Справа № 2-3877 / 09

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 жовтня 2009 р. м. Київ

Солом’янський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді Коробенка С. В.

при секретарі Маршалюк К.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного страхового товариства «Вексель», третя особа по справі Товариство з обмеженою відповідальністю «Автолідер Україна», про визнання недійсними умов договору та доплату страхового відшкодування,

ВСТАНОВИВ:

В червні 2009 року ОСОБА_1 звернувся до суду із зазначеним позовом, просив стягнути з ACT «Вексель» оплату послуг ТОВ «Автолідер-Україна» з ремонту його автомобіля згідно рахунків-фактур № АП2-002326 від 23.12.2008р. в розмірі 5359, 00 гривень та № АП2-002325 в розмірі 2183, 53 гривень. Крім того Позивач просив стягнути на свою користь 754, 25 грн пені, 1700 гривень моральної шкоди, витрати на експертизу в розмірі 300 гривень та судові витрати.

Крім того Позивач просив визнати несправедливими та недійсними умови п.10.8 Договору добровільного страхування наземних транспортних засобів № 202-4509/08 ПЦСП від 28.07.2008р.

Свої вимоги ОСОБА_1 мотивує наступним.

28.07.2008р. року між ним та Відповідачем було укладено Договір добровільного страхування наземних транспортних засобів № 202-4509/08 ПЦСП, яким був застрахований автомобіль MAZDA 6, д/н № НОМЕР_1, який належить Позивачу на праві власності. Згідно з умовами Договору Позивачем Відповідачу було сплачено страхову премію у розмірі 9 811, 55 грн. Страхова сума складає 164 900, 00 грн.

Автомобіль на час страхування був новий, 2008 року випуску, придбаний у ТОВ «Автолідер Україна».

22.10.2008 року стався страховий випадок (ДТП-1), в результаті якого Позивачу завдано матеріального збитку у розмірі 5 359, 00 грн., що підтверджується рахунком-фактурою № АП2-002326 від 23.12.2008 року, виданим ТОВ «Автолідер Україна».

24.10.2008 року стався другий страховий випадок (ДТП-2), в результаті якого Позивачу завдано матеріального збитку у розмірі 8 291, 00 грн., що підтверджується рахунком-фактурою № АП2-002325 від 23.12.2008 року, виданим ТОВ «Автолідер Україна».

По ДТП-1 на день розгляду справи Позивачу нічого не виплачено, заборгованість складає 5359, 00 грн.

По ДТП-2 на рахунок Третьої особи (безпосередній виконавець робіт) 27.01.2009р. Відповідачем було виплачено 6107, 47 грн., що на 2183, 53 грн. менше реального матеріального збитку.

Таким чином, як зазначає Позивач, Відповідачем було сплачено 6107, 47 грн. замість необхідних 13650, 00грн., а отже - залишились невиплаченими 7542, 53грн. реального матеріального збитку.

Відповідач у відповідь на заяву від 11.03.2009р. № 2534 щодо доплати страхового відшкодування, відмовив Позивачу листом від 09.04.2009 р. № 2800у, аргументуючи свою позицію посиланням на п.10.8 Договору, а саме на те, що у випадку наявності у Страховика претензій до рахунку, страхове відшкодування може бути сплачене на підставі акту незалежної експертизи про розмір відновлювального ремонту транспортного засобу або завданих Страхувальнику збитків.

На підставі вказаного пункту Договору оцінювач ОСОБА_2 сформував калькуляцію вартості пошкоджень автомобіля в обох випадках (Звіт № 185 та Звіт № 186 від 28.11.2008 р.), на основі яких і було сплачене страхове відшкодування в заниженому розмірі.

Обгрунтовуючи свою вимогу про визнання недійсним пункту 10.8 Договору страхування, Позивач посилається на ст. 18 Закону України «Про захист прав споживачів», відповідно до якої Продавець (виконавець, виробник) не повинен включати у договори із споживачем умови, які є несправедливими. В даному випадку Позивач вважає, що умови договору є несправедливими, оскільки вони містять істотний дисбаланс договірних прав та обов’язків на шкоду споживача.

Враховуючи прострочення виконання своїх зобов’язань за договором страхування Позивач наполягає на стягненні на свою користь пені в розмірі 754, 25 грн, а також моральної шкоди в розмірі 1700 гривень.

Відповідач у судовому засіданні проти позову заперечував, наполягаючи на тому, що всі умови договору між Позивачем та Відповідачем були узгоджені перед його підписанням, а умови п.10.8 Договору не є несправедливими, оскільки вони забезпечують Страхову компанію від недобросовісних дій з боку клієнтів, пов’язаних із штучним завищенням розміру страхових виплат.

Представник ТОВ «Автолідер Україна» позов ОСОБА_1 підтримав. Перевіривши в судовому засіданні зібрані докази, заслухавши пояснення сторін та дослідивши матеріали справи, суд вважає позовні вимоги такими, що не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 28.07.2008р. між ОСОБА_1 та ACT «Вексель» був укладений Договір добровільного страхування наземних транспортних засобів № 20-4509/08, відповідно до якого був застрахований автомобіль «Мазда», д/н НОМЕР_1, який належить Позивачу на праві власності. (а.с. 6)

22.10.2008р. та 24.10.2008р. за участю застрахованого автомобіля стались дві дорожньо-транспортні пригоди.

