Справа  № 2-а-105/11

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

09 лютого 2011 рокуГородищенський районний суд

Черкаської області

          в  складі :

головуючого                                                                                                   Голосія А.В.

при  секретарі                                                                                         Волошиній І.Л.

розглянувши  у відкритому судовому  засіданні  в  залі   суду   в  місті  Городище  цивільну  справу  за адміністративним  позовом ОСОБА_1  до Управління Пенсійного фонду України в Городищенському районі про визнання протиправними дій суб’єкта владних повноважень та перерахунок пенсії по інвалідності відповідно до ст.ст. 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»

                                                          В С Т А Н О В И В:

      ОСОБА_1 звернувся до суду з  позовом до Управління Пенсійного фонду України в Городищенському районі про визнання протиправними дій суб’єкта владних повноважень та перерахунок пенсії по інвалідності відповідно до ст.ст. 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

     Обґрунтовуючи свій позов позивач  посилається на те, що він являється ліквідатором, постраждалим внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС. Посвідченням від 12.07.1993 року йому присвоєно першу категорію інваліда першої групи від захворювання  пов’язаного з виконанням обов’язків військової служби по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС та призначена пенсія, яка згідно чинного законодавства не може бути нижчою ніж десять  мінімальних пенсій за віком та щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров’ю – 100% процентів мінімальної пенсії за віком. Згідно Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» порядок обчислення пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання і пенсії у зв’язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи визначається Кабінетом Міністрів України. Такий порядок був закріплений Постановою Кабінету Міністрів України № 523 від 30.05.1997 року. Проте суб’єкт владних повноважень продовжує не в повній мірі виконувати умови чинного законодавства, тому за захистом своїх порушених та невизнаних прав позивач  звернувся до суду.

       У  судове  засідання позивач не з’явився, попередньо надавши суду заяву з проханням розгляду справи у його відсутності.  Позов  підтримав, та просить здійснити йому перерахунок призначеної державної та додаткової пенсії у відповідності до вимог ст.ст. 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

   Представник управління Пенсійного фонду України у Городищенському районі Черкаської області у судовому засіданні та доданому письмовому запереченні позовні вимоги не визнав та заперечує щодо їх задоволення посилаючись на те, що Пенсійний фонд України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується КМ України через Міністра праці та соціальної політики. Згідно Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» порядок обчислення пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання і пенсії у зв’язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи визначається Кабінетом Міністрів України. Проте  розмір мінімальної пенсії  за віком у відповідності до якого поставлені позовні вимоги, стосується лише Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» і не може бути застосовано до осіб, статус яких визначений Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». Для узгодження цього питання Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» внесені зміни до статті 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» пенсія по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, внаслідок Чорнобильської катастрофи зокрема для учасників ліквідації аварії на ЧАЕС, інвалідів першої групи становить 1200 грн. Після винесення рішення Конституційного Суду України від 22.05.2008 року про визнання неконституційним пункту 28 розділу другого Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» прийняті постанови Кабінету Міністрів України № 530 «Про деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян» від 28.05.2008 року та № 654 «Про підвищення рівня пенсійного забезпечення громадян» від 16.07.2008 року.  А тому відсутні підстави для визнання дій управління Пенсійного фонду України у Городищенському районі неправомірними та проводити позивачу перерахунки та виплати до державної та додаткової пенсії у відповідності до ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», оскільки Управління Пенсійного фонду України у Городищенському районі діє в межах Закону та наданих йому повноважень.

     Суд, дослідивши матеріали справи, вислухавши представника відповідача, вважає, що даний позов  підлягає до задоволення.

      Відповідно до ч.2 ст. 19 Конституції України органи державної влади, їх посадові особи зобов»язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

      Судом встановлено, що ОСОБА_1  є учасником ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС є особою віднесеною до 1 категорії ( посвідчення НОМЕР_1) та отримує пенсію та додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров’ю відповідно до Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” та ст.50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської аварії».

    Правовідносини, що склалися між сторонами, регулюються Законом України   «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»   , Законами України  «Про Державний бюджет України на 2008 рік» від 28.12.2007 р. № 107-УІ, «Про державний бюджет України на 2009рік» № 835-УІ від 26.12.08р., Рішенням Конституційного Суду України № 10-рп/2008 від 22.05.2008р., Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» №1058-ІУ від 09.07.03.  Статтею 70 Закону України «Про державний бюджет України на 2010рік».   

     Згідно ст.46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з неналежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.   

     Згідно з частиною 2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.   

     П. 5 постанови Пленуму Верховного Суду України від 01.11.1996 р. № 9 «Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя» визначає, якщо при розгляді справи буде встановлено, що нормативно-правовий акт, який підлягав застосуванню, не відповідає чи суперечить законові, суд зобов'язаний застосувати закон, який регулює ці правовідносини.   

Відповідно до ст. 11 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.   

      Відповідно до Закону України № 231-У від 05.10.2006 року «Про внесення змін до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» який набрав чинності з 31.10.2006 року, визначені основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, оскільки згідно ст. 50 Конституції України кожен має право на безпечне життя і здоров’я довкілля та на відшкодування завданої порушенням цього права шкоди.   

