Апеляційний суд Кіровоградської області

Справа №  22а-313/11        Головуючий у суді І-ї інстанції  Заїка М.І.

10.3.1                             Доповідач Авраменко  Т. М.   

ПОСТАНОВА

Іменем України

07.02.2011 колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Кіровоградської області  у складі:

          головуючої судді :  Авраменко Т.М.

                                                  суддів: Кіселика С.А., Суржика М.М.

розглянула в порядку письмового провадження в м. Кіровограді адміністративну справу за апеляційною скаргою управління Пенсійного Фонду України в Устинівському районі на  рішення Устинівського районного суду  Кіровоградської області від 05 листопада  2010 року за позовом ОСОБА_2 до управління Пенсійного Фонду України про визнання неправомірними дій та зобов’язання виплатити щомісячну державну соціальну допомогу дітям війни.

Заслухавши доповідача,  дослідивши матеріали справи, колегія суддів, -

                                                          В С Т А Н О В И Л А :

        28 липня 2010 року ОСОБА_2 звернулася в суд з позовом в порядку ЦПК України про визнання протиправними дій відповідача та зобов’язання виплатити щомісячну державну соціальну допомогу дітям війни.

          Зазначала, що  має статус дитини війни та відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»має право на щомісячне підвищення до пенсії в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком. Посилаючись на те, що таке підвищення до пенсії їй не нараховувалося та не виплачувалося, просила визнати такі дії відповідача протиправними та зобов'язати відповідача провести перерахунок та виплату підвищення до пенсії  з 01 січня 2007 року по 31 грудня 2007 року, з 01 січня 2008 року по 31 грудня 2008 року, з 01 січня 2009 року по 31 грудня 2009 року, з 01 січня 2010 року на весь термін дії Закону.  

          Рішенням Устинівського районного суду  Кіровоградської області від 05 листопада 2010 року позов задоволено частково. Суд визнав протиправною бездіяльність відповідача щодо не нарахування позивачу  підвищення до пенсії та зобов’язав відповідача здійснити перерахунок та виплату позивачу пенсії з підвищенням її на 30% мінімальної пенсії за віком відповідно до  ст.6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни» з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року, з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року, з 01 січня 2009 року по 31 грудня 2009 року, з 01 січня 2010 року  по 04 листопада 2010 року.

           В апеляційній скарзі відповідач просить  скасувати постанову суду першої інстанції, оскільки вона прийнята з порушенням норм матеріального права. Зазначає, що суд не застосував строки звернення з позовом до суду, проведення такого перерахунку законодавчо не врегульовано, фінансове забезпечення здійснюється тільки за рахунок коштів Державного бюджету України. Мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений статтею 28 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом та не поширюється на визначення розміру щомісячного підвищення до пенсії дітям війни, позивачу підвищення до пенсії проводилося в розмірі, передбаченому Постановою Кабінету Міністрів України від 28 травня 2008 року.  

          Справа передана Дніпропетровським апеляційним адміністративним судом на розгляд апеляційному суду Кіровоградської області (а.с.27,30).

     Колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

          18 лютого 2010 року Верховною Радою України прийнято Закон України № 1691-VI "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо юрисдикції справ, пов'язаних із соціальними виплатами", який набрав чинності 10 березня 2010 року.  Цим Законом встановлено, що справи щодо спорів з приводу призначення, обчислення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням та інших соціальних виплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг, речового майна, пайків або грошової компенсації замість них суди розглядають у порядку цивільного судочинства, а п. 3 ч. 1 ст. 18 КАС України виключено.  

          Рішенням Конституційного Суду України №19-рп/2010 від 09 вересня 2010 року у справі за конституційним поданням Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвідомчості справ, пов’язаних із соціальними виплатами»(справа №1-40/2010) визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), пункт 2 частини першої статті 15 Цивільного процесуального кодексу України в редакції Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвідомчості справ, пов’язаних із соціальними виплатами»від 18 лютого 2010 року №1691-У1.

           Відповідно до ст.152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнанні неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.

           Наведене свідчить, що з 09 вересня 2010 року справи даної категорії повинні розглядатися в порядку адміністративного судочинства, однак суд першої інстанції не звернув уваги на зміни в діючому законодавстві, постановивши рішення за нормами ЦПК після прийняття  09 вересня 2010 року рішення Конституційним судом України. Вказана обставина є підставою для скасування рішення суду першої інстанції та прийняття нової постанови.

          Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що позивач  відповідно до абз. 1 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»має статус дитини війни.  Відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком. Отже відповідно до положень вказаного закону пенсія позивачу повинна виплачуватись із збільшенням її на 30 % мінімальної пенсії за віком.

         Посилання в апеляційній скарзі щодо відсутності норми закону, яка б встановлювала мінімальний розмір пенсії за віком є безпідставними, оскільки на час розгляду цієї справи судом розмір мінімальної пенсії за віком визначений ст. 28 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування»і згідно цієї норми мінімальна пенсія за віком дорівнює прожитковому мінімуму встановленого для осіб, які втратили працездатність. Частиною 1 ст. 2 Закону України «Про прожитковий мінімум»передбачено, що  прожитковий мінімум застосовується для встановлення розмірів мінімальної заробітної плати та мінімальної пенсії за віком.

           Нормами чинного процесуального  законодавства, зокрема п. 4 ст. 8 КАС України забороняється відмова в розгляді та вирішення адміністративної справи з мотивів неповноти, неясності, суперечливості чи відсутності законодавства, яке регулює спірні відносини, а п. 7 ст. 9 КАС України передбачено, що у разі відсутності закону, що регулює відповідні правовідносини, суд застосовує закон, що регулює подібні правовідносини (аналогія закону).

            До спірних правовідносин не підлягає застосуванню постанова Кабінету Міністрів України від 28.05.2008р. №530 «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян», якою визначено розмір виплат підвищення до пенсії, оскільки виходячи із загальних принципів пріоритетності законів над підзаконними актами, при розрахунку підвищення до пенсії, слід керуватися Законом України «Про соціальний захист дітей війни», а не підзаконним нормативно-правовим актом.

 Доводи апеляційної скарги щодо відмови в позові з підстав відсутності бюджетних асигнувань на виплату  соціальної надбавки дітям війни не можуть бути прийняті, оскільки реалізація особою права, що пов’язане з отриманням бюджетних коштів, яке базується на спеціальних та чинних на час виникнення спірних правовідносин нормативно-правових актах національного законодавства, не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань.

У справі „Кечко проти України” Європейський суд з прав людини констатував, що не приймає аргумент Уряду щодо відсутності бюджетних асигнувань, оскільки органи державної влади не можуть посилатись на відсутність коштів, як на причину невиконання своїх зобов’язань.

         Враховуючи положення ч. 2 ст. 152 Конституції України, та рішень Конституційного Суду України від 09 липня 2007 року №6-рп/2007 та від 22 травня 2008 року №10-рп/2008 ,суд  правильно визначив періоди, за які необхідно проводити перерахунок в 2007 та 2008 роках:  з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року та з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року. Законом України «Про Державний бюджет України на 2009 рік»та  Законом України «Про Державний бюджет України на 2010 рік»не призупинено дію ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».

          Щодо дотримання строків звернення з позовом до суду, то колегія суддів відмічає, що позов подано в порядку ЦПК України. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (ст.257 ЦК України). Позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови в позові (ч.3 і ч.4 267 ЦК України).

           На час звернення позивача до суду ст.ст. 99,100 КАС діяли в наступних редакціях.

           Так, відповідно до ч.1 ст. ст. 99 КАС України, адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

            Згідно  ст. 100 КАС України, пропущення річного строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні позову за умови, що на цьому наполягає одна із сторін.

            Відповідно до положень частини 2 статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.   

        При розгляді справи у суді першої інстанції відповідач в запереченнях (а.с. 12) не наполягав на відмові у задоволенні позову, з підстав пропуску  строку звернення до суду,  як відповідно до  ст.ст.99, 100 КАС України, так і відповідно до ст.ст.257,267 ЦК України.

        Оскільки на застосуванні наслідків пропуску строку позовної давності сторони не наполягали в суді першої інстанції під час прийняття рішення, то колегія суддів приходить до висновку про необхідність зобов’язання відповідача нараховувати  та виплачувати підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком відповідно до Закону України «Про соціальний захист дітей війни»з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року, з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року, з 01 січня 2009 року по 31 грудня 2009 року, з 01 січня 2010 року по 05 листопада 2010 року  (заявлені позовні вимоги).

         За таких обставин, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу задовольнити частково, рішення суду першої інстанції –скасувати та прийняти нову постанову.

                 На підставі викладеного, керуючись ст. 195, ст. 197, п. 3 ч. 1 ст. 198,  п. 4 ч. 1 ст. 202, ст. 207 КАС України  колегія суддів, -   

                                                  п о с т а н о в и л а:

        Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Устинівському районі Кіровоградської області задовольнити частково.

            Рішення Устинівського районного суду Кіровоградської області від 05 листопада 2010 року скасувати.

             Позов ОСОБА_2 задовольнити частково.

         Визнати бездіяльність управління Пенсійного фонду України в Устинівському районі Кіровоградської області щодо нездійснення перерахунку та виплати ОСОБА_2  підвищення пенсії відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»за період з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року, з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року, з 01 січня 2009 року по 31 грудня 2009 року, з 01 січня 2010 року по 05 листопада 2010 року в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком - протиправною.

          Зобов’язати управління Пенсійного фонду України в Устинівському районі Кіровоградської області здійснити перерахунок та виплатити ОСОБА_2    підвищення пенсії згідно статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»та частини 1 статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»за період з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року, з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року, з 01 січня 2009 року по 31 грудня 2009 року, з 01 січня 2010 року по 05 листопада 2010 року з урахуванням різниці, яка була виплачена у цей період.

             В іншій частині позовні вимоги залишити без задоволення.

             Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена в касаційному порядку  до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Головуюча суддя:

                     судді: