Справа № 2-а-66/11                                      

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

18.02.2011 року                                                      смт. Великий Березний

Великоберезнянський районний суд Закарпатської області в складі головуючого судді Цибика І.Й., при секретарі Тисянчин М.В., з участю відповідача              Метельова К.Ю.,  розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт. Великий Березний адміністративну справу за позовом ОСОБА_2 до інспектора ДПС ВДАІ та АТІ з обслуговування Великоберезнянського району Метельова Костянтина Юрійовича про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до суду з цим позовом з тих підстав, що 2 лютого 2011 року відповідач склав протокол, згідно якого він, цього ж дня, о 15.09 год. в смт. Великий Березний по вул. Радянській, керуючи автомобілем “Мерседес-Бенц”, н/з НОМЕР_1, виїзжаючи на головну дорогу, що по вул. Шевченка, здійснив маневр лівого повороту, виїхавши на зустрічну смугу і продовжив рух.

                     Вважає постанову неправомірною, оскільки така винесена з порушенням процесуальних норм, крім того, зазначає, що при виїзді на головну дорогу йому заважав службовий автомобіль ВАЗ 2121.

                    Позивач подав до суду заяву, у якій підтримав позовні вимоги та просив розглянути справу за його відсутності.

                    Відповідач позов не визнав та пояснив, що позивач допустив порушення правил дорожнього руху. З цієї підстави він склав протокол, а наступного дня, 3 лютого 2011 року розглянув справу та виніс постанову. Постанову вважає правомірною та просить у задоволенні позову відмовити.

                    Суд, заслухавши пояснення відповідача, розглянувши матеріали справи, вважає, що позов не підлягає до задоволення з наступних підстав.

                    У протоколі про адміністративне правопорушення від 02.02.2011 року, складеного відповідачем, йдеться про те, що, цього ж дня, о 15.09 год. в смт. Великий Березний по вул. Радянській, ОСОБА_2 керуючи автомобілем “Мерседес-Бенц”, н/з НОМЕР_1, виїзжаючи на головну дорогу, що по вул. Шевченка, здійснив маневр лівого повороту, виїхавши на зустрічну смугу і продовжив рух.

                    На підставі зазначеного протоколу, 3 лютого 2011 року, відповідач виніс постанову, якою наклав на позивача штраф у розмірі 430 грн.

                    Відповідно до п. 10.5 ПДР України, затверджених постановою КМУ України № 1306 від 10.10.2001 р. зі змінами внесеними Постановою КМУ №876 від 01.10.2008 р. (далі ПДР України),  поворот  необхідно  виконувати  так,  щоб  при виїзді з перехрещення проїзних частин транспортний  засіб  не  опинився  на смузі  зустрічного руху

          В ході судового розгляду знайшло своє підтвердження, що позивач здійснив вказане порушення ПДР, що стверджується даними протоколу про адміністративне правопорушення, поясненням відповідача. Ці ж обставини визнав і сам позивач в судовому засіданні.

                    Відповідно до ч. 1 ст. 11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.           Частинами1 та 2 ст. 71 КАС України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

                    Тому суд вважає, що факт вчинення проступку позивачем є доведеним, складання з цього приводу протоколу про адміністративне правопорушення  проведено згідно вимог КУпАП та є правомірним.

                    Зі змісту позовної заяви та інших наявних в справі матеріалів, також не можна зробити висновок про порушення відповідачем інших норм процесуального права.

                    Винісши оскаржувану постанову відповідач діяв правомірно, оскільки прийняв своє рішення на підставі поданих на розгляд доказів (протоколу), у межах строку, визначеного для розгляду справи, позивач мав можливість скористатися своїми конституційними правами та правами визначеними ст. 268 КУпАП, про час та місце розгляду справи позивач був належним чином повідомлений, про що свідчить запис у протоколі, копія якого була вручена останньому, накладене стягнення входить у межі санкції ст. 122 ч. 2 КУпАП.

                    З наведених підстав суд відмовляє ОСОБА_2 у задоволенні позову, оскільки відповідачем доведено правомірність прийнятого ним рішення, в судовому  засіданні  не знайшов  підтвердження  жодний  доказ,  який  би вказував  на неправильність складання ним постанови по справі про адміністративне правопорушення та порушення Закону при притягненні позивача до адміністративної відповідальності.          

                    На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 17, 71, 86, 105, 112, 159, 163 КАС України, суд,

 П О С Т А Н О В И В :

У задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

          Постанова є остаточною та оскарженню не підлягає.

 Головуючий:                           “підпис”

Суддя Великоберезнянського районного суду І. Й. Цибик