Справа №22-ц-196/11 Головуючий у суді у 1 інстанції - Жмурченко

Категорія - 48 Суддя-доповідач - Смирнова

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 січня 2011 року                                                                                                     м.Суми

Колегія суддів з розгляду справ цивільного судочинства Апеляційного суду Сумської області в складі:

головуючого-судді -  Смирнової Т. В.,

суддів -  Ільченко  О. Ю.,  Таран  С. А.,

при секретарі -  Чуприни В.І.,    ,

 розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні апеляційного суду цивільну  справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1

на рішення Недригайлівського районного суду Сумської області від 17 грудня 2010  року

у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1   

про стягнення аліментів на утримання дитини, -    

ВСТАНОВИЛА:

Позивачка ОСОБА_2 звернулася до суду з вказаним позовом та просила стягнути з відповідача аліменти на утримання дитини ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, у розмірі ј його доходу, але не менше 30 відсотків прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку.

Рішенням Недригайлівського районного суду Сумської області від 17 грудня 2010 року стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, аліменти в розмірі ј частини від усіх видів заробітку відповідача, щомісячно, але не менше 30 відсотків прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку до її повноліття. Стягнення проводити з 22 жовтня 2010 року.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави 51 грн. судового збору та 120 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1, посилаючись на не повне з’ясування обставин справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції. Свої вимоги мотивує тим, що підстав для стягнення з нього аліментів на утримання дочки не має, оскільки після розірвання шлюбу з позивачкою вони продовжують разом проживати, спільно  утримувати та виховувати дочку, від виконання своїх обов’язків по утриманню дитини він не ухиляється, постійно купує для неї речі, продукти, сам сплачує комунальні платежі. Вважає, що у випадку стягнення аліментів не має гарантій, що ці кошти будуть використовуватися позивачкою саме на потреби дитини, а не на інші цілі. Крім того, він є інвалідом ІІІ групи, на його утриманні знаходиться мати-пенсіонерка, що не було враховано судом при ухваленні рішення.

Вивчивши матеріали справи і доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення апелянта, підтримавшого скаргу, заперечення позивачки, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню, з наступних підстав.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що після розірвання шлюбу між сторонами дитина залишена на вихованні з матір’ю, сторони продовжують проживати за одною адресою, однак не підтримують сімейних стосунків, спільного бюджету та господарства не ведуть. Виходячи з вимог ст. 180 СК України суд дійшов висновку про задоволення позову.

Колегія суддів вважає, що рішення суду відповідає вимогам закону та матеріалам справи.

Спірні правовідносини регулюються ст. 180, ч. 2 ст. 182 СК України, дитина проживає з позивачкою тому остання правомірно заявила до відповідача вимогу про стягнення аліментів.

Доводи апелянта про безпідставність задоволення позову внаслідок того, що він добровільно надає кошти на утримання дитини, не підтверджується наданими доказами, оскільки вбачається, що його витрати на дитину мають епізодичний характер: купив куртку, сплатив за дитсадок за певний час.

Доводи апелянта про його витрати на утримання непрацездатної матері ніякими доказами необґрунтовано, апелянт визнав, що мати одержує пенсію.

За таких обставин, розмір аліментів судом визначено вірно виходячи з потреб на утримання та виховання дитини, відповідач має певний дохід, що підтверджується відповідними довідками про заробітну плату, пенсію, соціальну допомогу, тому відсутні підстави для звільнення його від сплати аліментів або зменшення їх розміру .

Суд першої інстанції вірно застосував матеріальний та процесуальний закон, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 303, 307, 313, 314, 315, 319 колегія суддів,-     

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити, а рішення Недригайлівського районного суду Сумської області від 17 грудня 2010  року в даній справі залишити без зміни.

Ухвала набрала законної сили з часу проголошення, та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.     

Головуючий -

Судді -