АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
4 квітня 2007 року м. Чернівці
Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Чернівецької області у складі:
Головуючого Ружила О.А.
Суддів Яремка В.В., Галичанського А.Д.
Секретаря Орлецької Я.І.
за участю позивачки ОСОБА_1,
відповідача ОСОБА_2, його представникаОСОБА_3,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Шевченківського районного суду м. Чернівці від 19 лютого 2007 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини та дружини до досягнення дитиною трирічного віку, -
ВСТАНОВИЛА:
У січні 2007 року ОСОБА_1 звернулася до суду з даним позовом.
Зазначала, що з відповідачем перебуває у шлюбі з 17 липня 2004 року. З серпня 2006 року вони проживають окремо. Від шлюбу у них є неповнолітній син ОСОБА_4,ІНФОРМАЦІЯ_1, який проживає з нею (позивачкою).
Посилаючись на те, що відповідач не надає матеріальної допомоги на утримання дитини, а також на її утримання, хоча зобов'язаний та спроможний надавати допомогу, позивачка просила стягнути з відповідача на її користь на утримання дитини аліменти у розмірі 1/4 частини з усіх видів його заробітку , щомісячно, до досягнення сином повноліття, а також аліменти на її утримання до досягнення дитиною трирічного віку у розмірі 1/6 частини з усіх видів заробітку відповідача.
Рішенням Шевченківського районного суду м. Чернівці від 19 лютого 2007 року позов задоволено.
Стягнуто з відповідача на користь позивачки на утримання неповнолітньої дитини -ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1, аліменти у розмірі 1/4 частки всіх видів його доходів, але не менше 30 відсотків прожиткового мінімуму встановленого на Україні для дітей, щомісячно, до досягнення сином повноліття .
Стягнуто з відповідача на користь позивачки ОСОБА_1 аліменти на її утримання в розмірі 1/6 частини всіх видів його доходів, щомісячно, до досягнення дитиною трирічного віку.
З відповідача на користь держави стягнуто судовий збір в сумі 51 грн.
В апеляційній скарзі відповідач ОСОБА_2 просить рішення суду першої інстанції змінити, стягнувши з нього аліменти на утримання сина у розмірі 1/8 , а на утримання позивачки у розмірі 1/10 частини з усіх видів його доходів.
справа № 22ц-280 Головуючий у 1-й інстанції
категорія 34/36 Богдан С.І..
Доповідач Яремко В.В.
2
Посилається на неповне з'ясування судом обставин, що мають істотне значення для справи.
Зазначає, що судом не враховано, що на його утриманні знаходиться бабуся ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2, яка згідно висновку ЛКК №23/174 від 24 січня 2007 року страждає рядом хронічних захворювань, у зв'язку з чим витрачаються кошти на її лікування.
Посилається на те, що від першого шлюбу у нього є дочка, ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_3, на утримання якої він добровільно, щомісячно надає матеріальну допомогу.
Вважає, що неврахування цих обставин судом першої інстанції призвело до необгрунтованого завищення розміру аліментів, які мають стягуватися з нього на користь позивачки.
В судовому засіданні відповідач та його представник підтримали вимоги апеляційної скарги.
Позивачка апеляційної скарги не визнала. Вважає, що відповідач спроможний сплачувати аліменти у розмірі, який визначено судом першої інстанції.
Колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково, виходячи з наступного.
Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_1 та присуджуючи з відповідача на користь позивачки аліменти на утримання сина у розмірі відповідно 1/4 частини з усіх видів його доходів, але не менше 30 відсотків прожиткового мінімуму встановленого для дитини відповідного віку, щомісячно, до досягнення дитиною повноліття, суд першої інстанції виходив з інтересів дитини, стану здоров'я та матеріального становища дитини, а також з того, що відповідач має постійне місце роботи з середньомісячним доходом в сумі 4900 грн.
Разом з тим, визначаючи до сплати аліменти у згаданому розмірі, суд першої інстанції неповно з'ясував обставини, що мають значення для справи, що відповідно до п. 1 ст. 309 ЦПК України є підставою для зміни рішення в частині визначення розміру аліментів на утримання неповнолітньої дитини.
Так, на порушення вимог ст. 182 СК України суд першої інстанції не врахував майнового та сімейного стану відповідача.
Зокрема, не враховано, що у відповідача є неповнолітня дочка, 11 серпня 1998 року народження, від першого шлюбу, яку він зобов'язаний утримувати і на утримання якої фактично надає кошти.
Розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим від зазначеного у ч. 2 ст. 182 СК України, однак, ОСОБА_4льний розмір аліментів, які стягуються з боржника, відповідно до ч. З ст. 70 Закону України від 21 квітня 1999 p. № 606-XIV «Про виконавче провадження», не повинен перевищувати 50 відсотків заробітної плати цієї особи.
За умови стягнення з відповідача сум аліментів, визначених судом першої інстанції на утримання дитини та позивачки, виплати матеріальної допомоги на утримання неповнолітньої доньки від першого шлюбу у відповідача залишатиметься менше 50 відсотків його заробітної плати.
Враховуючи обставини, визначені у ст. 182 СК України, стан здоров'я відповідача, розмір його середньомісячного заробітку, аліменти, які підлягають стягненню з нього на утримання сина ОСОБА_4,ІНФОРМАЦІЯ_1, слід визначити у розмірі 1/6 частини з усіх видів його заробітку , щомісячно, до досягнення сином повноліття.
Щодо вимог апелянта про необхідність зменшення розміру аліментів і на утримання позивачки, то вони задоволенню не підлягають.
Встановлено, що позивачка не має власного житла, отримує порівняно незначний розмір допомоги по догляду за дитиною.
З урахуванням аліментів, які стягуватимуться з відповідача на утримання сина за рішенням апеляційного суду (1/6 частина заробітку), на утримання позивачки (1/6 частина заробітку) та з урахуванням розміру майнової допомоги, яку відповідач добровільно надає
3
своїй доньці ОСОБА_6, максимальний розмір утримань з його заробітку не перевищуватиме 50 відсотків.
Апелянт посилається також на неврахування судом першої інстанції факту знаходження на його утриманні бабусі ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2, якій він також надає матеріальну допомогу щомісячно.
На підтвердження цього, апелянт посилається на відповідний висновок ЛКК від 24 січня 2007 року та акт від 20 січня 2007 року, складений ПП «Житлосервіс» про знаходження бабусі на його утриманні (а.с.29, ЗО).
Однак, вказана у цих документах інформація не може розцінюватися як обставина, що має істотне значення для визначення розміру аліментів, які має сплачувати відповідач на утримання сина та позивачки.
Встановлено, що ОСОБА_5 не є членом сім'ї відповідача, якого він зобов'язаний утримувати, вона має дітей, які за законом зобов'язані її утримувати, отримує пенсію, забезпечена житлом.
За таких обставин доводи апелянта про необхідність визначення розміру аліментів на утримання дитини та позивачки відповідно в 1/8 та 1/10 часток заробітку є безпідставними.
На підставі ст.ст. 182, 183 СК України та керуючись ст.ст.209, 218, 307, 309 ЦПК України, колегія суддів , -
ВИРІШИЛА :
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.
Рішення Шевченківського районного суду м. Чернівці від 19 лютого 2007 року змінити в частині розміру аліментів на утримання дитини.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання сина ОСОБА_4,ІНФОРМАЦІЯ_1, у розмірі 1/6 частини з усіх видів його заробітку, але не менше 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, до досягнення дитиною повноліття.
В решті рішення Шевченківського районного суду м. Чернівці від 19 лютого 2007 року залишити без змін.
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення, але може бути оскаржено в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців.