Справа № 2-а-49/11                                      

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

14.02.2011 року                                                      смт. Великий Березний

Великоберезнянський районний суд Закарпатської області  в складі:

                    головуючого - судді Цибик І.Й.

                    при секретарі Тисянчин М.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу  за позовом  ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України у Великоберезнянському районі про поновлення пропущеного строку для звернення до адміністративного суду та зобов’язання перерахувати та сплатити щомісячну державну соціальну допомогу як дитині війни  за  період з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року, з 22.05.2008 року по 31.12.2008 року, з 01.01.2009 року по 01.11.2010  року , -

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до суду із зазначеним вище  позовом, посилаючись на те, що згідно ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" він   має право на отримання соціальної допомоги в розмірі 30% від мінімального розміру пенсії за віком. Разом з тим, дана допомога йому  у встановлені строки не виплачувалась, в той час як Рішенням Конституційного Суду України №6-рп/ від 09 липня 2007 року були визнані такими, що не відповідають Конституції окремі положення Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік", якими було зупинено норми Закону України «Про соціальний захист дітей війни».Також Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 року за № 10-рп/2008 року , визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним) положення п. 41 розділу 2 Закону України "Про Державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України". Позивач зазначав, що враховуючи мотиви та висновки, що містяться  у вищезазначених рішеннях Конституційного Суду України вважає, що всі ті зміни, які відбувались стосовно статті 6 Закону України”Про соціальний захист дітей війни” є неконституційними і незаконними. Тому позивач просив поновити пропущений строк звернення до  суду за захистом порушених прав, свобод та інтересів та зобов'язати відповідача перерахувати та сплатити щомісячну державну соціальну допомогу  за період з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року, з 22.05.2008 року по 31.12.2008 року, з 01.01.2009 року по 01.11.2010  року  відповідно до ст.6  Закону України "Про соціальний захист дітей війни" на загальну суму 4105,40 грн.

            В судове засідання позивач ОСОБА_1  не з’явився,  однак подав до суду заяву про розгляд справи у його відсутності.

          Представник відповідача в судове засідання не з’явився, однак подав до суду заяву  про розгляд справи без участі представника.

          Дослідивши матеріали справи, суд дійшов до такого висновку.

          Позивач ОСОБА_1  згідно ст.1 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" має право на отримання передбачених цим Законом пільг та державної соціальної підтримки.

          Статтею 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" передбачено право таких громадян на отримання державної соціальної підтримки, а саме підвищення до пенсії на 30°/о мінімальної пенсії за віком.

          Пунктом 12 ст. 71 Закону України "Про Державний бюджет на 2007 рік" №489-V від 19.12.2006 року (надалі Закон №489-V )  було зупинено дію статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" на 2007 рік , з урахуванням статті  111 Закону №489-V.

          Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 року за № 6-рп/2007 року визнано такими, що не відповідають Конституції України (неконституційними) положення, зокрема, пункту 12 статті 71 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік", яким було зупинено дію ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни". Рішення Конституційного Суду України є обов'язковим для  виконання.

          Разом з тим, згідно ч.ч. 2,3 ст. 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність. Матеріальна чи моральна шкода, завдана фізичним або юридичним особам актами і діями, що визнані неконституційними, відшкодовується державою у встановленому законом порядку. Таким чином, рішення Конституційного Суду України зворотної сили не мають.

          Відповідно до п. 41 розділу 2 Закону України "Про Державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" текст статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" викладено в наступній редакції: Дітям війни (крім тих, на які поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів війни і гарантії їх соціального захисту") до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни. Ветеранам війни, які мають право на отримання підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, відповідно до цього Закону та Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" дане підвищення провадиться за їх вибором згідно з одним із законів.

          Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 року за № 10-рп/2008 року у справі за конституційними поданнями Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) окремих положень ст. 65 розділу 1, пунктів 61, 62, 63, 66 розділу 2, пункту 3 розділу 3 Закону України "Про Державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" і 101 народних депутатів України щодо відповідності Конституції (конституційності) положень ст. 67 розділу 1, п.п. l-4, 6-22, 24-100 розділу 2 Закону України "Про Державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" (справа щодо предмета та змісту закону про Державний бюджет України), визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним) положення п. 41 розділу 2 Закону України "Про Державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України".

          Рішення Конституційного Суду України у цій справі має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв’язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей зазначеного закону, що визнані неконституційними. Рішення Конституційного Суду України є обов’язковим для виконання на території України, остаточним і не може бути оскаржене.

          Відповідно до п. 5 резолютивної частини зазначеного Рішення Конституційного Суду України - положення Закону України "Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України", визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.

          Виходячи із системного аналізу зазначених норм законодавства, рішень Конституційного Суду України  та приписів ч. 2 ст. 152 Конституції України, суд дійшов висновку, що з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року, з 22.05.2008 року по 31.12.2008 року, з 01.01.2009 року по 01.11.2010  року  управління Пенсійного фонду України у Великоберезнянському районі повинно було нараховувати та сплачувати позивачу доплату до пенсії, передбачену ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", тобто в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком.

          Як зазначено в Рішенні Європейського суду у справі Yvonne van Duyn v.Home office (Case 41/74), принцип юридичної визначеності означає що зацікавлені особи повинні мати змогу покладатися на зобов'язання, взяті державою, навіть якщо такі зобов'язання містяться у законодавчому акті, який загалом не має автоматичної прямої дії. Така дія зазначеного принципу пов'язана з принципом відповідальності держави.

          Частиною 1 ст.28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" передбачено мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 25, а у жінок - 20 років страхового стажу, який встановлено в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. При цьому , ч.3 ст.28 цього ж Закону передбачено, що мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений частиною першою цієї статті, застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом.

          Разом з тим, частиною 2 ст.5 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" встановлено, що виключно цим Законом визначається мінімальний розмір пенсії за віком.

          Таким чином, оскільки зазначений вище Закон є єдиним законодавчим актом, що визначає розмір мінімальної пенсії за віком, суд вважає, що слід застосувати саме цю норму для визначення підвищення до пенсії Дітям війни.

          Однак, відповідно до вимог ч.2 ст.99 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

          На підставі вищевикладеного, суд дійшов висновку про необхідність зобов'язати відповідача здійснити перерахунок та виплату пенсії позивачці ОСОБА_1  за період з 02 серпня 2010 року по 02 лютого 2010 року, тобто в межах шестимісячного строку з підвищенням її розміру на 30% розміру мінімальної пенсії за віком, що встановлений ч.1 ст.28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та провести відповідні виплати.

          Щодо позовних вимог про зобов'язання відповідача нарахувати невиплачену щомісячну державну соціальну допомогу у визначеній позивачами конкретній сумі, то такі не підлягають до задоволення, оскільки предметом спору є право на отримання позивачами підвищення до пенсії, а не розмір нарахування, й суд не може перебирати на себе функцію органу, на який законом покладено такі повноваження.

          На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 3, 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", ст. ст. 7-11, 71,  159-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

 П О С Т А Н О В И В :

Позов ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України у Великоберезнянському районі про поновлення пропущеного строку для звернення до адміністративного суду та зобов’язання перерахувати та сплатити щомісячну державну соціальну допомогу як дитині війни  за період з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року, з 22.05.2008 року по 31.12.2008 року, з 01.01.2009 року по 01.11.2010  року  -  задовольнити частково.

           Зобов'язати управління Пенсійного фонду України у Великоберезнянському районі Закарпатської області здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1  з підвищенням на 30 % мінімальної пенсії за віком, передбаченої ст.6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” з врахуванням ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та виплачених сум і провести відповідні виплати за період з 02 серпня 2010 року по 02 лютого 2010 року.

          В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

          Постанова суду може бути оскаржено до Львівського апеляційного адміністративного суду  через суд першої інстанції протягом десяти днів  з дня її проголошення.

 Головуючий:                           “підпис”

Суддя Великоберезнянського районного суду І. Й. Цибик