Справа №2-3197/11

                                                          ЗАОЧНЕ     РІШЕННЯ

 І М Е Н Е М      У К Р А Ї Н И

         14 лютого 2011року             Приморський районний суд  м. Одеси у складі:

головуючого судді Бондаря  В.Я.

при секретарі          Подорожній О.С.                          

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі справу за позовом ОСОБА_1 до ТОВ КБ «СоцКомБанк»про стягнення збитків

                                                ВСТАНОВИВ :

      Позивач   звернулась до суду з позовною заявою,  в якій просила стягнути  з відповідача  матеріальні збитки за договором внеску від 12.12.2007р., що заподіянні неналежним виконанням вказаного договору. При цьому посилалась на те, що  12.12.2007р. вона з відповідачем уклала договір депозитного внеску на суму 14800 гривень з  нарахуванням їй 17 % річних за користування внеском, строком дії до 13.12.2009р. Проте, після закінчення строку дії договору, відповідач повертав гроші не повному обсязі, а лише по 200 гривень на добу, через банкомат з використанням пластикової картки. Вважає, що такими діями відповідача щодо повернення суми внеску їй завдані збитки у розмірі 602 гривні як упущеної вигоди, оскільки відповідач відмовив їй у підвищенні відсоткової ставки, в той час, коли в іншій банківській установі  вона б могла отримати більший дохід на суму внесеного депозиту до відповідача, також інфляцію  у розмірі 737,30 гривень за період прострочення   виплат заборгованості за внеском з13.12.2009р. по 15.03.2010р. та суму збитків у розмірі 180 гривень за затримку (ліміт) виплати їй боргу за 16 діб в березні 2010року. Також, діями відповідача їй нанесена моральна шкода, яку вона оцінює у розмірі 2000 гривень.

           Позивач в судове засідання не з’явилась, надіслала суду заяву про розгляд справи за її  відсутності,  проти заочного розгляду справи не заперечувала.

           Відповідач  в судове засідання не з’явився, про час та місце був повідомлений, поважних причин неявки суду не представив. Згідно ст.169 ЦПК України, якщо суд не має відомостей про причину неявки відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів. Зі згоди представника позивача, на підставі ст.224-225  ЦПК України, суд виніс ухвалу про заочний розгляд справи.

           Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає частковому  задоволенню у повному обсязі з наступних підстав.

           Судом встановлено, що 12.12.2007р. сторони уклали договір депозитного внеску на суму 14800 гривень  з нарахуванням позивачу 17 % річних за користування внеском, строком дії до 13.12.2009р.

          Після закінчення строку дії договору, позивачу  повернута сума  по 200 гривень на добу.

          Згідно договору  про депозитний внесок від 06.11.2009р.,  укладеному між    позивачем та ВАТ КБ «Південком банк», умови договору передбачають дохід позивача за ставкою 25,2 % річних.  

           Відповідно до статті 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Пунктом 4 статті 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема відшкодування збитків або моральної шкоди.

Згідно ч.2 ст.625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо іншій розмір процентів не встановленій договором або законом.

До того ж, відповідно до частини 2  статті 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Відповідно до цієї статті збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

  Згідно договору  про депозитний внесок від 06.11.2009р.,  укладеному між    позивачем та ВАТ КБ «Південком банк», умови договору передбачають дохід позивача за ставкою 25,2 % річних                                                    

За таких обставин, суд вважає вимоги позивача щодо стягнення з відповідача суми упущеної вигоди у розмірі 602 гривні є  обґрунтованою, оскільки при зверненні позивачів до іншої установи банку вони б могли реально одержати  доходи від укладення договору депозиту.

            Також, суд вважає, що з відповідача, в порядку ст.625 ЦПК України, підлягає стягненню сума інфляційного збільшення у розмірі 737,30 гривень, що разом з упущеною вигодою склдає 1339,30 гривень.  

             Разом з тим, згідно до ч.1 ст.60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

         В ході судового засідання позивачем не доведено, з яких розрахунків вона виходила при зазначенні суми збитків у розмірі  180 гривень, у зв’язку з чим суд вважає, що позовні вимоги в цій  частині задоволенню не підлягають.

        Згідно Постанови Пленуму Верховного суду України № 4 від 31.03.1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», зокрема п. 4 вказаної постанови визначено, що у позовній заяві про відшкодування моральної (немайнової) шкоди має бути зазначено, в чому полягає ця шкода, якими неправомірними діями чи бездіяльністю її заподіяно позивачеві, з яких міркувань він виходив, визначаючи розмір шкоди, та якими доказами це підтверджується. Постановою передбачено, що оскільки відшкодування моральної шкоди регулюється законодавчими актами, то необхідно з’ясувати характер правовідносин сторін і встановлювати, якими правовими нормами вони регулюються, чи допускає відповідне законодавство відшкодування моральної шкоди при даному виді правовідносин.

       Враховуючи, що позивачем не обґрунтовано, в чому полягла завдана моральна шкода, що також не підтверджується матеріалами справи,  причинний зв'язок між її завданням позивачу та  неправомірними діями відповідача, суд приходить до висновку, що у задоволенні позовних вимог про стягнення моральної шкоди  у розмірі 2000 гривень також слід відмовити.

       Згідно   ст.41    Конституції   України   громадянин   має   право   володіти,   користуватися, розпоряджатися своєю власністю.

       Згідно ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного Кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, щозвичайно ставляться, а згідно із ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

      Згідно статей 610,  611  ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або

виконання   з   порушенням   умов,   визначених   змістом   зобов'язання;   у   разі   порушення зобов'язання  настають  правові  наслідки,  встановлені  договором  або  законом,  зокрема, розірвання договору.

      Згідно до ч.1 ст.624 ЦК України, якщо за порушення зобов'язання встановлено неустойку, то вона підлягає стягненню у повному розмірі, незалежно від відшкодування збитків.

       Згідно  статті  623  ЦК України,  сторона, яка порушила зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки.

      Крім того, у судовому засіданні доведено, що внаслідок неналежного виконання відповідачем умов  договору, позивач поніс додаткові витрати по сплаті  витрат на ІТЗ судового процесу, які, відповідно до ст. 88 ЦПК України, підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

         Керуючись ст.ст. 10,60, 81, 88, ч. 3 ст. 209, ст.ст. 213-215, 224-226 ЦПК України, суд -

                                                    ВИРІШИВ:

         Позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

         Стягнути з ТОВ КБ «СоцКомБанк»на користь ОСОБА_1  завдані збитки за договором депозиту №090-18/П-0118 від 12.12.2007р.  у розмірі 1339 (одна тисяча триста тридцять дев’ять) гривень 30 копійок.

         Стягнути з ТОВ КБ «СоцКомБанк»на користь ОСОБА_1   суму витрат на ІТЗ у розмірі 120 гривень.

          У задоволенні решти позовних вимог-відмовити.

           Рішення суду може бути переглянуте за заявою відповідача, якій не приймав участі при розгляді справи, поданої протягом десяти днів з дня отримання його копії.

           Апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції подається протягом десяти днів  з дня його проголошення. Особи, яки брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя                                                                                                                В.Я. Бондар