У х в а л а

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Верховного Суду України у складі:

розглянула в судовому засіданні 22 листопада 2007 року в м. Києві кримінальну справу за касаційним поданням  заступника прокурора Дніпропетровської області  на вирок Центрально-Міського районного  суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 9 лютого 2006 року, яким

                                                       ОСОБА_1,

ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження,

раніше не судимого,

засуджено:

за ч. 4 ст. 187 КК України на 9 років позбавлення волі з конфіскацією майна;

за ч. 2 ст. 121 КК України на 8  років позбавлення волі.

На підставі ст. 70 КК України ОСОБА_1 остаточно призначено 12 років позбавлення волі з конфіскацією майна.

ОСОБА_2,

ІНФОРМАЦІЯ_2 року народження,

такого, що немає судимості в силу

ст. 89 КК України,

засуджено за ч. 4 ст. 187 КК України на 9 років позбавлення волі з конфіскацією майна.

Ухвалою  апеляційного суду Дніпропетровської області від 26 квітня 2006 року   вирок залишено без зміни.

ОСОБА_1 визнано винним у тому, що він, перебуваючи в нетверезому стані, 26.06.2005 року  за попередньою змовою з ОСОБА_2 проникли в літню кухню будинку АДРЕСА_1, де вчинили розбійний напад на ОСОБА_4 та ОСОБА_3, застосувавши насильство, небезпечне для життя та здоров'я потерпілих. Крім того, ОСОБА_1 заподіяв ОСОБА_3 тяжкі тілесні ушкодження, від яких настала її смерть.

У касаційному поданні прокурор порушує питання про зміну судових рішень у зв'язку з неправильним застосуванням кримінального закону. Просить виключити кваліфікацію дій ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 121 КК України та вказівку про призначення йому остаточного покарання за сукупністю злочинів на підставі ст. 70 КК України у вигляді 12 років позбавлення волі з конфіскацією майна та визнати ОСОБА_1 засудженим за ч. 4 ст. 187 КК України на 9 років позбавлення волі з конфіскацією майна.   У поданні зазначається, що кваліфікація дій ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 121 КК України є зайвою, оскільки насильство, небезпечне для життя та здоров'я потерпілого, застосоване ним при розбійному нападі  з метою заволодіння чужим майном, тому його дії охоплюються ч. 4 ст. 187 КК України і додаткової кваліфікації за ч. 2 ст. 121 КК України не потребують.

Заслухавши доповідача, прокурора, який не підтримав касаційне подання і просив вирок змінити щодо ОСОБА_2, перекваліфікувати його дії на ч. 3 ст. 187 КК України, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи  касаційного подання, колегія суддів вважає, що подання не підлягає задоволенню з таких підстав.

Доводи подання про те, що суд, кваліфікуючи дії ОСОБА_1 за ч. 4 ст. 187 КК України, припустився помилки і кваліфікував його дії також  і за ч. 2 ст. 121  КК України безпідставні.

Як убачається з матеріалів справи, злочинні посягання засуджених були спрямовані на два об”єкти: здоров'я і життя дюдини та власність. Під час розбійного нападу на ОСОБА_3 та ОСОБА_4  ОСОБА_1заподіяв потерпій ОСОБА_3  тяжкі тілесні ушкодження, які стали причиною її смерті, що підтверджується показаннями самого засудженого ОСОБА_1, засудженого ОСОБА_2, потерпілої ОСОБА_4, даними висновків судово-медичної експретизи.

Тому суд правильно кваліфікував дії ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 121, ч. 4 ст. 187 КК України, оскільки він в процесі розбійного нападу заподіяв потерпілій тяжкі тілесні ушкодження, внаслідок чого сталася її смерть.

Призначене покарання відповідає вимогам кримінального закону і є справедливим.

Крім того, як убачається з матеріалів справи, суд  правильно встановив, що ОСОБА_2 разом з ОСОБА_1 вчинили розбійний напад на ОСОБА_3 та ОСОБА_4 з метою заволодіння грошима ОСОБА_3. Судом доведено, що ОСОБА_2 в процесі розбійного нападу, допомагаючи ОСОБА_1, застосував насильство до ОСОБА_4, заподіявши їй легкі тілесні ушкодження, що підтверджується показаннями самого засудженого ОСОБА_2, потерпілої ОСОБА_4, даними висновків судово-медичної експертизи. Проте, матеріалами справи не доведена вина ОСОБА_2 у вчиненні розбою, поєднаного із заподіянням тяжких тілесних ушкоджень потерпілій ОСОБА_3, однак матеріали справи підтверджують вину ОСОБА_2 у незаконному проникненні до приміщення, де знаходились потерпілі.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що касаційне подання щодо ОСОБА_1 слід залишити без задоволення, а судові рішення щодо ОСОБА_2 підлягають зміні в порядку ст. 395 КПК України, дії засудженого ОСОБА_2 необхідно перекваліфікувати з ч. 4 ст. 187 на ч. 3 ст. 187 КК України та призачити покарання відповідно до вимог цього кримінального закону.

         Керуючись ст. ст.  394-396 КПК України, колегія суддів

                                                        у х в а л и л а :

касаційне подання прокурора Дніпропетровської області залишити без задоволення.

Вирок Центрально-Міського районного  суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 9 лютого 2006 року та ухвалу апеляційного суду Дніпропетровської області від 26 квітня 2006 року щодо ОСОБА_1 залишити без зміни, а в порядку ст. 395 КПК України щодо ОСОБА_2 зазначені судові рішення змінити, перекваліфікувати його дії з ч. 4 ст. 187 КК України на ч. 3 ст. 187 КК України та призначити покарання у виді 8 років позбавлення волі.

                                                                    Судді:

      К.Т. Кравченко                          В.Г. Жук                         Г.В. Канигіна