Справа № 10-45-2007 p.                                                Головуючий суду 1 інстанції

Категорія: ст. 236-1 КПК                                               Бобровський І.М.

України                                                                            Доповідач апеляційного суду

Погорєлова Г.М.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 березня 2007 року колегія суддів судової палати в кримінальних справах апеляційного суду Миколаївської області в складі:

Головуючої Погорєлової Г.М.

суддів: Гребенюк В.І., Маркової Т.О.

за участю прокурора Осипенко О.М. розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Миколаєві матеріали за апеляцією ОСОБА_1 на постанову судді Южноукраїнського міського суду Миколаївської області від 22 лютого 2007 p., якою відмовлено в задоволенні скарги ОСОБА_1, поданої в порядку ст.236-1 КПК України.

Постановою старшого помічника Первомайського міжрайонного прокурора Поліщук О.Л. від 22.01.2007 г. відмовлено в порушенні кримінальної справи на підставі ст.6 п.2 КПК України у відношенні суддів Первомайського міськрайонного суду ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 за відсутністю в їх діях ознак злочину, передбаченого ст.375 КК України.

На дану постанову ОСОБА_1 подана скарга в порядку ст.236-1 КПК України.

Постановою судді Южноукраїнського міського суду Миколаївської області від 22.02.2007 р. скарга залишена без задоволення.

Прийнявши таке рішення, суддя в постанові послався, що при відмові в порушенні кримінальної справи виконані вимоги ст. 99 КПК України, зокрема рішення прийнято уповноваженою особою та є правильними висновки щодо відсутності підстав для порушення кримінальної справи. Суддя вказав, в постановленій колегією суддів судовою палати в цивільних справах апеляційного суду Миколаївської області окремій ухвалі від 20.11.2006 р. по справі за позовом ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 та інших до Президента України ОСОБА_3 про порушення Конституції України, Закону України «Про звернення громадян» та покладення на нього обов'язку вчинити певні дії щодо проведення перерахунку пенсії, йдеться про порушення суддями цивільно-процесуального законодавства. Зазначене доведено до відома голови апеляційного суду Миколаївської області для прийняття відповідних заходів реагування. На думку судді, в справі немає даних проте, що судді ОСОБА_6, ОСОБА_5, ОСОБА_4 12.09.2006 р. постановили завідомо неправосудну ухвалу.

2

В апеляції ОСОБА_1 просить скасувати водночас зазначені постанови судді від 22.02.2007 р. та старшого помічника прокурора від 22.01.2007 p., які вважає незаконними і необґрунтованими. Просить матеріали повернути для проведення додаткової перевірки до провадження прокуратури Миколаївської області та винести окрему ухвалу на дії суду 1 інстанції.

Зазначає, що скарга на постанову ст. помічника прокурора від 22.01.2007 р. подана ним від імені Жовтневої районної організації Всеукраїнської політичної партії захисників Вітчизни (м. Кривий Ріг) як головою цієї організації, а не як фізичною особою, що вказано в постанові судді. Вважає, що суд 1 інстанції зробив висновок про відсутність виключень з процесуального порядку порушення справи відносно суддів без всебічного вирішення цього питання з залученням прокуратури Миколаївської області для з'ясування компетенції Первомайського міжрайонного прокурора.

Наводячи витяги з окремої ухвали судової колегії в цивільних справах апеляційного суду Миколаївської області від 20.11.2006 р. та посилаючись на норми Конституції України, Конституції автономної республіки Крим, КК України, апелянт не погоджується з висновком суду 1 інстанції про порушення суддями цивільно-процесуального законодавства, а зазначає про порушення ними ст.55 Конституції України та ст.6 Конвенції про захист прав людини і основних свобод, а саме порушення права громадян на доступ до суду та на справедливий судовий розгляд, що на думку апелянта є злочином. Вважає, що для прийняття рішення суду 1 інстанції слід було витребувати відповідні дані щодо розгляду окремої ухвали та прийняття заходів щодо ОСОБА_6, ОСОБА_5, ОСОБА_4

Зазначає про неправильність посилання судді на норми ЦПК замість норм КАСУ при викладенні в постанові підстав для нового розгляду адміністративної справи в іншому складі суддів.

