Судове рішення #135417
20-4/135


ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

ПОСТАНОВА

 

"11" вересня 2006 р.  15:50

справа № 20-4/135


За адміністративним позовом  Товариства з обмеженою відповідальністю “ГОСТ ЛТД” (99011, м.Севастополь, вул. Щелкунова,1-67)


до Державної податкової інспекції у Гагарінському районі міста Севастополя (99019, м.Севастополь, вул.Пролетарська,24)


про визнання недійсним податкового повідомлення–рішення №0000062620/0 від 17.03.2006,


Суддя Остапова К.А.,


при секретарі Соловей Ю.В.,


представники сторін:

Від позивача: Корнилова Ю.Є., довіреність № 9 від 15.08.2006;

Від відповідача: Гінтер К.Ф., довіреність № 08/10-011/2006,


Суть спору:


Товариство з обмеженою відповідальністю “ГОСТ ЛТД” звернулось до господарського суду міста Севастополя із позовом до Державної податкової інспекції у Гагарінському районі міста Севастополя про визнання недійсним податкового повідомлення–рішення №0000062620/0 від 17.03.2006.

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що визнання недійсними в судовому порядку установчих документів  підприємства  не є підставою вважати недійсними правочини, які укладені з таким підприємством до його виключення з Державного реєстру підприємств та організації України. Позивач стверджує, що він обґрунтовано включив на підставі податкових накладних, наданих ТОВ «Дінал», суми податку на додану вартість у відповідних податкових періодах, оскільки на момент укладення договорів, ТОВ «Дінал»надало позивачеві  ксерокопії свідоцтва про державну реєстрацію, свідоцтва платника ПДВ та паспорта директора Дементьєва В.О., тобто податкові накладні були вписані юридичною особою, яка зареєстрована в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України, зареєстрована в податковому органі відповідно до діючого законодавства України.

У додатку до адміністративного позову позивач зазначив, що у нього виникло право на податковий кредит з дати видачі податкової накладної ТОВ “Дінал”, яка видана  відповідно до вимог п. 7.2 статті 7 Закону України “Про податок на додану вартість”.

Відповідач усно та письмово заперечує проти позову, стверджує, що позивач включив до податкового кредиту витрати по сплаті податку, що не підтверджені податковими накладними, оскільки рішенням Святошинського районного суду міста Києва від 26.04.2005 визнані недійними установчі документи ТОВ “Дінал” та встановлено, що громадянин Дементьєв В.О. ніякої фінансово-господарської діяльності від імені ТОВ “Дінал” не вів, первісні документи не підписував та не уповноважував нікого вести від свого імені будь-яку фінансово-господарську діяльність, а тому вважає, що спірне податкове повідомлення-рішення прийнято правомірно, доводи позивача, викладені в позові, не відповідають фактичним обставинам справи та суперечать вимогам Закону України “Про податок на додану вартість”.

Згідно зі статтями 9, 10 Конституції України, статті  9 Європейської хартії регіональних мов (ратифікована Законом України від 15  травня 2003  року), статті  3 Декларації прав національностей України (від 1  листопаду 1991  року №  1771), статті  10 Закону України «Про судовий устрій»від 7  лютого 2002  року, статті  18 Закону України «Про мови»від 28  жовтня 1989  року, статтям  10, 12 Конституції Автономної Республіки Крим (Закон України від 23  грудня 1998  року №  350), статті  15 Кодексу адміністративного судочинства України і клопотанню представників сторін, вони давали пояснення по справі на російській мові.

Відповідно до статті  41 Кодексу адміністративного судочинства України, пунктом  21 Заключних положень Кодексу адміністративного судочинства України здійснювалась фіксація судового процесу технічними засобами.

Відповідно до статті  130 Кодексу адміністративного судочинства України перед початком слухання справи представникам сторін була вручена пам'ятка про права і обов'язки сторін.

Розглянувши  матеріали справи, дослідивши представлені докази, заслухавши пояснення та заперечення представників сторін,  суд,


в с т а н о в и в:


В період з 28.02.2006 по 06.03.2006 спеціалістами Державної податкової інспекції у Гагарінському районі міста Севастополя (далі по тексту ДПІ в Гагарінському районі) проведена позапланова документальна перевірка позивача з питання дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні фінансово-господарських взаємовідносин з ТОВ «Дінал»за період з 01.03.2003 по 31.12.2003.

В ході перевірки встановлено, що між  позивачем та ТОВ «Дінал» (м. Київ)  в період з квітня по жовтень 2003 року були укладені договори субпідряду на виконання робіт з капітального ремонту крівлі.  

На виконання умов договору позивач в рахунок оплати виконаних робіт перерахував на розрахунковий рахунок ТОВ «Дінал»грошові кошти  в розмірі 228581,00 грн. (у тому числі ПДВ 38096,28 грн.).

По даним операціям ТОВ «Дінал»виписані податкові накладні:

-          № 07СП від 29.04.2003 –на суму 5403,00 грн. (у тому числі ПДВ 900,51 грн.);

-          № 08СП від 29.04.2003 –на суму 15680,00 грн. (у тому числі ПДВ 2613,61 грн.);

-          № 48СП від 17.07.2003 –на суму 31262,00 грн. (тому числі ПДВ 5210,33 грн.);

-          № 58СП від 30.08.2003 –на суму 14288,00 грн. (у тому числі ПДВ 2381,33 грн.);

-          № 75СП від 31.08.2003 –на суму 12509,00 грн. (у тому числі ПДВ 2084,00 грн.);

-          № 92СП від 30.09.2003 –на суму 11328,00 грн. (у тому числі ПДВ 900,51 грн.);

-          № 104 від 28.10.2003 –на суму 23150,02 грн. (у тому числі ПДВ 3858,34 грн.);

-          № 105 від 30.10.2003 –на суму 3929,00 грн. (у тому числі ПДВ 654,83 грн.);

-          № 111 від 30.11.2003 –на суму 10386,00 грн. (у тому числі ПДВ 1731,00 грн.);

-          № 112 від 30.11.2003 –на суму 15181,00 грн. (у тому числі ПДВ 2530,17 грн.);

-          № 122 від 01.12.2003 –на суму 7350,00 грн. (у тому числі ПДВ 1225,00 грн.);

-          № 125 від 31.12.2003 –на суму 55070,94 грн. (у тому числі ПДВ 9178,49 грн.);

-          № 126 від 31.12.2003 –на суму 23044,02 грн. (у тому числі ПДВ 3840,67 грн.)

на загальну суму 228580,98 грн. у тому числі ПДВ 38096,28 грн.

Суми податку на додану вартість включені позивачем податкового кредиту у другому, третьому, четвертому кварталах 2003 року та відповідають даним податкових декларацій з ПДВ за відповідні періоди.

Перевіряючими в акті перевірки від 07.03.2006 № 371/10/35-004/22239440 зроблений висновок, що,оскільки рішенням Святошинського районного суду міста Києва від 26.04.2005 статут, засновницький договір про створення та діяльність ТОВ “Дінал” визнані недійсними з моменту реєстрації (тобто з 05.12.2002), протокол зборів учасників визнаний недійсним з моменту його складання (з 25.11.2002), а свідоцтво платника податку на додану вартість визнано недійним з моменту внесення його до реєстру платників податку на додану вартість (з 25.12.2002), а також встановлено, що ніякої фінансово-господарської діяльності Дементьєв В.О. не здійснював, то вищезазначені податкові накладні не можуть бути визнані такими, що оформлені відповідно до діючого законодавства України та прийняти до уваги в податковому обліку, та, відповідно, надавати право ТОВ “ГОСТ ЛТД” на податковий кредит з ПДВ у вищевказаних періодах в сумі 38096,28 грн. по даному контрагенту –ТОВ “Дінал”.

За результатами перевірки позивачеві донарахований податок на додатну вартість в сумі 38097,00грн та застосовані штрафні санкції в розмірі 19048,50 грн. (податкове повідомлення рішення № 0000062620/0 від 17.03.2006).

Не погодившись з прийнятим рішенням, позивач звернувся до господарського суду міста Севастополя за захистом порушеного права.

На думку позивача при визначенні суми податкового зобов'язання спеціалісти ДПІ у Гагарінському районі невірно застосували норми матеріального права, не звернули уваги на той факт, що при укладенні договорів субпідряду на виконання робіт з капітального ремонту крівлі сторона правочину –ТОВ “Дінал”, була зареєстрована як суб`єкт підприємницької діяльності, перебувала на обліку в податковому органі в якості платника податку на додану вартість. Крім того, визнання засновницьких документів ТОВ “Дінал” недійсними у судовому порядку на думку позивача не дає підстав контролюючому органу вважати вищевказані договорі недійними.

Суд вважає позовні вимоги такими, що не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до пункту 1.7 статті 1 Закону України  „Про податок на додану вартість” (далі по тексту - Закон) податковий кредит –це сума, на яку платник податку  має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Відповідно до підпункту 7.2.1 пункту 7.2 статті 7 Закону платник податку зобов`язаний надати покупцю податкову накладну, яка повинна містити назву юридичної особи або прізвище, ім`я  та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, що кореспондується з пунктом 2 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом ДПА України №165 від 30.05.1997 “Про затвердження форми податкової накладної та порядку її заповнення”, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 23 червня 1997 року за №233/2037 (далі по тексту Порядок), згідно якого податкову накладну складає особа, яка зареєстрована як платник податку в податковому органі і якій присвоєно індивідуальний податковий номер платника ПДВ.

