АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 квітня   2007 року                                                                                                м. Чернівці

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Чернівецької області у складі:

Головуючого: Яремка В.В

Суддів: Рокочої М.І.., Сулятицької М.М.

Секретаря Скрипник С.І. за участю позивача ОСОБА_1, його представника ОСОБА_2,    представника Управління   Пенсійного   фонду   України   в   Шевченківському   районі   м.   Чернівці Факаса В.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1на постанову Шевченківського районного суду м. Чернівці від 7 лютого 2007 року в справі за позовом  Управління Пенсійного фонду України в Шевченківському районі м. Чернівці про визнання неправомірним рішення комісії по розгляду питань, пов'язаних з призначенням та виплатою пенсії, про відмову у перерахунку пенсії та зобов'язання вчинити перерахунок пенсії за віком , -

ВСТАНОВИЛА:

У грудні 2006 року ОСОБА_1 звернувся до суду з даним позовом.

Зазначав, що він з листопада 2001 року є пенсіонером.

На його звернення від 6 липня 2006 року до Управління Пенсійного фонду України в Шевченківському районі м. Чернівці (далі - Управління) рішенням комісії від 27 вересня 2006 року по розгляду питань, пов'язаних з призначенням та виплатою пенсії цього Управління (далі - Комісії), йому відмовлено у перерахунку пенсії за віком з урахуванням страхового стажу, який він набув після попереднього призначення пенсії.

Не погоджуючись з такою відмовою, позивач просив визнати її неправомірною та зобов'язати Управління перерахувати йому пенсію за віком з 6 липня 2006 року з урахуванням страхового стажу, який він набув після попереднього призначення пенсії, зокрема за період з 1 червня по 14 липня 2006 року.

Постановою Шевченківського районного суду м. Чернівці від 7 лютого 2007 року в задоволенні позову відмовлено.

В апеляційній скарзі позивач просить постанову суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове судове рішення , яким його позов задовольнити.

Посилається на порушення судом норм матеріального права - ч. 4 ст. 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон 1058-IV).

В ході апеляційного розгляду справи апелянт та його представник підтримали вимоги апеляційної скарги.

Справа № 22а-79                                                                                     Головуючий у 1 інстанції

Категорія: 14/21                                                                                                  Гончарова 1. В.

Доповідач Яремко В.В.

2

Представник відповідача апеляційної скарги не визнав. Вважає, що суд першої інстанції правильно вирішив спір.

Колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню, виходячи з наступного.

По справі встановлено, що позивач є пенсіонером. Пенсію йому призначено 11 листопада 2001 року.

Останній перерахунок пенсії позивачу за його заявою проводився 23 грудня 2004 року (а.с. 49- 51 ).

Встановлено, що впродовж червня-липня 2006 року позивач працював.

У липні 2006 року він звернувся до Управління із заявою про перерахунок пенсії з огляду на те, що після призначення пенсії він працював і набув певний страховий стаж.

Рішенням комісії № 13.12 від 27 вересня 2006 року ОСОБА_1 у перерахунку пенсії відмовлено на підставі ч. 4 ст. 42 Закону 1058-IV.

Відповідно до вказаної норми закону у разі якщо застрахована особа після призначення пенсії продовжувала працювати проводиться перерахунок пенсії з урахуванням страхового стажу після призначення пенсії.

Кожний наступний перерахунок пенсії провадиться не раніше як через два роки після попереднього перерахунку з урахуванням страхового стажу після призначення пенсії.

Оскільки по справі встановлено, що після попереднього перерахунку пенсії позивача , який мав місце 23 грудня 2004 року, до часу звернення позивача за новим перерахунком пенсії не минуло двох років, то суд першої інстанції прийшов до обґрунтованого висновку про те, що рішення Комісії про відмову у перерахунку пенсії є правомірним. Відповідно, постанова суду першої інстанції про відмову у задоволенні позову є обґрунтованою й такою, що відповідає нормам матеріального права.

Тому, доводи апелянта про порушення судом норм матеріального права не дають підстав для визнання неправомірним рішення комісії та скасування правильної по суті постанови суду першої інстанції.

Суд першої інстанції дійсно помилково виходив з того, що страховий стаж, необхідний для перерахунку пенсії відповідно до ч. 4 ст. 42 Закону 1058-IV, має становити 24 місяці.

Аналіз змісту ст. 42 Закону 1058-IV свідчить про те, що право на перерахунок пенсії застрахована особа набуває у разі якщо вона продовжує працювати після призначення пенсії і за умови якщо після попереднього перерахунку пройшло не менше двох років. При цьому, ч. 4 ст. 42 вказаного закону не містить вимоги про наявність страхового стажу у 24 місяці як умову для перерахунку пенсії.

Про необхідність саме такого тлумачення вказаної норми свідчить зміст п. 26 ст.71, ст. 102   Закону України « Про Державний бюджет України на 2007 рік» .

Однак, вказане неправильне тлумачення судом першої інстанції норми матеріального права не вплинуло на правильність по суті вирішення спору, оскільки після попереднього перерахунку пенсії позивача до часу його звернення за новим перерахунком пройшло менше двох років, а це є перешкодою для прийняття рішення про перерахунок пенсії позивача.

Не заслуговують на увагу і доводи апелянта про те, що проведений відповідачем 23 грудня 2004 року перерахунок його пенсії не мав братися до уваги при обчисленні двохрічного строку відповідно до ч. 4 ст. 42 Закону 1058-IV .

Встановлено, що даний перерахунок було проведено не з підстав, зазначених у ч. ч. 1 -3 ст. 42 вказаного закону, як про це зазначає позивач, а саме за заявою позивача у зв'язку з необхідністю врахування його додаткового трудового стажу за минулі роки.

Розпорядження про вказаний перерахунок пенсії позивачем не оспорювалося.

3

За таких обставин, колегія судців приходить до висновку, що постанова суду першої інстанції ухвалена з додержанням норм матеріального та процесуального права, а доводи апелянта не дають підстав для її скасування..

На підставі керуючись ст.ст. 160, 199, 200 КАС України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Постанову Шевченківського районного суду м. Чернівці від 7 лютого 2007 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду протягом одного місяця.