Судове рішення #13531242

УКРАЇНА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ  СУД  ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ  ОБЛАСТІ

                  Справа № 22-ц-20242/11                    

Справа № 22ц-20242/11                                                     Головуючий в суді першої

Категорія № 34 (4)                                                      інстанції –  Соловйова Л.Я.

    Доповідач – Савіна Г.О.

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ    УКРАЇНИ

09 лютого  2011 року                                                                                м. Кривий Ріг

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Дніпропетровської області в складі :

головуючого - судді  Савіної Г.О.,

суддів – Турік В.П., Братіщевої Л.А.,

при секретарі – Бондаренко І.В.,

за участю: представника позивача ОСОБА_2, представника відповідача ВАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг Чернової О.С., представника відповідача ВАТ «ПівдГЗК» Матвєєвої Т.В.,  представника ДП «Кривбасшахтозакриття»  Копаєвої К.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кривому Розі цивільну справу за апеляційними скаргами  Відкритого акціонерного товариства «АрселорМіттал Кривий Ріг», Відкритого акціонерного товариства «Південний гірничо-збагачувальний комбінат» на рішення Інгулецького районного суду м. Кривого Рогу від  12 жовтня 2010 року по справі за позовом ОСОБА_6 до Відкритого акціонерного товариства «Південний гірничо-збагачувальний комбінат», Відкритого акціонерного товариства «АрселорМіттал Кривий Ріг», Державного підприємства «Кривбасшахтозакриття», треті особи – Новолатівська сільська рада Широківського району Дніпропетровської області, Широківська селищна рада Дніпропетровської області про усунення загрози життю, здоров’ю,  майну позивача, створеної недотриманням вимог діючого природоохоронного  законодавства під час здійснення господарської діяльності шляхом невідкладного  відселення з техногенно-небезпечної території та відшкодування завданої майнової шкоди, стягнення грошової компенсації ринкової вартості необхідної для придбання квартири, стягнення моральної шкоди та судових витрат, -

ВСТАНОВИЛА:

У листопаді 2005 року  ОСОБА_6 звернувся з позовом до Відкритого акціонерного товариства «Південний гірничо-збагачувальний комбінат» (далі – ВАТ «Південний ГЗК»), Відкритого акціонерного товариства «Криворізький гірничо-металургійний комбінат «Криворіжсталь» (правонаступником якого є Відкрите акціонерне товариство «АрселорМіттал Кривий Ріг» (далі – ВАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг»), Державного підприємства «Кривбасшахтозакриття» (далі- ДП «Кривбасшахтозакриття»), та просив зобов’язати  відповідачів з метою усунення створеної ними загрози його життю, здоров’ю та майну за рахунок власних коштів провести невідкладне відселення його з місця постійного проживання, зобов’язати відповідачів придбати за рахунок власних коштів та надати йому однокімнатну устатковану квартиру в Жовтневому районі м. Кривого Рогу,  стягнути на його користь компенсацію в розмірі дійсної вартості  належного йому на праві  приватної власності домоволодіння АДРЕСА_1 в сумі  19295 грн. та стягнути на його користь з відповідачів у відшкодування моральної шкоди 14630 грн. 50 коп., а також судові витрати по справі.

ОСОБА_6 неодноразово уточнював, змінював, збільшував та зменшував розмір позовних вимог.

Ухвалами Інгулецького районного суду м. Кривого Рогу від  26 грудня 2008 року та 03 березня 2010 року до участі у справі в якості третіх осіб  залучено Новолатівську сільську раду Широківського району Дніпропетровської області і Широківську селищну раду Дніпропетровської області.

13 січня 2010 року позивачем надано суду останню уточнену позовну заяву, в якій він просив суд ухвалити рішення, яким в порядку усунення існуючої загрози його життю, здоров’ю та майну  за місцем проживання по АДРЕСА_1 та повного відшкодування завданої у зв’язку з цим майнової шкоди, стягнути з солідарних відповідачів на його користь грошову компенсацію середньої ринкової вартості необхідної для придбання однокімнатної устаткованої  квартири за обраним ним безпечним місцем проживання в Жовтневому районі м. Кривого Рогу в розмірі 166299 грн., стягнути з відповідачів завдану ними моральну шкоду в сумі 14630 грн. 50 коп.  та понесені ним судові витрати: судовий збір в сумі 1700 грн., послуги КП ДОР «Криворізьке БТІ» на суму 164 грн. 41 коп. і вартість будівельно-технічної експертизи в сумі 1000 грн.

В судовому засіданні 18 травня 2010 року представником позивача  надана заява про усунення недоліків уточненої позовної заяви стосовно викладення вимоги про невідкладне відселення позивача з небезпечної території та виправлення недоліків в зазначенні по-батькові позивача в прохальній частині уточненої заяви. В іншій частині вимоги залишились без змін.

Рішенням Інгулецького районного суду від 12 жовтня 2010 року  позовні вимоги  задоволено частково.

Стягнуто солідарно з ВАТ «Південний ГЗК», ВАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг», ДП «Кривбасшахтозакриття» на користь ОСОБА_6 у відшкодування моральної шкоди 6000 грн., а також 8 грн. 50 коп. на відшкодування сплаченого судового збору.

В іншій частині позовних вимог відмовлено.

В апеляційній скарзі представник  відповідача  ВАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» просить рішення  суду скасувати і ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог, оскільки суд не вірно дав оцінку доказам, не  обґрунтовано застосував ст. 1190 ЦК України. Крім того суд відмовляючи у задоволенні позову матеріального характеру, помилково визнав право відповідача на відшкодування моральної шкоди.

В апеляційній скарзі відповідач ВАТ «Південний ГЗК» просить скасувати рішення суду і ухвалити нове рішення про відмову в  задоволенні позовних вимог про стягнення моральної шкоди, так як суд не вірно оцінив письмові докази та не навів доказів наявності вини у завданні позивачу  моральної шкоди.

В іншій частині рішення сторонами не оскаржено.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах позовних вимог, доводів апеляційних скарг, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги відповідачів підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом установлено, що позивач ОСОБА_6 проживає у будинку АДРЕСА_1, який розташований на  лівому березі ріки Інгулець та межує з півночі з відвалами «Лівобережний»  ВАТ «Південний ГЗК», які знаходяться  на відстані 600м. від села, з північно-східної сторони межує з хвостосховищем «Войкове», яке належить ВАТ «Південний ГЗК» та з хвостосховищем «Об’єднане», яке належить  ВАТ «Арселор Міттал Кривий Ріг» та ВАТ «Південний ГЗК», які знаходяться на відстані 1,7 – 3,3 км. від села та межує  з південно-східної сторони на відстані 3 км. від села зі ставком – накопичувачем шахтних вод в балці Свистунова, який належить КП «Кривбасшахтозакриття».

У зв’язку з промисловою експлуатацією зазначених об’єктів у грунтові води за місцем проживання позивача стались витоки  високомінералізованих та забруднених вод у зв’язку  з чим на початку 80-х років минулого століття і до теперішнього часу на даній території стали виявляться зсувні, суфозійні  явища, деформація земної поверхні, які впливають на стан будинку і земельної ділянки позивача.

Таким небезпечним екологічним становищем в с. Новоселівка на  протязі тривалого часу і по теперішній час займаються органи місцевої влади, місцевого самоврядування  та другі органи державної виконавчої влади.

Виходячи з цих обставин, суд дійшов висновку, що позивачу, внаслідок його тривалого проживання в АДРЕСА_1, завдана моральна шкода яка виразилась: у проживанні його на забрудненій території, у нанесенні пилу з відвалів на його садибу, у обмеженні користування питною водою, у  перетворенні питної води у колодязі на високомінеральнізовану воду непридатної для вживання та у  не можливості  позивача ОСОБА_6  в реалізації свого права на відчуження будинку із-за відсутності попиту на його купівлю.

Вирішуючи питання про відшкодування моральної шкоди позивачу, суд зазначив, що підприємства відповідачів  (кар’єри, відвали, гідротехнічні споруди) представляють єдиний індустріальний вузол і розмежувати їх вплив на оточуюче середовище не можливо і з цих підстав суд дійшов висновку про солідарну  відповідальність відповідачів за спричинену позивачу моральну шкоду.

Колегія суддів вважає, що такий висновок суду є помилковим, оскільки не відповідає встановленим обставинам та матеріалам справи.

Згідно ч.1 ст. 1167 ЦК України, моральна шкода завдана фізичній особі або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її  завдала, за наявності її вини, крім випадків встановлених  частиною другою цієї статті.

Суд не навів в рішенні доказів про  протиправну діяльність (бездіяльність) відповідачів, якими було завдано моральну шкоду та не зазначив в чому полягає причинно-наслідковий зв'язок між протиправними діями (бездіяльністю) відповідачів та настанням моральної шкоди для позивача.

Колегія суддів вважає, що господарська діяльність відповідачів, яка пов’язана з експлуатацією об’єктів підвищеної небезпеки – гідроспоруд, відвалів, не знаходиться в причинно-наслідковому зв’язку з моральною шкодою, якої зазнає позивач в селі Новоселівка, оскільки ОСОБА_6 не надано доказів про невиконання відповідачами або про їх ухилення від  виконання рішень органів державної влади, інших  компетентних органів по виконанню конкретних дій у виробничій діяльності з метою недопущення негативного техногенного впливу на навколишнє  середовище за місцем проживання позивача.

Відповідачі надали суду докази про те, що всі гідрогеологічні споруди будувалися згідно проектів з позитивними висновками  експертних установ і були прийняті в  експлуатацію державними комісіями, а в період їх експлуатації не надходили приписи відповідних органів про негативний вплив їх виробничої діяльності на територію села Новоселівка та у тому числі і на будинок позивача.

Таким чином, колегія суддів дійшла висновку, що рішення суду в частині стягнення солідарно з відповідачів на користь позивача моральної шкоди підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову  в задоволенні  позовних вимог позивача ОСОБА_6 про відшкодування моральної шкоди, оскільки географічне розміщення с. Новоселівка та  промислова експлуатація об’єктів на  протязі тривалого часу привели до негативних геологічних процесів на території села Новоселівка де проживає позивач.

          Керуючись ст.ст. 303, 307, п. п. 3, 4 ч. 1 ст. 309, 313, 316 ЦПК України, колегія суддів,

В И Р І Ш  И Л А:

           Апеляційні скарги відкритого акціонерного товариства «Південний гірничо-збагачувальний комбінат», відкритого акціонерного товариства «АрселорМіттал Кривий Ріг»    задовольнити.

           Рішення Інгулецького  районного суду м. Кривого Рогу від 12 жовтня 2010 року в частині стягнення моральної шкоди солідарно з відкритого акціонерного товариства «Південний гірничо-збагачувальний комбінат», відкритого акціонерного товариства «АрселорМіттал Кривий Ріг», Державного підприємства «Кривбасшахтозакриття»   на користь ОСОБА_6 в розмірі 6000 грн. та на користь держави судового збору в сумі 8,50 грн. скасувати та ухвалити в цій частині нове рішення.

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_6 до відкритого акціонерного товариства «Південний гірничо-збагачувальний комбінат», відкритого акціонерного товариства «АрселорМіттал Кривий Ріг», Державного підприємства «Кривбасшахтозакриття» про стягнення солідарно моральної шкоди - відмовити.

           Рішення  набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржено у касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним  законної сили.

Головуючий :                                                                   Г.О.Савіна


Судді:                                                                                                                 В.П.Турік


                                                                                          Л.А.Братіщева                               

                                                                                



Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація