Справа № 2-1817
2007 рік
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
31 травня 2007 року Ялтинський міський суд Автономної Республіки Крим у складі: головуючої судді - Прищепа О. І., при секретарі - Шараповій Т. Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Ялті цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Курорт-Інвест» до ОСОБА_1, ОСОБА_2, третя особа Алупкінська міська Рада про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою та встановлення її меж у натурі,
в с т а н о в и л:
ТОВ «Курорт-Інвест» пред'явило позов до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою шляхом звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки і приведення її у первісний стан та встановлення меж земельної ділянки у натурі та відшкодування судових витрат.
Позовні вимоги мотивовані тим, що на підставі рішення Алупкінської міської Ради № 14 від 18 грудня 2001 року “Про затвердження проекту відводу земельної ділянки ТОВ “Курорт-Інвест” для будівництва рекреаційного комплексу, розташованого за адресою: м. Алупка, вул. Дворцове шосе” 24 грудня 2001 року ТОВ “Курорт-Інвест” було видано державний акт 1-КМ № 003835 на право постійного користування земельною ділянкою, площею 0, 4932 га. Ділянка виділена в натурі і надана на підставі плану границь землекористування. Однак, приступити до використання всієї земельної ділянки і реалізувати закріплене за ним право ТОВ «Курорт-Інвест» не має можливості, тому що відповідачі самовільно зайняла частину земельної ділянки, орієнтованою площею 0,04 га по 0, 02 га кожний і розробили на ньому город.
Відповідачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 проти позову заперечували по тим підставам, що вони вважають, що займана ними земельна ділянка не входить до земельної ділянки переданою у постійне користування позивача. Крім того вважають , що мають право користуватися займаними ними земельними ділянками, так як добросовісно, відкрито і безперервно користуються ними, зокрема ОСОБА_1 протягом 15 років. Крім того ОСОБА_1 зазначає як підставу для користування земельною ділянкою рішення Алупкінської міської Ради № 25 від 28 березня 2003 року про дозвіл їй виконати проект відводу земельної ділянки, розташованої АДРЕСА_1.
Представник третьої особи Алупкінської міської Ради в судовому засіданні при вирішенні спору покладається на розсуд суду, пояснивши, що займані відповідачами ділянки дійсно входять до меж земельної ділянки ТОВ “Курорт-Інвест”.
Вислухавши сторони, спеціаліста, вивчивши матеріали справи, суд прийшов до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню по наступних підставах:
У відповідності зі ст. 212 Земельного Кодексу України, - самовільно зайняті земельні ділянки підлягають поверненню власникам землі або землекористувачам, у тому числі й орендарям. Повернення самовільне зайнятих земельних ділянок проводиться за рішенням суду.
Суд встановив, що на підставі рішення Алупкінської міської Ради № 14 від 18 грудня 2001 року “Про затвердження проекту відводу земельної ділянки ТОВ “Курорт-Інвест” для будівництва рекреаційного комплексу, розташованого за адресою: м. Алупка, вул. Дворцове шосе” 24 грудня 2001 року ТОВ “Курорт-Інвест” було видано державний акт 1-КМ № 003835 на право постійного користування земельною ділянкою, площею 0, 4932 га. Земельна ділянка передана в постійно користування для будівництва та обслуговування рекреаційного центра. Ділянка виділена в натурі і надана на підставі плану виносу границь землекористування. Однак, приступити до використання цієї земельної ділянки, після отримання рішення виконавчого комітету Алупкінської міської Ради № 374 “Про надання дозволу на проведення підготовчих робіт для будівництва рекреаційного комплексу”, і реалізувати закріплене за ним право ТОВ «Курорт-Інвест” не має можливості, тому що відповідачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2. самовільно зайняли частину зазначеної земельної ділянки площею 0,04 га. І використовують її під город.
Держземінспекцією Криму відносно ОСОБА_1 та ОСОБА_2 03 березня 2007 року було складено протоколи № 100754 та № 100755 про порушення ст. 125 Земельного кодексу України та винесено приписи про необхідність звільнити самовільно зайняти земельні ділянки № 006325 та № 006326. Зазначені протоколи складались у присутності правопорушників, однак від їх підпису вони відмовилися, про що зазначено у протоколах, та не оспорювалось відповідачами у судовому засіданні.
На підставі зазначених протоколів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 відповідно до постанов № 1000754 від 12 березня 2007 року та № 100755 від 12 березня 2007 року були притягнути до адміністративної відповідальності за порушення ст. 125 Земельного кодексу України з призначенням покарання у вигляді штрафу у розмірі 170 гривен кожний. Зазначені постанови було отримано правопорушниками поштою, що не оспорювалось ними у судовому засіданні. Зазначені протоколи та постанови про притягнення до адміністративної відповідальності оскаржені не були.
Прав власності або користування спірною земельною ділянкою у відповідачів не має.
Доводи відповідачки ОСОБА_1 про наявність в нєї рішення Алупкінської міської Ради № 25 від 28 березня 2003 року про дозвіл їй виконати проект відводуземельної ділянки, розташованої АДРЕСА_1, як підстави для користування земельною ділянкою, суд не приймає до уваги оскільки це рішення не є правовстановлючим документом. Крім того відповідачка ОСОБА_1 взагалі по цей час не реалізувала наданого їй цим рішенням права, що також не оспорювалось нею у судовому засіданні. Плату за користування земельною ділянкою ОСОБА_1 та ОСОБА_2 ніколи не робили і не роблять.
Доводи відповідачів про те, що земельна ділянка, якою вони користуються не входить до складу земельної ділянки, що надана у постійне користування позивача, суд також не приймає до уваги, оскільки суду надано акти перевірки дотримання вимог земельного законодавства, складений державним інспектором відділу Південно-Кримського регіону Державної земельної інспекції Криму Тіщенковим О. В. 24 травня 2007 року та 30 травня 2007 року у присутності усіх сторін, відповідно до якого, земельні ділянки якими користуються позивачі знаходяться в північно-східної частині земельної ділянки , якою користується ТОВ “Курорт-Інвест” на підставі державного акту на право постійного користування земельною ділянкою. Зазначені обставини були також підтверджені у судовому засіданні Тіщенковим О. В., допитаним у якості спеціалиста.
У відповідності зі ст. 125 Земельного Кодексу України, - право власності та право постійного користування земельною ділянкою виникає після одержання її власником або користувачем документа, що посвідчує право власності чи постійного користування земельною ділянкою, та його державної реєстрації.
Документів, що посвідчують право власності чи користування спірною земельною ділянкою, відповідачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 не мають.
У відповідності зі ст. 119 Земельного Кодексу України право на земельну ділянку по набувальної давності належить тільки громадянам, які добросовісно, відкрито і безперервно користуються земельною ділянкою протягом 15 років. З такою заявою громадяни повинні звертатися в місцевий орган влади, якому належить земля.
Відповідачами суду не представлено будь яких документів, що підтверджують ці обставини.
Більш того, на думку суду не можна визнати користування земельною ділянкою відкритим і добросовісним, оскільки плата за користування земельною ділянкою відповідачами не проводилася, зайнята земельна ділянка використовується не по цільовому призначенню, оскільки вона не відноситься до земель сільськогосподарського призначення і не може використовуватися під вирощування овочевих культур.
Крім того, передача земельної ділянки у власність або користування по підставах набувальної давності може здійснюватися тільки в межах норм і в порядку, встановленому ст. 121 Земельного Кодексу України.
Розглядаючи вимоги позивача щодо встановлення у натурі меж земельної ділянки ТОВ “Курорт-Інвест”, суд приходить до висновку, що вони не підлягають задоволенню, оскільки межи ділянки виділені в натурі на підставі плану границь землекористування. Крім того для винесення меж земельної ділянки в натуру законом встановлено відповідний порядок та це питання не входить до компетенції суду.
Крім того суд вважає, що на користь позивача з відповідачів підялгає стягненню судовий збір у розмірі 8 гривен 50 копійок та витрати з інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи у розмірі 7 гривен 50 копійок солідарно.
На підставі викладеного, керуючись, ст. ст. 10, 11, 60, 212-215 ЦПК України, ст. 212, 119, 121 ЗК України,
ВИРІШИВ:
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Курорт-Інвест» -задовольнити частково.
Усунути перешкоди у здійсненні товариством з обмеженою відповідальністю «Курорт-Інвест» права постійного користування земельною ділянкою, розташованою за адресою: м. Алупка, вул. Дворцове шосе, шляхом витребування її з чужого незаконного володіння.
Зобов'язати ОСОБА_1 звільнити самовільно зайняту земельну, орієнтованою площею 0,02 га, розташовану АДРЕСА_1.
Зобов'язати ОСОБА_2 звільнити самовільно зайняту земельну, орієнтованою площею 0,02 га, розташовану АДРЕСА_1.
Стягнути з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь товариства з обмеженою відповідальністю “Курорт-Інвест” судові витрат у вигляді судового збору у розміру 8 (вісім) гривен 50 копійок та витрат з інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи у розмірі 7 (сім) гривен 50 копійок солідарно.
У решті позовних вимог - відмовити.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку в Апеляційний суд АРК через Ялтинський міський суд у порядку і строки, встановлені ст. 294-296 ЦПК України.
СУДДЯ - підпис
з оригіналом згідно
суддя -
рішення не набрало сили
суддя -