Справа № 2-о-38/11

Категорія 9

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

10 лютого 2011 року Печерський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді –          Горкава В.  Ю. ,

при секретарі –                    Погоріла К. В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві цивільну справу за заявою ОСОБА_1, заінтересована особа ОСОБА_2

-про встановлення факту проживання однією сім’єю чоловіка та жінки без шлюбу,-

В С Т А Н О В И В :

           Заявник звернувся до суду з вказаною заявою, в якій просить встановити факт проживання однією сім’єю з ОСОБА_2 без шлюбу. Свої вимоги обґрунтовує тим, що з 2000року перебуває у фактичних шлюбних відносинах з ОСОБА_2 без реєстрації шлюбу, ведуть спільне господарство. За час спільного проживання у них народились двоє дітей. Оскільки до цього часу вони не визначились з реєстрацією шлюбних відносин та з метою уникнення в подальшому непорозумінь, заявник просить заяву задовольнити.

          Заявник в судовому засіданні заяву підтримав, посилаючись на викладені в ній обставини та просив іі задовольнити, зазначивши, що з ОСОБА_2 проживають разом з 2000року, проте не мають можливості зареєструвати шлюб. Встановлення даного факту їм необхідно для уникнення в подальшому будь-яких непорозумінь.

          Заінтересована особа ОСОБА_2 та її представник в судовому засіданні заяву визнали та не заперечували проти її задоволення, зазначивши, що дійсно ОСОБА_2 перебуває у фактичних шлюбних стосунках з ОСОБА_1 з 2000року, ведуть спільне господарство та проживають разом з цього ж часу, проте зареєструвати шлюб у встановленому законом порядку  не має можливості. Встановлення даного факту їм необхідно для впорядкування особистих відносин та юридичного визначення, що саме з 2000р. фактично існує їхня сім’я з усіма правовими наслідками, що випливають з даного юридичного факту. Разом з тим, суд не приймає визнання заінтересованою особою вимог заяви, оскільки таке визнання суперечить вимогам закону.

      Суд, заслухавши пояснення заявника, заінтересованої особи та її представника, з’ясувавши обставини справи, перевіривши їх доказами шляхом дослідження, приходить до наступного.

      Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 234 та п. 5 ч. 1 ст. 256 ЦПК cуд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, якщо згідно із законом вони породжують юридичні наслідки.

      Як пояснили заявник та заінтересована особа, фактично вони проживають однією сім’єю, підтримують шлюбні стосунки, ведуть спільне господарство з 2000року. Разом з тим зареєстровані за різними адресами. На підтвердження вказаної обставини будь-яких доказів суду не було надано. За час спільного проживання у них народились двоє спільних малолітніх дітей ОСОБА_3, 2003року народження та  ОСОБА_4, 2003року народження, про що свідчать свідоцтва про народження (а.с.7-8).

    Згідно Прикінцевих положень, Сімейний Кодекс України набрав чинність з 01 січня 2004року, тому встановлення даного факту повинно здійснюватися після набрання чинності цього Кодексу, тобто після 01 січня 2004року.

       Відповідно до ч.2 ст.21 СК України, проживання однією сім’єю жінки та чоловіка без шлюбу не є підставою для виникнення у них прав та обов’язків подружжя.

        Міркування заявника і зазначені в обґрунтування цієї вимоги обставини є неправильним розумінням із застосуванням положень ст.ст. 234, 256 ЦПК України, оскільки мета за якою необхідно встановити вказаний факт не дає можливість зробити висновок, чи дійсно цей факт є юридичним і породжує для заявника певні правові наслідки, які можуть мати місце при цьому.

        За таких обставин, враховуючи що заявник не обґрунтував необхідність та обставини, за яких необхідно встановити факт проживання однією сім’єю з ОСОБА_2 без шлюбу з 2000року, та мету її використання,  суд вважає заяву не обґрунтованою, безпідставною та такою, що не підлягає задоволенню.

        На підставі викладеного, керуючись ст.21СК України, ст.ст.3, 10-11, 60, 234, 256, 292, 294 ЦПК України, суд ,-

В И Р І Ш И В :

Заяву ОСОБА_1, заінтересована особа: ОСОБА_2 про встановлення факту проживання однією сім’єю чоловіка та жінки без шлюбу –залишити без задоволення.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя                                                                                           В. Ю. Горкава