За  пунктом 18 Порядку всі складені примірники податкової накладеної підписуються особою, уповноваженою платником податку здійснювати продаж товарів (робіт, послуг), та скріплюються печаткою такого платника податку –продавця.

У відповідності зі статтею 9 Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” від 16 липня 1999 року №996-XIV з наступними змінами та доповненнями, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо –безпосередньо після її закінчення.

Підпунктом 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” передбачено, що не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов’язковість  ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Згідно з підпунктом 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону не дозволяється включення до податкового  кредиту будь-яких витрат по сплаті податку з операцій поставки товарів (робот, послуг) на митній території України, не підтверджених податковими накладними.  Цією же нормою Закону встановлено, що датою виникнення права платника податку на податковий кредит є дата здійснення першої з наступних подій: 1) дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг) або 2) дата отримання податкової накладної.

У  разі  коли  на  момент  перевірки платника податку органом державної  податкової  служби суми податку, попередньо включені до складу   податкового кредиту, залишаються не підтвердженими відповідними документами,  платник  податку  несе відповідальність   у   вигляді  фінансових  санкцій,  установлених законодавством, нарахованих на суму  податкового  кредиту,  не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.

З матеріалів справи вбачається, що вищеперелічені податкові накладні, які виписані ТОВ “Дінал”,   підписані від імені Дементьєва В.О.

Рішенням Святошинського районного суду міста Києва визнані недійними: статут і установчий договір про створення та діяльність ТОВ “Дінал”, що зареєстровані 05.12.2002, з моменту їх реєстрації, тобто з 05.12.2002, протокол зборів учасників ТОВ “Дінал” від 25.11.2002 з моменту його складання, свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість з моменту внесення в реєстр платників податку на додану вартість, тобто з 25.12.2002. Також в мотивувальній частині рішення встановлено, що Дементьєв В.О. ніякої фінансово-господарської діяльності не вів, установчі документи ТОВ “Дінал” ним не складались та не підписувались, вчинені від його імені підписи як директора та співвласника товариства йому не належать, первинні документи як власних ТОВ “Дінал” не підписував, а також нікого не уповноважував вести від свого імені будь-яку господарсько-фінансову діяльність.

Відповідно до статті 35 Господарського процесуального кодексу України рішення суду з цивільної справи, що набрало законної сили, є обов`язковим для господарського суду щодо фактів, які встановлені судом і мають значення для вирішення спору.

Таким чином, вищезазначені обставини свідчать про те, що у господарських операціях з позивачем від імені ТОВ “Дінал” на стороні виконавця діяла особа, яка не могла мати законних повноважень на здійснення цих операцій та підписання документів податкової звітності.

Наведене свідчить, що податкові накладні, які підписані від імені Дементьєва В.О. не можуть бути належними документами, на підставі яких позивач мав би право на формування податкового кредиту та внесення відповідних сум до валових витрат.

Як наслідок, включена позивачем до податкового кредиту сума податку на додану вартість по цих операціях не відповідає фактичним податковим зобов’язанням платника податку –виконавця, а тому надані позивачем на обґрунтування позовних вимог податкові накладні, які оформлені від імені ТОВ “Дінал”, не можуть бути підтвердженням права на податковий кредит.

Аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 05.04.2005 по справі № 11/238.

Таким чином, застосування штрафних санкцій ДПІ у Гагарінському районі до Товариства з обмеженою відповідальністю “ГОСТ ЛТД” та донарахування ПДВ є обґрунтованим, а тому у суду відсутні підстави для задоволення позовних вимог про визнання недійсним податкового повідомлення–рішення №0000062620/0 від 17.03.2006.

На підставі викладеного, керуючись ст. 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд –


ПОСТАНОВИВ:


1.          В задоволенні позову відмовити повністю.

          2. Примирники постанови направити сторонам.


Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Севастопольського апеляційного господарського суду через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення постанови заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку частини 5 статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України.


Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана в строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку.

   


Суддя                                                                                          К.А. Остапова




          Постанова складена та підписана

в порядку ч. 3 ст. 160 КАС України

18.09.2006















Розсилка:


1.          позивач –ТОВ “ГОСТ ЛТД”  (99011, м. Севастополь, вул. Щелкунова, 1-67)

2.          відповідач –ДПІ у Гагарінському районі м. Севастополя (99019, м. Севастополь, вул.Пролетарська,24);                                                          

3.          справа;

4.          наряд.



Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація