УКРАЇНА
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 22-ц-20441/11
Справа № 22ц-20441/2011 Головуючий в 1-й інстанції
Категорія - 51 (Ш) Пустовіт О.Г.
Доповідач – Михайлів Л.В.
Р І Ш Е Н Н Я
Іменем України
08 лютого 2011 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді: Михайлів Л.В.
суддів: Митрофанової Л.В., Соколан Н.О.
при секретарі: Бондаренко І.В.
за участю: позивача - ОСОБА_2,
представника відповідача Відкритого акціонерного товариства «Центральний гірничо-збагачувальний комбінат» – Копайгори Ігоря Васильовича,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Кривому Розі цивільну справу за апеляційними скаргами ОСОБА_2 на рішення Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу від 21 вересня 2010 року та додаткове рішення Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу від 07 грудня 2010 року по справі за позовом ОСОБА_2 до Відкритого акціонерного товариства «Центральний гірничо-збагачувальний комбінат» про визнання довідки Відкритого акціонерного товариства «Центральний гірничо-збагачувальний комбінат» № 4752 від 30.06.2004 року недійсною, -
В С Т А Н О В И Л А:
У січні 2009 року ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до Відкритого акціонерного товариства «Центральний гірничо-збагачувальний комбінат» (далі – ВАТ «ЦГЗК») про визнання довідки ВАТ «ЦГЗК» № 4752 від 30.06.2004 року недійсною, посилаючись на те, що на виконання рішення Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу від 17 березня 2008 року відповідачем ВАТ «ЦГЗК» їй була надана довідка від 24.11.2008 року про її середньомісячну та середньоденну заробітну плату за 2 місяці за квітень та травень 2001 року в розмірі 1426,23 гривні та 71,76 гривень відповідно.
Оскільки довідка, видана ВАТ «ЦГЗК» № 4752 від 30.06.2004 року, містить відомості про її середньомісячну та середньоденну заробітну плату за 2 місяці, розраховану без врахування фактично виплаченої їй заробітної плати за вказані місяці в розмірі 892,16 гривень та 49,92 гривень, що протирічить даним довідки ВАТ «ЦГЗК» від 24.11.2008 року, просила суд визнати довідку № 4752 від 30.06.2004 року, видану ВАТ «ЦГЗК», недійсною.
Рішенням Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу від 21 вересня 2010 року відмовлено в задоволенні позову ОСОБА_2
Додатковим рішенням Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу від 07 грудня 2010 року стягнуто з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір в розмірі 8,50 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 37 грн.
На вказані рішення позивачем ОСОБА_2 подані апеляційні скарги, в яких вона ставить питання про їх скасування та ухвалення нового рішення про задоволення заявлених нею позовних вимог, посилаючись на однобічність розгляду справи судом першої інстанції та неврахування доказів по справі, які надані нею, а також положень Постанови Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 року № 100, яким не відповідає видана відповідачем довідка ВАТ «ЦГЗК» № 4752 від 30.06.2004 року та наявність підстав у зв’язку з цим для визнання її недійсною. Крім того, вважає, що судом порушено норми процесуального права при ухваленні додаткового рішення по справі, оскільки в порушення вимог ст. 76 ЦПК України, її не було повідомлено про вирішення питання про його ухвалення й при стягнені судового збору не враховано, що вона є інвалідом 2-ї групи, а тому його відшкодування повинно бути віднесено за рахунок держави.
В запереченнях на апеляційну скаргу відповідач ВАТ «ЦГЗК» просить відмовити в задоволенні апеляційної скарги та залишити без змін рішення суду як законне та обґрунтоване.
Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційних скарг і заявлених позовних вимог, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга ОСОБА_2 на рішення Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу від 21 вересня 2010 року підлягає відхиленню, а апеляційна скарга ОСОБА_2 на додаткове рішення Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу від 07 грудня 2010 року – частковому задоволенню з наступних підстав.
Відмовляючи у задоволенні позову ОСОБА_2, суд першої інстанції виходив із того, що позивачка фактично оспорює обставини, встановлені рішенням суду від 03.02.2005 року, що набрало чинності, і яке ґрунтується на доказах, що оспорюються позивачкою.
Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції.
Судом встановлено, що предметом позову є недійсність довідки № 4752 від 30.06.2004 року, яка видана відповідачем при розгляді цивільної справи Жовтневим районним судом м. Кривого Рогу за позовом ОСОБА_2 до ВАТ «ЦГЗК» про поновлення її на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, на підставі якої рішенням суду від 03.02.2005 року, визначено розмір стягнення середнього заробітку на користь ОСОБА_2 Зазначене судове рішення на день ухвалення оскаржуваного рішення є чинним.
Отже, висновок суду про те, що обставини справи, встановлені судовим рішенням, що набрало законної сили відповідно до норм ст. 61 ЦПК України не доказуються при розгляді іншої справи, у яких беруть участь ті самі особи, є вірним.
Колегія суддів не може погодитися з посиланням ОСОБА_2 на те, що на виконання рішення суду від 17.03.2008 року відповідачем видана нова довідка про розмір її середньомісячної заробітної плати за квітень-травень 2001 року в іншому розмірі ніж визначено рішенням суду від 03.02.2005 року, що й є підставою для визнання довідки № 4752 недійсною. В даному випадку це є підставою для звернення до суду у встановленому цивільно-процесуальному порядку у разі виявлення нових обставин після розгляду справи, за результатами розгляду якої судом ухвалено рішення 17.03.2008 року, що набрало чинності.
Ні підставі викладеного, колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому відсутні підстави для його скасування.
Що стосується доводів апеляційної скарги на додаткове рішення, то колегія суддів приймає їх до уваги в частині незаконного стягнення з ОСОБА_2 судового збору, оскільки позивач є інвалідом 2-ї групи, й у відповідності до п. 18 ст. 4 Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито» від 21.01.1993 року № 7-93 звільнена від його сплати за подачу позовної заяви, у зв’язку з чим судовий збір в сумі 8,50 грн. слід віднести за рахунок держави, скасувавши додаткове рішення в цій частині.
В іншій частині додаткове рішення суду є законним.
Керуючись ст.ст. 303, 307, п.3 ст. 309, 313, 314, 316 ЦПК України колегія суддів, -
В И Р І Ш И Л А:
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу від 21 вересня 2010 року – відхилити.
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 на додаткове рішення Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу від 07 грудня 2010 року – задовольнити частково.
Рішення Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу від 21 вересня 2010 року – залишити без змін.
Додаткове рішення Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу від 07 грудня 2010 року в частині стягнення з ОСОБА_2 судового збору на користь держави скасувати й віднести судовий збір в розмірі 8,50 грн. за рахунок держави.
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення, але може бути оскаржено в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.
Головуючий:
Судді: