСОБА_5 підтверджується також іншими матеріалами справи в їх сукупності.

               За таких обставин суд приходить до висновку, що вина підсудних у скоєнні інкримінованого їм злочину в ході судового слідства знайшла своє повне підтвердження.

Таким чином, дії ОСОБА_4 і ОСОБА_5 суд кваліфікує за  ч. 2 ст.187 КК України, як розбій, тобто, напад, з метою заволодіння чужим майном, поєднаний із погрозою застосування насильства, небезпечного для життя та здоров’я особи, яка зазнала нападу, вчинений за попередньою змовою групою осіб.

При призначенні виду та міри покарання ОСОБА_4 суд враховує ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, який відноситься до категорії особливо тяжких, та ступінь його вини, особу підсудного, який задовільно характеризується за місцем мешкання, будучи судимим за вчинення умисних тяжких і особливо тяжких злочинів, на шлях виправлення не став і повторно скоїв умисний особливо тяжкий злочин проти власності, а також пом’якшуючі його відповідальність обставини, а саме, визнання вини і сприяння розкриттю злочину і встановленню істини у справі, відшкодування спричиненої злочином шкоди.

Обставиною, що обтяжує відповідальність ОСОБА_4 є вчинення злочину у стані алкогольного сп’яніння.

При призначенні виду та міри покарання ОСОБА_5 суд враховує  ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, який відноситься до категорії особливо тяжких, та ступінь його вини, особу підсудного, який позитивно характеризується за місцем мешкання, до кримінальної відповідальності притягується вперше, а також пом’якшуючі його відповідальність обставини, а саме, те, що він скоїв злочин будучи неповнолітнім, щире каяття, сприяння розкриттю злочину і встановленню істини у справі, відшкодування спричиненої злочином шкоди.

Обставиною, що обтяжує відповідальність ОСОБА_5 є вчинення злочину у стані алкогольного сп’яніння.   

Враховуючи вищевикладені пом’якшуючі відповідальність підсудного ОСОБА_4 обставини, суд приходить до висновку, що необхідним і достатнім для його виправлення та попередження нових злочинів буде покарання у виді позбавлення волі з конфіскацією майна.

Враховуючи вищевикладені пом’якшуючі відповідальність ОСОБА_5 обставини, суд приходить до висновку, що необхідним і достатнім для його виправлення та попередження нових злочинів буде покарання, нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції ч. 2 ст. 187 КК України, призначене на підставі ст. 69  КК України,  у виді позбавлення волі з випробуванням, згідно ст. 69 КК України, без конфіскації майна.

Стягненню з підсудних у дольовому порядку на користь НДЕКЦ ГУМВС України у Сумській області підлягають кошти за проведення товарознавчої експертизи  у сумі 154 грн. 88 коп. (а. с. 87).

Речові докази:  мобільний телефон марки «Sony Ericson K750», сім карта МТС, карта пам’яті на 2 Gb, навушники «Емікс», які знаходяться на зберіганні у законного представника неповнолітнього потерпілого ОСОБА_13, повернути їх власнику ОСОБА_6 (а. с. 97).

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 323, 324 КПК України, суд

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 187 КК України, і призначити йому покарання за цим законом у виді 7 років позбавлення волі з конфіскацією майна.

Міру запобіжного заходу ОСОБА_4 до набрання вироком законної сили залишити тримання під вартою.

Строк покарання ОСОБА_4 відраховувати з 29 липня 2010 року.

ОСОБА_5 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст.187 КК України, і призначити йому покарання за цим законом на підставі ст. 69 КК України у виді чотирьох років позбавлення волі, на підставі ст. 69 КК України без конфіскації майна.

На підставі ст.  75 КК України звільнити його від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком один рік .

На підставі п. п. 2, 3 ч. 1 ст. 76 КК України зобов’язати ОСОБА_5 не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органів кримінально-виконавчої системи, а  також повідомляти ці органи про зміну місця проживання, роботи і навчання.

Міру запобіжного заходу ОСОБА_5 до набрання вироком законної сили залишити підписку про невиїзд.

Стягнути із ОСОБА_4 на користь НДЕКЦ ГУМВС України в Сумській області 77 (сімдесят сім) грн. 40 копійок.

Стягнути із ОСОБА_5 на користь НДЕКЦ ГУМВС України в Сумській області 77 (сімдесят сім) грн. 40 копійок.

Речові докази: мобільний телефон марки «Sony Ericson K750», сім карта МТС, карта пам’яті на 2 Gb, навушники «Емікс» повернути власнику ОСОБА_6.

На вирок може бути подана апеляція до Апеляційного суду Сумської області через Білопільський районний суд протягом 15 діб з моменту його проголошення, а засудженим, який перебуває під вартою, - в той же строк з моменту вручення йому копії вироку.

Суддя: