Справа № 2-372/07
Р І Ш Е Н Н Я
і м е н е м У к р а ї н и
20 березня 2007 року м. Ялта
Ялтинський міський суд Автономної Республіки Крим в складі головуючого судді Берещанського Ю.В. при секретарі Мотва А.С., з участю представників, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань в м. Ялта про призначення та стягнення страхових виплат,
В с т а н о в и в:
20 березня 2002 року стався нещасний випадок з ОСОБА_3, внаслідок чого він ІНФОРМАЦІЯ_1 помер.
Позивачі звернулись до суду з позовом про призначення та стягнення страхових виплат, про відшкодування моральної шкоди. В судовому засіданні ОСОБА_1 від свого імені та від імені ОСОБА_2 позов підтримала і суду пояснила, що її чоловік ОСОБА_3 був директором Українсько-хорватського спільного підприємства «Бра-Вас». 20 березня 2002 року з ним стався нещасний випадок наслідком якого стала смерть потерпілого. Вона просила суд зробити відповідний страховий розрахунок, призначити та сплатити страхові суми їй-ОСОБА_1 та її дочці ОСОБА_2, відшкодувати витрати на лікування та поховання ОСОБА_3, також стягнути з відповідача одноразову допомогу родині в зв'язку зі смертю ОСОБА_3 у загальній сумі 102207,36 гривень. Після смерті ОСОБА_3 вона зверталась до Фонду соціального страхування від нещасних випадків в м. Ялта з заявою про призначення їй та її родині страхових виплат в зв'язку з втратою годувальника. Після цього було складено комісію по розслідуванню нещасного випадку, комісія склала акт про нещасний випадок на підприємстві. Разом з тим вона не отримала а ні відмови, а ні згоди щодо сплати страхових виплат. Крім того по даному нещасному випадку було проведено додаткове розслідування, і в другий раз вищевказаний нещасний випадок був визнаний виробничим. Вона вважає, що всі складені документи мають юридичну силу, однак начальник відділення Фонду в м. Ялта Смирнова О.В. у своєму листі повідомила її про необхідність звернення до суду для встановлення правового статусу її чоловіка на даному підприємстві та встановлення розміру його заробітної плати для призначення страхових виплат. Вона з даним листом не згодна, оскільки правовий статус її чоловіка, як директора УХ СП «Бра-Вас», підтверджуються Статутом підприємства, реєстраційними документами. Крім того розрахунок сум страхових виплат покладено на робітників Фонду, підставою для проведення розрахунку є надані нею до фонду документи. Однак вказані виплати до сього часу не призначені. Позивачка знімає свої вимоги стосовно визнання вказаного нещасного випадку страховим.
Представник відповідача Лазебнік С.В., діюча на підставі довіренності, у судовому засіданні позов не визнала, і суду пояснила, що нещасний випадок з засновником Українсько-Хорватського спільного підприємства "Бра-Вас" ОСОБА_3 стався 20.03.2002 року в 07.50 годин.
Відповідно до діючого законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві, у тому числі й Порядку "Про призначення і здійснення страхових виплат потерпілим (членам їх сімей)", затвердженого постановою правління виконавчої дирекції Фонду від 31.01.2002 р. № 7, коли настає страховий випадок, Фонд зобов'язаний вчасно й у повному обсязі відшкодовувати шкоду, заподіяну працівнику внаслідок ушкодження здоров'я чи у випадку смерті, виплачуючи йому чи особам, які знаходилися на його утриманні відповідні страхові суми.
Питання про страхові виплати Фонд розглядає на підставі заяви потерпілого чи зацікавленої особи, при наявності документів, що підтверджують право на одержання зазначених виплат.
03 червня 2002 року дружина загиблого ОСОБА_1 звернулась у відділення фонду із заявою про призначення і виплату їй і її, на той час неповнолітньої, дочки страхових виплат по втраті годувальника, керуючись Законом України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, яки спричинили втрату працездатності". Документи, які були представлені ОСОБА_1 для підтвердження права на отримання страхових виплат і соціальних послуг, викликали сумнів в їх законності, тому що в розслідуванні нещасного випадку з смертельним результатом приймала участь сама ОСОБА_1, як директор спільного підприємства "Бра-Вас" (Акт за формою Н-1 від 12.05.2002 р., акт форми Н-5 від 11.05.2002 року). Разом з тим, довідка про середню заробітну плату (про доход) ОСОБА_3 від 31.05.2002 року була підписана ОСОБА_1 вже як головним бухгалтером. При цьому доручення на керівництво підприємством ОСОБА_1 ніхто не видавав. Документи, що підтверджують право ОСОБА_1 на керівництво даного підприємства на період проведення розслідування нещасного випадку і нарахування заробітної плати (після смерті ОСОБА_3) відсутні. У зв'язку з наведеним, відділення Фонду в м. Ялта звернулося до територіального управління Держнадзорохорони праці по АРК з листами з проханням проведення додаткової перевірки матеріалів справи загиблого ОСОБА_3 Листом № 470/Г від 11.09.2002 року начальник територіального управління Держнадзорохорони праці інформував відділення Фонду в м. Ялта про те, що комісією зі спеціального розслідування було проведено додаткове розслідування. Відповідно до п.18 Положення "Про порядок розслідування і ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві" затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.08.2001 року № 1094 "...у випадку настання нещасного випадку з особою, що забезпечує себе роботою самостійно, за умови добровільної сплати їм внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві і професійного захворювання, розслідування організує відповідний робочий орган виконавчої дирекції Фонду.
Комісія встановила, що страхові внески були сплачені у відділення Фонду в м. Ялта вперше тільки після смерті ОСОБА_3 його дружиною ОСОБА_1 Відомість нарахування заробітної плати і перерахування страхових внесків у відділення Фонду в м. Ялта була представлена 10 квітня 2002 року і підписана ОСОБА_3 (ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 помер).
Оскільки документи, які були надані ОСОБА_1 не відповідали дійсності (наказ №1 від 01.04.2001 року про звільнення ОСОБА_3 з посади директора - підписан ОСОБА_3 як засновником, наказ від 31.12.2001 р. про затвердження штатного розкладу, підписаний ОСОБА_3, в той час коли повноважень, як директор, він не мав; відомость на зарплату для нарахування страхових виплат була складена ОСОБА_1, яка не мала на то повноважень - згідно п.11 Статуту підприємства - директор призначається органом правління засновників; табель робочого часу був складений ОСОБА_1 після загибелі ОСОБА_3, до нещасного випадку табель робочого часу не складали; звіт за перший квартал 2002 р., наданий у відділення Фонду 10.04.2002 р. був підписаний ОСОБА_3, нарахування заробітної плати зроблено після загибелі ОСОБА_3 його дружиною ОСОБА_1, виробнича діяльність в УХ СП "Бра-Вас" у період 2001-2002 р. не здійснювалась) ОСОБА_1 було відмовлено в нарахуванні і виплаті страхових виплат.
Оскільки ОСОБА_3 не знаходився в трудових відносинах з УХ СП "Бра-Вас" і не був добровільно застрахований у Фонді, згідно ст.11 Закону, ні він - ОСОБА_3, ні члени його родини (утриманці) не мають права на одержання страхових виплат.
Заслухавши пояснення сторін, розглянувши матеріали справи та дослідивши надані докази, суд вважає, що у задоволенні позову слід відмовити з наступних підстав.
27 грудня 1993 року виконавчим комітетом Ялтинської міської Ради було проведено державну реєстрацію українсько-хорватського спільного підприємства з іноземними інвестиціями «Бра-вас» (а.с.15-16).
Згідно протоколу правління засновників УХСП «Бра-Вас» від 11 січня 1994 року директором підприємства був призначений ОСОБА_3 Цей факт підтверджується також довідкою про включення підприємства в Єдиний Державний реєстр підприємств та організацій України.
30 червня 2001 року СП «Бра-Вас» було зареєстровано у Фонді соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України, про що було видано тимчасове страхове свідоцтво.
Згідно до відомостей персоніфікованого обліку Управління Пенсійного Фонду в м. Ялта нарахований за період з 1999 року по квітень 2001 року розмір заробітної плати директора УХ СП «Бра-Вас» дорівнювався розміру мінімальної заробітної плати в Україні - 118 гривень.
Відповідно до наказу №1 від 01 квітня 2001 року у зв'язку з відсутністю господарсько-виробничої діяльності директор ОСОБА_3 звільняється з посади. При цьому даний наказ надається до Управління Пенсійного фонду в м. Ялта для відомості, господарсько-виробнича діяльність УХ СП «Бра-Вас», згідно даним УПФ в м. Ялта, в 2-4 кварталі 2001 року не велася.
31 грудня, не маючи на то повноважень, (не займаючи посаду директора УХ СП «Бра-Вас») ОСОБА_3 видає наказ без номеру про затвердження штатного розкладу, згідно якого на 2002 рік директору встановлюється посадовий оклад в розмірі 1500 гривень (а.с.19).
15 березня 2002 року ОСОБА_3 видає наказ № 1, згідно якого з 01 квітня 2002 року директором УХ СП «Бра-Вас» стає його дружина ОСОБА_1, з оплатою за домовленістю сторін. ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 помер.
При розгляду справи № 2-3144/06 була проведена судова криміналистична експертиза, яка встановила наступне: підпис в наказі засновника СП "Бра-Вас" ОСОБА_3 від 28.02.2002 р. про призначення ОСОБА_3 до посади директора з 01.03.2002 р. у графі "Засновник СП "Бра-Вас" ( ОСОБА_3)"; наказі №1 засновника СП "Бра-Вас" ОСОБА_3 від 15.03.2002 р. про призначення з 01.04.2002 р. директором ОСОБА_1 в графі "Засновник СП "Бра-Вас" (ОСОБА_3) - були виконані не ОСОБА_3, зразки підпису якого були представлені експерту, а іншою особою.
З наведеного слідує, що вказані накази видавав не ОСОБА_3, а інша особа від імені ОСОБА_3, тому вони не мають юридичної сили.
Згідно до ст.37 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» - у випадках, коли роботодавцем, потерпілим або іншою особою, яка має право на страхові виплати, до Фонду надаються неправдиві відомості - Фонд відмовляє в призначенні страхових виплат та наданні соціальних послуг.
На підставі того, що ОСОБА_1 були представлені неправдиві відомості про нещасний випадок та неправдиві документи стосовно трудової діяльності її чоловіка в СП «Бра-Вас» - вона також не має права на отримання страхових виплат та соціальних послуг.
Крім того, у зв'язку з тим, що ОСОБА_3 був засновником УХ СП «Бра-Вас», а не директором, що підтверджується Актом за формою Н-1 від 04 вересня 2002 року та листом територіального управління державного надзору охорони праці по Автономній Республіки Крим № 470/Г від 11 вересня 2002 року, і фактично не знаходився у трудових відносинах з СП «Бра-Вас» і не був добровільно застрахованим, відповідно до ст.11 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності», ні ОСОБА_3, ні члени його сім'ї не мають право на отримання страхових виплат та соціальних послуг.
У відповідності до ст.6 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" від 23.09.1999 року - страхувальниками є роботодавці, а в окремих випадках - застраховані особи. Застрахованою є фізична особа, на користь якої здійснюється страхування. Добровільно, по письмовій заяві, від нещасного випадку у Фонді соціального страхування від нещасних випадків можуть застрахуватися особи, що забезпечують себе роботою самостійно - п.2 ст.11 Закону.
Позивачка посилається на перелік обставин, при яких настає страховий випадок, який був затверджений постановою КМУ № 1094 від 21.08.2001 року, яка діяла на той момент, а саме: перебування на робочому місці і здійсненні дій в інтересах підприємства, на якому працює. З зазначеним доводом позивача неможливо погодитися у зв'язку з тим, що ОСОБА_3 не знаходився у трудових відносинах з СП "Бра-Вас", на момент нещасного випадку він був засновником спільного підприємства, що підтверджується матеріалами справи і документами представленими самим же позивачем.
На підставі наведеного, суд приходить до висоновку про те, що ні ОСОБА_3, ні члени його родини (утриманці) не мали права на одержання страхових виплат, тому що даний нещасний випадок не входить в рамки страхових випадків.
Керуючись ст. 10,11,209,212,214-215 ЦПК України, ст.11, 37 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності»,
В и р і ш и в:
В задоволенні позову ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань в м. Ялта про призначення та стягнення страхових виплат - відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в дохід держави судові витрати в сумі 8.50 грн. з кожної, а також витрати на інформаційно-технічне забезпечення процесу в сумі 7.50 грн. солідарно.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку ч.4 ст. 295 ЦПК України.
Суддя