Біляївський районний

Кіпенко 1 м. Біляївка Біляївський район Одеська область Україна 67600

                                      ПОСТАНОВА

                                                  ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 лютого 2011 року                                                       Біляївський районний суд

                                                                                                      Одеської області

в складі: головуючого судді  - Бобуйок А.Д.

                         при секретарі  - Слабенчук А.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Біляївка справу за адміністративним позовом  ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України у Біляївському районі Одеської області про визнання  дій неправомірними та зобов’язання вчинити певні дії –

                                                   ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України у Біляївському районі Одеської області і просить визнати відмову відповідача щодо виплати йому соціальної допомоги протиправною і зобов’язати відповідача нарахувати та виплатити йому надбавку до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», за період з 01.01.2006 року по 31.12.2010 року, а також нараховувати і виплачувати зазначену надбавку  у повному обсязі в подальшому.     

Свої вимоги мотивує тим, що відповідно до ст. ст. 1, 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" він є дитиною війни, а Управління Пенсійного фонду України в Біляївському районі Одеської області повинно щомісячно виплачувати йому підвищення до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком. Однак протягом 2006-2007 йому взагалі не виплачувалося зазначене підвищення до пенсії, а починаючи з 2008 р. та по теперішній час виплачується в неповному обсязі, у зв’язку з чим він звернувся  до суду за захистом своїх прав.

Позивач в судове засідання не з’явився, але подав до суду заяву, якою наполягав на задоволенні позовних вимог та просив розглянути справу за його відсутності.

      Представник відповідача у судовому засіданні позовні вимоги не визнав, подав  заперечення на позов і просив відмовити у задоволенні позову з підстав, викладених у запереченні.

Вислухавши пояснення представника відповідача, вивчивши матеріали справи, оцінивши надані докази, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.               

Як встановлено у судовому засіданні, громадянин України ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, належить до соціальної категорії "Дитина війни" і має право на пільги, встановлені законодавством України для дітей війни, що підтверджується копіями документів, що знаходяться в матеріалах адміністративної справи: паспорт громадянина України серії НОМЕР_1 (а.с.7), та посвідчення від 06.12.10 р. (а.с.8).

Згідно до ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", №2195-IV від 18.11.2004 року (зі змінами) визначено, що дітям війни до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком.  Приписами ст. 1 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", визначено, що дитина війни - це особа, яка є громадянином України, та якій на час закінчення (2 вересня 1945 року) Другої світової війни було менше 18 років.

Позивач знаходиться на пенсійному обліку в Управлінні Пенсійного фонду України у Біляївському районі Одеської області, та відповідач зобов'язаний здійснювати перерахунок та виплату йому пенсії, а також підвищення до пенсії, передбачене ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни".  

Позивачу з 1 січня 2008 року виплачувалось підвищення до пенсії - надбавка, встановлена для учасників війни, що підтверджується довідкою № 284/З-5 від 21.12.2010 року (а.с.6).

Розмір мінімальної пенсії за віком визначається лише за правилами, передбаченими частиною першою статті 28 Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування", іншого нормативно-правового акта, який би визначав цей розмір або встановлював інший розмір, немає, а тому суд не бере до уваги посилання відповідача на ч. 3 ст. 28 Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування", з якої випливає, що мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений абзацом першим частини першої цієї статті, застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом, оскільки наявність такої норми за відсутності іншого мінімального розміру пенсії за віком не є підставою для відмови в реалізації позивачу конституційної гарантії та права на отримання підвищення до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, як дитині війни.

Відповідно до ч.2 ст. 3 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" державні соціальні гарантії дітям війни, встановлені цим Законом, не можуть бути обмежені або скасовані  іншими нормативно-правовими актами.

Дія статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»Законом України  «Про державний бюджет України на 2010 рік»не зупинена, а тому позивач має право на отримання вказаного підвищення до пенсії.

Враховуючи викладене суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню в частині зобов’язання відповідача здійснити перерахунок і виплатити  позивачу підвищення до пенсії, передбачене ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, виходячи з розрахунку прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", за період з 10 червня 2010 року по 10 грудня 2010 року включно, в межах шестимісячного строку звернення до суду, і в частині визнання протиправними дій відповідача, за цей же період.  

Суд вважає, що позовні вимоги позивача про зобов'язання надалі нараховувати і виплачувати державну соціальну допомогу як дитині війни не підлягають задоволенню, оскільки компетенція адміністративних судів не поширюється на спори, які можуть виникнути в «майбутньому»між позивачем та суб'єктом владних повноважень з приводу оскарження рішень, дій чи бездіяльності.

Керуючись ст.ст. 160, 161-163 КАС України, ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”, Законом України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»суд –

                                                ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

Визнати відмову Управління Пенсійного фонду України в Біляївському районі Одеської області щодо виплати  ОСОБА_1 щомісячної соціальної допомоги у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, за період з 10 червня 2010 року по 10 грудня 2010 року - протиправною.

Зобов’язати Управління Пенсійного фонду України в Біляївському районі Одеської області здійснити перерахунок і виплатити ОСОБА_1  підвищення до пенсії, передбачене ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, виходячи з розрахунку прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного Законом України "Про загальнообов"язкове державне пенсійне страхування" за період з 10 червня 2010 року по 10 грудня 2010 року.  

В іншій частині позову відмовити.

 Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення до Одеського апеляційного адміністративного суду, через Біляївський районний суд Одеської області.

  Суддя Біляївського районного суду

Одеської області:                                                                                                Бобуйок А.Д.