Р І Ш Е Н Н Я
іменем України справа №2-521/07
28 лютого 2007 р. м. Ялта
Ялтинський міський суд АРК у складі: судді Берещанського Ю.В., при секретарі Мотва А.С., з участю адвокатів ОСОБА_1, ОСОБА_2 розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про розподіл майна, про визнання права власності, про визнання порядка користування земельною ділянкою,
В с т а н о в и в :
Сторони перебували у шлюбі з 1996 року по серпень 2002 року, від шлюбу мають дочку ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1. До шлюбу позивачка мала прізвище ОСОБА_6 і як ОСОБА_6 звернулась до суду, в процесі розгляду справи вона змінила своє прізвище на ОСОБА_3.
Позивачка звернулась до суду із позовом про розподіл майна, про визнання права власності, про визнання порядка користування земельною ділянкою, у судовому засіданні свій позов підтримала і суду пояснила, що під час спільного життя разом з відповідачем вони придбали певну кількість майна, на яке вона як супруга має право. Так, у квітні та липні 1999 року на ім'я відповідача були придбані два домоволодіння під літерами «А», «І» АДРЕСА_1. Перший договір купівлі-продажу був укладений 08.04.1999 року на 4/5 частки вказаного домоволодіння, другий договір бук укладений 23.07.1999 року на 1/5 частку домоволодіння. Вона не ставила питання про розподіл майна коли вирішувалась справа про розірвання шлюбу, оскільки відповідач 7 грудня 2001 року надав іншої особи довіреність на право подарувати їй 1/2 частку домоволодіння. Ця угода не була складена по технічним причинам, оскільки деяки споруди не були зареєстровани. Вона не має іншого житла, а тому ставить питання про розподіл домоволодіння. Просила суд проізвести розподіл домоволодіння відповідно до варіанту № 2 висновку експерта № 2482 від 24.03.2005 р. згідно якому вона претендує на жилой будинок літер «А» вартістю 16622 гривні, частку жилого будинку літер «І»: перший поверх - частку приміщення №2-2 площею 2,5 кв.м, приміщення №1,2,3; другий поверх - приміщення №3-3, 3-4, 3-5, 3-6, 3-7 та частку приміщення №3-1 площею 19,4 кв.м, загальною площею 97,6 кв. метра й вартістю 202894 гривні; сарай літ. «В» вартістю 2267 грн., сарай літ. «Б» - 4535 грн., уборну літ. «Г» - 1964 грн., сарай літ. «Ж» - 2591 грн., а всього на загальну вартість 230873 гривень (46/100). Відповідачу - інше майно загальною вартістю 268777 гривень, що на 18952 гривні більше, ніж вартість її частки (54/100). Вона не претендує на грошову компенсацію, оскільки в день придбання 4/5 часток домоволодіння, відповідач продав свою квартиру за 16000 гривень іншої особі.
Відповідач позов не визнав і суду пояснив, що домоволодіння було придбане на його кошти від продажу квартир, автомобіля та іншого майна. Так, 8 квітня 1999 року він продав квартиру за 16000 гривень, 30 жовтня того ж року продав квартиру за 18155 гривень. Таким чином, він здійснив обмін двух квартир на домоволодіння. Він також не погоджується з позовом про визнання порядка користування земельною ділянкою, оскільки державний акт від 18.08.1997 року на право приватної власності на спірну земельну ділянку оформлений на іншу особу - продавця домоволодіння ОСОБА_7. Таким чином, позивачка не має права претендувати на земельну ділянку, яка належить іншої особі.
Заслухавши сторони, перевіривши матеріали справи, суд вважає що позов підлягає задоволенню по наступним підставам.
Згідно із ст.60 Сімейного Кодексу України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індівідуального користування, є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя. Як свідчать матеріали справи, спірне майно (домоволодіння) було набуте за час шлюбу, тому суд має підстави визначити його як спільну сумісну власність подружжя. Суд не може прийняти до уваги ствердження відповідача відносно коштів, які він отримав від продажу квартир, оскільки домоволодіння було придбане не в особисту власність відповідача, а на сім'ю. Сам він не заперечував проти права своєї дружини на частку домоволодіння і мав намір подарувати їй 1/2 вказаного домоволодіння. Крім того, друга квартира була продана 30 жовтня 1999 року, тобто після придбання домоволодіння.
Дружина чи чоловік мають право на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності, незалежно від розірвання шлюбу - ст.69 СК України. У разі поділу майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором - ст.70 СК України. Разом з тим, суд погоджується з думкою позивачки відносно зарахування вартості квартири, яка була продана 8 квітня 1999 року при вирішенні питання про розподіл майна. Приймаючи рішення про розподіл, суд, з урахуванням думки позивачки, визнає за нею право власності на 46/100 домоволодіння, а у користування відповідача надає 54/100 домоволодіння без стягнення компенсації за різницю у вартості часток.
Згідно зі ст.120 ЗК України при переході права власності на будівлю та споруду до кількох осіб право на земельну ділянку визначається пропорційно часткам осіб у вартості будівлі та споруди, якщо інше не передбачено у договорі відчуження будівлі і споруди. Існуючий державний акт на землю не відповідає дійсності, але сторони не вимагають його скасування, та визнання за ними права власності на земельну ділянку. Разом з тим, домоволодіння, яке належить сторонам на праві приватної власності, розташоване на вказаній земельній ділянці, тому, на думку суду, слід визначити порядок користування земельною ділянкою, відповідно до висновків експерта по варіанту № 2. При цьому ОСОБА_3 слід виділити земельну ділянку площею 228 кв. метра, включаючи площу, яка зайнята під спорудами (на схематичному плані додатку № 7 висновку експерта № 2482 від 24.03.2005 р. розфарбована у синій колір). ОСОБА_4 виділити земельну ділянку площею 82 кв. метра включаючи площу, яка зайнята під спорудами (на схематичному плані додатку № 7 висновку експерта № 2482 від 24.03.2005 р. розфарбована у жовтий колір). Земельну ділянку площею 90 кв. метра (на схематичному плані додатку № 7 висновку експерта № 2482 від 24.03.2005 р. розфарбована у червоний колір) залишити у загальному користуванні сторін.
Суд вважає за необхідне судові витрати покласти на обі сторони поровну. При цьому стягнути з відповідача на користь позивачки частку судових витрат в сумі 55.50 гривень (судовий збір та збір на інформаційно-технічне забезпечення процесу). Загальна сума судового збору по даній справі складає 1700 гривень, 51 гривня була сплачена позивачкою при поданні позову, тому оплаті підлягає сума 1649 гривень, яку слід стягнути з сторін в равних частках.
Керуючись ст.59,60, 213, 215 ЦПК України, ст.60,61,63,69,70 СК України, ст.120 ЗК України,
В и р і ш и в :
Позов ОСОБА_3 задовольнити.
Визнати за ОСОБА_3 право власності на 46/100 частки домоволодіння АДРЕСА_1 у складі жилого будинку літер «А» вартістю 16622 гривні, частки жилого будинку літер «І»: перший поверх - частка приміщення №2-2 площею 2,5 кв.м, приміщення №1,2,3; другий поверх - приміщення №3-3, 3-4, 3-5, 3-6, 3-7 та частка приміщення №3-1 площею 19,4 кв.м, загальною площею 97,6 кв. метра й вартістю 202894 гривні; сарай літ. «В» вартістю 2267 грн., сарай літ. «Б» - 4535 грн., уборна літ. «Г» - 1964 грн., сарай літ. «Ж» - 2591 грн., а всього на загальну вартість 230873 гривень.
ОСОБА_4 виділити на 54/100 частки домоволодіння АДРЕСА_1: частку жилого будинку літ. «І», а саме: цокольний поверх вартістю 84004 грн., перший поверх - частка приміщення №2-2 площею 8,9 кв.м, другий поверх - частка приміщення № 3-1 площею 8,7 кв.м, третій поверх - приміщення № 4-1, 4-2, 4-3, 4-4, 4-5, 4-6, 4-7, 4-8 загальною вартістю 180651 гривня, душ-уборну літ. «З» - 4122 грн., а всього на сумму 268777 гривень.
Зобов'язати сторони встановити перегородку в приміщеннях № 2-2 й 3-1, кожну квартиру обладнати незалежною системою електро і водопостачання.
Зобов'язати ОСОБА_3 зробити вхід в приміщення № 2-2, а також зробити отвір у перекритті першого поверху й обладнати сходи.
Виділити ОСОБА_3 земельну ділянку площею 228 кв. метра, включаючи площу, яка зайнята під спорудами (на схематичному плані додатку № 7 висновку експерта № 2482 від 24.03.2005 р. розфарбована у синій колір).
ОСОБА_4 виділити земельну ділянку площею 82 кв. метра включаючи площу, яка зайнята під спорудами (на схематичному плані додатку № 7 висновку експерта № 2482 від 24.03.2005 р. розфарбована у жовтий колір).
Земельну ділянку площею 90 кв. метра (на схематичному плані додатку № 7 висновку експерта № 2482 від 24.03.2005 р. розфарбована у червоний колір) залишити у загальному користуванні сторін.
Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 55.50 гривень (п'ятьдесят п'ять гривень 50 коп.).
Стягнути з ОСОБА_4 та ОСОБА_3 на користь держави судовий збір в сумі 824.50 гривні (вісімсот двадцять чотири гривні 50 коп.) з кожного.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цьго протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку ч.4 ст.295 ЦПК України.
Суддя