Справа № 2а-373/2006 рік
З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
19 липня 2007 року Ялтинський міський суд Автономної Республіки Крим
у складі: головуючого судді - Білюнас В.Ю.,
при секретарі - Меметові Е.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Ялта адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Алупкінської міської Ради, за участю 3-ій особи ОСОБА_2 про визнання неправомірним і відміні рішення Алупкінської міської Ради №6 від 19 січня 2007 року,
В С Т А Н О В И В:
Позивач просить суд визнати неправомірним та скасувати рішення Алупкінської міської ради №6 від 19.01.07 року «Про призупинення дії рішення №38/7 від 29 жовтня 2005 року 37-й сесії Алупкінської міської Ради 4-го скликання ОСОБА_1»
Заявлені вимоги мотивовані тим, що ОСОБА_1 на праві власності володіє будинком АДРЕСА_1, та використовує земельну ділянку, площею 0,073 га. Рішенням Алупкінської міської Ради №38/7 від 29 жовтня 2005 року їй дана згода на розробку технічної документації для оформлення права власності на зазначену земельну ділянку для обслуговування індивідуального житлового будинку, належного на праві власності. Однак, в березні 2007 року позивачу стало відомо, що 19 січня 2007 року Алупкінська міська рада прийняла рішенням № 6 «Про призупинення дії рішення №38/7 від 29 жовтня 2005 року 37-й сесії Алупкінської міської Ради 4-го скликання ОСОБА_1». Підставою прийняття такого незаконного рішення була заява ОСОБА_2 на складання проекту відводу земельної ділянки, площею 0,01 га для будівництва та обслуговування індивідуального гаражу АДРЕСА_2. Рішення відносно ОСОБА_2 Алупкінською міською Радою винесено без врахування прав та інтересів позивача, яка є власником будинку і використовує суміжну земельну ділянку та створені навмисні перешкоди для реалізації її конституційного права на отримання у власність земельної ділянки, вказане рішення прийнято у порушенні діючого законодавства.
Представники позивача підтримали вимоги ОСОБА_1з тих самих підстав.
Відповідач і 3-я особа у судове засідання не з'явись, про день та час слухання справи сповіщені належним чином, причин неявки суду не повідомили. У відповідності до ст.224 ЦПК України у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло повідомлення про причини неявки або якщо зазначені ним причини визнані неповажними, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Представники позивача не заперечували проти заочного розгляду справи.
Вислухавши позивача, її представників, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав:
У відповідності зі ст.6 Конвенції про захист прав людини й основних свобод від 04 листопада 1950 року ратифікованою Верховною Радою України 17 липня 1997 року кожний при рішенні питання про його цивільні права й обов'язки має право на відкритий і справедливий судовий розгляд незалежним і безстороннім судом, установленим законом.
Складовою частиною справедливого судочинства, зокрема, є доступ до процедури з усіма атрибутами контролю, тобто право на судовий контроль органів державної влади.
Частини друга й третя ст.55 Конституції України визначають, що права та свободи громадянина захищаються судом, кожному гарантується право на оскарження в суд рішень, дій або бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
У відповідності до ст. 14 Конституції України кожному громадянинові України, гарантується право на землю.
Згідно ст. 12 ЗК України, розпорядження землями територіальних громад, передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян і юридичних осіб, відноситься до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст.
У відповідності зі ст. 116 ЗК України громадяни і юридичні особи здобувають право власності й права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їхніх повноважень.
Відповідно до п. 6 ст. 118 ЗК України, - громадяни, зацікавлені в одержанні безкоштовно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для обслуговування житлового будинку й споруджень подають заяви у відповідну міську Раду.
Відповідно до п. 7 ст. 118 ЗК України, - міська Рада у випадку згоди на передачу земельної ділянки у власність дає дозвіл на розробку проекту його відводу.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 на підставі рішення виконавчого комітету Алупкінської міської ради від 21.12.2004 року №337 є власником будинку АДРЕСА_1, літ. «Я», що підтверджено свідоцтвом про право власності на нерухоме майно від 03.02.2005 року (а.с.16-17).
У рішенні Ялтинського міського суду від 04 жовтня 2006 року вказано, що відповідно плану земельної ділянки комунального підприємства БТІ м. Ялта від 25.03.2005 року, до житлового будинку відноситься: сарай літер «З», сарай літер «И», авіс літер «К», гаража літер «Л», у користуванні знаходиться земельна ділянка, площею 0,073 га.
ОСОБА_1відповідно до ст.118 ЗК України звернулась до Алупкінської міської Ради з заявою про надання дозволу на розробку технічної документації для оформлення права власності на земельну ділянку, площею 0,073 га АДРЕСА_1 для обслуговування житлового будинку.
Рішенням Алупкінської міської Ради №38/7 від 29 жовтня 2005 року ОСОБА_1дана згода на розробку технічної документації для оформлення права власності на зазначену земельну ділянку для обслуговування індивідуального житлового будинку, належного їй на праві власності.
Рішенням Ялтинського міського суду від 04.10.06 року по справі №2-2402, яке набрало чинності були визнані неправомірними і відмінені рішення Алупкінської міської Ради № 40/2 від 29.10.05 р., №29 від 22.05.06 р., а також визнаний недійсним державний акт від 14.07.06 р. виданий на ім'я ОСОБА_2
Судом встановлено, що ОСОБА_2 звернулась в суд з заявою о перегляді рішення у зв'язку з ново виявленими. Ухвалою Ялтинського міського суду від 28.05.07 року в задоволені заяви ОСОБА_2 було відмовлено в зв'язку з її необгрунтованністю. Алупкінська міська Рада 29 жовтня 2005 року рішенням №38/7 надала дозвіл ОСОБА_1 на розробку документації на земельну ділянку АДРЕСА_1.
Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
При прийнятті рішення № 6 від 19.01.07 року Алупкінська міська Рада керувалась, як вказано у самому рішенні Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні». Проте цій Закон не містить таких підстав, повноважень і способів, що дають можливість припиняти дію рішення органу місцевого самоврядування, як зроблено в даному випадку.
Суд приходе до висновку, що при прийнятті рішення № 6 від 19.01.07 року Алупкінська міська Рада перевищила повноваження, надані їй чинним законодавством.
Відповідно п.2, ст..71 КАС України в адміністративних справах о протиправності рішень, дій і бездіяльності суб'єкту власних повноважень обов'язків відносно доведення правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, як що він заперечує проти адміністративного позиву.
На відповідачі лежить тягар доведення обставин, що звільняють від відповідальності, відповідачем у судове засідання не було надано доказів правомірності прийнятого Алупкінською міською Радою рішення № 6 від 19.01.07 року.
При таких обставинах вимоги позивача підлягають задоволенню.
На підставі викладеного та керуючись 14, 55 Конституції України, ст.6 Конвенції про захист прав людини й основних свобод від 04 листопада 1950 року ратифікованою Верховною Радою України 17 липня 1997 року, ст.ст.12, 116, 118, 152, 158 ЗК України, ст.ст.26, 59 ЗУ «Про місцеве самоврядування в Україні», ст. ст. 8, 10, 11, 59, 60, 205, 208, 209, 212-215 ЦПК України,
В И Р І Ш И В:
Позов ОСОБА_1 задовольнити.
Визнати неправомірним та скасувати рішення Алупкінської міської ради №6 від 19 січня 2007 року «Про призупинення дій рішення №38/7 від 29 жовтня 2005 року 37-й сесії Алупкінської міської ради 4-го скликання ОСОБА_1».
На рішення суду може бути подана заява про апеляційне оскарження до Апеляційного суду Автономної Республіки Крим через Ялтинський міський суд у строк 10 днів з дня проголошення рішення, або апеляційна скарга до Апеляційного суду Автономної Республіки Крим через Ялтинський міський суд у строк 20 днів з дня подачі заяви про апеляційне оскарження.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яку може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк, протягом якого розглядалася заява, не включається до строку на апеляційне оскарження рішення.
Заочне рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку на апеляційне оскарження.
Заочне рішення може бути оскаржено в апеляційному суді АР Крим через Ялтинський міський суд на протязі десяти днів з дня його проголошення.
Суддя