Справа № 2-437/2007року

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 березня 2007 року                                                                                 м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області

в складі головуючого - судді:                                  Барашкова В.В.

при секретарі:                              Шевчук І.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Івано-Франківську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання договору довічного утримання, суд ,-

встановив:

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про розірвання договору довічного утримання.

В судовому засіданні позивачка та її представники позов підтримали по мотивах викладених в позовній заяві і просили суд постановити рішення, яким розірвати договір довічного утримання від 07.12.2004 року та повернути позивачці у власність Уа частини квартири АДРЕСА_1.

Відповідачка в судовому засіданні позову не визнала, посилаючись на те, що умови договору довічного утримання вона виконує належним чином і просила суд в задоволенні позову відмовити.

Під час провадження по справі свідок ОСОБА_3 суду пояснила, що вона мешкає по сусідству з позивачкою по даній справі. Коли в 2004 році помер чоловік позивачки, то вона вперше побачила дочку чоловіка позивачки ОСОБА_2. Після похоронів ОСОБА_2 кудись поїхала, а ОСОБА_1 залишилася одна в квартирі. Позивачка їй говорила, що ОСОБА_2 має намір оформити договір довічного утримання і буде доглядати за нею. Однак вона стверджує про те, що позивачку ніхто не доглядав, допомогу їй надавали сусіди. їй також відомо про те, що ОСОБА_1 їздила в Київ до ОСОБА_2 повернувшись з Києва вона жалілася, говорила про те, що над нею в Києві знущалися. Крім того вона стверджує проте, що ОСОБА_2 не надає позивачці ніякої допомоги, вивезла з квартирі всі речі.

Під час провадження по справі свідок ОСОБА_4 суду пояснила, що вона працює в Територіальному центрі обслуговування інвалідів в м. Івано-Франківську і надавала допомогу ОСОБА_1. Раніше ними надавалася допомога позивачці, але у зв»язку з укладенням позивачкою договору довічного утримання вони перестали їй допомагати. В подальшому позивачка знову звернулася до них за допомогою, посилаючись на те, що ОСОБА_2 не надає їй жодної допомоги. Вона стверджує про те, що ОСОБА_2 ніяку допомогу ОСОБА_1 не надавала, допомагають останній працівники їхньої служби та сусіди.

Свідок ОСОБА_5 суду пояснила, що з позивачкою по даній справі вона знайома дуже давно напротязі 23 років. Коли помер чоловік позивачки, то аж тоді їм сусідам стало відомо про існування дочки чоловіка ОСОБА_1 ОСОБА_2 не надавала і не надає позивачці ніякої допомоги, останній допомагають сусіди та працівники соціальної служби, оскільки позивачка є інвалідом по зору.

Свідок ОСОБА_6 суду пояснила, що вона є двоюрідною сестрою відповідачки ОСОБА_2 Вона інколи приїздить до позивачки по справі ОСОБА_1. Одного разу коли вона до неї приїхала, то ОСОБА_1 їй говорила, що коли вона була у Києві у

2

ОСОБА_2, то їй там було дуже добре, ОСОБА_2 нею опікувалася у всьому їй допомагала і допомагає. Крім цього ОСОБА_1 говорила їй про те, що вона мусить говорити сусідам, що не чує і не бачить, тому що боїться сусідів, а також ОСОБА_1 говорила їй про те, що одна із сусідів претендує на її квартиру.

Окрім пояснень  сторін та свідків судом було досліджено наступні письмові докази:

1.  Копія сторінок паспорта ОСОБА_1

2.              Копія Посвідчення ОСОБА_1

3.              Копія Членського квитка № 25 ОСОБА_1

4.              Копія Договору Довічного утримання від 07.12.2004 року.

5.              Копія листа від 02.10.2006 року.

6.              Копія Постанови про відмову в порушенні кримінальної справи від 30.03.2006 року.

7.              Копія Рапорту від 28.03.2006 року.

8.              Копія пояснення від 21.03.206 року.

9.              Копія пояснення від 30.03.2006 року.

10.       Копія довідки від 30.03.2006 року.

11.       Копія листа від 09.07.1984 року.

12. Копія квитанцій.

13. Відповідь на запит від 05.02.2007 року.

14.       Копія відповіді на запит від 15.09.2006 року.

Суд, з'ясувавши обставини, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, встановив наступне.

07 грудня 2004 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 укладено та нотаріально посвідчено договір довічного утримання . За умовами договору до відповідачки на праві власності переходять належна ОСОБА_1 3/4 частини квартири АДРЕСА_1. Відповідно ОСОБА_2 зобов'язалася довічно утримувати позивачку та вчиняти такі дії : оплата комунальних послуг та інших платежів за квартиру; забезпечення щоденним 3-разовим харчуванням; забезпечення лікарськими засобами та медичною допомогою; забезпечення придатним для носіння одягом та взуттям. Вартість матеріального забезпечення визначено в розмірі 100 грн. на місяць.

Відповідно до ст. ст. 10,11,57-60 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд сприяє всебічному і повному з'ясуванню обставин справи: роз'яснює особам, які беруть участь у справі, їх права та обов'язки, попереджує про наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій і сприяє здійсненню їхніх прав у випадках, встановлених цим Кодексом. Суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи (за винятком тих осіб, які не мають цивільної процесуальної дієздатності), в інтересах яких заявлено вимоги. Суд залучає відповідний орган чи особу, яким законом надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб, якщо дії законного представника суперечать інтересам особи, яку він представляє. Доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, їхніх представників, допитаних як свідків, показань свідків, письмових доказів, речових доказів, зокрема звуко - і відеозаписів, висновків експертів. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для

3

підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Під час провадження по справі, встановлено, що відповідачка частково виконувала умови спірного правочину. На даний час ОСОБА_1 проживає одна, утримується виключно за власні кошти - пенсію по інвалідності, як інвалід по зору 1 групи, недочуває, потребує стороннього догляду. Догляд за позивачкою, окрім ОСОБА_2, здійснює Територіальний центр обслуговування інвалідів в м. Івано-Франківську. ОСОБА_2 кошти надає частково, не виконує в повному обсязі інших своїх зобов'язань щодо утримання позивачки.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог-відповідно до звичаїв ділового обороту.

Диспозицією ст. 744 ЦК України встановлено, що за договором довічного утримання (догляду) одна сторона (відчужувач) передає другій стороні (набувачеві) у власність житловий будинок, квартиру або їх частину, інше нерухоме майно або рухоме майно, яке має значну цінність, взамін чого набувач зобов'язується забезпечувати відчужувача утриманням та (або) доглядом довічно.

Згідно до п.1 ч. 1 ст. 755 ЦК України, договір довічного утримання (догляду) може бути розірвано за рішенням суду на вимогу відчужувача або третьої особи, на користь якої він був укладений, у разі невиконання або неналежного виконання набувачем своїх обов'язків, незалежно від його вини.

Виходячи з наведеного та керуючись ст. ст. 526, 744, 755 ЦК України, ст. ст. 10, 11, 57-60, 208, 209, 212-218 ЦПК України, суд, -

вирішив:

Позовну заяву ОСОБА_1 - задоволити частково.

Розірвати договір довічного утримання від 07.12.2004 року, укладеного між ОСОБА_1 та ОСОБА_2, посвідченого державним нотаріусом Першої Івано-Франківської державної нотаріальної контори Фединою A.M. і зареєстрованого в реєстрі за №2-3531.

В задоволенні інших позовних вимог - відмовити. Заяву про апеляційне оскарження рішення суду до апеляційного суду Івано-Франківської області може бути подано протягом десяти днів з дня проголошення рішення, апеляційна скарга на рішення подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження через суд першої інстанції.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подачі заяви на апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано.

У разі подання заяви про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, рішення суду набирає законної сили після закінчення цього строку.