Справа № 2-а/2506/1352/11
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
18 лютого 2011 року
Деснянський районний суд м. Чернігова у складі:
головуючого судді Требух Н.В.
при секретарі Рудик Є.В.
за участі позивача,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Чернігові справу за позовом ОСОБА_1 до інспектора першого батальйону ДПС ДАІ при ГУ МВС України в Чернігівській області Колешня Вадима Анатолійовича про скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення , -
в с т а н о в и в :
04.01.2011 року позивач звернувся до суду з позовом про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення ( серія СВ № 168913) від 26.12.2010 року, винесеної відповідачем.
В судовому засіданні позивач позов підтримав.
Відповідач в судове засідання не з»явився, про час і місце розгляду справи сповіщений належним чином, про причини неявки суд не повідомив.
Вислухавши пояснення позивача, вивчивши матеріали справи, дослідивши матеріали адміністративної справи щодо притягнення позивача до відповідальності, всебічно і об’єктивно дослідивши надані докази, суд приходить до висновку про необхідність відмови в задоволенні позову.
Судом встановлені такі факти і відповідні їм правовідносини.
26 грудня 2010 року о 12 год. 39 хв. позивач, керуючи автомобілем Опель , д.н.з. НОМЕР_1, в населеному пункті м.Чернігів по вул..Квітневій рухався зі швидкістю 83 км/год, тобто здійснив перевищення дозволеної швидкості руху на 23 км/год, чим порушив п.12.4 Правил дорожнього руху. Цього ж дня, відповідачем винесено постанову серія СВ № 168913 про накладення штрафу в розмірі 260 грн., за вчинення правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 КУпАП. Вимірювання швидкості проведено за допомогою вимірювального приладу Беркут №0710173.
Відповідно ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи у його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення по суті порушень позивач зазначив, що «з інспектором не згоден, мене обганяв інший транспортний засіб», однак ні в протоколі, ні в судовому засіданні позивач не пояснив, який саме транспортний засіб здійснював обгін його автомобіля. Крім того, звертаючись з позовом до суду, в самій позовній заяви позивач зазначає, «Вважаю, що дана постанова, винесена щодо мене, є необ’єктивною, складена без урахування обставин, які передували порушенню мною вимог Правил дорожнього руху, обстановки, яка була на дорозі в наслідок погодних умов.» Тобто, фактично позивач визнав свою вину. В судовому засіданні позивач підставу та предмет позову не уточнював.
Відповідно до п.12.4 Правил дорожнього руху, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України №1306 від 10.10.2001 року, у населених пунктах рух транспортних засобів дозволяється із швидкістю на більше 60 км/год.
Отже, суд приходить до висновку, що вина позивача у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого частиною 1 статті 122 КУпАП є доведеною.
За таких обставин у задоволенні позову слід відмовити.
Керуючись статтями 2, 3, 94, 158 –163, 171-2 КАС України, суд
п о с т а н о в и в :
В задоволенні позову відмовити.
Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя