Справа № 11- 24 /2011 рік Головуючий у 1 інстанції
Категорія ч.2 ст.185 Закутський В.І.
КК України Доповідач апеляційної інстанції:
Ржепецький О.П.
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
13 січня 2011 року колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Миколаївської області у складі
Головуючого: Ржепецького О.П.
Суддів: Пісного І.М., Погорєлової Г.М.
За участю прокурора: Данчука В.М.
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Миколаєві кримінальну справу за апеляцією засудженої ОСОБА_3 на вирок Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області від 05 листопада 2010 року, яким
ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженка с. Селенгінськ Бурятської АРСР, Росія, громадянка України, раніше судима 24.12.2009 року Вознесенським міськрайонним судом Миколаївської області за ч.3 ст. 185 КК України до 4 років позбавлення волі, на підставі ст.. 75 КК України від відбування призначеного покарання звільнена з випробуванням та іспитовим строком на 3 роки,
- засуджена за ч.2 ст. 185 КК України до 2 років позбавлення волі.
На підставі ст. 71 КК України, за сукупністю вироків, шляхом часткового приєднання невідбутої частини покарання за вироком Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області від 24 грудня 2009 року, остаточно призначено ОСОБА_3 – 4 роки 6 місяців позбавлення волі.
За вироком суду ОСОБА_3 визнано винною в тому, що 04 липня 2010 року біля 19 години, вона шляхом вільного доступу, з корисливих мотивів з салону автомобілю «Форд - транзит», державний номер НОМЕР_1, що належить ОСОБА_4, на березі озера «Піщане» в м. Вознесенську, викрала належне ОСОБА_5 майно на загальну суму 1578 гривень. З викраденим майном ОСОБА_3 з місця скоєння злочину зникла, викраденим майном розпорядилася за власним розсудом. В наслідок таємного викрадення майна ОСОБА_3 спричинила ОСОБА_5 матеріальний збиток на загальну суму 1578 гривень.
В апеляційній скарзі засуджена ОСОБА_3 просить вирок суду змінити, пом’якшити призначене судом покарання, взявши до уваги те, що вона хворіє на тяжку ступінь туберкульозу.
Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, думку прокурора Данчука В.М. про законність та обґрунтованість вироку, вивчивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляції, колегія суддів вважає, що апеляція не підлягає задоволенню з таких підстав.
Висновок суду про доведеність винності ОСОБА_3 в інкримінованому їй злочині відповідає фактичним обставинам та ґрунтується на зібраних у справі доказах, які судом перевірені та засудженою не оспорюються.
Дії засудженої вірно кваліфіковані за ч.2 ст. 185 КК України.
Що стосується призначеного ОСОБА_3 покарання, то суд, відповідно до вимог ст. 65 КК України, врахував як характер і тяжкість вчиненого нею злочину так і особу засудженої. Так, ОСОБА_3 характеризується негативно, раніше судима та скоїла злочин у період відбування покарання за попереднім вироком. Суд врахував і інші обставини, а саме повне зізнання та щире каяття у скоєному, стан її здоров'я і призначив покарання в мінімальних межах санкції ч. 2 ст.185 КК України.
Оскільки ОСОБА_3 вчинила новий злочин в період відбування покарання призначеного за вироком Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області від 24 грудня 2009 року, суд вірно застосував правила ст.. 71 КК Україна і призначив остаточне покарання за сукупністю вироків.
У зв’язку з викладеним судова колегія не вбачає підстав для пом’якшення призначеного судом покарання.
Зважаючи на викладене, керуючись ст.ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів, -
УХВАЛИЛА :
Апеляцію засудженої ОСОБА_3 залишити без задоволення, а вирок Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області від 05 листопада 2010 року, відносно ОСОБА_3, залишити без зміни.
Головуючий :
Судді :