Справа № 2-754/11

Категорія 51

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

11 лютого 2011 року Печерський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді –          Вовк С.  В. ,

при секретарі –                    Хоменко Р. В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві в приміщенні суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Відкритого акціонерного товариства «Генеральне агентство по туризму «Інтурс-Київ», Державної акціонерної компанії «Україна туристична», третя особа ОСОБА_2, про поновлення на роботі оплату за час вимушеного прогулу, визнання недійсним контракту, визнання прийнятим на роботу на невизначений строк, -

В С Т А Н О В И В :

 У грудні 2010 р. позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до відповідача ВАТ «Генеральне агентство по туризму «Інтурс-Київ», третьої особи Державної акціонерної компанії «Україна туристична» з наступними вимогами:

1. визнати протиправними Рішення позачергових загальних зборів акціонерів ВАТ «Генеральне агентство по туризму «Інтурс-Київ» про звільнення ОСОБА_1, оформлене протоколом №2/2010 від 14.12.2010 р. позачергових загальних зборів акціонерів ВАТ «Генеральне агентство по туризму «Інтурс-Київ» від 14.12.2010 р.;

2. визнати протиправним наказ №24-к ДАК «Україна туристична» від 15.12.2010 р. «Про звільнення Голови правління ВАТ «Генеральне агентство по туризму «Інтурс-Київ»;

3. поновити ОСОБА_1 на роботі на посаді голови правління ВАТ «Генеральне агентство по туризму «Інтурс-Київ»;

4. визнати укладеним на невизначений строк трудовий договір про прийняття ОСОБА_1 на роботу на посаду голови правління ВАТ «Генеральне агентство по туризму «Інтурс-Київ» з умовами оплати праці: розмір посадового окладу встановлюється відповідно до статті 8 Закону України «Про оплату праці» і дорівнює 4 мінімальним тарифним ставкам першого розряду робітника основного виробництва (менеджер-референт); надбавка за інтенсивність праці та особливий характер роботи в розмірі 50 відсотків посадового окладу (до 50 відсотків посадового окладу); та посадовими правами, обов’язками, компетенцією - відповідно до статуту ВАТ «Генеральне агентство по туризму «Інтурс-Київ»;

5. стягнути з ВАТ «Генеральне агентство по туризму «Інтурс-Київ» на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 21.12.2010 р. до дня поновлення на роботі з розрахунку 164,35 грн. за кожен робочий день вимушеного прогулу.

Позов ОСОБА_1 обгрунтовує тим, що 21.12.2009 р. його було прийнято на роботу до ВАТ «Генеральне агентство по туризму «Інтурс-Київ» на посаду голови правління.

Рішення про прийняття на роботу було прийняте вищим органом управління відповідача – Загальними зборами акціонерів та оформлене протоколом № 5 від 21.12.2009 р.

На підставі зазначеного Рішення загальних зборів акціонерів головою правління відповідача було видано наказ № 26 від 21.12.2009 р. «Про виконання обов’язків Голови правління».

21.12.2009 р. позивач та третя особа по справі ДАК «Україна туристична» підписали контракт № 18 з керівником виконавчого органу ВАТ «Генеральне агентство по туризму «Інтурс-Київ».

Позивач зазначає, що 20.12.2010 р. представниками акціонерів правління ВАТ «Інтурс-Київ» йому було вручено копію Наказу № 24-к ДАК «Україна туристична» від 15.12.2010 року «Про звільнення Голови правління ВАТ «Генеральне агентство по туризму «Інтурс-Київ», та копію Виписки з протоколу № 2/2010 від 14.12.2010 р. позачергових загальних зборів акціонерів ВАТ «Генеральне агентство по туризму «Інтурс-Київ».

Позов мотивований тим, що звільнення є незаконним та таким, що грубо порушує передбачені законодавством про працю права позивача, як працівника, оскільки звільнення відбулося під час перебування позивача на лікарняному та у відпусці.

Крім того, ОСОБА_1 посилається на те, що трудовий договір про прийняття його на роботу підлягає визнанню укладеним на невизначений строк.

На попередньому судовому засіданні до участі у справі було залучено у якості третьої особи ОСОБА_2, статус ДАК «Україна туристична» з третьої особи було змінено на співвідповідача.

У судовому засіданні представник позивача підтримала позовні вимоги, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві, просила їх задовольнити.

Представник відповідача ВАТ «Генеральне агентство по туризму «Інтурс-Київ» у судовому засіданні проти позову заперечував, посилаючись на те, що звільнення позивача є законним і обґрунтованим, просив відмовити у його задоволенні.

Представник відповідача ДАК «Україна туристична» та третьої особи ОСОБА_2 у судовому засіданні проти позову заперечував, посилаючись на те, що звільнення позивача є законним і обґрунтованим, просив відмовити у його задоволенні.

Вислухавши пояснення учасників судового процесу, оголосивши та дослідивши матеріали справи, суд прийшов до наступного.

Судом встановлено, що 21.12.2009 р. ОСОБА_1 було прийнято на роботу до ВАТ «Генеральне агентство по туризму «Інтурс-Київ» на посаду голови правління.

Рішення про прийняття на роботу було прийняте вищим органом управління відповідача – Загальними зборами акціонерів та оформлене протоколом № 5 від 21.12.2009 р.

На підставі зазначеного Рішення загальних зборів акціонерів головою правління відповідача було видано наказ № 26 від 21.12.2009 р. «Про виконання обов’язків Голови правління».

21.12.2009 р. позивач та ДАК «Україна туристична» підписали контракт № 18 з керівником виконавчого органу ВАТ «Генеральне агентство по туризму «Інтурс-Київ», відповідно до якого ОСОБА_1 призначається на посаду керівника виконавчого органу ВАТ «Генеральне агентство по туризму «Інтурс-Київ» на строк з 21.12.2009 р. по 21.12.2010 р.

У пункті 7.1. зазначено, що контракт діє з 21.12.2009 р. по 21.12.2010 р.

Відповідно до п. 1.1. контракту № 18, за цим контрактом керівник зобов’язується безпосередньо і через сформований апарат здійснювати поточне управління ВАТ «Генеральне агентство по туризму «Інтурс-Київ», забезпечувати його високоприбуткову діяльність, ефективне використання і збереження майна товариства та майна, що не ввійшло до статутного фонду.

Згідно п. 1.2., цей контракт є трудовим договором. На підставі контракту виникають трудові стосунки між ДАК «Україна туристична» та ОСОБА_1

Також 21.12.2009 р., як вбачається з наказу ВАТ «Генеральне агентство по туризму «Інтурс-Київ» № 26, ОСОБА_1 приступив до виконання обов’язків на посаді Голови правління ВАТ «Генеральне агентство по туризму «Інтурс-Київ» відповідно до рішення загальних зборів акціонерів товариства (протокол № 5 від 21.12.2009 р.) з 21.12.2009 р.

Відповідно до ст. 43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Громадянам гарантується захист від незаконного звільнення. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.

Відповідно до ст. 21 КЗпП України, особливою формою  трудового  договору  є  контракт,  в  якому строк його дії, права,  обов’язки  і  відповідальність  сторін  (в тому  числі  матеріальна),  умови  матеріального  забезпечення   і організації праці працівника, умови розірвання  договору,  в  тому числі дострокового, можуть встановлюватися  угодою  сторін.  Сфера застосування контракту визначається законами України.

Відповідно до ст. 23 КЗпП України, трудовий договір може бути:

1)          безстроковий, що укладається на невизначений строк;

2)          на визначений строк, встановлений за погодженням сторін;

3)          таким, що укладається на час виконання певної роботи.

           Строковий трудовий договір укладається у випадках, коли трудові відносини не можуть бути встановлені на невизначений строк з урахуванням характеру наступної роботи, або умов її виконання, або інтересів працівника та в інших випадках, передбачених законодавчими актами.

Згідно положень п. 8 ст. 36 Кодексу законів про працю України, підставою припинення трудового контракту є підстави, передбачені контрактом.

Відповідно до 6.2. контракту № 18, укладеного 21.12.2009 р., контракт припиняється:

1.          після закінчення строку дії контракту;

2.          за згодою сторін;

3.          з ініціативи Наглядової ради до закінчення строку дії контракту у випадках, передбачених п. 6.3 цього контракту;

4.          з ініціативи Керівника до закінчення строку дії контракту у випадках, передбачених п. 6.4 цього контракту;

5.          у разі незадовільних результатів атестації Керівника;

6.          з інших підстав, передбачених законодавством.

Також встановлено, що п. 6.6. контракту передбачено, що якщо розірвання контракту здійснюється на підставах, встановлених у контракті, але не передбачених законодавством, про це зазначається в трудовій книжці керівника з посиланням на п. 8 ч. 1 ст. 36 КЗпП України.

Позачерговими загальними зборами акціонерів ВАТ «Генеральне агентство по туризму «Інтурс-Київ» прийнято рішення про звільнення позивача з посадиГолови правління ВАТ «Інтурс-Київ» з 21.12.2010 року у зв’язку із закінченням строку дії контракту № 18 від 21.12.2009 р. та про не укладення і не продовження із ним нового трудового контракту після закінчення означеного (п. 2 ст. 36 КЗпП України) (а. с. 32).

Відповідно до ст. 235 КЗпП України, у разі  звільнення  без  законної  підстави  або  незаконного переведення на іншу роботу працівник повинен  бути  поновлений  на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір.

Враховуючи положення трудового законодавства та умови контракту, суд приходить до висновку, що після закінчення строку трудового контракту №18 із позивачем припинились трудові стосунки.

Суд не бере до уваги докази перебування ОСОБА_1 на лікарняному та у відпусці, надані з боку позивача, з огляду на наступне.

          Позивач посилається на ч. 3 ст. 40 КЗпП України, відповідно до якої не допускається звільнення працівника з ініціативи власника або уповноваженого ним органу в період його тимчасової непрацездатності (крім звільнення за пунктом 5 цієї статті), а також у період перебування працівника у відпустці.

Положення даної статті встановлює заборону звільнення особи за визначених обставинах у випадку її звільнення з ініціативи власника або уповноваженого ним органу.

Разом з тим, припинення трудових стосунків із позивачем мало місце згідно п. 2 ч. 1 ст. 36 КЗпП України.

Звільнення у зв’язку із припиненням терміну дії контракту не підпадає під дію ч. 3 ст. 40 КЗпП України, оскільки не є звільненням за ініціативою власника і відповідно до п. 2 ст. 36 КЗпП України є звільненням у зв’язку із закінченням строку трудового договору.

Також позивачем не була доведена вимога незаконності встановлення в контракті строку повноважень, мотивуючи відсутністю його у Рішенні загальних зборів, якими його було обрану на дану посаду.

Суд вважає цю вимогу необґрунтованою та безпідставною, оскільки контракт № 18, у якому зазначений строк його дії, встановлений угодою сторін, про що свідчать їх власноручні підписи і що ніким не оспорюється.

Як зазначалось вище, контракт є особливою формою трудового договору, в якому строк його дії, права, обов’язки і відповідальність сторін (в тому числі матеріальна), умови матеріального забезпечення і організації праці працівника, умови розірвання договору, в тому числі дострокового, можуть встановлюватися угодою сторін.

Так, з позивачем 21.12.2009 р. було укладено контракт, на призначення останнього на посаду керівника виконавчого органу ВАТ «Генеральне агентство по туризму «Інтурс-Київ» строком на один рік – до 21.12.2010 р.

Позивач ОСОБА_1 підписав контракт на умовах, які були йому запропоновані, будь-яких зауважень щодо його змісту не мав. Таким чином надав згоду на запропоновані йому умови праці.

Відповідно до положень ст. ст. 10, 60 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Позивачем або його представниками не було доведено факту незаконного звільнення, а тому у суду відсутні правові підставі для задоволення позову ОСОБА_1 про його поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

На підставі ст. ст. 3, 4, 10, 11, 60, 169, 209, 212-215 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

   Позовну заяву ОСОБА_1 до Відкритого акціонерного товариства «Генеральне агентство по туризму «Інтурс-Київ», Державної акціонерної компанії «Україна туристична», третя особа ОСОБА_2, про поновлення на роботі оплату за час вимушеного прогулу, визнання недійсним контракту, визнання прийнятим на роботу на невизначений строк – залишити без задоволення.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Апеляційна скарга подається Апеляційному суду м. Києва через Печерський районний суд м. Києва.   

Суддя                                                                                            С. В. Вовк