Справа № 1-21/2011

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 січня 2011 року                    Кам'янський  райсуд  Черкаської  області

в складі:  головуючої –судді                Романової Н. Г.

при  секретарі                                         Гудименко О. Ю.

за  участю  прокурора                            Діхтяр Т. В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кам’янка кримінальну  справу по обвинуваченню

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки м. Кам’янка Черкаської обл., жительки АДРЕСА_1, українки, громадянки України, співмешкає, з середньою освітою, непрацюючої, раніше не судимої.

у  вчиненні  злочину, передбаченого ст. 166 КК України,

ВСТАНОВИВ :

Підсудна ОСОБА_1, маючи на утриманні малолітнього сина ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2 р. н., та відповідно до ст. 150 чинного Сімейного Кодексу України, зобов’язана виховувати свого сина, піклуватись про його здоров’я, фізичний, духовний та моральний розвиток, здобуття дитиною повної загальної освіти, готування її до самостійного життя, але умисно, злісно ухилялась від виконання покладених на неї батьківських обов’язків по вихованню та догляду за малолітнім сином ОСОБА_2, належних умов для проживання дитини не створила, неналежно доглядала за ним, не піклувалась про його фізичний, духовний та моральний розвиток.

Невиконання ОСОБА_1 покладених на неї обов’язків по догляду за її малолітнім сином призвело до тяжких наслідків, а саме: ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_3 р.

Згідно судово-медичного діагнозу в ОСОБА_2 встановлено бактеріальну інфекцію-численні, колонії бактерій, більшість з яких стафілококи та одиночні стрептококи. Гострий бронхіт з серозно-геморагічним компонентом. Вогнищеві крововиливи в тканину легень. Розлад кровообігу в досліджених органах. Нерівномірний набряк речовини головного мозку. Грудочки вугільного пігменту в легеневій тканині.

Допитана під час досудового і судового слідства підсудна ОСОБА_1 свою вину в пред’явленому їй обвинуваченні визнала повністю і пояснила суду, що співмешкає із ОСОБА_4. ІНФОРМАЦІЯ_2 р. у них народився син ОСОБА_2, якого зареєструвала, як мати-одиначка. Дитина народилась здоровою, без вад. Періодично дитину показувала лікарям та дільничній медсестрі. Останні їй вказували, щоб годувала дитину молочними сумішами, але вона відповідала, що дитина не хоче їх їсти та годувала дитину кашами. Один раз лікувала дитину в дитячому відділенні Кам’янської ЦРЛ на стацлікуванні близько чотирьох діб. Після цього була виписана. Проживали в с. Косарі в придбаному свекрухою будинку, топили в печі, яку збудували і яка дійсно диміла, дим заходив в кімнати будинку, крім того співмешканець курив в будинку, але в іншій кімнаті де не було дитини. 23.10.2010 р. вона із співмешканцем цілий день знаходилась у свекрухи, він вживав спиртне, а саме пиво, вона нічого не пила. Додому повернулись близько 19-20 год., дитина по дорозі заснула і вони її не будили, а закотили коляску і поставили в іншій кімнаті, а самі ночували в кімнаті де був зроблений ремонт. Дитина вночі не кричала. Близько 07 год. співмешканець виявив, що дитина мертва, як пояснив експерт смерть настала близько 12 год. ночі. Зі слів експерта їй відомо, що стало причиною смерті дитини, однак не знає де взялись вказані бактерії і чому померла дитина. Згідна із доказами наведеними в обвинувальному висновку, в скоєному щиро кається.

На підставі ч. 3 ст. 299 КПК України, суд визнав недоцільним дослідження доказів стосовно тих обставин справи, які ніким не оспорюються, обмежившись допитом підсудної та дослідженням письмових доказів, які характеризують особу підсудної. Проти цього не

2

заперечували учасники судового розгляду.

Суд вважає, що винність ОСОБА_1 у вчиненні вищевказаного злочину доведена повністю.

Дії підсудної ОСОБА_1 суд кваліфікує за ст. 166 КК України, як злісне невиконання обов’язків по догляду за дитиною, тобто злісне невиконання батьками встановлених Законом обов’язків по догляду за дитиною, що спричинило тяжкі наслідки.

При призначенні покарання підсудній ОСОБА_1, суд враховує характер і ступінь суспільної небезпечності скоєного нею злочину, особу підсудної, яка позитивно характеризується за місцем свого проживання (характеристика на а. с. 126), не перебуває на обліку в лікаря нарколога і психіатра.

В якості пом’якшуючої покарання обставини підсудній ОСОБА_1 суд враховує щире каяття. Обставини обтяжуючі покарання відсутні.

Враховуючи, що ОСОБА_1 вперше притягується до кримінальної відповідальності, скоїла злочин середньої тяжкості, обставину пом’якшуючу покарання, при відсутності обставин обтяжуючих покарання, те що вона позитивно характеризується за місцем проживання, має постійне місце проживання, суд дійшов висновку про можливість виправлення ОСОБА_1 без відбування покарання, а тому її необхідно звільнити від відбування покарання з випробуванням, застосувавши ст. ст. 75, 76 КК України.

Керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України, суд

ЗАСУДИВ:

Визнати ОСОБА_1, винною у скоєнні злочину, передбаченого ст. 166 КК України, та призначити їй покарання у вигляді двох років позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбування призначеного покарання з випробуванням, якщо вона протягом дворічного іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на неї обов'язки.

Відповідно до ст. 76 КК України зобов’язати ОСОБА_1 не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи; повідомляти органи кримінально –виконавчої системи про зміну місця проживання, роботи; періодично з’являтись для реєстрації в органи кримінально-виконавчої системи.

Запобіжний захід щодо ОСОБА_1 до набрання вироком законної сили залишити без зміни –підписку про невиїзд.

На вирок може бути подана апеляція до апеляційного суду Черкаської області через Кам'янський районний суд  протягом 15 діб з моменту його проголошення.

Суддя :