Судове рішення #13531056

УКРАЇНА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ  СУД  ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ  ОБЛАСТІ

                                                         

                                                                                

  

Справа № 22ц-20039/2011                                                    Головуючий в 1-й інстанції

Категорія - 5 (І)                                                                  Дурасова Ю.В.

                                                                                          Доповідач – Михайлів Л.В.

У Х В А Л А

Іменем  України

01 лютого 2011 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області у  складі:

головуючого судді:      Михайлів Л.В.

суддів -                          Митрофанової Л.В., Соколан Н.О.

при секретарі:               Бондарі Ю.А.

за участю: позивача - ОСОБА_2 та її представника – ОСОБА_3,

відповідачів - ОСОБА_4 та її представника – ОСОБА_5, представника відповідача ОСОБА_6 – ОСОБА_7,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Кривому Розі цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_4 на рішення Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу від 08 червня 2010 року у справі за позовом ОСОБА_2 до правонаступників ОСОБА_8 - ОСОБА_4, ОСОБА_9, ОСОБА_6, про поновлення строків позовної давності та визначення часток у спільній сумісній власності подружжя, -

В С Т А Н О В И Л А:

У жовтні 2008 року ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_4 про поновлення строків позовної давності та визначення часток у спільній сумісній власності подружжя, посилаючись на те, що в період часу з 24.08.19985 року по 03.06.2004 року вона знаходилася в зареєстрованому шлюбі з відповідачем, під час якого було придбане спільне, як рухоме, так і нерухоме майно.

Оскільки в добровільному порядку відповідач відмовляється розподілити спільне майно, уточнивши позовні вимоги просила суд поновити строк позовної давності для визначення часток у спільній сумісній власності та визначити частки у квартирі АДРЕСА_2 як рівні по Ѕ частині кожному співвласнику.

Ухвалами суду від 26.10.2009 року та 08.02.2010 року у зв’язку зі смертю відповідача – ОСОБА_4 до участі у розгляді справи залучено його правонаступників – ОСОБА_4, ОСОБА_9, ОСОБА_6

Рішенням Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу від 08 червня 2010 року задоволено позов ОСОБА_2

Поновлено ОСОБА_2 строк позовної давності щодо визначення часток у спільній сумісній власності подружжя.

Визначено, що частки подружжя: ОСОБА_2 та ОСОБА_4, у спільній сумісній власності – квартирі АДРЕСА_2 у м. Кривому Розі, є рівними й становлять по Ѕ частині за кожним.

В апеляційній скарзі правонаступник відповідача ОСОБА_8 -  ОСОБА_4 ставить питання про скасування рішення суду та ухвалення нового рішення про відмову в задоволенні позову, посилаючись на те, що суд безпідставно поновив позивачу строк позовної давності для звернення до суду з позовом, не навівши поважних причин пропуску нею такого строку, не врахував, що спірна квартира не є спільним майном подружжя. Крім того, в порушення норм процесуального права, справу розглянуто за її та її представника відсутності.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених позовних вимог, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга ОСОБА_4 підлягає відхиленню з наступних підстав.

Згідно зі ст. 60 СК України, майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу).

Аналогічне положення закону було закріплено й у ст. 22 КпШС чинного на час набуття спірної квартири.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції керувався тим, що спірна квартира набута подружжям  під час шлюбу і їх частки є рівними відповідно до норм ч.1 ст. 70 СК України.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду.

Як вбачається із матеріалів справи позивач ОСОБА_2 та ОСОБА_4 перебували у зареєстрованому шлюбі з 24.08.1985 року по 03.06.2004 року.

За договором міни від 23.12.1996 року, укладеного між ОСОБА_12 та ОСОБА_4, належну ОСОБА_4 квартиру АДРЕСА_1 обміняно на належну  ОСОБА_12 квартиру АДРЕСА_2 у м. Кривому Розі.

Право власності на квартиру АДРЕСА_2 у м. Кривому Розі зареєстровано за ОСОБА_4

Погоджуючись з висновками суду щодо визначення майна спільною сумісною власністю, колегія суддів виходить із того, що набуття майна за час шлюбу створює презумпцію виникнення права спільної сумісної власності.

Отже, позивач у такому разі звільняється від доведення цієї обставини, яка має значення для правильного вирішення справи, а відповідач, якщо заперечує проти цього, відповідно до ч.3 ст. 10 ЦПК України має довести протилежне.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, оскільки відповідачі не подали відповідних доказів на підтвердження права інших осіб на квартиру, яка була набута під час шлюбу подружжям ОСОБА_4.

Право спільної сумісної власності щодо спірної квартири не було спростовано.

Крім того, після пред’явлення позову, відповідач ОСОБА_4 за життя не оспорював права спільної сумісної власності на квартиру.

Відповідно до визначення терміну «спільна сумісна власність подружжя» частки кожного із них не виділені.

Стаття 70 СК України передбачає рівність часток подружжя у спільному сумісному майні.

Оскільки рівність часток у справі не оспорена, то суд правильно визначив їх рівними по Ѕ частці.

Розглядаючи питання що поновлення строку позовної давності, судом першої інстанції у повному обсязі досліджені докази з цього питання, з’ясовані причини пропуску строку звернення  до суду з позовом ОСОБА_2

При цьому враховано, що законодавством визначено ст. 72 СК України, що до вимоги про поділ майна, заявленої після розірвання шлюбу, застосовується позовна давність у три роки і зазначено, що вона обчислюється від дня, коли один із співвласників дізнався або міг дізнатися про порушення свого права.

Таким чином, з урахуванням зазначеної норми СК, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що порушене право позивачки підлягає захисту.

Доводи апеляційної скарги в частині незаконного поновлення судом строку позовної давності суперечать ч.2 ст. 72 СК України.

Враховуючи, що суд ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, колегія суддів апеляційну скаргу  відхиляє відповідно до норм ст. 308 ЦПК України, а рішення суду – залишає без змін.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 313-315 ЦПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_4 відхилити.

Рішення Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу від 08 червня 2010 року   залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий:

Судді:

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація