Справа  № 2-350-2011

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

12 січня 2011 року Слов’янський  міськрайонний суд Донецької області  у складі:

- головуючого- судді Хаустової Т.А.

-при секретарі – Степановій С.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду  міста Слов’янська  цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання договору дійсним та визнання права власності на будівлю ,-

ВСТАНОВИВ:

          ОСОБА_1 звернувся до Слов»янського міськрайонного суду Донецької області з позовом до ОСОБА_2 про визнання договору дійсним та визнання права власності на будівлю обґрунтувавши свої вимоги тим, що 15 квітня 2005 року між ним та матір»ю відповідачки ОСОБА_3 було укладено договір купівлі-продажу, у відповідності з яким він придбав, а ОСОБА_3 продала житловий будинок з господарськими та побутовими  будовами, розташований в сел.. Андріївка Слов»янського району, АДРЕСА_1. У відповідності із зазначеним  договором за придбаний будинок він заплатив відповідачці 7500 грн. Їх договір було оформлено у письмовому вигляді.

          На теперішній час йому стало відомо,що цей договір необхідно було посвідчити нотаріально. Однак він це зробити не може, так як ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_1. Він звернувся до  відповідачки, яка є спадкоємицею першої черги після смерті ОСОБА_3 з проханням посвідчити договір нотаріально,  однак вона це зробити не може, так як не оформляла свої спадкові права на зазначене домоволодіння, вважаючи, що будинок належить йому, оскільки знала про укладений між її матір»ю та ним правочин.

          За таких обставин він вимушений звернутись до суду, так як вважає, що житловий будинок по АДРЕСА_1, придбаний  ним у ОСОБА_3 на законних підставах. Укладений між ним та ОСОБА_3 договір купівлі-продажу повинен бути визнаний дійсним в силу ст. 220 ч.2 ЦК України, так як він та продавець домовились відносно всіх важливих умов договору, як то предмет договору, його ціна, порядок оплати за договором та порядок передачі майна, він повністю виконав договір, передав належні за жилий будинок гроші, прийняв придбане майно.

          В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 позовні вимоги підтримав у повному обсязі, навів аналогічні доводи та просить визнати договір купівлі-продажу жилого будинку з господарськими та побутовими будівлями по АДРЕСА_1, укладений 15 квітня 2005 року між ним –ОСОБА_1 з однієї сторони, та ОСОБА_3 з іншої сторони, дійсним.

          Відповідачка ОСОБА_2 в судовому засіданні позовні вимоги визнала у повному обсязі та не заперечувала проти їх задоволення.

Суд, вислухавши позивача, відповідача, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання договору дійсним та визнання права власності на будівлю підлягають повному задоволенню з наступних підстав.

          В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_3 належало домоволодіння, розташоване в АДРЕСА_1 на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом, видане другою Слов»янською державною нотаріальною конторою 27.01.1996 року р/№91.

15 квітня 2005 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 був укладений договір, відповідно до якого ОСОБА_3 продала, а ОСОБА_1 придбав будинок, розташований за адресою - АДРЕСА_1. Зазначений будинок було оцінено в 7500 грн., які  ОСОБА_3 отримала до підписання договору.  Даний договір був укладений письмово та засвідчений підписами сторін договору –ОСОБА_1 та ОСОБА_3

З огляду на наведене суд визнає, що між сторонами укладений письмовий договір купівлі-продажу нерухомого майна –житлового будинку, який передбачений актами цивільного законодавства, однак не здійснене його нотаріальне оформлення.

Правочин, який вчинений у письмовій формі, відповідно до положень ст. 209 ЦК України, підлягає нотаріальному посвідченню лише у випадках, встановлених законом або домовленістю сторін. За правилами ст. 657 ЦК України договір купівлі-продажу земельної ділянки, єдиного майнового комплексу, житлового будинку (квартири) або іншого нерухомого укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню та державній реєстрації.

Зміст договору, згідно до вимог ч. 1 ст. 628 ЦК України, становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов’язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Істотними умовами договору купівлі-продажу, як випливає зі змісту статей 655 і 656 ЦК України, є умови про предмет і ціну.

          Аналіз тексту договору купівлі-продажу жилого будинку від 15 квітня 2005 року свідчить, що ОСОБА_1 та ОСОБА_3 при його укладені домовилися щодо усіх істотних умов: як по предмету, так і по його ціні. Волевиявлення продавця та покупця щодо зазначених умов зафіксовано у тексті письмового правочину та підтверджено власноручними підписами. Також відбулося повне виконання договору –покупець передав обумовлені договором грошові кошти та прийняв  майно, а продавець отримала грошові кошти до підписання договору.

Приписами статті 220 ЦК України визначено: 1) У разі недодержання сторонами вимоги закону про нотаріальне посвідчення договору такий договір є нікчемним. 2) Якщо сторони домовилися щодо усіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами, і відбулося повне або часткове виконання договору, але одна із сторін ухилилася від його нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним. У цьому разі наступне нотаріальне посвідчення договору не вимагається.

          В судовому засіданні встановлено, що одна із сторін договору – ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_1, що підтверджується свідоцтвом про її смерть, та як вбачається з листа Другої Слов»янської державної нотаріальної контори спадкова справа після її смерті не заводилась.

          Тому суд приходить до висновку, що посвідчити договір купівлі-продажу, укладений 15 квітня 2005 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_3, на даний час неможливо, оскільки одна зі сторін договору померла та після її смерті ніхто не прийняв спадщину.

Таким чином, в судовому засіданні з вірогідністю встановлено, що сторони договору купівлі-продажу домовилися щодо всіх істотних умов договору, відбулося повне виконання договору. На даний час одна із сторін договору –ОСОБА_3 померла та відповідно у встановленому порядку посвідчити даний договір нотаріально не можливо.

З огляду на викладене суд визнає позовні вимоги обґрунтованими, доведеними, та вважає за необхідне їх задовольнити.

          На підставі викладеного, керуючись ст.ст.3,10,60,212,213,214,215 ЦПК України, ст.ст. 209, 220,328, 392, 628,655,656,657 ЦК України, суд, -

ВИРІШИВ:

          Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання договору дійсним та визнання права власності на будівлю задовольнити у повному обсязі.

          Визнати договір купівлі-продажу жилого будинку з господарськими та побутовими будовами, розташований по АДРЕСА_1, укладений 15 квітня 2005 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 –дійсним.

          Визнати за ОСОБА_1 право  власності на жилий будинок з господарськими та побутовими будовами, розташований по АДРЕСА_1.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом  десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

               Рішення ухвалене та  підписане в нарадчій кімнаті в одному екземплярі.

Суддя Слов'янського

міськрайонного суду                                                                                            Т.А.Хаустова