Справа  № 2-а-1313/11

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

14 лютого 2011 року                                                                                                         м. Ромни

Суддя Роменського міськрайонного суду Сумської області О. Ф. Яковець розглянувши в порядку скороченого провадження справу за адміністративним  позовом       ОСОБА_1  до Управління Пенсійного Фонду України в місті Ромни  про визнання протиправною бездіяльності Управління пенсійного фонду та зобов’язання вчинити дії та провести відповідні виплати ,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом у якому прохав суд визнати поважною причину пропуску строку звернення до суду, визнати протиправною бездіяльність УПФУ в місті Ромни  щодо не нарахування підвищення пенсії, передбаченого ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” та зобов’язати відповідача здійснити перерахунок пенсії з її підвищенням на 30% мінімальної пенсії за віком, передбаченої ч.1 ст. 28 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”, та провести відповідні виплати за період з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року в розмірі 703,87 грн.  та з 22 травня 2008  по 31 грудня 2008 року , в розмірі 715,23 грн., з 1 січня 2009 року по 31 грудня 2009 року в розмірі 1240,20 грн., з 1 січня 2010 року по 31 серпня 2010 року в розмірі 1955,40 грн.   та  зобов’язати відповідача виплачувати їй в подальшому вказану допомогу відповідно до ст. 6  Закону України „Про соціальний захист дітей війни”.

Ухвалою суду від 24 січня 2011 року позивачу було поновлено строк звернення до суду.

Суд вирішив можливим розглянути справу у відсутність сторін, на підставі повідомлених позивачем і відповідачем обставин, наявних у справі доказів, тобто провести скорочене провадження.

Встановлено, що відповідно до пенсійного посвідчення  ОСОБА_1  є пенсіонером, має статус дитини війни (а.с.14) і право на пільги, встановлені законодавством України для дітей війни.

Відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.

Згідно ст. 7 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», фінансове забезпечення державних соціальних гарантій, передбачених цим Законом, здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.

Вимоги позивача щодо здійснення перерахунку та виплати доплати до пенсії з 9 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року, суд вважає обґрунтованими, так як рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 за №6-рп2007 року, у справі за поданням 46 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України конституційності) положень статей 29, 36 ч. 2 ст. 56, ч. 2 ст. 62, ч. 1 ст. 66, пп. 7, 9, 12, 13,14, 23, 29, 30, 39, 41, 43, 44, 45, 46, ст. 71, ст. ст. 98, 101, 103, 111 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» (справа про соціальні гарантії громадян), визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним) положення п. 12 ст. 71 Закону України «Про Державний бюджет на 2007 рік», яким зупинено дію ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», з урахуванням ст. 111 цього Закону.

Вимоги позивача стосовно перерахунку пенсії з 22.05.2008 року  суд також вважає обґрунтованими, оскільки Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 за №10-рп/2008 року, у справі за конституційними поданнями Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) окремих положень ст.65 розділу І, пунктів 61, 62, 63, 66 розділу ІІ, пункту 3 розділу ІІІ Закону України „Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України” і 101 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень ст. 67 розділу І, п.п. 1-4, 6-22, 24-100 розділу ІІ Закону України „Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України ” (справа щодо предмета та змісту закону про Державний бюджет України),  визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним) положення п.п.41 розділу ІІ Закону України „Про Державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України”.

Рішення Конституційного Суду України у цій справі має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей зазначеного закону, що визнані неконституційними. Рішення Конституційного Суду України є обов'язковим до виконання на території України, остаточним і не може бути оскаржене.

Суд також враховує, що Законом України «Про Державний бюджет України на 2009 рік» та Законом України «Про Державний бюджет України на 2010, 2011 рік» дію ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей» не зупинено. Відповідно до ч.2 ст. 54 Закону України «Про Державний бюджет на 2009 рік» та ч.2 ст. 52 Закону України «Про Державний бюджет України на 2010 рік» розміри державних соціальних гарантій на 2009 рік та на 2010 рік, що визначаються залежно від прожиткового мінімуму, встановлюються відповідними законами України, цим Законом та нормативно-правовими актами Кабінету Міністрів України. Відповідним Законом, який встановлює доплату до пенсії дітям війни є Закон України «Про соціальний захист дітей війни».

Виходячи із системного аналізу зазначених норм законодавства та приписів ч.2 ст. 152 Конституції України, суд дійшов висновку, що з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року, а також з 22 травня 2008 року  відповідач повинен був нараховувати та сплачувати позивачу доплату до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, передбачену ст.6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни" в редакції, яка діяла до 01.01.2008 року.

Відповідно до статті 64 Конституції України конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України.

Згідно ч. ч. З та 4 ст.8 Кодексу адміністративного судочинства України звернення до адміністративного суду для захисту прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується. Забороняється відмова в розгляді та вирішенні адміністративної справи з мотивів неповноти, неясності, суперечливості чи відсутності законодавства, яке регулює спірні правовідносини.

Таким чином, доводи відповідача, в частині неврегульованості на законодавчому рівні порядку здійснення доплат особам, які мають статус дітей війни не може бути підставою для їх не здійснення або відмови в задоволенні позову.

Щодо доводів стосовно відсутності підстав для застосування до спірних правовідносин ст.28 Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", суд зазначає наступне.

Сторонами по справі не заперечується, що позивач, відповідно до ст.6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни" має право на отримання доплати до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком.

За чинним законодавством розмір мінімальної пенсії за віком визначається лише за правилами, передбаченими ст.28 Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", іншого нормативно-правового акта, який би визначав цей розмір або встановлював інший розмір, немає.

З огляду на викладене, суд вважає необґрунтованими доводи відповідача щодо застосування положення ч. 3 ст.28 зазначеного Закону, з якої випливає, що мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений абзацом 1 частини 1 цієї статті, застосовується виключно для визначення розмірів пенсії, призначених згідно з цим Законом, оскільки наявність такої норми та відсутність іншого мінімального розміру пенсії за віком не є підставою для відмови в реалізації позивачем конституційної гарантії, встановленої ст.46 Конституції України та права на отримання доплати до пенсії, передбаченої ст.6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни".

Також, суд відхиляє доводи відповідача щодо не визначеності на законодавчому рівні питання відносно органу, на який покладено обов'язок здійснення виплат підвищення до пенсії особам, які мають статус дитини війни.

Пенсійний фонд України діє у відповідності до Положення Про Пенсійний фонд України, затвердженого Указом Президента України від 01.03.2002 року за №121\2001 і здійснює свої повноваження на підставі п.15 зазначеного положення через створені в установленому порядку його територіальні управління.

Відповідно до Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" рішення про призначення та перерахунок пенсій приймаються районними управліннями Пенсійного фонду України за місцем проживання пенсіонерів.

Таким чином, обов'язок по нарахуванню та виплаті доплати до пенсії позивача, передбаченої ст.6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни" покладено на УПФУ в місті Ромни, за місцем проживання позивача.

Крім того, суд вважає безпідставним посилання відповідача на відсутність коштів щодо забезпечення виплат зазначеної доплати до пенсії.

Статтею 22 Конституції України визначено, що конституційні права і свободи гарантуються. Таким чином, держава взяла на себе зобов'язання забезпечити реалізацію громадянами своїх конституційних прав.

За змістом ч.1 ст.46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Законом України «Про соціальний захист дітей війни» реалізовано конституційне право на соціальний захист громадян, які мають статус «дитини війни», серед яких їм надано право на отримання 30% доплати до пенсії.

Отже, обов'язок по нарахуванню та виплати доплати до пенсії, яка передбачена Законом України «Про соціальний захист дітей війни», покладено саме на органи Пенсійного фонду України.

Враховуючи, що держава взяла на себе обов'язок щодо виплати позивачу 30% доплати до пенсії та поклала виконання цього обов'язку на центральний орган виконавчої влади - Пенсійний фонд України, який діє через свої місцеві органи, що входять в систему його органів, але вони не вчинили жодної дії для нарахування цих коштів та їх виплати, суд вважає, що вони не виконали своїх повноважень без поважних причини.

Виходячи із системного аналізу приписів Конституції України та наведених нормативно-правових актів, суд вважає безпідставними посилання відповідача на відсутність коштів, як на обґрунтування правомірності невиконання своїх зобов'язань перед позивачем.

Крім того, відповідачем, в порушення ч.2 ст.71 КАС України не доведено та не надано суду доказів щодо вчинення будь-яких дій для забезпечення виконання покладеного на нього обов'язку щодо нарахування та виплати позивачу доплати до пенсії у розмірі 30% від мінімальної пенсії за віком.

Отже, відсутність коштів у відповідача, який не вчинив жодної дії щодо їх отримання для забезпечення виконання своїх зобов'язань або невиконання іншим органом виконавчої влади свого обов'язку щодо виділення коштів на здійснення позивачу виплат, гарантованих йому Конституцією України, не є підставою для відмови в задоволенні позову та визнання правомірними дій або бездіяльності відповідача.

Вимоги позивача про стягнення з відповідача  у визначеній позивачкою грошовій сумі, не підлягають задоволенню, оскільки  суд не може перебирати на себе функцію здійснення перерахунку та нарахування до пенсії замість органу, на який  покладено такі повноваження. Обов’язок нарахування доплати до пенсії позивачці, в розмірі передбаченому ст. 6 Закону України покладено на Управління Пенсійного фонду України  в Роменському районі Сумської області  за місцем проживання позивачки.

Суд вважає, що необхідно постанову суду виконати негайно, оскільки вона  прийнята в порядку скороченого провадження, але в межах проведення відповідних виплат за один місяць. При цьому суд керується вимогами п.1 ч.1 ст. 256 КАСУ.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 6, 7, 11, 71, 86, 159, 163, 183-2 КАС України, ст. 8, ч. З ст. 22, ст. 64 Конституції України, ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», суд –

П О С Т А Н О В И В :

Адміністративний позов ОСОБА_1   до Управління Пенсійного Фонду України в місті Ромни  про визнання протиправною бездіяльності Управління пенсійного фонду та зобов’язання вчинити дії та провести відповідні виплати – задовольнити.

Визнати протиправною бездіяльність управління Пенсійного фонду України в місті Ромни щодо не нарахування ОСОБА_1   щомісячної державної соціальної допомоги, передбаченого ст. 6 Законом України «Про соціальний захист дітей війни».

Зобов'язати управління Пенсійного фонду України в місті Ромни здійснити нарахування щомісячної доплати до пенсії ОСОБА_1 , встановленої ст. 6 Законом України «Про соціальний захист дітей війни» в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком з розміру, встановленого ч.1 ст.28 Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та провести відповідні виплати: за 2007 рік - з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року включно, за 2008 рік - з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року включно, за 2009 рік - з 01 січня 2009 року по 31 грудня 2009 року включно, за 2010 рік - з 01 січня 2010 року  по 31 грудня  2010 року включно, за 2011 рік з 1 січня 2011 року по 14 лютого 2011 року,  з врахуванням отриманої доплати до пенсії згідно п.8 постанови Кабінету Міністрів України від 28 травня 2008 року за № 530 «Про деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян».

В іншій частині в задоволенні позову відмовити.

Зобов’язати управління Пенсійного фонду України в місті Ромни виконати постанову негайно в межах стягнення виплати за один місяць.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Роменський міськрайонний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з моменту отримання копії постанови, з подачею копії апеляційної скарги до апеляційної інстанції.

          Суддя підпис...

          Копія вірна:

СУДДЯ РОМЕНСЬКОГО

МІСЬКРАЙОННОГО СУДУ О. Ф. Яковець