АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 33- 13 2011 року Категорія: ч.1 ст. 41 КУпАП
Головуючий у першій інстанції Калараш А.А.
Доповідач апеляційного суду Фаріонова О.М.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Апеляційний суд Миколаївської області
в складі:
головуючої - судді Фаріонової О.М.
при секретарі Березняку В.В.
“10” січня 2011 року розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Миколаєві справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на постанову судді Веселинівського районного суду Миколаївської області від 7 грудня 2010 року, якою
ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець с. Катиліно Калчинського району Вінницької області, мешкає у с.Варюшине Веселинівського району Миколаївської області, працює директором ДП Радгосп «Виноградна долина»,
- визнаний винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 41 КУпАП та на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 510 грн.
Згідно постанови судді, ОСОБА_3., будучи директором державного підприємства радгосп «Виноградна долина», повинен відповідно до ч.1 ст.21 КЗпП України приймати та звільняти з роботи найманих працівників підприємства, забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін. Проте, ОСОБА_3. допустив наступні порушення вимог законодавства про працю.
В період серпня-жовтня 2010 року на ДП радгосп «Виноградна долина» заробітна плата виплачувалась з порушенням ч. 1 ст.24 Закону України «Про оплату праці» та ч. 1 ст. 155 КЗпП щодо строків та порядку виплати заробітної плати.
Так, заробітна плата була виплачена: за серпень 2010 року в сумі 71800 грн. один раз на місяць 31.08.2010 року; за вересень 2010 року в сумі 120833 грн. один раз на місяць 30.09.2010 року; за жовтень 2010 року в сумі 196671 грн. виплачена 99 працівникам один раз на місяць - 29.10.200010 року, а 12 працівникам - 18.10.2010 року; єдиним платежем виплачена заробітна плата ОСОБА_5 за серпень 2010 року в сумі 1372 грн., ОСОБА_6 за вересень 2010 року в сумі 1874 грн., ОСОБА_7 за вересень 2010 року в сумі 2887 грн., ОСОБА_8 за жовтень 2010 року в сумі 4425 грн., ОСОБА_9 за жовтень 2010 року в сумі 2096 грн.
Також, в порушення вимог ст. 116 КЗпП України, розрахунок зі звільненими працівниками проводився не в день звільнення. Зокрема, з працівником ОСОБА_10, який звільнений 25.10.2010 року, розрахунок проведений 29.10.2010 року; з ОСОБА_11, який звільнений 25.10.2010 року, розрахунок проведений 29.10.2010 року; з ОСОБА_12, яка звільнена 6.10.2010 року, розрахунок проведений 29.10.2010 року.
Крім того, встановлені порушення вимог ч. 1 ст. 21 Закону України «Про відпустки», відповідно до якої заробітна плата за час відпустки виплачується не пізніше ніж за три дня до її початку. Так, працівнику ОСОБА_13 надана щорічна відпустка з 26.10.2010 року, а заробітна плата виплачена 29.10.2010 року; ОСОБА_14 надана щорічна відпустка з 19.10.2010 року, а заробітна плата виплачена 29.10.2010 року; ОСОБА_15 надана щорічна відпустка з 21.10.2010 року, а заробітна плата виплачена 29.10.2010 року.
Особова картка типової форми № П-2, затверджена наказом Держкомстату та Міністерством оборони України від 25.12.2009 року №495/656, ведеться з порушенням п. 2.5 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, а саме: з кожним записом, що заноситься до трудової книжки на підставі наказу (розпорядження) про призначення на роботу, переведення і звільнення, власник або уповноважений ним орган зобов’язаний ознайомити працівника під розписку в особовій картці, в якій має повторюватися відповідний запис з трудової книжки (вкладиша). Проте, в особових картках працівників ОСОБА_16 та ОСОБА_17 відсутні підписи про ознайомлення з записом.
В апеляційній скарзі ОСОБА_3 просить скасувати постанову та повернути справу на новий розгляд. Посилається на те, що суд не повідомив його про дату та час розгляду адміністративної справи, що позбавило його права на захист законних прав та інтересів. Вважає, що справа розглянута однобічно, висновки суду ґрунтуються лише на даних акту перевірки, а до суду не викликані працівники ДП радгосп «Виноградна долина», які є відповідальними за дотримання законодавства про охорону та оплату праці, а також державний інспектор праці ОСОБА_18, яка склала акт перевірки.
Вивчивши матеріали справи, вважаю, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Вина ОСОБА_3 підтверджується даними протоколу про адміністративне правопорушення та актом перевірки від 25.11.2010 року, складеним інспектором територіальної державної інспекції праці у Миколаївській області, згідно яким при проведенні перевірки додержання законодавства про працю виявлено порушення: вимог ч. 1 ст.24 Закону України «Про оплату праці» та ч. 1 ст. 155 КЗпП щодо строків та порядку виплати заробітної плати; вимог ст. 116 КЗпП України щодо строків розрахунку зі звільненими працівниками; вимог ч. 1 ст. 21 Закону України «Про відпустки» щодо строку виплати заробітної плати за час відпустки; п. 2.5 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників.
З зазначеним актом ОСОБА_3 ознайомлений та при його складанні не заперечував проти викладених в ньому обставин.
Тому суд дійшов вірного висновку, визнавши ОСОБА_3 винним у порушенні встановлених термінів виплати заробітної плати та вимог законодавства про працю, тобто у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 41 ч. 1 КУпАП.
Як слідує з матеріалів, справа розглянута у відсутність правопорушника, який належним чином повідомлений про розгляд справи судом. Тому доводи апелянта про порушення його процесуальних прав позбавлені підстав. Крім того, неявка правопорушника до суду першої інстанції не є підставою вважати про однобічність та неповноту розгляду справи, а також про неправильність прийнятого судом рішення, яке є законним та обгрунтованим.
З огляду на наведене, відсутні підстави для скасування постанови, про що просить апелянт.
Керуючись ст. 294 КУпАП, суд ,-
п о с т а н о в и в :
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 залишити без задоволення, а постанову судді Веселинівського районного суду Миколаївської області від 7 грудня 2010 року у відношенні залишити без зміни.
Постанова є остаточною та оскарженню не підлягає.
Головуюча: