Судове рішення #13525212

Справа №22ц-93/11                                                                                       Суддя першої інстанції Савін О.І.

Категорія  27                                                                    Суддя-доповідач апеляційного суду Козаченко В.І.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

27 січня 2011 року колегія суддів судової палати в цивільних справах         апеляційного суду Миколаївської області в складі:

головуючого                                                 Козаченка В.І.,

суддів:                                               Довжук Т.С., Мурлигіної О.Я.,

       при секретарі судового засідання Кулик О.В.,   

     з участю: представника позивача Волошина А.В. та відповідачки ОСОБА_3  

                                               

розглянувши в відкритому судовому засіданні в м. Миколаєві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Южноукраїнського міського суду Миколаївської області від 23 березня 2010 р. за позовом Кредитної спілки ,,Юж-Кредит" (далі - КС ,,Юж-Кредит")  до ОСОБА_4 та ОСОБА_3 про дострокове розірвання кредитного договору і стягнення кредитної заборгованості,  

В С Т А Н О В И Л А :

4 грудня 2009 р. КС ,,Юж-Кредит"  подала в суд позов до ОСОБА_4 та ОСОБА_3 про дострокове розірвання кредитного договору і стягнення кредитної заборгованості. У позові зазначено, що 27 серпня 2008 р. між позивачем і ОСОБА_4 укладено кредитний договір, за яким кредитна спілка надала цій відповідачці 4000 грн. споживчого кредиту під 60% річних, строком на 12 місяців.

Для забезпечення виконання цього договору між позивачем і ОСОБА_3  в той же день був укладений договір поруки, за умовами якого ця відповідачка зобов’язалась солідарно із позичальницею відповідати по всіх її боргових зобов’язаннях, які витікають із указаного кредитного договору.

Посилаючись на те, що позичальниця перестала виконувати свої зобов'язання по щомісячному погашенню кредиту, а письмові попередження про погашення заборгованості відповідачі ігнорують, позивач в уточнених позовних вимогах просив суд достроково розірвати вказаний кредитний договір і стягнути з відповідачок в солідарному порядку 8369 грн. 25 коп. кредитної заборгованості, яка утворилась станом на 25 лютого 2010 р.  

Рішенням Южноукраїнського міського суду Миколаївської області від 23 березня 2010 р. позов задоволено. Зазначений кредитний договір розірвано, стягнуто з відповідачок на користь позивача в солідарному порядку 8369 грн. 25 коп. кредитної заборгованості та вирішено питання про розподіл судових витрат.

В апеляційній скарзі відповідачка ОСОБА_3, посилаючись на неправильне застосування місцевим судом норм матеріального права та порушення вимог процесуального права, просила рішення скасувати в частині заявлених до неї вимог і ухвалити нове рішення про відмову в цих позовних вимогах.

Вислухавши суддю - доповідача, дослідивши надані докази та перевіривши законність і обґрунтованість рішення місцевого суду в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Суд першої інстанції, розглянувши справу в межах заявлених та уточнених позовних вимог, вимог повно та всебічно дослідив обставини справи, належно оцінив надані сторонами докази й дійшов вірного висновку, що відповідачки, як солідарні боржники, зобов’язані погасити вказану кредитну заборгованість.

Так, відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

В той же час, ч. 2 ст. 651 цього ж Кодексу встановлено, що договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Статтями 1054 - 1061 цього ж Кодексу регулюються правила виконання зобов'язань по кредитному  договору. Зокрема:

- за кредитним договором,  укладеним у письмовій формі, банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти;

- розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Крім того, відповідно до ст. ст. 553, 554 ЦК України, за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку та відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. У разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

До того ж, ст. 543 цього ж Кодексу встановлено, що у разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.

Кредитор, який одержав виконання обов'язку не в повному обсязі від одного із солідарних боржників, має право вимагати недоодержане від решти солідарних боржників.

Солідарні боржники залишаються зобов'язаними доти, доки їхній обов'язок не буде виконаний у повному обсязі.

З матеріалів справи вбачається, що 27 серпня 2008 р. між КС ,,Юж-Кредит" і ОСОБА_4 був укладений кредитний договір, за яким позивач у цей же день надав відповідачці 4000 грн. споживчого кредиту під 60% річних, строком на 12 місяців. Погашення кредиту та процентів відповідачка зобов’язався провадити щомісячними платежами згідно погодженого графіку.

Крім того, пунктами 3.7, 3.8 кредитного договору передбачено, що у разі ненадходження планового платежу більш ніж на 60 днів, кредитний комітет спілки може визнати такий кредит, як кредит із підвищеним ризиком, і встановити по ньому процентну ставку в розмірі 96% річних.

Для забезпечення виконання цього договору між КС ,,Юж-Кредит" і ОСОБА_3  в той же день був укладений договір поруки, за умовами якого ця відповідачка зобов’язалась солідарно із позичальницею відповідати по всіх її боргових зобов’язаннях, які витікають із указаного кредитного договору.

З грудня 2008 р. позичальниця погашення кредиту не проводить. Крім того, на письмові вимоги позивача від 10 лютого 2009 р. про термінове погашення кредитної заборгованості під загрозою підвищення процентної ставки по кредиту та розірвання кредитного договору, відповідачки позитивно не відреагували.

Тому рішенням кредитного комітету КС ,,Юж-Кредит" від 12 листопада  2009 р. спірний договір визнано кредитом із підвищеним ризиком і встановлено процентну ставку по ньому в розмірі 96%.

Встановивши такі обставини справи та надавши їм вірну правову оцінку, місцевий суд ухвалив обґрунтоване рішення про розірвання кредитного договору та стягнення з відповідачок в солідарному порядку зазначеної кредитної заборгованості.

Посилання апелянтки на пропуск позивачем строку пред’явлення до неї вимоги про погашення кредиту (ч. 4 ст. 559 ЦК України) безпідставні, оскільки строк виконання основного зобов’язання по кредитному договору настав 27 серпня 2009 р., а в суд позов був пред’явлений вже 4 грудня 2009 р.

Аргументи апеляційної скарги про нікчемність договору поруки теж безпідставні, оскільки в судовому порядку таке не встановлено.

Інші доводи апеляційної скарги про недоліки при розгляді справи не спростовують указаних висновків місцевого суду, а тому не можуть бути підставою для скасування правильного по суті рішення.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 313 - 315 ЦПК України, колегія суддів

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 відхилити, а рішення Южноукраїнського міського суду Миколаївської області від 23 березня 2010 р.  - залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів.

Головуючий:

Судді:

 

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація