Новотроїцький районний суд Херсонської області

2-260/11

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

 17 лютого 2011 року                                Новотроїцький районний суд       

                                                                                                                   Херсонської області

В складі: головуючого - судді: –Соляник Н.І.

при секретарі:  –Овсянніковій Т.М.

з участю позивача –ОСОБА_3;

відповідача: ОСОБА_4;

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Новотроїцьке Херсонської області цивільну справу за позовом  ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про визнання договору позики дійсним та стягнення заборгованості, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_3 28.01.2011 року звернувся до суду із позовною заявою до відповідача ОСОБА_4 про визнання договору позики дійсним та стягнення заборгованості, мотивуючи свої вимоги тим, що 23.05.2008 року, відповідач у справі позичила у нього 6500,00 грн., що підтверджується власноручно написаною розпискою. Відповідно до досягнутої між ними згоди, отриману від нього суму відповідач зобов'язалася повернути у строк до 23 серпня 2008 року. Оскільки він добре знав як відповідача так і її чоловіка, то у нього будь-яких сумнівів щодо повернення отриманих від нього коштів не виникло. Після настання терміну повернення отриманої позики, відповідач кілька разів просила перенести строк повернення, а згодом взагалі перестала з ним спілкуватися з даного питання, на мої телефонні дзвінки не відповідає. Він прийшов до висновку, що відповідач не має наміру повертати отриману від нього позику. Зважаючи на ухилення відповідача від виконання зобов'язання по поверненню отриманих від нього коштів та з метою захисту його матеріальних інтересів, вважає за можливе ставити питання про стягнення з відповідача, отриманої від його позики, а також, на підставі положень цивільного законодавства, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за увесь час прострочення, а також 3 % річних від простроченої суми, за користування належними йому коштами. Відповідно до оприлюдненої величини індексів інфляції, коефіцієнт інфляції за період вересня 2008 року по листопад 2010 року включно складає 28,2 відсотка. З врахуванням вказаного індексу розмір заподіяних йому діями відповідача збитків, внаслідок порушення терміну виконання зобов'язання складає 1833,00 грн., виходячи з розрахунку : 6500,00 грн. х 28,2%. Розмір суми, яку відповідачеві належить сплатити за користування належними йому коштами, виходячи з 3% ставки, оскільки інший розмір домовленістю встановлено не було складає 455,00 грн., виходячи з розрахунку : 6500,00 грн. х ( з 09.2008 р. по 10.2010 р.= 6,0% + 3,0% : 12 м-ців. = 0,25% х 4 м-ці, з 10.2010 р. по 01.2011 р. включно).  Оскільки сплинуло багато часу, просить визнати договір позики дійсним, укладений в у простій письмовій формі між ним та відповідачем та стягнути з відповідача на його користь суму основного боргу у розмірі 6500,00 гривень; збитки від інфляційних процесів у період з вересня 2008 року по листопад 2010 року включно у розмірі 1833,00 гривень; відсотки за користування належними йому коштами за період з вересня 2008 року по січень 2011 року включно, у розмірі 455,00 гривень; понесені ним судові витрати у зв'язку зі зверненням до суду у виді сплати судового збору в сумі 87,88 гривень; витрат на ІТЗ  в сумі 120,00 гривень та витрати на правову допомогу у розмірі 210,00 гривень: всього 9205,88 гривень.

Позивач у суді позов підтримав, посилаючись на підстави викладені у заяві. Наполягає на визнанні договору позики дійсним, укладений в у простій письмовій формі між ним та відповідачем та стягненні з відповідача на його користь суму основного боргу у розмірі 6500,00 гривень; збитків від інфляційних процесів у період з вересня 2008 року по листопад 2011 року включно у розмірі 1833,00 гривень; відсотків за користування належними йому коштами за період з вересня 2008 року по січень 2011 року включно, у розмірі 455,00 гривень; понесених ним судових витрат у зв'язку зі зверненням до суду у виді сплати судового збору в сумі 87,88 гривень, витрат на ІТЗ  в сумі 120,00 гривень та витрат на правову допомогу у розмірі 210,00 гривень: всього 9205,88 гривень.

Відповідачка у судовому засіданні позов визнала повністю і підтвердила, що вона дійсно позичала кошти у позивача і згідно написаної нею розписки, зобов’язувалася повернути гроші в строк до 23.08.2008 року, але не виконала зобов’язання з поважних причини, оскільки у неї на утриманні знаходився тяжко хворий батько, якого поховала. На даний час працює за кордоном і може повернути борг вже до початку літа.

Вислухавши пояснення сторін, перевіривши матеріали справи, враховуючи доводи сторін в обґрунтування   та визнання позову, та ті обставини, що відповідач ухиляються від добровільної сплати утворившогося боргу, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.          

Судом встановленні такі факти та відповідні їм  правовідносини.

Предметом спору є повернення грошових коштів внаслідок порушення відповідачем умов договору позики.

Спірні відносини є цивільними правовідносинами і регулюються нормами діючого цивільного законодавства: ст. 509, 510, 525-530, 610, 625, 1046, 1047, 1048, 1049, 1050 ЦК України; відповідно до яких, договір позики –це односторонній договір, і тому обов’язки виникають лише у однієї сторони –позичальника, а права –лише у позикодавця. Предметом договору позики можуть бути гроші або речі, визначені родовими ознаками.

В суді встановлено факт укладення між сторонами договору позики і тому відповідно до норм ст.1046 ЦК України –за договором позики одна особа (позикодавець) передає іншій особі (позичальникові), безоплатну або за певну винагороду, у власність гроші або речі, визначені родовими ознаками, а позичальник в свою чергу зобов’язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів або рівну кількість речей того ж роду та якості. Договір позики належить до реальних договорів, а отже вважається укладений з моменту передачі грошей або речей. Обов’язки за договором позики виникають тільки для однієї сторони –позичальника, так як він стає зобов’язаним повернути позикодавцеві позичені кошти або речі.

Факт отримання відповідачем грошей від позивача, оскільки на підтвердження укладення договору позики позивачем пред’явлена розписка (а.с.7), яка посвідчує передачу відповідачу грошової суми у розмірі 6500 гривень та зобов’язання відповідача повернути кошти в строк до 23.08.2008 року.

Факт порушення відповідачем зобов’язання перед позивачем щодо повернення йому позичених коштів на його вимогу в кінці терміну дії чи у випадках дострокового розірвання договору позики, оскільки відповідно до ст.526 ЦК України зобов’язання має виконуватися належним чином, відповідно до умов договору та вимог цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог  відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Також відповідно до ст.525 ЦК України, одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Відповідач уклавши договір позики відповідно до ст. 509, 510, 526-530 ЦК України взяв на себе зобов’язання повернути позивачу позичені кошти, згідно написаної ним розписки до 23.08.2008 року (а.с.7), але як підтверджують докази по справі своєчасно не повернув кошти на вимогу позивача. Відповідно до ст. 610 ЦК України порушення зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно ст. 1049, 1050 ЦК України позичальник зобов’язаний повернути позикодавцеві позику (в даному випадку грошові кошти) у строк та в порядку, що встановлені договором. При відсутності в договорі умов щодо строку повернення позики або визначення строку моментом пред’явлення вимоги, позичальник повинен повернути гроші або речі протягом тридцяти днів від дня пред’явлення позикодавцем вимоги про це. Якщо позичальником прострочене повернення позики на нього покладається обов’язок сплатити позикодавцеві неустойку у вигляді штрафу або пені, відповідно до ст. 625 ЦК України, в якій зазначається, що боржник зобов’язаний сплатити позивачу основний борг з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Відповідно до оприлюдненої величини індексів інфляції, коефіцієнт інфляції за період вересня 2008 року по листопад 2010 року включно складає 28,2 %. З врахуванням вказаного індексу розмір заподіяних позивачу збитків, внаслідок порушення терміну виконання зобов'язання складає 1833,00 гривень, виходячи з розрахунку : 6500,00 грн. х 28,2%. Розмір суми, яку відповідачеві належить сплатити за користування належними позивачу коштами, виходячи з 3% ставки, оскільки інший розмір домовленістю встановлено не було складає 455,00 гривень, виходячи з розрахунку : 6500,00 грн. х ( з 09.2008 р. по 10.2010 року = 6,0% + 3,0% : 12 місяців = 0,25% х 4 місяці, з 10.2010 р. по 01.2011 р. включно).

Відповідно до ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов’язана довести ті обставини справи на які вона посилається, як на підставу своїх вимог. Позивач у суді довів факт укладення між сторонами договору позики грошових коштів та несвоєчасного виконання зобов’язання відповідачем щодо повернення цих коштів після закінчення терміну дії договору.  

Враховуючи зазначені обставини суд приходить до висновку що є підстави для задоволення позову і стягнення з відповідача суму основного боргу у розмірі 6500,00 гривень; збитки від інфляційних процесів у період з вересня 2008 року по листопад 2010 року включно у розмірі 1833,00 гривень; відсотки за користування належними йому коштами за період з вересня 2008 року по січень 2011 року включно, у розмірі 455,00 гривень: всього 8788,00 гривень.

Відповідно до ст. 81, 88 ЦПК України, оскільки позов задоволено повністю, то суд вважає можливим віднести судові витрати в сумі 207,88 гривень та враховуючи 210 гривень за послуги юрисконсульта за рахунок відповідача і стягнути на користь позивача.

На підставі зазначеного ст. 509, 510, 525-530, 610, 625, 1046, 1047, 1048, 1049, 1050 ЦК України, і керуючись ст. 7, 10, 15, 16, 60, 61, 81, 88, 209, 213-218, 223 ЦПК України, -

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_3 про визнання договору позики дійсним та стягнення заборгованості - задовольнити.

Визнати договір позики, укладений 23.05.2008 року в у простій письмовій формі між ОСОБА_3 та ОСОБА_4 –дійсним.

Стягнути з ОСОБА_4, мешканки АДРЕСА_1 на користь ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, мешканця АДРЕСА_2, суму основного боргу у розмірі 6500,00 гривень (шість тисяч п’ятсот гривень); збитки від інфляційних процесів у період з вересня 2008 року по листопад 2010 року включно в розмірі 1833,00 гривень (однієї тисячі вісімсот тридцять три гривні); відсотки за користування належними коштами за період з вересня 2008 року по січень 2011 року включно, у розмірі 455,00 гривень (чотириста п’ятдесят п’ять гривень); понесені судові витрати у зв'язку зі зверненням до суду у виді сплати судового збору в сумі 87,88 гривень (вісімдесят сім гривень); витрат на ІТЗ  в сумі 120,00 гривень (сто двадцять гривень) та витрати на правову допомогу у розмірі 210,00 гривень (двісті десять гривень): всього 9205,88 гривень (дев’ять тисяч двісті п’ять гривень вісімдесят вісім копійок).

На рішення протягом десяти днів з моменту його проголошення може бути подана апеляційна скарга до Апеляційного суду Херсонської області через Новотроїцький районний суд Херсонської області.

Рішення набирає законної сили після закінчення вище зазначених строків,  а якщо подана апеляційна скарга і рішення не скасоване після розгляду справи Апеляційним судом.

Суддя: підпис.

Копія вірна.

Суддя Новотроїцького

районного суду                                                                                         Н.І. Соляник