Справа № 22ц-364/11 Головуючий у 1-й інстанції Черенкова Н.П.
Категорія 53 Доповідач апеляційного суду Мурлигіна О.Я.
У Х В А Л А
Іменем України
27 січня 2011 року колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Миколаївської області у складі:
головуючого - Козаченка В.І.,
суддів: Мурлигіної О.Я., Довжук Т.С.,
при секретарі судового засідання Кулик О.В.,
за участю:
позивачки ОСОБА_2,
представника позивачки ОСОБА_3,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Миколаєві цивільну справу
за апеляційною скаргою
ОСОБА_2
на рішення
Центрального районного суду м. Миколаєва від 25 листопада 2010 року
за позовом
ОСОБА_2 до державного підприємства «Суднобудівний завод ім. 61 Комунара» (далі – ДП «СЗ ім. 61 Комунара»)про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку,
В С Т А Н О В И Л А:
У серпні 2010 року ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до ДП «СЗ ім. 61 Комунара» про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку.
Обґрунтовуючи позовні вимоги вона зазначала, що працювала на підприємстві гальваником та 21 вересня 2009 року звільнилася за ст. 38 КЗпП України. При звільненні з нею не проведений повний розрахунок, а саме не виплачено 5015 грн., в які входить й заробітна плата.
Посилаючись на викладене позивачка просила стягнути на її користь середній заробіток за весь час затримки розрахунку виходячи з 71 грн. 29 коп. денного заробітку.
Рішенням Центрального районного суду м. Миколаєва в задоволенні позову відмовлено.
В апеляційній скарзі позивачка, яку за довіреністю представляє ОСОБА_3 , просить рішення скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позову. На думку апелянта, висновки суду, щодо відсутності вини підприємства в несвоєчасному розрахунку, не відповідають доказам у справі.
Колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню виходячи з наступного.
Судом встановлено, що позивачка працювала в ДП «СЗ ім. 61 Комунара» з 1970 року гальваником. З 21 вересня 2009 року її звільнено з роботи за ст. 38 КЗпП України. При звільненні позивачка не отримала розрахунку, який 15 червня 2010 року стягнуто з підприємства судовим наказом Центрального районного суду м. Миколаєва.
Встановивши відсутність вини відповідача у затримці виплати позивачці розрахунку суд обґрунтовано, відповідно до вимог ст. 117 КЗпП України відмовив в задоволенні позову.
Доводи апелянта суперечать обставинам справи та вимогам вказаної норми права.
Згідно із ч. 1 ст. 117 КЗпП України в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в ст. 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.
Відповідно до роз'яснень Пленуму Верховного Суду України, які містяться в п. 20 постанови від 24 грудня 1999 року № 13 "Про практику застосування судами законодавства про оплату праці", суд на підставі ст. 117 КЗпП України стягує на користь працівника середній заробіток за весь період затримки розрахунку, а при непроведенні останнього до розгляду справи - по день постановлення рішення, якщо роботодавець не доведе відсутності в цьому своєї вини.
З доказів наданих відповідачем вбачається, що підприємство є держаним. У зв’язку з податковими боргами та заборгованістю по заробітній платі рахунки підприємства арештовані. Прибутки від його господарської діяльності тривалий час не покривають поточних витрат підприємства та боргів. За такого підприємство не мало об’єктивних умов для проведення своєчасного розрахунку з відповідачкою.
Виходячи з викладеного колегія суддів не вбачає підстав для скасування рішення суду.
Керуючись ст.ст. 303, 308, 315 ЦПК України, колегія суддів
У Х В А Л И Л А:
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити, а рішення Центрального районного суду м. Миколаєва від 25 листопада 2010 року – залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили може бути оскаржена в касаційному порядку.
Головуючий:
Судді: