АПЕЛЯЦІЙНИЙ  СУД  МИКОЛАЇВСЬКОЇ  ОБЛАСТІ

Справа №  11-  78          2011  року                                  Категорія: ст. 122 ч. 1 КК України

Головуючий у першій інстанції                    Янчук С.В.                       

Доповідач апеляційного суду                       Фаріонова О.М.                     

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

Колегія суддів судової палати у кримінальних справах   

апеляційного суду Миколаївської області

в складі: головуючого              Ржепецького О.П.            

                            суддів      Івченко О.М., Фаріонової О.М.

      за участю прокурора           Данчука В.М.

                     при секретарі           Єфімцевої К.О.

                        засудженого            ОСОБА_3

             “20” січня 2011 року розглянула у відкритому судовому засіданні в м.Миколаєві кримінальну справу за апеляціями помічника прокурора Баштанського району Миколаївської області та засудженого ОСОБА_3 на вирок Баштанського районного суду Миколаївської області від 23 листопада 2010 року, яким

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець с. Добре Баштанського району Миколаївської області, не судимого згідно ст. 89 КК України,

засуджений за ст. 122 ч. 1 КК України на 2 роки обмеження волі.

За вироком суду, 11 липня 2010 року близько 1 години в с. Добре Баштанського району біля домоволодіння по АДРЕСА_1, між ОСОБА_3 та ОСОБА_4 виникла сварка, під час якої на ґрунті виниклих неприязних стосунків ОСОБА_3, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, наніс два удари кулаком в область обличчя ОСОБА_4

Внаслідок чого ОСОБА_4 заподіяні середнього ступеню тяжкості тілесні ушкодження у вигляді трійного перелому нижньої щелепи: закритого в області суглобних відростків із зміщенням з обох боків та відкритого в області кута нижньої щелепи справа, із зміщенням.

В апеляції прокурор просить вирок суду скасувати та постановити новий вирок, яким призначити ОСОБА_3 покарання за ст. 122 ч.1 КК України на 1 рік 6 місяців позбавлення волі та звільнити його від відбування покарання з випробуванням на підставі ст. 75 КК України з іспитовим строком на 3 роки.

На думку апелянта, суд безпідставно призначив покарання у вигляді обмеження волі, а також не застосовував ст.75 КК України, внаслідок чого ОСОБА_3 призначено покарання, яке не в повній мірі відповідає характеру вчиненого діяння, особі винного та обставинам, що пом'якшують та обтяжують покарання.

Просить врахувати, що засуджений, хоча раніше і притягувався до кримінальної відповідальності, проте відповідно до ст. 89 КК України судимість погашена, злочин вчинив середньої тяжкості, активно сприяв розкриттю злочину та щиро розкаявся, про що свідчить добровільне і повне відшкодування ним потерпілому моральної та майнової шкоди.

В апеляції та доповненнях до неї засуджений просить вирок змінити та пом’якшити призначене покарання, звільнивши його від відбування покарання з випробуванням на підставі ст. 75 КК України.

Просить врахувати його щире каяття у вчиненому злочині та активне сприяння його розкриттю, відшкодування потерпілому моральної та майнової шкоди, відсутність будь-яких претензій з боку потерпілого як обставини, які пом’якшують покарання.

Заслухавши доповідь судді, прокурора та засудженого ОСОБА_3 на підтримку поданих апеляцій, вивчивши матеріали кримінальної справи та обговоривши викладені в апеляціях доводи, колегія суддів вважає, що апеляція прокурора підлягає частковому задоволенню, а апеляція засудженого ОСОБА_3 задоволенню з наступних підстав.

Висновки суду щодо доведеності вини ОСОБА_3 у вчиненні злочину, передбаченого ст. 122 ч. 1 КК України, є правильними, відповідають дослідженим судом доказам та апелянтами не оспорюються.

Призначаючи покарання ОСОБА_3, суд врахував ступінь тяжкості вчиненого злочину, який відноситься до злочинів середньої тяжкості. Суд правильно врахував, що злочин вчинений у стані алкогольного сп’яніння, визнавши цю обставину як обтяжуючу покарання, а також щире каяття засудженого та його активне сприяння розкриттю злочину як обставини, які пом’якшують покарання.

Разом із тим, судом встановлено та зазначено у вироку про повне відшкодування засудженим моральної та майнової шкоди потерпілому, що є обставиною, яка пом’якшує покарання, однак вона безпідставно не врахована судом при призначенні покарання.

Також щодо даних про особу винного суд невірно зазначив, що ОСОБА_3 характеризується негативно, оскільки згідно характеристики засуджений характеризується інакше – задовільно. Наведені у вироку дані про те, що засуджений не одружений та не працює не можна вважати негативними. Крім того, засуджений не перебуває на обліку у нарколога, що спростовує наведені у вироку дані про зловживання ОСОБА_3 спиртними напоями. Також є невірними посилання суду як на негативні дані на ту обставину, що раніше ОСОБА_3 притягувався до кримінальної відповідальності, оскільки останній  не судимий відповідно до вимог ст. 89 КК України.  

З огляду на ступінь тяжкості вчиненого злочину, задовільні дані про особу винного та наявність у справі пом’якшуючих покарання обставин, колегія суддів вважає, що призначене ОСОБА_3 покарання у виді обмеження волі відповідає вимогам ст. 65 КК України, є необхідне та достатнє для виправлення особи та попередження нових злочинів. Тому апеляція прокурора в частині призначення засудженого більш суворого покарання у виді позбавлення волі задоволенню не підлягає.

Разом із тим, з урахуванням вчинення ОСОБА_3 злочину середньої тяжкості, його молодого віку та наявності декількох пом’якшуючих покарання обставин, колегія суддів дійшла висновку про можливість виправлення засудженого без відбування покарання та вважає за необхідне на підставі ст.75 КК України звільнити його від відбування покарання з випробуванням та покладенням на нього обов’язків, передбачених п. п. 2, 3 ч.1 ст. 76 КК України.  

     Керуючись ст. ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів  -

                                              у х в а л и л а :

Апеляцію помічника прокурора Баштанського району Миколаївської області задовольнити частково, а апеляцію засудженого ОСОБА_3 задовольнити.

Вирок Баштанського районного суду Миколаївської області від 23 листопада 2010 року змінити.

На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_3 звільнити від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на 2 роки.

Відповідно до п. п. 2, 3 ст. 76 КК України на засудженого ОСОБА_3 покласти обов’язки: не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої інспекції та повідомляти ці органи про зміну місця проживання.

Звільнити ОСОБА_3 з-під варти з залу суду.

В решті зазначений вирок суду залишити без зміни.

           Головуючий:          

                        Судді: