ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

                                                                                      Справа № 2-а-93/11

                                                                                           Рядок статзвіту № 29                                                                        

16 лютого 2011 року

Суддя Костопільського районного суду Рівненської області Піскунов В.М.  

розглянувши у порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом  ОСОБА_1  до ВДАІ з обслуговування адмінтериторії Костопільського району в особі ІДПС Соловей Сергія Володимировича про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення,

ВСТАНОВИВ:

У зазначеному позові ОСОБА_1 вказує, що 06.01.2011 року відповідачем винесено постанову про притягнення її до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП та накладено адмінстягнення у виді штрафу в розмірі 255 грн. У постанові вказано, що 06.01.2011 року  о 15 год 45 хв, рухаючись в м. Костопіль по вул. Грушевського здійснила зупинку на перехресті транспортного засобу марки "Volkswagen" д. н. з. НОМЕР_1, біля торгового центру "Вікторія", чим порушила п. 15.9 (Г) ПДР України  та вчинила адміністративне правопорушення відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 122 КУпАП.

Вказану постанову вважає незаконною і такою, що не відповідає вимогам закону, оскільки, зазначеного у ній порушенння  Правил дорожнього руху не допускала. 06.01.2011 року рухаючись в м. Костопіль по вул. Грушевського вона здійснила зупинку транспортного засобу марки "Volkswagen" д. н. з. НОМЕР_1, біля торгового центру "Вікторія", так як її чоловік мав намір купити деякий товар. Через декілька хвилин підійшов інспектор ДПС, та зазначив, що вона зупинилась  менше десяти метрів від перехрестя, однак інспектор не проводив ніяких замірів, відстань визначена приблизно. За таких обставин у її діях не міститься склад адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП.

Також інспектором було порушено ст. 268 КУпАП, яка передбачає, що особа яка притягається до адміністративної відповідальності має право знайомитись з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватись юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи. Всіх наданих законом цих  прав вона була позбавлена, оскільки інспектором її з ними не було ознайомлено і їх  не було роз’яснено.

Згідно ст. 251 КУпАП, доказами по справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Однак зазначені відповідачем в оскаржкваній постанові правопорушення не підтверджуються жодними належними доказами.

В судове засідання позивач не з'явилась. Звернулась до суду із заявою, в якій просить справу розглянути у її відсутності, позовні вимоги підтримує.

Відповідач в судове засідання не з'явився, про день та час розгляду справи повідомлявся вчасно та належним чином. Причини неявки суду не повідомив.

Беручи до уваги клопотання позивача, дослідивши письмові докази по справі, суд  вважає що адміністративний позов є обгрунтованим  та підлягає до задоволення.

В судовому засіданні встановлено, що 06.01.2011 р. відповідачем винесено постанову серії ВК1 №007084 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП за порушення правил зупинки, зупинка автомобіля на перехресті та накладено адміністративне стягнення в розмірі 255 грн.

Жодних доказів у підтвердження вини позивача у вчиненні вказаного адміністративного правопорушення відповідачем не надано.

З наданих суду доказів вбачається, що порушення правил дорожнього руху позивач не допускала та адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП не вчиняла.

Згідно ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Але відповідач в судове засідання не з'явився, не надав достатніх доказів правомірності своїх дій та не спростував доводи позивача.

А тому в суду є підстави вважати позовні вимоги ОСОБА_1 обгрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження по справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, повне, всебічне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Зазначених вимог закону відповідачем при притягненні позивача до адміністративної відповідальності не дотримано.

У відповідності  до ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв"язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставі і в порядку встановлених законом.

Відповідно до ст. 288 КУпАП особа, яка оскаржила постанову по справі про адміністративне правопорушення, звільняється від сплати державного мита.

 На підставі наведеного та керуючись ст.ст.11, 41, 71, 159, 160, 161, 171-2 КАС України, ст.ст.7, 9, 245, 247, 251, 258, 268, 279, 280, 284, 287, 288, 293  КУпАП, суд

ПОСТАНОВИВ:

Позов ОСОБА_1 до ВДАІ з обслуговування адмінтериторії Костопільського району в особі ІДПС Соловей Сергія Володимировича про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення - задовольнити .

Постанову серії ВК1 №007084 про адміністративне правопорушення від 06.01.2011 року - скасувати.

Провадження у справі  -  закрити.  

Постанова остаточна, оскарженню не підлягає.

.

Суддя:                                                                          Піскунов В.М.