У х в а л а
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах
Верховного Суду України у складі:
|
головуючого |
Міщенка С.М., |
|
суддів |
Кліменко М.Р. і Вус С.М., |
|
за участю прокурора |
Морозової С.Ю., |
розглянувши в судовому засіданні в м. Києві 4 грудня 2007 року кримінальну справу за касаційною скаргою засудженого ОСОБА_1 на вирок Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 25 грудня 2006 року і ухвалу апеляційного суду Черкаської області від 13 березня 2007 року,
встановила:
зазначеним вироком
ОСОБА_1,
ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження, раніше судимого:
- 18.06.1984 року за ч.2 ст.140, ч.2 ст.215-3, ст.208 КК України на 3 роки позбавлення волі з обов'язковим залученням до праці на підставі ст. 25-1 КК України,
- 28.08.1991 року за ч.3 ст.215-3, ч.2 ст.140 КК України на 4 роки позбавлення волі з конфіскацією Ѕ частини майна;
- 08.10.1993 року за ч.3 ст.140 КК України на 4 роки 3 місяці 27 днів позбавлення волі;
- 16.04.1998 року за ч.2 ст.196-1 КК України на 8 місяців 7 днів позбавлення волі;
- 23.07.1999 року за ч.3 ст.140 КК України на 5 років позбавлення волі;
- 12.01.2005 року за ч.3 ст.185 КК України на 2 роки позбавлення волі, 28.07.2006 року звільненого по відбуттю строку покарання,
засуджено
- за ч.3 ст.185 КК України на 5 років позбавлення волі;
- за ч.3 ст.357 КК України на 1 рік 6 місяців позбавлення волі.
На підставі ст.70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим ОСОБА_1 визначено остаточне покарання у виді позбавлення волі строком на 5 років.
ОСОБА_2,
ІНФОРМАЦІЯ_2 року народження, раніше судимого:
- 11.06.1985 року за ч.2 ст.140, ч.2 ст.206, ст.42 КК України на 3 роки позбавлення волі;
- 22.03.1991 року за ч.2 ст.140 КК України на 1 рік 6 місяців позбавлення волі;
- 14.02.1995 року за ч.2 ст.140, ч.3 ст.140, ч.1 ст.42 КК України на 3 роки 6 місяців позбавлення волі з конфіскацією майна;
- 07.05.1999 року за ч.2 ст.140, ч.3 ст.81, ч.1 ст.89, ст.42 КК України на 5 років розбавлення волі з конфіскацією майна;
звільненого 29.07.2003 року по відбуттю строку покарання,
- за ч. 3 ст. 185 КК України на 3 роки позбавлення волі.
Постановлено стягнути з ОСОБА_1 і ОСОБА_2 солідарно на користь потерпілого ОСОБА_3 1600 грн., на користь потерпілого ОСОБА_4 - 921 грн. 50 коп.
ОСОБА_1 і ОСОБА_2 засуджено за вчинення злочинів за таких обставин.
29.08.2006 року близько 22 год. 30 хв. ОСОБА_1, будучи в стані алкогольного сп'яніння, перебуваючи у будинку АДРЕСА_1, скориставшись відсутністю власниці ОСОБА_5 незаконно заволодів її важливими особистими документами - паспортом і трудовою книжкою.
29.08.2006 року близько 23 год. ОСОБА_1 за попередньою змовою з ОСОБА_2, будучи в стані алкогольного сп'яніння, незаконно проникли в приміщення тимчасового помешкання, розташованого у дворі домоволодіння АДРЕСА_2, звідки таємно викрали майно ОСОБА_3 на загальну суму 17557 грн..
30.08.2006 року близько 2 год. 30 хв. ОСОБА_1 за попередньою змовою з ОСОБА_2, будучи в стані алкогольного сп'яніння, незаконно проникли в будинок АДРЕСА_3, звідки таємно викрали майно ОСОБА_4 на загальну суму 921 грн. 50 коп..
Ухвалою колегії суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Черкаської області від 13 березня 2007 року вирок щодо ОСОБА_1 залишено без зміни.
Вирок щодо ОСОБА_2 у касаційному порядку не оскаржено.
У касаційній скарзі та доповненнях до неї засуджений ОСОБА_1 доводить незаконність свого засудження. Зазначає, що кримінальна справа щодо нього сфальсифікована, під час досудового слідства він обмовив себе внаслідок застосування до нього фізичного тиску. Вказує, що судом було порушено його право на захист тим, що йому не був наданий захисник та його не ознайомлено з протоколом судового засідання. Окрім того, зазначає, що по справі не був вирішений заявлений ним судді відвід. Просить судові рішення щодо нього скасувати, а справу направити на нове розслідування.
Заслухавши доповідь судді Верховного Суду України, пояснення прокурора, який просив частково задовольнити касаційну скаргу засудженого ОСОБА_1, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи, викладені в касаційній скарзі, колегія суддів вважає, що вона підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Кримінальна справа щодо ОСОБА_1 розглянута з порушенням його права на захист.
Так, з матеріалів справи видно, що ОСОБА_1 у судовому засіданні 20.12.2006 року заявив клопотання про забезпечення його захисником. Суд оголосив перерву для виклику адвоката ОСОБА_6 (захисника за призначенням, від якого ОСОБА_1 відмовився 05.12.2006 року). Проте після перерви судом було повідомлено ОСОБА_1 про неможливість цього захисника брати участь у справі та надано підсудному три доби для запрошення іншого захисника. У наступному судовому засіданні 25.12.2006 року ОСОБА_1, який перебував під вартою, заявив, що не зміг знайти адвоката, однак потребує його послуг і наполягає на призначенні йому адвоката. Не зважаючи на це, суд продовжив розгляд справи щодо ОСОБА_1 у відсутності захисника. При цьому даних про те, що судом надавалася допомога ОСОБА_1 в установленні зв'язку із захисником або з особами, які можуть його запросити, чи про те, що судом вживалися заходи, спрямовані на реалізацію права підсудного на захист, зокрема, для призначення йому захисника в порядку ст. 47 КПК України, в матеріалах справи немає.
За таких обставин слід визнати обґрунтованим твердження ОСОБА_1 у касаційній скарзі про порушення судом його права на захист, що є підставою для скасування постановленого щодо нього судового рішення.
Крім того, судом не вирішено заявлений ОСОБА_1 відвід судді, що відповідно до вимог ч. 2 п. 2 ст.370 КПК України є безумовною підставою для скасування вироку суду.
Як убачається з матеріалів справи, після покладення судом на підсудного ОСОБА_1 обов'язку самостійно знайти собі адвоката, він 25.12.2006 року у судовому засіданні під час судового слідства заявив клопотання про відвід судді, який одноособово розглядав справу, у зв'язку з наявністю сумнівів в об'єктивності та неупередженості судді щодо нього (т.2 а.с.91).
Усупереч вимогам ст. 57 КПК України, відповідно до якої відвід, заявлений судді, який одноособово розглядає справу, вирішується постановою голови районного (міського) суду, зазначене клопотання ОСОБА_1, що було заявлено ним повторно за новими обставинами, розглянуто не було.
За таких обставин вирок щодо ОСОБА_1 і ОСОБА_2 є таким, що постановлений незаконним складом суду, та підлягає скасуванню з направленням справи на новий судовий розгляд.
Оскільки апеляційний суд Черкаської області не звернув уваги на зазначені вище порушення, допущені судом першої інстанції, то підлягає скасуванню і ухвала апеляційного суду Черкаської області від 13.03.2007 року.
З огляду на вищевикладене, судові рішення щодо ОСОБА_1 і в порядку ст. 395 КПК України щодо ОСОБА_2 підлягають скасуванню, а справа направленню на новий судовий розгляд.
При новому судовому розгляді справи суду належить збезпечити право підсудних на захист, повно і всебічно дослідити всі обставини справи, наявні докази, дати їм належну оцінку і постановити законний та обґрунтований вирок.
Керуючись ст. ст. 394 - 396 КПК України, колегія суддів
у х в а л и л а :
касаційну скаргу засудженого ОСОБА_1 задовольнити.
Вирок Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 25 грудня 2006 року та ухвалу колегії суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Черкаської області від 13 березня 2007 року щодо ОСОБА_1 та в порядку ст. 395 КПК України щодо ОСОБА_2 скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд в той же суд в іншому складі суду.
Судді:
Міщенко С.М. Кліменко М.Р. Вус С.М.