В И Р О К

      ІМЕНЕМ      УКРАЇНИ

Справа № 1-23/2011 р.

14 лютого 2011 року           Богородчанський районний суд Івано-Франківської області

в складі:             головуючого - судді   Битківського Л.М.

               секретаря                     Пилипонюк К.С.

з участю прокурора                    Горбачевської Н.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в с.м.т. Богородчани кримінальну справу щодо ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та жителя АДРЕСА_1 громадянина України, з середньою спеціальною освітою, не одруженого, раніше не судимого, який обвинувачується у вчиненні злочинів, передбачених ст.191 ч.1, 383 ч.2 КК України,-

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 вчинив привласнення чужого майна, а саме грошових коштів в сумі 4654,92 грн., що були ввірені йому та перебували в його віданні, як матеріально-відповідальної особи підприємства ПАТ «Івано-Франківський хлібокомбінат».    

Крім того, ОСОБА_2 з корисливих спонукань вчинив завідомо неправдиве повідомлення органу дізнання про вчинення злочину.

Злочин підсудний вчинив при наступних обставинах:

17 листопада 2010 року наказом директора ПАТ «Івано-Франківський хлібокомбінат»ОСОБА_1 прийнятий на роботу на посаду водія-експедидора хлібокомбінату. Цього ж дня з ОСОБА_1 укладено договір про повну матеріальну відповідальність за збереження ввірених йому підприємством матеріальних цінностей.

До обов‘язків ОСОБА_1, як водія-експедитора, було віднесено доставка продукції підприємства до закладів роздрібної торгівлі, отримання виручки за реалізовану продукцію від цих закладів та здача її до каси підприємства.

06 грудня 2010 року підсудний, розвізши продукцію до торгових закладів за визначеним йому маршрутом, близько 14 год. повертався з смт.Солотвин в напрямку смт.Богородчан. При цьому у віданні ОСОБА_1 знаходились кошти в сумі 4654,92 грн. отримані ним від працівників магазинів за реалізовану продукцію підприємства. Керуючись корисливим спонуканням, у підсудного вник умисел на привласнення вказаних коштів. З метою приховати в подальшому факт привласнення увірених йому коштів, ОСОБА_1 вирішив інсценізувати пограбування. Для цього він зателефонував начальнику транспортного відділу хлібокомбінату ОСОБА_3 та напарнику ОСОБА_4, яким повідомив неправдиву інформацію про те, що за ним з смт.Солотвин постійно їде автомобіль «Шкода Октавія»сірого кольору з номерними знаками НОМЕР_2. Виїхавши за смт.Богородчани, підсудний зупинив на узбіччі неподалік ресторану «Мочари»автомобіль НОМЕР_1, яким він керував. Отримані в торгових закладах гроші в сумі 4654 грн. ОСОБА_1, з метою привласнення, разом з своїм гаманцем поклав у полотняні рукавиці чорного кольору, які заховав під деревом в снігу у придорожній лісопосадці. Після цього, підсудний повернувся до автомобіля, і щоб уникнути відповідальності та створити видимість вчинення злочину іншими невідомими особами, випустив з належного йому газового балончика «Терен»сльозогінний газ в салон машини. Через кілька хвилин, біля нього зупинився попутній автомобіль, пасажири якого поцікавились чи не потрібна йому допомога і він повідомив їм вигадану версію про вчинення розбійного нападу. Вказані особи зателефонували в чергову частину Богородчанського РВ УМВС і повідомили про цю подію. Після прибуття на місце події слідчо-оперативної групи Богородчнаського РВ УМВС ОСОБА_1, достовірно знаючи, що розбійного нападу не було і грошових коштів  у нього ніхто не викрадав, діючи умисно, повідомив про те, що троє невідомих осіб з застосуванням сльозогінного газу забрали у нього гроші, отримані від реалізації хлібопродукції та його власні кошти на загальну суму близько 4 тис.грн. Будучи попередженим про кримінальну відповідальність за завідомо неправдиве повідомлення про вчинення злочину, відповідно до ст..383 КПК України, діючи умисно, з корисливих мотивів підсудний подав заяву про вчинення злочину.

В процесі проведення оперативно-розшукових заходів, детального розпитування ОСОБА_1, підсудний зізнався у тому, що подав завідомо неправдиве повідомлення про заволодіння грошовими коштами і у привласненні грошових коштів, отриманих від реалізації хлібопродукції.    

В судовому засіданні підсудний свою вину визнав повністю та пояснив, що 06.12.2010 року, розвізши по торгових точках продукцію хлібокомбінату і, отримавши виручку на суму понад 4000 грн., вирішив заволодіти цими коштами. З метою уникнення матеріальної відповідальності вирішив інсценувати пограбування. З цією метою він передзвонив до свого напарника ОСОБА_4 та начальника транспортного відділу хлібокомбінату ОСОБА_3, яким повідомив, що його  переслідує автомобіль «Шкода Октавія»д.н.з. НОМЕР_2. Виїхавши за смт.Богородчани, на узбіччі дороги зупинив службовий автомобіль, заховав кошти в придорожній посадці, після чого випустив сльозогінний газ з балончика в салон автомобіля і інсценував вчинення щодо нього нападу, про що повідомив Богородчанський РВ УМВС. Через деякий час він зізнався у вчиненому і на місці показав де були сховані ним грошові кошти. У вчиненому щиро розкаявся, вказав, що злочин вчинив внаслідок скрутного матеріального становища.

Відповідно до ст.299 КПК України, не оспорюючи фактичні обставини справи, їх кваліфікацію, підсудний вказав про недоцільність дослідження доказів по справі.

Дії підсудного ОСОБА_1 суд кваліфікує за ст.191 ч.1 КК України, оскільки він вчинив привласнення чужого майна, а саме грошових коштів в сумі 4654,92 грн., що були ввірені йому та перебували в його віданні, як матеріально-відповідальної особи підприємства ПАТ «Івано-Франківський хлібокомбінат».    

Крім того, дії ОСОБА_2 суд кваліфікує за ст..383 ч.2 КК України, оскільки він з корисливих спонукань вчинив завідомо неправдиве повідомлення органу дізнання про вчинення злочину.

Призначаючи покарання підсудному суд враховує характер та ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного, та обставини що пом‘якшують та обтяжують покарання.

Обставин, що обтяжують покарання підсудному судом не встановлено.  

Обставинами, що пом’якшують покарання підсудного є щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину, а також добровільне відшкодування заподіяної злочином шкоди. Судом також враховано, що підсудний виховувався матір‘ю без батька,  

За таких обставин, що пом‘якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, з урахуванням особи винного, суд приходить до висновку, що до підсудного ОСОБА_1 можливо застосувати ст.69 КК України і перейти до більш м‘якого виду основного покарання, не зазначеного в санкції статті 383 ч.2 КК України у вигляді громадських робіт. За ст.191 ч.1 КК України слід призначити покарання в межах санкції цієї статті у вигляді штрафу. Суд прийшов до висновку, що таке покарання  буде необхідним і достатнім для виправлення особи та попередження нових злочинів.

Керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України, суд, -

п о с т а н о в и в:

ОСОБА_1 визнати винним та призначити покарання:

-          за ст.191 ч.1 КК України у вигляді штрафу в розмірі 600 грн.

-          за ст.383 ч.2 КК України із застосуванням ст.69 КК України у вигляді 240 (двісті сорока) годин громадських робіт   

Відповідно до ст.70 КК України остаточне покарання за сукупністю злочинів визначити шляхом повного складання призначених покарань у вигляді 240 (двісті сорока) годин громадських робіт  та 600 грн. штрафу.

Запобіжний захід ОСОБА_1 до вступу вироку в законну силу залишити попередньо обраний –підписку про невиїзд.

Речові докази по справі :дві рукавиці чорного кольору, гіпсовий зліпок взуття, газовий балончик «Терен-4» - знищити.

Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Івано-Франківської області протягом 15-ти діб з моменту його проголошення через Богородчанський районний суд шляхом подання апеляції.

Головуючий