    Розділ 8 вищевказаного Закону передбачає, правила призначення та виплати пенсій і компенсацій особам, віднесеним до категорії 1.2.3.4. Стаття 49 цього розділу визначає пенсії особам, віднесеним до вказаних категорій у вигляді: державної пенсії; додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров»ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.   

       Вимогами ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської аварії» встановлено, що  пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи можуть призначатися за бажанням громадянина із заробітку, одержаного за роботу в зоні відчуження в 1986-1990 роках, у розмірі відшкодування фактичних збитків, який визначається згідно з законодавством. Стаття 50 зазначеного Закону зазначає, що особам, віднесеним до категорії 1, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю,інвалідам 1 групи, дітям-інвалідам, а також хворим внаслідок Чорнобильської катастрофи на променеву хворобу - 100 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.                

       Механізм реалізації обчислення пенсій по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання і пенсій у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи  закріплений Постановою Кабінету Міністрів України № 523 від 30.05.1997 року Середньомісячний заробіток осіб, віднесених до категорії 1, інвалідність яких настала у зв'язку з Чорнобильською катастрофою і які працювали за межами зони відчуження, обчислюється згідно із статтею 57 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", а пенсії призначаються відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування". В усіх випадках розміри пенсій для інвалідів, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчими - по 1 групі інвалідності - 10 мінімальних пенсій за віком.

    Суд, співставляючи зазначені фактичні обставини справи у межах заявлених позовних вимог та об»єктивно досліджені в судовому засіданні всі докази, прийшов до висновку, що для розрахунку підвищень у відповідності до положень Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»  необхідно виходити з соціальної категорії “мінімальна пенсія за віком”, але з огляду на  відсутність її грошового розміру щодо зазначеного Закону, потрібно керуватися розміром мінімальної соціальної гарантії як бази нарахування у відповідності до положень  частини 3 ст. 46 Конституції України, положень Закону України “Про прожитковий мінімум”, яким визначено, що прожитковий мінімум застосовується, зокрема: для встановлення розмірів мінімальної заробітної плати та мінімальної пенсії за віком, визначення розмірів соціальної допомоги та інших соціальних виплат виходячи з вимог Конституції України, законів України, формування Державного бюджету України. Судом не приймається до уваги посилання представника відповідача на те, що положення ч.3 ст. 28 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”, з якого випливає, що мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений абзацом першим частини першої цієї статті, застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом, оскільки наявність такої норми за відсутності іншого мінімального розміру пенсії за віком не є підставою для відмови в реалізації позивачем конституційної гарантії та права на отримання додаткової пенсії, виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, як це встановлено Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

    За умови відсутності у державному бюджеті коштів на виплату в повному обсязі державних та додаткових пенсій згідно ст.ст. 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» створюється ситуація правової невизначеності держави стосовно джерела фінансування, з якого має виплачуватися зазначені соціальні виплати.

    Поряд з цим у справі «Кечко проти України» Європейський Суд з прав людини констатував, що не приймає аргумент Уряду щодо бюджетних асигнувань, оскільки органи державної влади не можуть посилатись на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов’язань.

    Посилання відповідача на прийняті для врегулювання спірних правовідносин постанови Кабінету Міністрів України № 530 від 28.05.2008 року та № 654 від 16.07.2008 року не є належним доказом для розгляду даного спору по суті, оскільки зазначені нормативні акти являються підзаконними актами, а тому за конституційними нормами та виходячи з пріоритетності законів над підзаконними актами, суд вважає, що нарахування пенсій необхідно здійснювати виходячи з розмірів, встановлених Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

   Дослідивши обставини справи в межах заявлених позовних вимог, проаналізувавши вищезазначені правові норми, суд приходить до висновку про визнання неправомірними дій суб»єкта владних повноважень та зобов’язати здійснити перерахунок і виплату державної та додаткової пенсії відповідно до ст.ст. 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» за період з 12.07.2010 року по дату винесення судового рішення.   

      На підставі викладеного, керуючись ст. 22 Конституції України, ст.ст. 50,54, 67 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», ст.ст.11, 69-71, 99, 100, 122, 160, 162, 186 КАС України, суд   

                                                             ПОСТАНОВИВ:

      Позовні вимоги ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Городищенському районі про визнання протиправними дій суб’єкта владних повноважень та перерахунок пенсії по інвалідності відповідно до ст..ст. 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»– задоволити.

     Зобов’язати управління Пенсійного фонду України у Городищенському районі Черкаської області здійснити перерахунок державної та додаткової пенсії ОСОБА_1 у відповідності до вимог ст.ст. 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» в розмірі 10 мінімальних пенсій за віком, а також додаткову пенсію за віком за шкоду заподіяну здоров»ю в розмірі 100% мінімальної пенсії за віком  з 12.07.2010 року по 09.02.2011 року.

      Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.   

     Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення.

Суддя А. В. Голосій