Справа № 2-а-395
2007 рік
П О С Т А Н О В А
И М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
17 травня 2007 року Ялтинський міський суд Автономної республіки Крим у складі судді Прищепа О.І., при секретарі Шараповій Т. Ю.., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Ялта адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Ялтинської міської Ради про зобов'язання суб'єкта власних повноважень виконати певні дії та визнання бездіяльності неправомірною,
ВСТАНОВИВ:
Позивач просить суд забов¢язати відповідача - Ялтинську міську Раду розглянути на першої чергової сесії його заяву про надання дозволу на виконання проекту відводу земельної ділянки у власність, орієнтовною площею 0, 10 га для будівництва та обслуговування житлового будинку та господарських споруд та визнати бездіяльність Ялтинської міської Ради щодо не розгляду його заяв неправомірною.
Вимоги мотивовані тим, що позивач неодноразово, а саме 21 червня 2006 року та 24 січня 2007 року звертався до Ялтинської міської Ради з відповідною заявою, однак в порушення передбаченого законом місячного строку й по цей час його заяву за наявністю усіх необхідних документів не розглянуто.
Таким чином, бездіяльністю посадових осіб Ялтинської міської Ради права та інтереси позивача були порушені.
Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнав та пояснив, що заява позивача розглядалась, по неї проводилась робота, але з технічних причин прийняти по ній рішення у місячний строк не було можливим.
Дослідивши докази суд, вважає, що позовна заява є законною та обґрунтованою і підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини (Рим 4 листопада 1950 року), ратифікованою Верховною радою України 17 липня 1997 року, кожен при вирішенні питань щодо його цивільних прав і обов'язків або встановленні обґрунтованості будь - якого кримінального обвинувачення, висунутого проти нього, має право на справедливий і відкритий розгляд упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Конвенція про захист прав і основних свобод людини є складовою частиною загальнонаціонального законодавства України.
Згідно ст. 55 Конституції України права свободи громадян захищаються судом.
Це означає, що суд не може відмовити у правосудді, якщо громадянин України, іноземець, особа без громадянства вважають, що їх права і свободи порушені або порушаються, створено або створюються перешкоди для їх реалізації , або мають місце інші ущемлення прав та свобод.
Положення Конвенції та Конституції України з цього питання відтворені в ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України про завдання адміністративного судочинства.
Відповідно до ст. 2 ч. 3 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті вони, зокрема, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено), з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації та інше.
Як встановлено судом, позивач звернувся до Ялтинської міської Ради із заявою від 21 червня 2006 року в якій просив дозволити йому розробку проекту землевлаштування по відводу земельної ділянки у власність, орієнтовною площею 0,10 га АДРЕСА_1.
Після чого Ялтинською міською Радою на його адресу було надіслано відповіді відповідно від липня 2006 року та 01 серпня 2006 року про те що його заява буде розглянута тільки після затвердження генерального плану Більшої Ялти та плану детального планування м. Ялта.
Рішення по вказаної заяві відповідачем не приймалось, що не оспорювалось його представником у судовому засіданні.
24 січня 2007 року позивач звернувся до Ялтинської міської Ради із заявою в якій повторно просив дозволити йому розробку проекту землевлаштування по відводу земельної ділянки у власність, орієнтовною площею 0,10 га АДРЕСА_1.
30 січня 2007 року на адресу позивача було надійслано відповідь про те що його заяву направлено на розгляд депутатської комісії з питань землекористування та екології Ялтинської міської Ради.
Однак рішення по заяві по цей час прийнято не було.
У відповідності до ст. 12 ЗК України до повноважень селищних рад у земельних відносинах на території селищ відноситься передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян і юридичних осіб відповідно до земельного кодексу.
Відповідно до вимог до ст. 118 ЗК України громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної власності, подають заяву до районної, Київської чи Севастопольскої міської державної адміністрації, а із земель комунальної власності - до відповідної сільської, селищної, міської ради. У заяві зазначаються бажані розміри земельної ділянки та мета її використання.
Рішення органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування щодо приватизації земельних ділянок приймається у місячний строк на підставі технічних матеріалів та документів, що підтверджують розмір земельної ділянки.
Таким чином, суд вважає, що бездіяльністю посадовців Ялтинської міської Ради в частині нерозгляду заяв позивача від 21 червня 2006 року та 24 січня 2007 року понад місячний строк права позивача були порушені і підлягають відновленню.
На підставі висловленого, керуючись ст.ст. 12, 118 ЗК України, ст. ст. 2, 6, 9, 10, 17, 71, 159-163 КАС України, ст.ст. 19, 55 Конституції України,
П О С Т А Н О В И В:
Адміністративний позов ОСОБА_1-задовольнити.
Визнати бездіяльність Ялтинської міської Ради щодо нерозгляду заяв ОСОБА_1 від 21 червня 2006 року та від 24 січня 2007 року про дозвіл на розробку проекту землевлаштування по відводу земельної ділянки у власність, орієнтовною площею 0,10 га - неправомірною.
Зобов'язати Ялтинську міську Раду на найближчій сесії розглянути заяву ОСОБА_1 про дозвіл на розробку проекту землевлаштування по відводу земельної ділянки у власність, орієнтовною площею 0,10 га АДРЕСА_1
Постанова може бути оскаржена в Апеляційний суд АРК через Ялтинський міський суд в порядку та строки, встановлені ст. 186 КАС України.
Суддя -