Справа №22-ц-35/11 Головуючий у суді у 1 інстанції - Бойко
Категорія - 25 Суддя-доповідач - Ведмедь
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 січня 2011 року м.Суми
Колегія суддів з розгляду справ цивільного судочинства Апеляційного суду Сумської області в складі:
головуючого-судді - Ведмедь Н. І.,
суддів - Ільченко О. Ю., Смирнової Т. В.,
при секретарі - Пархоменко А.П.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні апеляційного суду апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2
на рішення Зарічного районного суду м. Суми від 19 листопада 2010 року
у справі за позовом ОСОБА_1 до Закритого акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Княжа Вієнна Іншуранс Груп»,
третя особа: Відкрите акціонерне товариство «Державний ощадний банк України»,
про стягнення страхового відшкодування, пені, відшкодування моральної шкоди,
ВСТАНОВИЛА:
Позивач звернувся до суду першої інстанції з позовом, який мотивував тим, що 13 листопада 2007 року в м. Суми уклав з відповідачем договір страхування транспортного засобу (КАСКО), водія та пасажирів від нещасних випадків (НВ) №06/02-08-07/18 - належного йому автомобіля Fоrd Fіеstа 1.3 державний номер НОМЕР_1, 2007 року випуску. 21 жовтня 2008 року автомобіль було пошкоджено в ДТП. Наступного дня, 22 жовтня 2008 року, позивач повідомив відповідача про те, що виник страховий випадок, надав заяву про виплату страхового відшкодування, разом з письмовими поясненнями про обставини справи та необхідними документами для здійснення страхових виплат. Позивач неодноразово звертався до представника відповідача, однак відповіді щодо строків прийняття рішення не отримав, та був змушений за власні кошти ремонтувати автомобіль.
Посилаючись на те, що умови договору ним виконані, дії відповідача суперечать чинному законодавству, позивач, просив ухвалити рішення, яким стягнути суму відшкодування - 36266 грн. 86 коп., пеню в розмірі 2-х облікових ставок НБУ в сумі 4626 грн. 26 коп., а також компенсувати заподіяну моральну шкоду. Розмір відшкодування за заподіяну моральну шкоду позивач визначив у 5000 грн.
Рішенням Зарічного районного суду м. Суми від 19 листопада 2010 року в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено за необґрунтованістю.
Представник позивача з рішенням суду не погодився, вважає його таким, що ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права, з неповним з’ясуванням обставин, що мають значення для вірного вирішення спору, а тому просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким повністю задовольнити заявлені ОСОБА_1 позовні вимоги.
Апелянт вважає, що ОСОБА_1 в повному обсязі виконав свої зобов’язання по договору страхування і жодних перешкод для прийняття рішення щодо виплати страхового відшкодування страховій компанії не створював. Також зазначає, що суд невірно трактує положення Правил страхування, а тому дійшов помилкового висновку відмовивши позивачу в задоволенні позовних вимог.
Дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що 13 листопада 2007 року в м. Суми між сторонами було укладено договір страхування транспортного засобу (КАСКО), водія та пасажирів від нещасних випадків (НВ) №06/02-08-07/18 - належного позивачу автомобіля Fоrd Fіеstа 1.3 державний номер НОМЕР_1, 2007 року випуску.
21 жовтня 2008 року автомобіль позивача в черговий раз було пошкоджено в ДТП.
Відповідачем не було здійснено виплату страхового відшкодування, з посиланням на умови укладеного між сторонам и договору та Правила добровільного страхування наземних транспортних засобів.
При укладанні договору сторони діяли свідомо та без примусу, договір недійсним не визнавався.
Умовами договору страхування передбачено надання страхувальником необхідних документів для прийняття рішення про страхову виплату, серед яких: заява на страхову виплату встановленої форми; оригінал договору страхування; довідка компетентного органу про подію; довідка про учасників події при ДТП (форма 2, розгорнута); посвідчення водія на право керування ТЗ відповідної категорії; свідоцтво про технічну реєстрацію ТЗ; паспорт; свідоцтво про присвоєння ідентифікаційного номеру; документ, що підтверджує законність керування водієм застрахованого ТЗ тощо.
22 жовтня 2008 року страхувальник подав заяву про виплату страхового відшкодування №1337 в якій зазначив, що ДТП сталося у зв'язку з тим, що позивач ОСОБА_1 бажав припаркувати застрахований автомобіль, однак не справився з керуванням та в’їхав в огорожу біля будинку.
Постановою Зарічного районного суду м. Суми від 05 листопада 2008 року, за порушення п. 12.1 Правил дорожнього руху України, ОСОБА_1 було призначено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 68,00 грн.
Проте у вказаній постанові судом зазначені дещо інші обставини ДТП, ніж ті, які зазначив в своєму поясненні ОСОБА_1 - не впорався з керуванням, виїхав за межі стоянки під час виконання ним лівого повороту та заїзду на стоянку (а.с. 12 ).
Користуючись своїм правом, ПрАТ «УСК «Княжа Вієнна Іншуранс Груп», з метою з'ясування причин та обставин страхового випадку, для прийняття рішення про виплату (відмову в проведенні) страхового відшкодування, було направлено позивачу листа № 56/ву від 02 лютого 2009 року щодо надання на адресу страхової компанії додаткових пояснень механізму скоєння пригоди, вказавши швидкість руху транспортного засобу, справність гальмівної системи, напрямок руху транспортного засобу та причини скоєння ДТП. На вказаний запит до цього часу позивач не надав ніякої інформації.
З зазначених підстав суд першої інстанції відмовив у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1, дійшов висновку про те, що відповідач був об’єктивно позбавлений можливості остаточно вирішити питання про наявність підстав та про розміри страхового відшкодування, оскільки і до цього часу не має цілісної картини щодо механізму ДТП, а також не може розмежувати нові ушкодження на застрахованому автомобілі від ушкоджень за чотирма іншими страховими випадками.
Проте колегія суддів з таким висновком суду першої інстанції погодитися не може і вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Суд першої інстанції, вирішуючи спір, вірно з’ясував спірні правовідносини проте допустив порушення вимог матеріального закону, а тому дійшов помилкового висновку, відмовивши позивачу в задоволенні його позовних вимог.
Як вбачається з матеріалів справи (а.с. 14, 15) транспортному засобу позивача ОСОБА_1 заподіяно шкоду в наслідок ДТП, що сталося 21 жовтня 2008 року. Вартість відновлювального ремонту згідно рахунків №СчСV- 0734 від 22 жовтня 2008 року та №СчСV- 0743 від 24 жовтня 2008 року складає 20202,30 грн. (18389,80+1812,50=20202,30 грн.), з таким розміром відшкодування погодився позивач ОСОБА_1 Відповідно до п. 12.2 Правил №06/02 добровільного страхування наземного транспорту, затверджених Головою правління УСК «Княжа» 01 грудня 2005 року при настанні страхового випадку позивач надав всі необхідні документи, які зазначені в цьому пункті Правил, а тому підстав для невиплати страхового відшкодування у відповідача не було, отже висновок суду про відмову в позові в зв’язку з тим, що позивач не надав страховій компанії додаткових пояснень щодо механізму скоєння пригоди, швидкості руху транспортного засобу, справності гальмівної системи, напрямку руху транспортного засобу та причини скоєння ДТП, а тому не має права на страхове відшкодування є помилковим, оскільки такі вимоги не передбачені ні комплексним договором №06/02-08-07/18 добровільного страхування транспортного засобу (КАСКО) водія та пасажирів від нещасних випадків, ні Правилами добровільного страхування. Свої пояснення він виклав в заяві про виплату страхового відшкодування.
Посилання відповідача на те, що позивач не відремонтував транспортний засіб, оскільки не надав актів виконаних робіт і що калькуляцію проведення ремонтних робіт надав за попереднє ДТП є такими, що не заслуговують на увагу, оскільки жодних доказів на підтвердження цих доводів апелянт не надав.
Доводи відповідача про те, що відповідно до п. 19.1.2. Договору страхування та п.п. 10.1.4. Правил страхування страховик має право самостійно з’ясовувати причини та обставини страхового випадку і відповідно до п. 12.7 Правил страхування може запросити і інші документи, які дають змогу встановити розмір збитків, що підлягають відшкодуванню, обставини настання страхового випадку колегія суддів не може взяти до уваги, оскільки починаючи з 21 жовтня 2008 року відповідач мав змогу провести з’ясування причин і обставин страхового випадку та витребувати необхідні для нього документи, перешкод для цього не було.
Проте він неналежно виконав свої зобов’язання згідно Договору страхування, укладеного сторонами (а. с. 6, 7), до цього часу не прийняв рішення про виплату, часткову виплату або про відмову у виплаті страхового відшкодування позивачеві.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що відповідач не спростував заподіяння шкоди транспортному засобу позивача при ДТП, яке сталося 21 жовтня 2008 року.
Стосовно відшкодування моральної шкоди колегія суддів вважає, що в позові в цій частині необхідно відмовити, оскільки договором страхування відшкодування моральної шкоди не передбачено.
З врахуванням зазначеного та вимог ст. 309 ЦПК України колегія суддів дійшла висновку про необхідність часткового задоволення апеляційної скарги ОСОБА_1 з підстав порушення норм матеріального права при ухваленні рішення.
Керуючись ст. 307, п. 4 ч. 1 ст. 309, ст. 313, 314 ЦПК України, колегія суддів
ВИРІШИЛА:
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 задовольнити частково.
Рішення Зарічного районного суду м. Суми від 19 листопада 2010 року в даній справі скасувати.
Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Княжа Вієнна Іншуранс Груп» на користь ОСОБА_1 20202,30 грн. страхового відшкодування.
В позові про відшкодування моральної шкоди відмовити.
Рішення набрало законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржене в касаційному порядку протягом двадцяти днів безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.
Головуючий -
Судді -