У Х В А Л А

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

Колегія суддів Судової палати Верховного Суду України

у кримінальних справах у складі:

розглянула в судовому засіданні в м. Києві 27 листопада 2007 року кримінальну справу за касаційною скаргою засудженого ОСОБА_1 на вирок Апеляційного суду Херсонської області від 4 вересня 2007 року.

         Вироком Каховського міськрайонного суду Херсонської області від 1 червня 2007 року 

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження, раніше судимого 10.04.2003 року за ст. 185 ч. 3 КК України на 3 роки 5 місяців позбавлення волі, звільненого 13.06.2006 року за відбуттям строку покарання,

засуджено за ч. 3 ст. 185 КК України на 3 роки позбавлення волі.   

         На підставі статей 75 і 76 КК України ОСОБА_1 звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 2 року та покладено обов'язок повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання і роботи.

         Згідно з вироком, ОСОБА_1 визнано винним у тому, що 16 квітня 2007 року, приблизно о 1 год. 30 хв., перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, він шляхом вільного доступу, проник до будинку по вул. Хмельницькій в с. Дудчино Каховського району Херсонської області, що належав потерпілій  ОСОБА_2, звідки викрав мобільний телефон «Соні-Еріксон-К-750 І» із зарядним пристроєм до нього загальною вартістю 990 грн.

         Вироком Апеляційного суду Херсонської області від 4 вересня 2007 року вирок Каховського міськрайонного суду Херсонської області від 1 червня 2007 року щодо ОСОБА_1 в частині призначеного йому покарання скасовано, за ч. 3 ст. 185 КК України йому призначено покарання у виді 3 років позбавлення волі. В решті цей вирок залишено без зміни.

У касаційній скарзі засуджений ОСОБА_1, за її змістом, просить вирок апеляційного суду змінити, перекваліфікувати його дії з ч. 3 на ч. 2 ст. 185 КК України та призначити покарання не пов'язане із позбавленням волі, посилаючись на те, що у будинок потерпілої він зайшов з метою забрати свій спортивний костюм і двері йому добровільно відчинила племінниця потерпілої, але не знайшовши костюма, він викрав її мобільний телефон.

Заслухавши доповідача, думку прокурора про залишення вироку без зміни, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що касаційна скарга засудженого задоволенню не підлягає з таких підстав.

Судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що мобільним телефоном потерпілої ОСОБА_2 засуджений ОСОБА_1 заволодів за обставин, встановлених судом і викладених у вироку.

Разом з тим, доводи засудженого про те, що у будинок потерпілої він прийшов з метою забрати свого спортивного костюма, а мобільний телефон викрав зі злості, оскільки його не знайшов, колегія суддів вважає безпідставними, оскільки ці доводи суперечать його ж показанням під час досудового слідства та у судовому засіданні, із яких вбачається, що метою повернення ОСОБА_1 до будинку потерпілої був саме умисел викрасти мобільний телефон останньої (а.с. 36 зв.).

Як видно із матеріалів справи, у судовому засіданні ОСОБА_1 визнав свою вину у вчиненні крадіжки повністю, у зв'язку з чим зібрані у справі докази на підставі ст. 299 КПК України не досліджувалися, а йому було роз'яснено положення закону, згідно якого він позбавляється права оспорювати фактичні обставини вчиненої ним крадіжки.

Таким чином, як фактичні обставини, так і показання ОСОБА_1 під час досудового слідства та у судовому засіданні свідчать про те, що крадіжку він вчинив з проникненням у житло, скориставшись відсутністю потерпілої та надуманим приводом для проникнення у будинок.

З урахуванням встановлених у справі фактичних обставин, злочинні дії засудженого ОСОБА_1 вірно кваліфіковані за ч. 3 ст. 185 КК України і підстав для перекваліфікації цих дій за доводами касаційної скарги засудженого, колегія суддів не знаходить.

Покарання засудженому ОСОБА_1призначено судом відповідно до вимог ст. 65 КК України з урахуванням ступеню тяжкості вчиненого злочину, негативних даних про його особу та обставин, що обтяжують покарання.

Тому підстав для пом'якшення призначеного засудженому ОСОБА_1покарання, не пов'язаного з позбавленням волі на підставі ст. 75 КК України, колегія суддів не вбачає, бо призначене йому апеляційним судом покарання є необхідним і достатнім для його виправлення та попередження нових злочинів.

         На підставі наведеного, керуючись статтями 394-396 КПК України, колегія суддів

УХВАЛИЛА :

касаційну скаргу засудженого ОСОБА_1 залишити без задоволення, а вирок Апеляційного суду Херсонської області від 1 червня 2007 року щодо нього - без зміни.

СУДДІ :

         Міщенко С.М.                      Вус С.М.                         Кліменко М.Р.