Позивач звернувся з питання відновлювального ремонту свого транспортного засобу в компанію ТОВ «Автолідер Україна». Зазначеною компанією була здійснена калькуляція вартості відновлювального ремонту транспортного засобу по кожному з випадків, на підставі яких виставлені рахунки-фактури № АП2-002325 від 23.12.2008р. на 8291, 00 гривень та № АП2-002326 від 23.12.2009р. на суму в розмірі 5359, 00 гривень.

Позивачем зазначені рахунки-фактури пред’явлені для оплати Відповідачу, проте на підставі п.10.8 Договору страхування ACT «Вексель» звернулося до незалежного спеціаліста-оцінювача ОСОБА_2, яким були складені Звіт № 185 від 28.11.2008р. про оцінку автомобіля «Мазда», д/н НОМЕР_1, на суму 6107, 47 грн (по одному страховому випадку) та Звіт № 186 від 28.11.2008р. на суму 2613, 14 грн (по другому випадку), (а.с. 35-51)

На підставі Звіту № 185 від 28.11.2008р. Акціонерним страховим товариством «Вексель» 27.01.2009р. було перераховано ТОВ «Автолідер Україна» суму в розмірі 6107, 47 грн. (а.с. 13)

Виплата страхового відшкодування відповідно до Звіту № 186 від 28.11.2008р. в розмірі 2613, 14 гривень Відповідачем на користь Позивача чи Третьої особи на день розгляду справи здійснена не була.

Суд не може погодитись з позицією Позивача про несправедливість умов пункту 10.8 Договору страхування з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 627 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Стаття 628 ЦК України встановлює, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов’язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Своїм підписом у договорі Позивач засвідчив свою згоду з його умовами, прийняв на себе зобов’язання з його виконання.

Відповідно до ст. 16 Закону України «Про страхування» договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов’язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов’язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору.

Статтею 25 Закону передбачено, що здійснення страхових виплат і виплата страхового відшкодування проводиться страховиком згідно з договором страхування на підставі заяви страхувальника (його правонаступника або третіх осіб, визначених умовами страхування) і страхового акта (аварійного сертифіката), який складається страховиком або уповноваженою ним особою (аварійним комісаром) у формі, що визначається страховиком.

Пункт 10.8 Договору страхування № 202-4509/08 ПЦСП від 28.07.2008р. передбачає, що якщо у страховика є претензії до рахунків по оплаті витрат на відновлення застрахованого транспортного засобу, наданих страхувальником, страхове відшкодування може бути сплачене на підставі акту незалежної експертизи про розмір відновлювального ремонту транспортного засобу або завданих страхувальнику збитків.

Суд не вбачає несправедливості умов вказаного пункту договору, позиція Відповідача в цій частині заслуговує на увагу, оскільки така умова може бути доцільною для запобігання зловживань з боку Страхувальника в частині визначення розміру страхового відшкодування. При цьому суд звертає увагу Позивача, що розмір належного для виплати Страхувальнику страхового відшкодування в такому випадку визначається не Страховиком, а незалежним спеціалістом-оцінювачем, і несправедливою таку умову визнавати не можна, оскільки вона не надає переваг будь-якій з сторін договору, а є засобом забезпечення належного виконання ними умов договору.

Таким чином, в матеріалах справи наявні калькуляції вартості відновлювального ремонту здійснені ТОВ «Автолідер Україна» та Спеціалістом-автотоварознавцем ОСОБА_2 При цьому, Відповідачем - ACT «Вексель» при здійсненні страхового відшкодування надано перевагу калькуляції, складеній суб’єктом оціночної діяльності із кваліфікацією оцінювача, що не суперечить укладеному з Позивачем договору страхування та чинному законодавству.

Разом з тим, матеріалами справи встановлено, і сторонами не заперечується, що виплата страхового відшкодування згідно Звіту № 186 від 28.11.2008р. в розмірі 2613, 14 грн Відповідачем не здійснена, що свідчить про порушення зобов’язань Відповідача в частині строку здійснення такої виплати.

Проте суд вирішує справу тільки в межах заявлених позовних вимог і не може вийти за їх межі. Позовні вимоги про зобов’язання Відповідача здійснити виплати саме на підставі Рахунків-фактур № АП2-002325 та № АП2-002326 ним сформульовані чітко і однозначно, і, не зважаючи на зазначені вище порушення Відповідача, суд не має підстав для зобов’язання Відповідача здійснити виплату згідно Звіту № 186 від 28.11.2008р.

З огляду на викладені вище обставини не підлягають також задоволенню позовні вимоги про стягнення з Відповідача пені та моральної шкоди, оскільки ці вимоги є похідними від інших.

Таким чином, позов ОСОБА_1 задоволенню не підлягає у повному обсязі.

Разом з тим, суд роз’яснює Позивачу його право звернутись до суду з позовом до ACT «Вексель» про стягнення невиплаченого страхового відшкодування згідно Звіту № 186 від 28.11.2008р. в розмірі 2613, 14 грн та стягнення штрафних санкцій за прострочення виконання зобов’язань.

Крім того Позивач має право звернутись із позовом до суду до осіб, винних у спричиненні йому матеріальної шкоди, завданої пошкодженням автомобіля внаслідок ДТП, з вимогами про відшкодування вартості понесених ним витрат на ремонт, не покритих страховим відшкодуванням.

Керуючись ст. ст. 979, 990 Цивільного кодексу України, ст. 25 Закону України «Про страхування», ст. ст. 57-60, 88, 208, 209, 212-215, 218, 223 Цивільного процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову відмовити.

Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду міста Києва через суд першої інстанції шляхом подання протягом десяти днів з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви протягом десяти днів з дня проголошення рішення або протягом двадцяти днів з дня подання заяви про апеляційне оскарження.