УКРАЇНА
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 22-ц-20493/11
Справа № 22ц-20493/2011 Головуючий в 1-й інстанції
Категорія - 26 (ІV) Водоп’янов С.М.
Доповідач – Михайлів Л.В.
Р І Ш Е Н Н Я
Іменем України
08 лютого 2011 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді - Михайлів Л.В.
суддів - Митрофанової Л.В., Соколан Н.О.
при секретарі - Бондаренко І.В.
за участю: позивача - ОСОБА_2 та його представника – ОСОБА_3,
представника відповідача Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Кривому Розі Дніпропетровської області - Бершадської Людмили Станіславівни,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кривому Розі цивільну справу за апеляційною скаргою Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Кривому Розі Дніпропетровської області на рішення Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу від 07 грудня 2010 року по справі за позовом ОСОБА_2 до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Кривому Розі Дніпропетровської області, третя особа – Відкрите акціонерне товариство «Криворізький залізорудний комбінат», про стягнення заборгованості із щомісячних страхових виплат, перерахунок розміру щомісячних страхових виплат, -
В С Т А Н О В И Л А:
У січні 2007 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до Відкритого акціонерного товариства «Криворізький залізорудний комбінат» (далі – ВАТ «Кривбасзалізрудком»), Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Кривому Розі Дніпропетровської області (далі - Відділення Фонду) про перерахунок щомісячних страхових виплат, стягнення заборгованості по них, компенсації у зв’язку з порушенням термінів їх виплати, посилаючись на те, що у зв’язку з ушкодженням здоров’я на підприємстві висновком МСЕК від 20.12.1995 року йому первинно встановлено 25% втрати профпрацездатності та ВО «Кривбасруда», правонаступником якого є ВАТ «Кривбасзалізрудком», призначено страхові виплати у відшкодування втраченого заробітку.
Вважаючи, що підприємством призначено й виплачувалося відшкодування шкоди здоров’ю у зв’язку з втратою профпрацездатності без коригування його середнього заробітку на коефіцієнти підвищення тарифних ставок і посадових окладів на підприємстві, починаючи з 01.01.1996 року по 01.05.2000 року, просив суд стягнути на його користь з відповідача ВАТ «Кривбасзалізрудком» заборгованість по щомісячним виплатам в сумі 5136,25 грн. та компенсацію в сумі 10916,67 грн.
Враховуючи те, що починаючи з 01.04.2001 року страхові виплати на його користь здійснює Відділення Фонду у неправильному розмірі, просив суд стягнути з останнього суму недоплати по щомісячним страховим виплатам в розмірі 10941,47 грн., компенсацію в розмірі 2817,39 грн., а також щомісячні страхові виплати в розмірі 547,68 грн., починаючи з 01.12.2006 року до зміни обставин, які впливають на їх перерахунок.
Під час розгляду справи позивачем неодноразово уточнювалися позовні вимоги й в остаточній редакції уточненої позовної заяви від 14.05.2009 року, позивач просив суд стягнути з Відділення Фонду на його користь недоплату по щомісячним страховим виплатам за період з 16.01.2004 року по 01.05.2007 року в розмірі 6951,82 грн., а також щомісячні страхові виплати в розмірі 604,29 грн., починаючи з 01.05.2007 року до зміни обставин, які впливають на їх перерахунок.
Рішенням Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу від 07 грудня 2010 року позов ОСОБА_2 задоволено.
Стягнуто з Відділення Фонду на користь ОСОБА_2 одноразово заборгованість із щомісячних страхових виплат за період з 16.01.2004 року по 01.05.2007 року в розмірі 6951,82 грн., а також щомісячні страхові виплати в розмірі 604,29 грн., починаючи з 01.05.2007 року до зміни обставин, що тягнуть перерахунок або припинення страхових виплат.
Стягнуто з Відділення Фонду у відшкодування витрат з інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи 120 грн.
В апеляційній скарзі відповідач Відділення Фонду ставить питання про скасування рішення суду та ухвалення нового рішення про відмову в задоволенні позовних вимог, посилаючись на те, що судом безпідставно залучено Відділення Фонду до участі у справі в якості відповідача, а не третьої особи, не перевірено чи відбулося фактичне підвищення заробітної плати по підприємству, не витребувано відомості про нарахування та одержання заробітної плати за професією позивача за оспорюваний період, не надано належної правової оцінки економічному обґрунтуванню застосування або незастосування коефіцієнтів підвищення тарифних ставок та посадових окладів за період з 01.01.1996 року по 01.05.2000 року.
Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених позовних вимог, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга Відділення Фонду підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що ОСОБА_2, працюючи з 1974 року на шахті «Жовтнева» ВО «Кривбасруда», правонаступником якого є «Кривбасзалізрудком», отримав професійне захворювання.
Висновком МСЕК від 20.12.1995 року позивачу первинно встановлено 25% втрати професійної працездатності.
За наказом по підприємству № 12 від 10.01.1996 року ОСОБА_2 призначені і виплачувались виплати у відшкодування шкоди, виходячи із його середньомісячної заробітної плати по професії за червень-серпень 1995 року в розмірі 26446833 крб. і пропорційно відпрацьованому часу на цьому підприємстві (а.с. 38).
Спір виник з приводу неправильного, на думку позивача, застосування коефіцієнтів при здійсненні перерахування щомісячних платежів втраченого заробітку за умови підвищення тарифних ставок та посадових окладів на підприємстві, починаючи з 01.01.1996 року.
Ухвалюючи рішення про задоволення позовних вимог в частині стягнення заборгованості по щомісячним страховим виплатам за період з 16.01.2004 року по 01.05.2007 року, суд першої інстанції виходив з того, що підприємством неправильно розраховані суми відшкодування шкоди у зв’язку з ушкодженням здоров’я позивача, оскільки здійснюючи перерахунок втраченого заробітку, підприємство неправильно застосувало коефіцієнти реального росту зарплати замість коефіцієнтів підвищення тарифних ставок та посадових окладів. Після передачі особової справи до Відділення Фонду, останнє також неправильно виплатило страхові суми.
Проте з такими висновками погодитися неможна, оскільки до них суд першої інстанції дійшов з порушенням норм матеріального права.
Згідно зі ст. 11 Закону України «Про охорону праці» та Правил відшкодування власником підприємства, установи і організації або уповноваженим ним органом шкоди, заподіяної працівникові ушкодженням здоров’я, пов’язаним з виконанням ним трудових обов’язків, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України № 472 від 23.06.1993 року (далі – Правила), чинних на час виникнення спірних правовідносин, відшкодування шкоди, завданої працівникові ушкодженням здоров’я, складається з виплат втраченого заробітку (або відповідної його частини) залежно від ступеня втрати потерпілим професійної працездатності.
Відповідно до п. 28 Правил в редакції від 18.07.1994 року, що діяла до 24.10.1997 року, втрачений заробіток підлягає коригуванню у разі підвищення тарифних ставок (окладів) працівників госпрозрахункових підприємств, а також заробітної плати відповідно до колективного договору.
В редакції Правил від 03.10.1997 року зазначено, що перерахований або нарахований розмір втраченого заробітку у перерахунку на 100% втрати професійної працездатності не може бути більшим від середньомісячного заробітку відповідного працівника після підвищення тарифних ставок за умови його роботи протягом повного календарного місяця або у перерахунку на повний календарний місяць роботи.
Вирішуючи спір, суд першої інстанції дійшов висновку про необхідність перерахунку призначених позивачеві підприємством сум втраченого заробітку, починаючи з 01.01.1996 року на коефіцієнт підвищення тарифних ставок (посадових окладів), а саме – 2,5 з 01.01.1996 року та 1,25 – з 01.06.1997 року. Інші коефіцієнти з 01.06.1997 року до 01.05.2000 року судом не були застосовані з урахуванням п. 28 Правил в редакції від 03.10.1997 року, оскільки перерахований розмір відшкодування шкоди перевищував середньомісячний заробіток начальника дільниці.
Однак, перерахувавши розмір відшкодування шкоди на коефіцієнти 2,5 та 1,25, суд не врахував, що після введення договірної заробітної плати, підвищення заробітної плати фактично не проводилось у зв’язку з тим, що при зростанні тарифних ставок і посадових окладів з метою збільшення їх частки в середньомісячній заробітній плати в межах встановленого фонду споживання, при якому змінювалась лише структура заробітної плати (одночасно зменшувались інші складові заробітної плати) без зміни їх загального розміру.
Не враховано судом і те, що позивач отримав професійне захворювання, працюючи не тільки на ВАТ «Кривбасзалізрудком», а й на іншому підприємстві. Наказом № 12 від 10.01.1996 року визначено ступінь вини ВАТ «Кривбасзалізрудком» - 67,22% й відповідно розмір відшкодування шкоди з урахуванням зазначеного відсотку.
Оскільки в оскаржуваний період 1996-2000 років підприємством правильно застосовані коефіцієнти при здійсненні перерахування щомісячних виплат відшкодування шкоди, та правильно визначений розмір страхових виплат станом на 01.10.2001 року – час передачі особової справи до Відділення Фонду в сумі 124,73 грн., у суду не було підстав для перерахування цих платежів та стягнення з Відділення Фонду заборгованості.
Виходячи із зазначеного розміру страхового відшкодування Відділення Фонду відповідно до ч.2 ст. 29 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» №1105-ХIV від 23.09.1999р. здійснювало ОСОБА_2 щомісячні виплати із застосуванням коефіцієнтів зростання реальної заробітної плати в галузях національної економіки, встановлених постановами правління Фонду, які прийняті в межах його компетенції і є обов’язковими для виконання всіма страхувальниками та застрахованими.
Згідно з п.п. 4.4.2-4.4.4 Порядку призначення та здійснення страхових виплат потерпілим (членам їх сімей), узгодженого з Міністерством праці і соціальної політики України й затвердженого постановою правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 31 січня 2002 р. № 7 (чинного на час виникнення спірних правовідносин) (далі – Порядок) при проведенні перерахування щомісячних страхових виплат з 01 березня кожного року середньомісячна заробітна плата підлягає коригуванню. При цьому, відкоригована середньомісячна заробітна плата не може перевищувати встановлену на дату настання права на перерахунок максимальну величину (граничну суму) заробітної плати (доходу), з якої сплачуються страхові внески до Фонду.
Аналогічна норма міститься й в новій редакції Порядку (2007 року).
З матеріалів справи вбачається, що Відділенням Фонду проводились перерахування щомісячних страхових виплат позивачу відповідно до постанов правління Фонду: з 01 березня 2002 року на коефіцієнт 1,193, з 01 березня 2003 року на коефіцієнт 1,182, з 01 березня 2004 року на коефіцієнт 1,152, з 01 березня 2005 року на коефіцієнт 1,238, з 01 березня 2006 року на коефіцієнт 1,203.
За таких обставин, у суду першої інстанції не було передбачених законом підстав для задоволення позовних вимог.
Враховуючи те, що суд при вирішенні спору неправильно застосував норми матеріального права, апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення суду – скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову в задоволенні позову.
Керуючись ст.ст. 303, 307, п.4 ч.1 ст. 309, 313, 314, 316 ЦПК України, колегія суддів, -
В И Р І Ш И Л А:
Апеляційну скаргу Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Кривому Розі Дніпропетровської області – задовольнити.
Рішення Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу від 07 грудня 2010 року скасувати і ухвалити нове рішення.
В задоволенні позову ОСОБА_2 до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Кривому Розі Дніпропетровської області, третя особа – Відкрите акціонерне товариство «Криворізький залізорудний комбінат», про стягнення заборгованості із щомісячних страхових виплат, перерахунок розміру щомісячних страхових виплат, а також стягнення витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи – відмовити.
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення, але може бути оскаржено в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.
Головуючий:
Судді: