Справа № 2-а-124/11/1217
Категорія 70
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
( в порядку письмового провадження)
09.02.2011року Міловський районний суд Луганської області
у складі: головуючого судді Шовкуна В.О.
при секретарі: Потапченко О.А.
розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного Фонду в Міловському районі про бездіяльність Управління Пенсійного Фонду в Міловському районі Луганської області та про стягнення недоплаченої щомісячної соціальної допомоги дітям війни, -
ВСТАНОВИВ:
Позивач звернувся з Адміністративним позовом до Управління Пенсійного Фонду в Міловському районі Луганської області про зобов’язання УПФУ сплатити недоплачену суму як дитині війни за 2009-2010 роки, та поновити строк оскарження.
В обґрунтування позовних вимог зазначив, що він має статус "дитини війни" у зв’язку з чим, у відповідності до ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", виплачувана йому пенсія повинна підвищуватися на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком. Позивач просив суд визнати дії Управління Пенсійного Фонду України в Міловському районі Луганської області по невиплаті йому щомісячної соціальної державної допомоги до пенсії передбаченої ст.6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” неправомірними та зобов’язати відповідача нарахувати та сплатити на його користь недоплачену йому щомісячну соціальну державну допомогу за 2009 та 2010 роки.
Позивач в судове засідання не з’явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. Надала суду заяву про розгляд справи без його участі.
Представник відповідача у судове засідання не з’явився, про місце та час судового засідання повідомлений належним чином, надав суду заперечення проти позову та просив застосувати до позивача строк позовної давності. Справу слухати за їхньої відсутності.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які набули правового статусу дітей війни, основи їх соціального захисту та гарантії їх соціальної захищеності шляхом надання пільг і державної соціальної підтримки визначені та закріплені в Законі України «Про соціальний захист дітей війни».
Зокрема, ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»передбачено, що дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 % мінімальної пенсії за віком.
Наявність у позивача права на призначення йому підвищення до пенсії в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком є визначальною для вирішення даного спору, крім того, це право гарантується Конституцією України (ст. 46).
Судом встановлено, що позивач має посвідчення дитини війни. (а.с. 6). Зазначена обставина визнана сторонами.
З огляду на вищевикладене, позивач має право на отримання державної соціальної підтримки - підвищення до пенсії в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком.
Законом України «Про Державний Бюджет України на 2009-2010 роки»Кабінету Міністрів України надано право у 2009-2010 роках встановлювати розміри соціальних виплат, які відповідно до законодавства визначаються залежно від розміру мінімальної заробітної плати, в абсолютних сумах у межах асигнувань, передбачених за відповідними бюджетними програмами. Названа норма передбачає встановлення в абсолютних сумах розмірів лише тих виплат, вихідним критерієм розрахунку яких є розмір мінімальної заробітної плати. Відповідно її дія не поширюється на спірні відносини, оскільки розмір зазначених соціальних виплат згідно із законом України «Про соціальний захист дітей»залежить від розміру мінімальної пенсії за віком. Суд вважає, що розрахунок заявлених сум необхідно проводити з розміру мінімальної пенсії за віком, встановленого ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», оскільки іншого розміру такої пенсії законодавством не передбачено. Відповідно до ст. 28 ч.1 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»мінімальний розмір пенсії за віком встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.
З огляду на загальні засади пріоритету законів над підзаконними нормативними актами суд вважає, що відповідач з 01 січня 2009 року повинен був нараховувати та провадити виплату щомісячної соціальної допомоги позивачу згідно Закону України „Про соціальний захист дітей війни”, а не постанови КМУ № від 28.05.2008 року №530, які істотно звужують обсяг установлених законом прав позивача.
Суд приходить до висновку, що Управління Пенсійного фонду України в Міловському районі Луганської області як орган, якому делеговано повноваження щодо призначення і виплати пенсій та доплат до них, повинно було діяти у відповідності з вимогами статті 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” і здійснити позивачу відповідні нарахування, але у порушення вимог вказаної статті таких нарахувань не проводило, чим і допустило протиправну діяльність, що призвело до порушення прав позивача. Тому суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з зобов’язанням відповідача провести перерахування та виплату належних сум позивачеві відповідно до Закону України „Про соціальний захист дітей війни”. Враховуючи, що позивачу сплачується підвищення до пенсії у розмірі 10 % прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, то відповідач повинен був провести позивачу перерахунок та виплату щомісячної державної соціальної допомоги згідно зі ст.6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” з урахуванням здійснених виплат та починаючи з січня 2010 року провадити виплату щомісячної державної соціальної допомоги згідно зі ст.6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни”.
Відповідно до ч.2 ст. 99 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Однак, Позивачем подано клопотання про поновлення строку на оскарження, яке суд вважає за необхідне частково задовольнити, а саме поновити строк оскарження за 2010 рік, за 2009 рік суд приходить до висновку задоволенню не підлягає.
Відмовляючи в задоволенні позову з підстав пропуску строку звернення до суду, суд зауважує, що в даному випадку не підлягають застосуванню вимоги статті 46 Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”, відповідно до яких суми пенсії, не отримані своєчасно з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, виплачується за минулий час без обмеження.
Законом України „Про соціальний захист дітей війни” визначено основи соціального захисту дітей війни та гарантовано їх соціальну захищеність шляхом надання пільг і державної соціальної підтримки.
Статтею 6 цього Закону передбачено виплату державної соціальної підтримки дітей війни, яка додатково виплачується до пенсії. Вказана соціальна підтримка не може розцінюватись як пенсія або її складова частина. Тобто, йдеться про різні види правовідносин в системі соціального забезпечення та державної соціальної підтримки.
На підставі вищевикладеного та керуючись ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", Законом України "Про державний бюджет України на 2010 рік", Рішенням Конституційного Суду України від 9 липня 2007 року № 6-рп/2007 року, Рішенням Конституційного Суду України № 10-рп/2008 від 22.05.2008 року ст. ст. 2, 17, 18, 87, 94, 99, 105,158-163 Кодексу адміністративного судочинства України,
ПОСТАНОВИВ:
Позов ОСОБА_1 до Управління Пенсійного Фонду в Міловському районі про бездіяльність Управління Пенсійного Фонду в Міловському районі Луганської області та про стягнення недоплаченої щомісячної соціальної допомоги дітям війни задовольнити частково.
Поновити ОСОБА_1 строк звернення до суду з позовними вимогами за 2010 рік.
Визнати незаконною бездіяльність Управління Пенсійного фонду України в Міловському районі Луганської області щодо не підвищення ОСОБА_1 до пенсії за віком, як дитині війни, у період з 01.01. 2010 року.
Зобов’язати Управління Пенсійного фонду України в Міловському районі Луганської області здійснити нарахування та виплату на користь ОСОБА_1 щомісячної соціальної державної допомоги до пенсії у розмірі передбаченому ст.6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” у розмірі 30% від прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність з 01.01.2010 по 31.12.2010 року з урахуванням виплачених сум.
Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 судові витрати у розмірі 03 грн. 40 коп.
В іншій частині позову відмовити.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду через Міловський районний суд шляхом подачі в 10-денний строк апеляційної скарги.
Суддя В. О. Шовкун