Справа  № 2-а-411

2007 р

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇІНИ

29 травня  2007 року                                                          Ялтинський  міський  суд АР Крим

 в складі:                     головуючого - Білюнас В.Ю.,

                                    при  секретарі - Меметові Е.М.,

 розглянувши  у відкритому  судовому  засіданні  в залі  суду  в  м.  Ялті  адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Комітету з охорони культурної спадщини АР Крим, про визнання недійсним висновку Комітету АР Крим з охорони культурної спадщини АР Крим № 177 від 22 січня 2007 року про неможливість відведення земельної ділянки та  зобов′язання  Комітету  з охорони  культурної  спадщини АР Крим видати висновок про можливість відведення земельної ділянки для будівництва й обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруджень,

В С Т А Н О В И В:

Позивач просить суд визнати недійсним висновок Комітету АР Крим з охорони культурної спадщини АР Крим № 177 від 22 січня 2007 року про неможливість відводу земельної ділянки площею 0.08 га , розташованою за адресою: м. Ялта, гора Дарсан, ЖСЕТ “Кримспецбуд”  для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруджень та зобов′язати Комітет  з охорони  культурної спадщини АР Крим видати висновок про можливість відводу вказаної земельної ділянки  за вказаною адресою та  для вказаної ним мети.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що негативний  висновок  Комітету на даний  час не відповідає та суперечить положенням Закону України „Про місцеве самоврядування”,  „Про  охорону  культурної спадщини”,  іншим  нормативним  актам, а значить не підлягає  застосуванню. До того ж дії відповідача суперечать висновкам відповідних установ щодо  відведення  йому  земельної  ділянки.

            Представник Комітету з охорони культурної спадщини Ради Міністрів АРК у судове засідання не з'явився, про день та час слухання справи сповіщений своєчасно та належним чином.         

Дослідивши докази суд, вважає, що  позовна  заява  є  законною  та обґрунтованою  і  підлягає задоволенню з наступних підстав.

            Відповідно до ч. 1  ст. 6  Конвенції  про захист  прав  і основних  свобод  людини  (Рим  4 листопада 1950  року),  ратифікованою  Верховною радою  України  17  липня  1997  року,  кожен  при вирішенні питань щодо його цивільних прав і обов'язків або встановленні обґрунтованості  будь - якого кримінального обвинувачення, висунутого проти нього, має право на справедливий  і  відкритий розгляд упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим  законом.

            Складовою частиною справедливого судочинства є доступ до процедури з усіма  атрибутами контролю, тобто право на судовий контроль органів державної влади. Це означає, що  рішення Комітету по охороні культурної спадщини  Автономної  Республіки Крим  не може  бути  остаточним і підлягає судовому контролю.

            Конвенція про захист прав і основних свобод людини є складовою частиною  загальнонаціонального законодавства України.

            Згідно  ст. 55  Конституції України права свободи  громадян  захищаються  судом.

            Це означає, що суд не може відмовити у правосудді, якщо громадянин України,  іноземець, особа без громадянства вважають, що їх права і свободи порушені або  порушуються, створено або створюються перешкоди  для  їх  реалізації , або  мають  місце  інші  ущемлення прав та свобод.

            Положення Конвенції та Конституції України з цього питання відтворені в ст. 2  Кодексу  адміністративного судочинства України про завдання адміністративного  судочинства.

            Рішенням  № 444  35 сесії  4-го скликання Ялтинської міської ради  від  19 жовтня  2005 року ОСОБА_1 надалі дозвіл на виконання проекту відводу земельної ділянки площею 0.08 га , розташованою за адресою: м. Ялта, гора Дарсан, ЖСЕТ “ Кримспецбуд ”  для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруджень (л.с.9).

            Відповідно до ч. 6 ст. 123  Земельного Кодексу України  проект  відведення  земельної  ділянки погоджується із землекористувачем, органом по земельним ресурсам, природоохоронним  і санітарно - епідеміологічним органами,  органами  архітектури  та культурної спадщини.

            Комітетом з охорони   культурної спадщини  Автономної  Республіки Крим  22 січня 2007 року за № 177 позивачу видано висновок про неможливість відводу земельної ділянки площею 0.08 га , розташованою за адресою: м. Ялта, гора Дарсан, ЖСЕТ “ Кримспецбуд ”  для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруджень  - на підставі Постанови Уряду АР Крим № 330  від  16 листопада  1995  року „ Про  затвердження  історико-архітектурного опорного плану та комплексного охоронного зонування пам'ятників  історії, культури та природи адміністративного  району «Великої Ялти», оскільки земельна  ділянка входить в зону охоронюваного ландшафту №25, режим якої не передбачає нове  будівництва.

            Відповідно до ст.9 Кодексу адміністративного судочинства України суд вирішує справи  на підставі Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на  обов'язковість надана Верховною Радою України, а також нормативно - правових актів,  прийнятих органом на підставі, у межах повноважень та  у спосіб,  передбачених  Конституцією  та Законами України. У разі невідповідності нормативного акта Конституції України, Закону  України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою  України, або іншому правовому акту, суд  застосовує  правовий  акт, який  має  вищу  юридичну  силу.

            Постанова Уряду АР Крим № 330 від 16 листопада 1995 року, яка покладена в основу  висновку Комітету з охорони культурної спадщини АРК, була прийнята на підставі  повноважень наданих Уряду  АРК частиною 2-ю ст. 29 Закону України „Про охорону і  використання пам'ятників історії та  культури”. Однак  цей  закон  втратив  силу  у зв'язку  з прийняттям  Закону України  „Про  охорону  культурної  спадщини  від 08  червня  2000 року № 1805- ІІІ.

            Постановою Уряду АРК № 330 від 16 листопада 1995 року затвердженні історико-архітектурний  план  і  комплексне  охоронне  зонування  пам'ятників історії , культури  та природи  адміністративного  району „Великої Ялті” відповідно  до  яких,  в ряді  цих  зон  заборонено нове  будівництво. Однак  ці  положення  Постанови  суперечать  п. 3  ст. 32  Закону  України  „Про  охорону  культурної спадщини”, яка  у  діючій  редакції  (зміненої  законом  від 16  грудня  2004  року № 2245 - ІV)  містить  не  безумовну  заборону  на  здійснення  місто - будівних, архітектурних або ландшафтних перетворень, будівельних, меліоративних, шляхових, земельних  робіт  на  охоронюваних  архітектурних  перетвореннях, у межах зон  охорони  пам'яток, історичних ареалів населених  місць, занесених до списку  історичних  населених місць України, а лише на здійснення робіт без дозволу органу охорони  культурної спадщини.

            Законом  України „Про охорону  культурної спадщини” і прийнятими в його виконання   нормативними актами введені нові: термінологія, назви визначення об'єктів предметів охорони, а так само режими охорони, способи та механізми встановлення охоронних зон. Введені  поняття „історичний  населений  пункт” та  „історичний ареал населеного пункту”, що не  передбачалось ні Постановою Уряду АРК №330 від 16 листопада 1995 року,  ні  законодавством  України на підставі якого воно приймалося.

            Для населених пунктів, віднесених до списку історичних населених пунктів місцеві  правила забудови затверджуються відповідними радами за узгодженням з Міністерством  культури, Держкомбутом або уповноваженим на то органом  охорони  культурної  спадщини.

             Відповідно  до  ст. 19 Конституції  України правовий порядок в Україні ґрунтується на  засадах, відповідно до яких  ніхто не може бути примушений робите те, що не передбачено  законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові  особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені  Конституцією та законами України.

            Вимоги Постанови Уряду АР Крим № 330 від 16 листопада 1995 року входять в пряме протиріччя з Конституцією України та законами України „Про місцеве самоврядування”, „Про  основи містобудування”, „Про планування і забудову територій”, „Про охорону культурної  спадщини”, „Про Верховну раду Автономної Республіки Крим”, а також прийнятим на їх  виконання нормативним актам.

            Суду не надано доказів наявності єдиного „історико-архітектурного опорного плану  адміністративного району „Великої Ялти” (12 томів) у вигляді належним чином оформленого  документу.

            За таких обставин установити автентичність історико-архітектурного плану  адміністративного району неможливо.

            Відповідачем не надано суду ніяких доказів і на підтвердження того, що межі охоронних  зон, у тому числі і охоронної  зони  № 25 були винесені в натурі на місцевості, що існує  картографічний матеріал, який позволяє встановити розташування відповідних меж.

            Статтею 1 Закону України  „Про охорону культурної спадщини” встановлено, що зона  охоронюваного ландшафту встановлюється навколо пам'ятників.

            Згідно ст.2, 32 цього ж закону зони охоронюваного ландшафту визначаються в межах  зон пам'ятників.  Такі зони повинні бути визначені топографічно.  

            В районі земельної ділянки площею 0.08 га , розташованою за адресою: м.Ялта, на горі Дарсан в ЖСЕТ   “        Кримспецбуд ”, щодо якої позивачем здійснюються заходи по відведенню, будь-які  пам'ятники відсутні, що виключає можливість наявності там зони охоронюваного ландшафту в районі земельної ділянки.

            Згідно довідки  Ялтинського міського управління земельних ресурсів  от  16 травня 2006 року про склад земельних угідь за статичним звітом Державного комітету  України по земельних ресурсах „Облік землі” (форма  6-зем) земельної ділянки № 10д  площею 0.08 га , розташованою за адресою: м. Ялта, гора Дарсан, ЖСЕТ “ Кримспецбуд ”  значиться  по  обліку : - рядок 3.16 (шифр 57) «житлово-експлуатаційні підприємства ” по виду земельних угідь  -  графи 34,34  „забудовані землі, зокрема житлова одно та двоповерхова забудова” .

            Суд вважає, що дії відповідача, як суб'єкта владних повноважень, по видачі ОСОБА_1  ., висновку  № 177 від 22 січня 2007 року про неможливість відводу земельної ділянки  порушують права й охоронювані законом інтереси позивача в одержані у власність земельної  ділянки.

            Відповідно до ст.16 Цивільного кодексу України, Кодексу  адміністративного  судочинства України права та інтереси громадян можуть бути захищені в тому числі й шляхом визнання протиправними дій суб'єкта владних повноважень та зобов'язання його вчинити  певні дії .

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 6, 9, 17, 160-163 Кодексу адміністративного  судочинства України, ст.ст. 118, 123 Земельного Кодексу України, ст.ст. 1, 2, 32 Закону  України  „Про  охорону  культурної спадщини”,  ст.16  Цивільного  кодексу України , ст.ст. 19, 55  Конституції України,

П О С Т А Н  ОВ И В:

Позовну  заяву ОСОБА_1  задовольнити.

            Визнати висновок Комітету з охорони культурної спадщини № 177 від  22 січня 2007 року про неможливість відведення земельної ділянки площею 0.08 га , розташованою за адресою: м. Ялта, гора Дарсан, ЖСЕТ “Кримспецбуд ”  для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруджень  недійсним.

Зобов'язати Комітет з охорони культурної спадщини  Автономної Республіки  Крим, як  суб'єкта владних повноважень, виконати необхідні дії по узгодженню можливості відводу земельної ділянки площею 0.08 га , розташованою за адресою: м. Ялта, гора Дарсан, ЖСЕТ “ Кримспецбуд ”  для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруджень .

Постанова  суду може  бути  подана оскаржена  в апеляційному порядку  в Апеляційний  суд АРК  через  Ялтинський  міський  суд  в порядку  та строки  передбачені  ст. 186  Кодексу адміністративного судочинства  України. 

Суддя -