Справа № 2-31

2007 року

РІШЕННЯ

ИМЕНЕМ УКРАЇНИ

            16 липня 2007 року Ялтинській міський суд Автономної Республіки Крим у складі: судді Білюнас В.Ю., при секретарі Меметові Е.М.,  з участю захисника - ОСОБА_6, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду  м. Ялта цивільну справу за позовом  ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 до ОСОБА_5, за участю третій особи виконавчого комітету Ялтинської міської ради про усунення перешкод у користуванні власністю, шляхом знесення самовільної споруди, та стягнення моральної шкоди, завданої самовільним будівництвом,

в с т а н о в и в:

            Позивачі у судовому засіданні просили суд забов'язати відповідачку усунути перешкоди у користуванні власністю,   знести самовільно збудовану споруду  на прибудинковій теріторії будинку АДРЕСА_1, стягнути з відповідачки на їх користь моральну шкоду у розмірі 30000 гривен.

.           Позовні вимоги мотивовані тим, що  позивачі  є власниками квартири АДРЕСА_2, власником квартири АДРЕСА_3 є відповідачка, яка на прибудинковій теріторії без відповідних документів на дозвіл проведення  будівельних робіт почала ніби-то реконструкцію сарая, але найсправді збудувала будинок. У результаті самовільних будівельних робіт були пошкоджені належні їм житлові приміщення. В зя'зку з цими обставинами позивачі зверталися   зі скаргами до РЕО №1, інспекції державного архітектурно-будівельного контролю, управління головного архітектора м. Ялта. Відповідачка була попереджена  про припинення будівництва, на нєї складався протокол про адміністративне правопорушення, і за самовільну реконструкцію сараю на неї було накладено попередження, також она неодноразово попереджалась іеспекцією державного архітектурно-будівельного контролю управління головного архитектора м.Ялти про припинення будівництва. До теперешнього часу відповідачка продовжує самовільне будівництво, що призводить до подальшого руйнування житлової площі позивачів, що підтвержується висновками судової будівельно-техничної експертизи. Вважають, що зазначене будівництво порушує  їх права, як власників квартири. Порушення відповідачкою будівельних норм та правил, при здійсненні самовільного будівництва, призвело до різноманітних пошкоджень  квартири позивачів в цілому. Крім того, вважають, що зазначеними діями відповідачки їм була заподіяна моральна шкода, у вигляді  душевних страждань.

            Відповідачка та ії представник  проти позову заперечували, пояснив, що реконструкцію відповідачка здійснила з додержанням будівельних норм та правил, про що є висновок проектно-вишукувального інституту, а тому зазначене будівницто не могло спричинити ни яких пошкоджень квартири позивачів. Усі споруди зареєстровані відповідно  до  діючого законодавства. Також вважає, що зазначене будівництво ніяким чином не порушує прав позивачів, а земельна ділянка у власність  відповідачам  не передавалась. Крім того позивачка на теперішній час є власницею будівлі, яка зареєстрована в БТІ м. Ялті, і  03.05.2006р. їй було надано свідоцтво о праві власності, а відносно ст.41 Конституції України це право непорушне. У позові просили відмовити.

            Представник 3-ї особи виконавчого комитету Ялтинської міської ради проти позову заперечував.

            Вислухавши сторони, вивчивши матеріали справи, суд вважає, що позов не підлягає  задоволенню  з наступних підстав:

Судом встановлено, що позивачі  на підставі свідоцтва о праві власності від 24.06.94 року є співвласниками квартири АДРЕСА_2 (а.с.4). Відповідачка є власницею  квартири АДРЕСА_3 і житлового будинку під літ. «М» по вул. Кірова в м.Ялта,  що підтверджується свідоцтвами о праві власності від 26.01.06 року і від 23.03.06 року, що не заперечується сторонами по справі (а.с.72-76,123-128). Згідно плану, дані житлові споруди  сторін знаходяться  по сусідству, однак не мають суміжну при будинкову територію.

У 2005 році. ОСОБА_5 звернулась з заявою до РЕО №1 і міжвідомчої комісії з проханням про надання дозволу на  реконструкцію сараю літ. «Д»,  також надала заяви від сусідів про те, що вони не заперечують проти цієї реконструкції. Заява відповідачки була розглянута міжвідомчою комісією з винесенням рішення про надання їй дозволу на цю реконструкцію (а.с.36-38,64-70). Рішенням виконкому Ялтинської міської ради від 28.07.05 року № 1101 було затверджено рішення МВК і надана згода на реконструкцію нежитлового приміщення сараю літ. «Д» (а.с.77). На цих підставах, а також прийняв до уваги довідку РЕО №1 о стані сарая (а.с.151), ОСОБА_5 звернулась до інституту “Укркурортпроект”, який склав робочий проєкт (а.с. 154-159). Відповідно до робочого проєкта Ялтинської філії проектно-вишукувального інституту “Укркурортпроект” реконструкція сарая літ. «Д» проводилася під житловий будинок АДРЕСА_1.  Оскільки сарай був знесений а на його місці  виникла інша забудова,  їй  була надана і інша літера «М» і реєстрація у БТІ м. Ялта здійснена по цієї літері  (а.с.160).  Основні несучі конструкції будівлі виконані відповідно до вимог БніП -7-81* “Будівництво в сейсмічних районах” та відповідно до проектної документації. Інших виснівків по справі не надано.

            У силу ч. 1 ст. 376 ЦК України - житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без належного дозволу чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил, однак таких фактів судом  встановлено не було.

            Суд також проаналізував і проведену експертизу від 25.10.06 р., по якій  не можливо зробити висновок про те,  що порушення, які виникли у житлових примищеннях позивачів знаходяться у причинному зв'язку з будівельними роботами, які проводила ОСОБА_5. У висновку  проектно-вишукувального інституту “Укркурортпроект” від 09.12.05 року, вказано, що основні несущі конструкції недобудованої будівлі літ. «Д» відповідають вимогам БніП -7-81*(а.с.112-114).

             Суд приходить до висновку, що зазначена позивачами споруда належним чином зареєстрована та належить відповідачці на праві власності, а тому вимоги відповідачив про знесення    споруди не ґрунтується на законі й не підлягають задоволенню. Рішення Ялтинського виконкому від 28.07.05 року, №1101 і свідоцтво о праві власності на літ. «М» позивачами не оскаржені.

            Крім того, на момент  звернення ОСОБА_5 для реєстрації приміщення під літером «М», малися листи Ялтинської міської санепідемстанції та Ялтинського міського управлінням ГУ МЧС Україні в АРК  про те, що вони заперечують проти реєстрації  цього приміщення (а.с. 129,130).

реєстрації   на момент звернення відповідачки до РЕО № 1 з проханням про надання дозволу на реконструкцію квартири і сараїв, її сусідами  на ім'я начальника РЕО № 1 були надані письмові  заяви про те, що вони не заперечують проти проведення відповідачкою цих реконструкцій (а.с.65,67,69).

 Також, суд зазначає, що позивачі не є власниками чи користувачами    прибудинкової території, оскільки будинки НОМЕР_1 і НОМЕР_2 не мають спільну прибудинкову теріторію, держаного акту чи іншого документу, що підтверджують право користування земельною ділянкою, суду не надано, а отже взагалі права на негаторний позов з приводу усунення перешкод в улаштуванні на земельній ділянці будь-яких об'єктів у позивачив не виникає.

             Відповідно до вимог ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

             Позивачами суду не було надано доказів того, що ушкодження, порушення інсоліції, які, можливо, виникають у їх квартирі, з'явились внаслідок будівництва, яке здійснила відповідачка.  Порушень  з боку відповідачки, після звернення її до РЕО №1 і міжвідомчої комісії Ялтинської міської ради, будівельних норм та правил при здійсненні будівництва, як зафіксовано комісією Ялтинської філії ПВІ “Укркурортпроект”  також встановлено не було.

            Розглядаючи вимоги позивачів про відшкодування моральної шкоди суд приходить до висновку, що вони також не підлягають задоволенню за наступних підстав:

Відповідно до ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

Судом достовірно встановлено, що ОСОБА_5  не здійснювала ніяких неправомірних дій відносно відповідачів, а тому не могла спричинити їм моральної шкоди.

            На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 10, 11,  209, 212, 214-215 ЦПК України, ст. ст. 376, 1167  ЦК України, суд

                                                                       ВИРІШИВ:

У позові ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 до ОСОБА_5, за участю третій особи виконавчого комітету Ялтинської міської ради про усунення перешкод у користуванні власністю, шляхом знесення самовільної споруди, та стягнення моральної шкоди, завданої самовільним будівництвом - відмовити.

            Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Автономної Республіки Крим через Ялтинський міський суд в порядку та строки, передбачені ст. ст. 294, 296 ЦПК України.

СУДДЯ