Справа № 2-272/11

Категорія 26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

14 лютого 2011 року Печерський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді –          Горкава В.  Ю. ,

при секретарі –                    Погоріла К. В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг» до ОСОБА_1, ОСОБА_2

-про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

В С Т А Н О В И В :

 Позивач звернувся до суду з вказаним позовом до відповідачів  про стягнення заборгованості за кредитним договором. Обґрунтовуючи свої позовні вимоги, позивач посилається на те, що між ЗАТ «ОТП Банк», правонаступником якого є ПАТ «ОТП Банк»  та відповідачем ОСОБА_1 було укладено кредитний договір, згідно умов  якого, відповідачу було надано кредит в сумі 81200доларів США зі сплатою за користування кредитними коштами в розмірі 5,99% річних та FIDR строком користування до 28.11.2022р. З метою забезпечення своєчасного виконання та повного виконання відповідача ОСОБА_1 зобов’язань за кредитним договором, між позивачем та відповідачкою ОСОБА_2 було укладено договір поруки, згідно умов якого поручитель та боржник за несвоєчасне або неналежне виконання зобов’язань несуть солідарну відповідальність. Оскільки відповідач ОСОБА_1 свої зобов’язання за кредитним договором не виконує, станом на 07.07.2010р. у останнього утворилась заборгованість за кредитним договором на загальну суму 780047грн.52коп., яку позивач просить стягнути з відповідачів в солідарному порядку на його користь та судові витрати.

Під час розгляду справи судом на підставі договору купівлі-продажу кредитного портфелю укладеного між ПАТ «ОТП Банк» та ТОВ «ОТП «Факторинг» та витягу зі Статуту товариства було замінено позивача ПАТ «ОТП Банк» на належного позивача правонаступника ТОВ «ОТП «Факторинг».

Представник позивача в судовому засіданні позов підтримала, посилаючись на викладені в ній обставини та просила позов задовольнити в повному обсязі. Під час розгляду справи збільшила позовні вимоги та просила стягнути з відповідачів солідарно на користь ТОВ «ОТП Факторинг» загальну суму заборгованості в розмірі 101791,42 доларів США, що в гривневому еквіваленті за курсом НБУ складає 809557грн.34коп., яка виникла станом на 14.12.2010року і яка складається з: 79567,59доларів США, що в гривневому еквіваленті за курсом НБУ складає 632809грн.00коп.-заборгованість за кредитом; 22223,83доларів США, що в гривневому еквіваленті за курсом НБУ складає 176748грн.34коп.-заборгованість за процентами, стягнення штрафних санкцій не вимагала.

Відповідач ОСОБА_1 та представник відповідачів в судовому засіданні позов не визнали та заперечили проти його задоволення, посилаючись на те, що позивачем не були використані усі можливості врегулювання спору, що виник з цього договору шляхом проведення переговорів, що передбачено п.5.1 кредитного договору, в зв’язку з чим вважають позов безпідставним та таким, що не підлягає задоволенню. Крім того, зауважили суд про те, що відповідачам не було відомо про нарахування процентної ставки в розмірі 16,49% річних, а тому вважають її підвищення неправомірним.

Суд, заслухавши пояснення сторін, з’ясувавши обставини справи, перевіришви їх доказами шляхом дослідження, приходить до наступного.

Як встановлено судом, 28.11.2007р. між позивачем ЗАТ «ОТП Банк», правонаступником якого згідно договору купівлі-продажу кредитного портфелю укладеного 05.11.2010року між ТОВ «ОТП Факторинг» та ПАТ «ОТП Банк», витягу зі Статуту товариства та свідоцтва про державну реєстрацію є ТОВ «ОТП Факторинг» та відповідачем ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №МL-004/420/2007, згідно умов  якого, відповідачу було надано кредит в сумі 81200доларів США зі сплатою за користування кредитними коштами в розмірі 5,99% річних та FIDR ( процентна ставка по строкових депозитах фізичних осіб у валюті, тотожній валюті кредиту, що розміщені в Банку на строк в 366днів, з виплатою процентів після закінчення строку дії депозитного договору) строком користування до 28.11.2022р. (а.с.6-8).

 З метою забезпечення своєчасного виконання та повного виконання відповідача ОСОБА_1 зобов’язань за кредитним договором, 28.11.2007року між позивачем та відповідачкою ОСОБА_2 було укладено договір поруки SR-004/420/2007, згідно умов якого передбачено, що у відповідності з цим договором поручитель зобов’язаний солідарно відповідати перед банком у повному обсязі за своєчасне та повне виконання зобов’язань ОСОБА_1 за кредитним договором (а.с.9-10).

 Позивач виконав свої зобов’язання за кредитним договором перед відповідачем, надав ОСОБА_1 грошові кошти в розмірі 81200 доларів США, що підтверджується кредитною заявкою від 28.11.2007року та випискою по рахунку, зазначеному в кредитному договорі (а.с.23).

 Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк зобов’язується надати кредит позичальнику в розмірі й на умовах, передбачених договором, а позичальник зобов’язується повернути кредит і сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 ЦК України, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

  У відповідності зі ст.525 ЦК України одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов’язання має виконуватися  належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу – ст.526 ЦК України.

Частиною 1 статті 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно п.п.2,3 частини №1 кредитного договору, п.п.1.4, 1.5 частини №2 кредитного договору, відповідач, який є позичальником, взяв на себе зобов’язання погашати кредит та сплачувати позивачеві нараховані проценти за користування кредитом відповідно до наведеного у додатку № 1 до кредитного договору графіку.

Разом з тим, взяті на себе за кредитним договором зобов’язання, зокрема: з погашення суми кредиту, процентів відповідачем ОСОБА_1 не були виконані, в зв’язку з чим у останнього утворилась заборгованість за кредитним договором.

Про наявну заборгованість за кредитним договором відповідач та його поручитель повідомлялись належним чином в межах строку встановленого ч.4 ст.559ЦК України-27.02.2009року,  про що свідчать зворотні поштові повідомлення про одержання ними вимог про погашення заборгованості (а.с., а.с. 25-28, 31-34). Проте, заборгованість за кредитним договором ніким з відповідачів погашена не була, що змусило позивача звернутися з даним позовом до суду.

Відповідно до уточненого розрахунку, заборгованість за вищезазначеним договором про надання кредиту станом на 14.12.2010р. становить-101791,42 долар США, що в гривневому еквіваленті за курсом НБУ (1долар США=7.9750грн.) складає 809557грн.34коп., в тому числі: 79567,59доларів США, що в гривневому еквіваленті за курсом НБУ складає-632809грн.00коп.-заборгованість за кредитом, 22223,83доларів США, що в гривневому еквіваленті за курсом НБУ складає 176748грн.34коп.- проценти за фактичне користування кредитом за період з 26.11.2008р.по 29.07.2010р. в розмірі 16,49% річних, за виключенням штрафних санкцій(а.с.175-176).

Відповідно до змісту ст.ст. 610, 612 ЦК України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання.            Боржник вважається таким, що прострочив виконання, якщо він не виконав його у строк, передбачений умовами договору або встановлений законом.

Згідно п.1.9.1 зазначеного вище кредитного договору, позивач має право вимагати від відповідача ОСОБА_1 дострокового виконання боргових зобов’язань в цілому або у визначеній банком частині у випадку невиконання позичальником та/або поручителем, та/або майновим поручителем своїх боргових та/чи інших зобов’язань за цим договором( в тому числі, але не виключно, встановлених п.2.3 та ст.3 цього договору) чи іншими укладеними з Банком договорами та/або умов документів забезпечення. При цьому, зобов’язання позичальника щодо дострокового виконання боргових зобов’язань в цілому настає з дати відправлення банком на адресу позичальника відповідної вимоги та повинно бути проведено позичальником протягом 30-ти календарних днів з дати одержання позичальником відповідної вимоги.

Відповідно до п.1.2 поручитель та боржник відповідають як солідарні боржники, що означає, що кредитор може звернутися з вимогою про виконання боргових зобов’язань як до боржника, так і до поручителя, чи до обох одночасно.

Відповідно до ст. 553 ЦК України, поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов’язання боржником.

У відповідності зі ст. 554 ЦК України, у разі порушення боржником зобов’язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

З огляду на викладене, факт порушення відповідачами умов вищезазначених договорів в ході розгляду справи знайшов своє підтвердження, тому позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Твердження відповідача ОСОБА_1 та його представника про те, що позивачем не були використані усі можливості врегулювання спору, що виник з цього договору шляхом проведення переговорів, а тому вважають позов з цих підстав безпідставним, суд не може прийняти до уваги, оскільки протягом усього часу розгляду справи судом надавалась можливість сторонам врегулювати спір мирним шляхом, проте згоди вирішення спору мирним шляхом останніми не досягнуто.

Що стосується посилань відповідача на відсутність належного повідомлення про зміну процентної ставки в розмірі 16,49річних, суд також не може прийняти до уваги, оскільки ст.3 частини 1 кредитного договору передбачено, що в залежності від зміни вартості кредитних ресурсів банку ставка FIDR може змінюватись банком (збільшуватись чи зменшуватись) в порядку, передбаченому цим договором. Інформація щодо розміру ставки FIDR розміщується на сайті банку, а також в приміщенні банку (як головному офісі, так в інших установах банку) на інформативних стендах, тому відповідач міг бути обізнаний про зміну розміру процентної ставки.

Згідно ст.ст. 10, 60 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень.

Аналізуючи зібрані докази  в їх сукупності, виходячи з вищенаведеного, враховуючи обставини справи, а також виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості, суд приходить до висновку, що позовні вимоги доведені, обґрунтовані та такі, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

На підставі ст.88 ЦПК України з відповідачів в солідарному порядку на користь позивача підлягає стягненню сума судового збору в розмірі 1700грн.00коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 120грн.00коп., що документально підтверджені.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 525, 526, 527, 530, 551, 553, 554, 1049, 1054 ЦК України, ст.ст.10, 11, 60, 61, 212, 213, 215, 292, 294ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В :

   Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором – задовольнити в повному обсязі.

Стягнути солідарно з ОСОБА_1, ОСОБА_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» заборгованість за кредитним договором в розмірі 809 557(вісімсот дев’ять тисяч п’ятсот п’ятдесят сім)грн.34коп., судовий збір в розмірі 1700 (одна тисяча сімсот)грн.00коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 120(сто двадцять)грн.00коп.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Апеляційного суду м. Києва через Печерський районний суд м. Києва протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.   

Суддя                                                                                           В. Ю. Горкава