Справа №  2а-69/11

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ    УКРАЇНИ

10 січня 2011 року                                                                                  м. Синельникове

Синельниківський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:

                                                  головуючого - судді Прижигалінської Т.В.

                                                  при секретарі –Тесля І.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Синельникове Дніпропетровської області адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Управління  Пенсійного фонду України в Синельниківському районі про визнання бездіяльності неправомірною та визнання права на отримання невиплаченої соціальної допомоги відповідно до Закону України «Про соціальний захист дітей війни»,

В С Т А Н О В И В:

          Позивач звернувся до суду з даним позовом до відповідача, обґрунтовуючи свої позовні вимоги тим, що вона має статус дитини війни. Відповідно до ст.. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»з 01.01.2006 року щомісячно їй повинна виплачуватись як дитині війни соціальна допомога в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком. Однак дана допомога їй не нараховувалась та не виплачувалась. Законом України «Про державний бюджет України на 2007 рік», а саме ст.. 71 п. 12 призупинила дію ст.. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»у 2007 році. Однак, Конституційний Суд України своїм рішенням від 09.07.2007 року вирішив визнати такими, що не відповідають Конституції України і є неконституційними положення Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік»п. 12 ст. 71. Після прийняття Конституційним Судом України вказаного рішення знову почали діяти положення ст.. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», тобто з часу прийняття цього рішення відновлено право на підвищення пенсії на 30 % мінімальної пенсії за віком. Також рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 року визнано неконституційним внесення змін Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік»в ст.. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни». Будь-які обмеження щодо виплати у 2009 та 2010 роках не передбачались. Розмір соціальної допомоги відповідно до ст.. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»становить 30 % мінімальної пенсії за віком. Мінімальна пенсія за віком відповідно до ст.. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. Просить суд визнати протиправною бездіяльність Управління Пенсійного Фонду України по невиконанню з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року та з 22.05.2008 року по 22.09.2010 року приписів ст.. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», визнати її право на отримання невиплаченої соціальної допомоги, встановленої ст.. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»в розмірі 30 % прожиткового мінімуму для непрацездатних осіб на відповідний період часу з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року та з 22.05.2008 року по 22.09.2010 року, зобов’язати Управління ПФУ нарахувати та виплатити соціальну допомогу за вказаний період часу.

          Позивач у судове засідання не з’явився, але надав суду заяву про розгляд справи без її участі. Позовні вимоги підтримує.   

Представник відповідача у судове засідання не з’явився, надав суду заяву про розгляд справи у його відсутність, позовних вимог не визнає, подав суду письмові заперечення.   

          Судом у судовому засіданні були досліджені наступні письмові докази: довідки про нарахування допомоги як дитинів війни Управління ПФУ, копія паспорту позивача; копія пенсійного посвідчення позивача з відміткою дитина війни; квитанція про сплату держмита.

          Суд, дослідивши матеріали справи, та оцінивши їх у сукупності, встановив наступне.

          З матеріалів справи вбачається, що позивач є особою, на яку поширюється дія ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».

          Відповідно до довідок УПФУ в Синельниківському районі позивачу надбавка «Дітям війни»призначена з 01.01.2008 року –47 грн., з 01.04.2008 року –48,10 грн., з 01.07.2008 року –48, 20 грн., з 01.10.2008 року –49, 80 грн., з 01.01.2009 року –49, 80 грн. та виплачується по теперішній час.  

          Відповідно до ст.. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»№ 2195 –IV від 18.11.2004 року дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.

          Позивач звернулася до суду 27.09.2010 року, у зв’язку з чим ухвалою суду від 09.12.2010 року позовні вимоги в частині періоду з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року та з 22.05.2008 року по 26.03.2010 року залишено без розгляду у зв’язку із пропуском шестимісячного строку звернення до адміністративного суду.

          Оскільки жодним нормативно-правовим актом в державі впродовж 2010 року не встановлено будь-яких обмежень при застосуванні положень ст.. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», то у період 2010 року підвищення до пенсії позивачу, повинно нараховуватися у відповідності до норм Закону України «Про соціальний захист дітей війни»та з урахуванням положень ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування».    

          З матеріалів справи вбачається, що з 01.10.2008 року по теперішній час соціальна допомога як дитині війни позивачу не відповідає положенням ст.. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»та ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування».

Що стосується доводів відповідача про те, що поняття «мінімальна пенсія за віком», про яке йдеться в ст.. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», застосовується виключно для визначення пенсій, що призначаються лише за цим Законом і не стосуються «дітей війни» відповідно до ст.. 6 Закону, то суд вважає їх безпідставними. Так, наявність такої норми за відсутності іншого мінімального розміру пенсії, встановленого законом, не є приводом для відмови в реалізації ОСОБА_1 конституційних гарантій права на підвищення до пенсії в розмірі, встановленому законом. Виходячи з положень ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», мінімальний розмір пенсії за віком встановлюється в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом. Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону України «Про прожитковий мінімум»прожитковий мінімум застосовується для встановлення розмірів мінімальної заробітної плати та мінімальної пенсії за віком. Отже, при визначенні розміру підвищення до пенсії, управління Пенсійного фонду України в Синельниківському районі зобов’язано застосовувати розмір мінімальної пенсії за віком, який дорівнює прожитковому мінімуму для осіб, які втратили працездатність відповідно до ст.. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування».

          Враховуючи пріоритет закону над підзаконним нормативно-правовим актом, суд не приймає до уваги Постанову Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 року № 530, якою встановлені менші розміри підвищення до пенсії дітям війни, ніж передбачені ст.. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».

          Крім того, суд вважає необхідним застосувати ч. 2 ст. 11 КАС України з метою повного захисту прав ОСОБА_1, порушених незаконною бездіяльністю відповідача та  задовольнити позовні вимоги, визнавши незаконною бездіяльність Управління Пенсійного фонду України в Синельниківському районі по невиконанню з 27 березня 2010 року приписів ст.. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»та зобов’язати Управління Пенсійного фонду України в Синельниківському районі нарахувати та виплатити ОСОБА_1 недоплачену щомісячну державну соціальну допомогу у відповідності до вимог ст.. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»з урахуванням ст.. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»за період з 27 березня 2010 року.

          На підставі викладеного, ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»№ 2195 –IV від 18.11.2004 року, ст.. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», керуючись ст.ст. 8 –12, 69, 71, 94, 158, 159, 161 –163 КАС України, суд ,-

П О С Т А Н О В И В:

          Позов задовольнити.

          Визнати незаконною бездіяльність Управління Пенсійного фонду України в Синельниківському районі по невиконанню з 27 березня 2010 року приписів ст.. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».

Зобов’язати Управління Пенсійного фонду України в Синельниківському районі нарахувати та виплатити ОСОБА_1 недоплачену щомісячну державну соціальну допомогу у відповідності до вимог ст.. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»з урахуванням ст.. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»за період з 27 березня 2010 року.

Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 судові витрати по справі в розмірі 3 грн. 40 коп.

          Постанова може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Синельниківський міськрайонний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення, а у разі прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.  

            Суддя:


Т. В. Прижигалінська