Вказує, що в заяві про порушення кримінальної справи ним зазначена як підстава для цього не прийняття суддями неправильного рішення, а допущені ними такі порушення процесуального закону, які не відносяться до їх правової позиції, а порушують права громадян на доступ до суду та на справедливий судовий розгляд. Тому на думку апелянта ухвала суддів від 12.09.2006 р. є неправосудною.

Вважає проведену прокурорську перевірку неповною та наводить пропозиції, яким чином слід провести додаткову перевірку заяви, з витребуванням копій судових рішень різних інстанцій, Ради суддів України, Вищої кваліфікаційної комісії, відібранням пояснень від позивачів по адміністративній справі, від осіб, присутніх в залі судових засідань, представників засобів масової інформації тощо. На думку апелянта положення ст. 12 ч.2 Закону України «Про статус суддів» не мали юридичної сили для прокуратури, тому судді були зобов'язані дати пояснення стосовно винесеної ними ухвали.

Заслухавши доповідь судді, думку прокурора про залишення постанови судді   без  зміни,   вивчивши   матеріали  прокурорської  перевірки,   судового

3

провадження, та додатково надані прокурором, обговоривши апеляцію, колегія суддів вважає, що апеляція задоволенню не підлягають з наступних підстав.

Згідно з вимогами ч.3 ст.236-2 КПК України при розгляді суддею скарги на постанову про відмову в порушенні кримінальної справи перевіряється, чи були при цьому виконані вимоги ст.99 КПК України, яка передбачає прийняття процесуального рішення у випадку відсутності підстав до порушення кримінальної справи.

Як вбачається з заяви ОСОБА_1 від 05.01.2007 р. до органів прокуратури, він просив порушити кримінальну справу за ст. 375 КК України проти суддів ОСОБА_6, ОСОБА_5 та ОСОБА_4, посилаючись на окрему ухвалу судової колегії в цивільних справах апеляційного суду Миколаївської області від 20.11.2006 р. Дана ухвала постановлена у зв'язку зі скасуванням ухвали цих суддів від 12.09.2006 р. про залишення без розгляду позовної заяви ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 та інших до Президента України ОСОБА_3 про порушення Конституції України, Закону України «Про звернення громадян» та покладення на нього обов'язку вчинити певні дії щодо проведення перерахунку пенсії.

Відмовляючи в порушенні кримінальної справи за відсутністю складу злочину, передбаченого ст. 375 КК України, старший помічник прокурора зазначив, що окрема ухвала винесена з приводу допущених суддями процесуальних порушень та для прийняття відповідних заходів реагування головою апеляційного суду Миколаївської області. З цим висновком обґрунтовано погодився суддя, залишивши без задоволення скаргу ОСОБА_1, подану в порядку ст.236-1 КПК України.

Посилання в окремій ухвалі судової інстанції на порушення суддями ст.55 Конституції України та ст.6 Конвенції про захист прав людини і основних свобод, визначає характер процесуальних порушень. Проте, стосовно диспозиції ст. 375 КК України такого роду дії самі по собі даного складу злочину не утворюють. Порушені права на доступ до суду поновлені скасуванням ухвали суддів від 12.09.2006 р. про залишення позовної заяви без розгляду. Відповідні заходи реагування головою апеляційного суду прийняті згідно з довідкою від 24.01.2004 р.

Діюче законодавство не передбачає особливостей провадження на стадії порушення кримінальної справи стосовно суддів. Тому старший помічник Первомайського міжрайонного прокурора Поліщук О.Л. діяла в межах своєї компетенції при прийнятті рішення за заявою ОСОБА_1

Інші численні питання, вказані в апеляції, знаходяться поза межами предмету розгляду провадження в порядку ст. 236-2 КПК України.

4

З урахуванням наведеного, немає підстав для скасування вищевказаної постанови судді від 22.02.2007 р.

Керуючись ст.ст.365,366 КПК України, колегія суддів

УХВАЛИЛА:

Постанову судді Южноукраїнського міського суду Миколаївської області від 22 лютого 2007 р. залишити без зміни, а апеляцію ОСОБА_1 - без задоволення.