ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ
ПОСТАНОВА
"13" вересня 2006 р. 11:30 | справа № 20-4/151 |
За адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Автомобильный дом” до Державної податкової інспекції в Нахімовському районі м.Севастополя про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень №0000362310/0 від 18.04.2006, № 000362310/1 від 23.06.2006.
Суддя Остапова К.А.,
при секретарі Соловей Ю.В.,
представники сторін:
позивач –Садова О.В., довіреність № б/н від 03.08.2006;
відповідач –Савельєва В.В., довіреність № 422/10-0 від 25.01.2006;
відповідач – Погажельська К.Г., довіреність № 336/10-0 від 01.03.2006.
Суть спору:
Товариство з обмеженою відповідальністю “Автомобильный дом” звернулось до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції в Нахімовському районі м.Севастополя про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень №0000362310/0 від 18.04.2006, № 000362310/1 від 23.06.2006.
Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що не був у встановленому порядку повідомлений про проведення перевірки підприємства Державною податковою інспекцією в Нахімовському районі м.Севастополя. Позивач вважає, що він обґрунтовано включив на підставі податкових накладних, наданих ТОВ «Дінал», суми податку на додану вартість у відповідних податкових періодах, оскільки визнання в судовому порядку недійсними з моменту реєстрації установчих документів платника податку і його свідоцтва в якості платника податку на додану вартість не є підставою для визнання здійснених ним з іншими суб’єктами господарювання юридично значимих дій недійсними, оскільки його контрагенти по договору могуть нести відповідальність при наявності вини, яка доказана у суді.
Відповідач усно та письмово заперечує проти позову, посилаючись на п. 1 ст. 11 Закону України „Про державну податкову службу України” вважає проведення перевірки доцільним і правомірним та стверджує, що позивач включив до податкового кредиту витрати по сплаті податку, що не підтверджені податковими накладними, оскільки рішенням Святошинського районного суду міста Києва від 26.04.2005 визнані недійними установчі документи ТОВ “Дінал” та встановлено, що громадянин Дементьєв В.О. ніякої фінансово-господарської діяльності від імені ТОВ “Дінал” не вів, первісні документи не підписував та не уповноважував нікого вести від свого імені будь-яку фінансово-господарську діяльність, а тому вважає, що спірне податкове повідомлення-рішення прийнято правомірно, доводи позивача, викладені в позові, не відповідають фактичним обставинам справи та суперечать вимогам Закону України “Про податок на додану вартість”.
Згідно зі статтями 9, 10 Конституції України, статті 9 Європейської хартії регіональних мов (ратифікована Законом України від 15 травня 2003 року), статті 3 Декларації прав національностей України (від 1 листопаду 1991 року № 1771), статті 10 Закону України «Про судовий устрій»від 7 лютого 2002 року, статті 18 Закону України «Про мови»від 28 жовтня 1989 року, статтям 10, 12 Конституції Автономної Республіки Крим (Закон України від 23 грудня 1998 року № 350), статті 15 Кодексу адміністративного судочинства України і клопотанню представників сторін, вони давали пояснення по справі на російській мові.
Відповідно до статті 41 Кодексу адміністративного судочинства України, пунктом 21 Заключних положень Кодексу адміністративного судочинства України здійснювалась фіксація судового процесу технічними засобами.
Відповідно до статті 130 Кодексу адміністративного судочинства України перед початком слухання справи представникам сторін була вручена пам'ятка про права і обов'язки сторін.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази, заслухавши пояснення та заперечення представників сторін, суд,
в с т а н о в и в:
04.04.2006 спеціалістами Державної податкової інспекції у Нахімовському районі міста Севастополя (далі по тексту ДПІ в Нахімовському районі) проведена позапланова невиїзна документальна перевірка позивача з питання правомірності відображення податку на добавлену вартість Товариством з обмеженою відповідальністю “Автомобильный дом” при здійсненні фінансово-господарських взаємовідносин з ТОВ «Дінал»за період з 01.01.2003 по 31.12.2004.
Крім того, Товариство з обмеженою відповідальністю “Автомобильный дом” придбало у ТОВ «Дінал»необоротні активі відповідно наступних накладних:
- № 124 від 21.07.2003 на суму 2083,33 грн., крім того ПДВ 416,67 грн.;
- № 198 від 01.08.2003 на суму 2750,00 грн., крім того ПДВ 550,00 грн.
По даним операціям ТОВ «Дінал»виписані податкові накладні:
- № 96124 від 21.07.2003 на суму 2083,33 грн., крім того ПДВ 416,67 грн.;
- № 198 від 01.08.2003 на суму 2750,00 грн., крім того ПДВ 550,00 грн.
на загальну суму 4833,33 грн. у тому числі ПДВ 966,67 грн.
Суми податку на додану вартість по вказаним податковим накладним включені позивачем до податкового кредиту у липні і серпні 2003 року та відповідають даним податкових декларацій з ПДВ за відповідні періоди. Придбані необоротні активи оприбутковані на рахунок № 15 бухгалтерського обліку „капітальні вкалдення”. Сплата у розмірі 2500,00 грн. перерахована ТОВ «Дінал»платіжним дорученням № 133 від 21.07.2003, сплата у розмірі 3300,00 грн. - платіжним дорученням № 301 від 21.07.2003 по рахунку № 2600215000310.
Перевіряючими в акті перевірки від 10.04.2006 № 162/10/23-123/60/30542379 зроблений висновок, що, оскільки рішенням Святошинського районного суду міста Києва від 26.04.2005 статут, засновницький договір про створення та діяльність ТОВ “Дінал” визнані недійсними з моменту реєстрації (тобто з 05.12.2002), протокол зборів учасників визнаний недійсним з моменту його складання (з 25.11.2002), а свідоцтво платника податку на додану вартість визнано недійним з моменту внесення його до реєстру платників податку на додану вартість (з 25.12.2002), то вищезазначені податкові накладні не можуть бути визнані такими, що оформлені відповідно до діючого законодавства України та прийняти до уваги в податковому обліку, та, відповідно, надавати право ТОВ “Автомобильный дом” на податковий кредит з ПДВ у вищевказаних періодах в сумі 966,67 грн. по даному контрагенту –ТОВ “Дінал”.
За результатами перевірки позивачеві донарахований податок на додатну вартість в сумі 967,00 грн та застосовані штрафні санкції в розмірі 484,00 грн. (податкове повідомлення-рішення № 0000362310/0 від 18.04.2006).
Податкове повідомлення-рішення № 0000362310/0 від 18.04.2006 про визначення суми податкового зобов’язання по податку на додану вартість в сумі 967,00 грн. та застосування штрафних санкцій в розмірі 484,00 грн. було оскаржено ТОВ “Автомобильный дом” в адміністративному порядку. За результатами розгляду скарги, рішенням Державної податкової інспекції у Нахімовському районі міста Севастополя №2878/0/25-020 від 23.06.2006 податкове повідомлення-рішення № 0000362310/0 від 18.04.2006 про визначення суми податкового зобов’язання по податку на додану вартість в сумі 967,00 грн. та застосування штрафних санкцій в розмірі 484,00 грн. було залишено без змін.
Згідно з абз. 3 п.п. 5.3.1 п. 5.3 ст. 5 Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” №2181-ІІІ від 21.12.2000, з подальшими змінами і доповненнями, у разі визначення податкового зобов'язання контролюючим органом за підставами даних документальних перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, заявлених у податкових деклараціях, платник податків зобов'язаний погасити нараховану суму податкового зобов'язання протягом десяти календарних днів від дня отримання податкового повідомлення, крім випадків коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру апеляційного узгодження.
Відповідно до абз. 3 п. 5.3 ст. 5 Порядку направлення органами державної податкової служби України податкових повідомлень платникам податків та рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій (затвердженого наказом ДПА України від 21.06.2001 № 253 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 06.07.2001 за №567/5758) з метою доведення до платника податків граничного строку сплати податкового зобов'язання, зазначеного в раніше надісланому податковому повідомленні (у разі, якщо сума податкового зобов'язання за результатами розгляду скарги збільшується або залишається без змін, а раніше надіслане податкове повідомлення не відкликається), податковим органом складається та надсилається (вручається) платнику податків податкове повідомлення, яке має номер первинного податкового повідомлення, при цьому через дріб проставляється номер скарги, щодо якої воно складене (1 - для першої, 2 - для другої тощо), крім того, таке податкове повідомлення містить новий граничний термін сплати податкового зобов'язання. Аналогічні дії здійснюються у разі подання платником податків повторної скарги.
23.06.2006 Державною податковою інспекцією у Нахімовському районі міста Севастополя складено податкове повідомлення-рішення №0000072622\1 про визначення позивачу суми податкового зобов’язання по податку на додану вартість в сумі 967,00 грн. та застосування штрафних санкцій в розмірі 484,00 грн. з вказанням нового граничного терміну сплати.
Позивач просить визнати недійсними вищевказані податкові повідомлення-рішення.
Суд вважає позовні вимоги такими, що не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до пункту 1.7 статті 1 Закону України „Про податок на додану вартість” (далі по тексту - Закон) податковий кредит –це сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.
Відповідно до підпункту 7.2.1 пункту 7.2 статті 7 Закону платник податку зобов`язаний надати покупцю податкову накладну, яка повинна містити назву юридичної особи або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, що кореспондується з пунктом 2 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом ДПА України №165 від 30.05.1997 “Про затвердження форми податкової накладної та порядку її заповнення”, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 23 червня 1997 року за №233/2037 (далі по тексту Порядок), згідно якого податкову накладну складає особа, яка зареєстрована як платник податку в податковому органі і якій присвоєно індивідуальний податковий номер платника ПДВ.
За пунктом 18 Порядку всі складені примірники податкової накладеної підписуються особою, уповноваженою платником податку здійснювати продаж товарів (робіт, послуг), та скріплюються печаткою такого платника податку –продавця.
У відповідності зі статтею 9 Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” від 16 липня 1999 року №996-XIV з наступними змінами та доповненнями, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо –безпосередньо після її закінчення.
Підпунктом 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” передбачено, що не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов’язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.
Згідно з підпунктом 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону не дозволяється включення до податкового кредиту будь-яких витрат по сплаті податку з операцій поставки товарів (робот, послуг) на митній території України, не підтверджених податковими накладними. Цією же нормою Закону встановлено, що датою виникнення права платника податку на податковий кредит є дата здійснення першої з наступних подій: 1) дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг) або 2) дата отримання податкової накладної.
У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими відповідними документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.
Рішенням Святошинського районного суду міста Києва визнані недійними: статут і установчий договір про створення та діяльність ТОВ “Дінал”, що зареєстровані 05.12.2002, з моменту їх реєстрації, тобто з 05.12.2002, протокол зборів учасників ТОВ “Дінал” від 25.11.2002 з моменту його складання, свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість з моменту внесення в реєстр платників податку на додану вартість, тобто з 25.12.2002. Також в мотивувальній частині рішення встановлено, що Дементьєв В.О. ніякої фінансово-господарської діяльності не вів, установчі документи ТОВ “Дінал” ним не складались та не підписувались, вчинені від його імені підписи як директора та співвласника товариства йому не належать, первинні документи як власних ТОВ “Дінал” не підписував, а також нікого не уповноважував вести від свого імені будь-яку господарсько-фінансову діяльність.
Відповідно до статті 35 Господарського процесуального кодексу України рішення суду з цивільної справи, що набрало законної сили, є обов`язковим для господарського суду щодо фактів, які встановлені судом і мають значення для вирішення спору.
Таким чином, вищезазначені обставини свідчать про те, що у господарських операціях з позивачем від імені ТОВ “Дінал” на стороні виконавця діяла особа, яка не могла мати законних повноважень на здійснення цих операцій та підписання документів податкової звітності.
Наведене свідчить, що податкові накладні, які не містять підписі уповноваженої особи, не можуть бути належними документами, на підставі яких позивач мав би право на формування податкового кредиту та внесення відповідних сум до валових витрат.
Як наслідок, включена позивачем до податкового кредиту сума податку на додану вартість по цих операціях не відповідає фактичним податковим зобов’язанням платника податку –виконавця, а тому надані позивачем на обґрунтування позовних вимог податкові накладні, які оформлені від імені ТОВ “Дінал”, не можуть бути підтвердженням права на податковий кредит.
Аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 05.04.2005 по справі № 11/238.
Посилання позивача на неправомірність проведення вищезазначеної перевірки судом до уваги не приймаються, виходячи з наступного.
Як слід з матеріалів справи перевірка позивача проводилась ДПІ у Нахімовському районі м. Севастополя з питання правомірності відображення податку на добавлену вартість Товариством з обмеженою відповідальністю “Автомобильный дом” при здійсненні фінансово-господарських взаємовідносин з ТОВ «Дінал»за період з 01.01.2003 по 31.12.2004. Позивач у встановленому порядку був повідомлений про проведення позапланової документальної перевірки та про необхідність надання документів. У зв’язку з тим, що підприємством були своєчасно та в повному обсязі надані до органів податкової служби усі витребувані документі, Державною податковою інспекцією у Нахімовському районі міста Севастополя здійснена документальна невиїзна позапланова перевірка.
Відповідно до ст. 11 Закону України „Про державну податкову службу України” Органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право здійснювати документальні невиїзні перевірки (на підставі поданих податкових декларацій, звітів та інших документів, пов'язаних з нарахуванням і сплатою податків та зборів (обов'язкових платежів) незалежно від способу їх подачі), а також планові та позапланові виїзні перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування і сплати податків та зборів (обов'язкових платежів), додержання валютного законодавства юридичними особами, їх філіями, відділеннями, іншими відокремленими підрозділами, що не мають статусу юридичної особи, а також фізичними особами, які мають статус суб'єктів підприємницької діяльності чи не мають такого статусу, на яких згідно із законами України покладено обов'язок утримувати та/або сплачувати податки і збори (обов'язкові платежі), крім Національного банку України та його установ (далі - платники податків).
Таким чином, застосування штрафних санкцій ДПІ у Нахімовському районі м.Севастополя до Товариства з обмеженою відповідальністю “Автомобильный дом” та донарахування ПДВ є обґрунтованим, а тому у суду відсутні підстави для задоволення позовних вимог про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень №0000362310/0 від 18.04.2006, № 000362310/1 від 23.06.2006.
На підставі викладеного, керуючись ст. 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд –
ПОСТАНОВИВ:
1. В задоволенні позову відмовити повністю.
2. Примирники постанови направити сторонам.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Севастопольського апеляційного господарського суду через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення постанови заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку частини 5 статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана в строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку.
Суддя К.А. Остапова
Постанова складена та підписана
в порядку ч. 3 ст. 160 КАС України
18.09.2006
Розсилка:
1. позивач –ТОВ “Автомобильный дом” (99053, м.Севастополь, вул. Руднева, 356)
2. відповідач –ДПІ в Нахімовському районі м. Севастополя (99001, м. Севастополь, вул. Героїв Севастополя, 74)
3. справа
4. наряд.