Справа№2- 1748\15.2007 року
Рішення
Іменем України
19 квітня 2007 року Голосіївський районний суд м. Києва у складі:
головуючого судді Плахотнюк К.Г.
при секретарі Мащенко С.П.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві справу за позовом ОСОБА_1до ОСОБА_2, третя особа ОСОБА_3 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди,
встановив:
24.01.2007 року позивач звернулася в суд з позовом до ОСОБА_2. про відшкодування матеріальної та моральної шкоди.
В обґрунтування заявлених позовних вимог зазначила, що 08.08.2006 року, о 18 00 год., біля буд. №2 по вул.. Рибальського у м. Києві, в належно припаркованому місці за її відсутності було пошкоджено належний на праві власності ОСОБА_3. автомобіль «Мазда» д.н.з. НОМЕР_1., який перебував у її користуванні. За повідомленням свідків пригоди їй стало відомо, що автомобіль було пошкоджено внаслідок наїзду на нього автомобіля «БМВ-318» д.н.з. НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_2. Постановою Голосіївського районного суду м. Києва від 10.10.2006 року ОСОБА_2. визнанно винною у вчиненні дорожньо-транспортної пригоди, внаслідок якої пошкоджено її автомобіль. Завдану їй з вини відповідача матеріальну шкоду, за виключенням франшизи, було відшкодовано страховою компанією «Еталон». Просила стягнути з ОСОБА_2. завдану матеріальну шкоду в сумі 500,00 грн., яка не відшкодована їй страховою компанією та на відшкодування моральної шкоди в сумі 15 000, 00 грн., а також понесені нею судові витрати.
У судовому засіданні позивач підтримала заявлений позов, просила
задовольнити вимоги у повному обсязі, також стягнути з відповідача понесені
нею судові витрати, в тому числі і понесені витрати на оплату послуг адвоката.
Вважає, що з вини відповідача завдана значна моральна шкода, оскільки
остання вчинивши порушення правил дорожнього руху не залишилася на місці
події, не визнавала факту пошкодження з її вини автомобіля, що перебував у її
користуванні, до неї застосовувалися заходи психологічного тиску з вини
близьких ОСОБА_2.. Зазначені події вплинули на неї негативно, що стало
причиною погіршення її стану здоров»я. Та обставина, що їй прийшлося
витрачати час на вирішення усіх проблем, які виникли у зв»язку з
пошкодженням автомобіля, та відсутність автомобіля який нею
використовувався повсякденно також негативно вплинуло на її життя та стан здоров»я.
Представник відповідача, у судовому засіданні не заперечував, що дорожньо-транспортна пригода, внаслідок якої було пошкоджено автомобіль, який перебував у користуванні позивача сталася з вини ОСОБА_2., тому не заперечував проти заявлених вимог у частині відшкодування матеріальної шкоди. Що ж стосується моральної шкоди, то вважав, що заявлені позивачем вимоги є необгрунтованими та недоведеними у судовому засіданні.
Третя особа ОСОБА_4. у судовому засіданні підтримала вимоги ОСОБА_1.
2
Заслухавши думку учасників судового розгляду справи, перевіривши матеріали справи, суд вважає, що заявлений ОСОБА_1. позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що 08.08.2006 року, о 18 00 год., біля буд. №2 по вул. Рибальського у м. Києві, за відсутності ОСОБА_1. було пошкоджено належний на праві власності ОСОБА_3. автомобіль «Мазда» д.н.з. НОМЕР_1., який перебував у її користуванні.
Відповідно до акту виконаних робіт по ремонту автомобіля «МАЗДА» д.н.з.НОМЕР_1, вартість відновлювального ремонту автомобіля становить 6026,61 грн. (а.с.12).
На виконання договору добровільного страхування №00842-439 від
02.12.2005 року, ЗАТ СК «Еталон», позивачу у справі було відшкодовано
вартість відновлювального ремонту за виключенням франшизи в сумі 500,00
грн. (а.с.9-10).
Постановою Голосіївського районного суду м. Києва від 10 листопада 2006 року винною у вчиненні дорожньо-транспортної пригоди, що сталася
08.08.2006 року на вул.. Рибальській, 2 у м. Києві, внаслідок якої було
пошкоджено автомобіль «Мазда» д.н.з.НОМЕР_1 визнано ОСОБА_2.
(а.с.7).
Як видно зі змісту зазначеної вище постанови суду, ОСОБА_2. не визнавала себе винною у вчиненні дорожньо-транспортної пригоди 08.08.2006 року, заперечуючи факт використання нею автомобіля «БМВ-318» д.н.з. НОМЕР_2 08.08.2006 року.
Ту обставину, що зазначена вище дорожньо-транспортна пригода сталася з вини ОСОБА_2., внаслідок порушення останньою ПДР України, а саме п.п. 2.10,10.9, не заперечував у судовому засіданні представник відповідача.
З огляду на викладене, та відповідно до вимог ст..ст. 1166, 1187 ЦК України, завдана позивачу матеріальна шкода має бути відшкодована відповідачем у повному обсязі.
Що ж стосується позовних вимог ОСОБА_1. в частині відшкодування моральної шкоди то такі вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.
У судовому засіданні встановлено, що автомобіль «Мазда» д.н.з.НОМЕР_1, належний на праві власності ОСОБА_3. перебував у постійному користуванні позивача ОСОБА_1..
Остання використовувала автомобіль повсякденно, як у своїх особистих інтересах так само і в інтересах сім»ї.
На думку суду, сам факт пошкодження автомобіля завдає значної моральної шкоди його власнику, або особі в користуванні якої він перебував, оскільки останній на деякий час позбавляється можливості використовувати на свій розсуд належне на праві власності, або ж користування майно, вживає заходи для приведення його в попередній стан.
Зважаючи на те, що у зв»язку з необхідністю ремонту пошкодженого з вини відповідача у справі автомобіля, ОСОБА_1. вживала заходи для ремонту автомобіля, була позбавлена можливості використовувати автомобіль на час його ремонту.
Крім того, суд приймає до уваги твердження позивача у справі, що вона пережила значні нервові потрясіння, коли виявила, що за її відсутності було пошкоджено автомобіль яким вона користувалась, а особа з вини якої сталася дорожньо-транспортна пригода залишила місце події. Та обставина, що
2
ОСОБА_2. не визнавала факту вчинення нею правопорушення, змусила позивача у справі неодноразово з»являтися до правоохоронних органів з приводу пошкодження автомобіля, що перебував у її користуванні. Для розгляду адміністративної справи відносно ОСОБА_2. судом, ОСОБА_1. забезпечувала явку в судове засідання свідків, які були очевидцями порушення ПДР України відповідачем у справі.
Отже, своїми протиправними діями відповідач у справі грубо порушила законні права та інтереси позивача.
З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що ОСОБА_1. з вини відповідача ОСОБА_2. завдано значної моральної шкоди, що з може бути компенсована грошовою винагородою в сумі 3 500, 00 грн., тому саме таку суму необхідно буде сплатити відповідачем у справі на користь позивача відповідно до вимог ст. 1167 ЦК України.
Судові витрати понесені ОСОБА_1. у зв»язку з необхідністю звернення до суду підлягають стягненню з ОСОБА_2. на користь позивача у повному обсязі за правилами ст.. 88 ЦПК України.
На підставі викладеного, керуючись ст.хт. 1166,1167,1187 ЦК України, Постановою Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 року №4 зі змінами та доповненнями «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», ст.хт. 10,11,60,88,212,213-215,218 ЦПК України, суд -
вирішив:
позов ОСОБА_1до ОСОБА_2, третя особа ОСОБА_3, про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1матеріальну шкоду в сумі 500,00 грн., на відшкодуванн моральної шкоди 3500,00 грн., судові витрати по сплаті судового збору в сумі 51, 00 грн. і 8,50 грн., витрати на інформаційно технічне забезпечення розгляду справи в сумі 30,00 грн., витрати за отримання юридичної допомоги 100,00 грн., а всього 4189 грн. 50 коп..
Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду м. Києва
Заяву про апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції може бути подано протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються апеляційному суду через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.