Справа №2-114/11

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07.02.2011 року,року Дніпровський районний суд м. Херсона у складі:  

головуючого судді                                                                                                                       Заболотного В.М.,

при секретарі                                                                                                                                    Студинській К.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Херсоні цивільну справу за позовом  ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Глобинський м’ясокомбінат», про поновлення на роботі та стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до суду з вказаним позовом посилаючись на те, що працював у відповідача торгівельним представником з 17.09.2007 року по 11.01.2008 року на умовах ненормованого робочого дня, шестиденного робочого тижня з заробітною платою за місяць з урахуванням експлуатації автомобіля – 1750,00грн. На початку січня 2008 року він подав заяву про звільнення з роботи за власним бажанням. В жовтні 2008 року він отримав від відповідача лист про отримання трудової книжки у відділі кадрів з записом про звільнення його з роботи за прогул без поважних причин за п.4 ст.40 КЗпП України, у зв’язку із чим, звертався до суду про зміну формулювання звільнення, стягнення заборгованості по заробітній платі, середнього заробітку за час затримки розрахунку, моральної шкоди. Рішенням Дніпровського районного суду м. Херсона від 01.03.2010 року його позов було задоволено. Апеляційним судом Херсонської області 30.06.2010 року рішення першої інстанції в частині стягнення заборгованості по заробітній платі та середнього заробітку за затримку розрахунку змінено, а в решті залишено без змін. Вважає, що відповідачем апеляційній інстанції були надані недостовірні докази, крім того його звільнення та розрахунки з ним були проведені з порушенням трудового законодавства у зв’язку із чим просить суд поновити його на посаді з окладом 1750,00грн. на місяць; стягнути з відповідача на його користь невиплачену заробітну плату в період з 14.09.2007 року по 11.01.2008 року у розмірі 3858,00грн., середній заробіток за час вимушеного прогулу у розмірі 60375,00грн.; компенсації за невикористанні відпустки за 2007 – 2010 роки у розмірі 7000,00грн.; 50000,00грн. моральної шкоди та 77700,00грн. компенсацію за експлантацію автомобіль.

В судовому засіданні позивач підтримав позовні вимоги у повному обсязі, просив суд їх задовольнити з підстав викладених у позові.

Представник ТОВ «Глобинський м’ясокомбінат» в судове засідання не з’явився, на адресу суду надали письмові заперечення згідно яких відповідач заперечив проти задоволення позову у повному обсязі.

Вислухавши пояснення позивача, вивчивши та дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов є не обґрунтованим та є таким, що підлягає залишенню без задоволенню з наступних підстав:

Із матеріалів справи вбачається, що позивач ОСОБА_1 працював в товаристві з обмеженою відповідальністю «Глобинський м'ясокомбінат» на посаді торгівельного представника, що підтверджується відповідним трудовим контрактом від 14.11.2007 року.       

На підставі ч.3 ст.61 ЦПК України, обставини, встановлені судовим рішенням в цивільній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи, щодо яких встановлено ці обставини.

З рішення апеляційного суду Херсонської області від 30.06.2010 року та матеріалів справи, судом встановлено, що ОСОБА_1 працював на підприємстві у період з 14.11.2007 року по 09.01.2008 року на посаді представника торгівельного в Херсонському регіональному відділ з окладом у 1000,00грн.

Доказів того, що розмір заробітної плати встановлювався ОСОБА_1 з урахуванням експлуатації автомобіля позивач не надав, а відповідач такі твердження у своїх письмових запереченнях спростовує відсутністю таких.

Розмір невиплаченої заробітної плати за відпрацьований період з 14.11.2007 року по 09.01.2009 року з урахуванням виплачених склав 218,61грн. Вищевказана сума заборгованості та середній заробіток за затримку розрахунку в розмірі 218,61грн були стягнені рішенням апеляційної інстанції.

Враховуючи наведене, суд вважає, що позовні вимоги в частині стягнення невиплаченої заробітної плати в період з 14.09.2007 року по 11.01.2008 року у розмірі 3858,00грн. підлягають залишенню без задоволення.

Щодо вимог позивача в частині поновлення на посаді з окладом 1750,00грн., суд зазначає наступне:

Наказом ТОВ «Глобинський м’ясокомбінат» за №3235 від 08.10.2008 року позивача була звільнено з займаної посади з 09.01.2008 року на підставі п.4 ст.40 КЗпП України за прогул без поважних причин, через що до трудової книжки було внесено відповідний запис. Підставою для винесення наказу стала службова доповідна.

Не погоджуючись з формулюванням причини звільнення ОСОБА_1 звернувся до суду. Рішенням Дніпровського районного суду м. Херсона від 01.03.2010 року його позов було задоволено частково та змінено формулювання звільнення згідно ст.38 КЗпП України на «звільнення за власним бажанням». Апеляційним судом Херсонської області 30.06.2010 року рішення першої інстанції в цій частині залишено без змін та набрало законної сили.

Таким чином враховуючи те, що на даний час позивач вважається звільненим з 09.01.2008 року на підставі ст.38 КЗпП України за власним бажанням та фактично трудові відносини між сторонами були припинені з того часу та продовжувального характеру не мали, суд вважає, позовні вимоги, щодо поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу у розмірі 60375,00грн. та компенсацію за невикористані відпустки за 2007 – 2010 роки у розмірі 7000,00грн. такими, що не підлягають задоволення.

Позивачем не було надано суду будь – яких достатніх та належних доказів у підтвердження своїх позовних вимог, щодо компенсацію за використання автомобіля у розмірі 77700,00грн. Трудовим контрактом розмір заробітної плати ОСОБА_1 встановлювався без урахуванням експлуатації автомобіля, тому суд дійшов до висновку про необґрунтованість вищевказаних вимог позивача.

У зв'язку з вищевикладеним вимоги про стягнення моральної шкоди є безпідставними та задоволенню не підлягають.

Керуючись ст.ст.48, 40, 116, 117, 237-1 КЗпП України, Постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 06.11.1992року «Про практику розгляду судами трудових спорів», ст.ст.10, 60, 61, 169, 212, 215 ЦПК України, суд, –

В И Р І Ш И В :

В задоволенні позову ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Глобинський м’ясокомбінат», про поновлення на роботі та стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу – відмовити за необґрунтованістю.

Апеляційна скарга на рішення може бути подана протягом десяти днів з дня проголошення рішення до Дніпровського районного суду м. Херсона.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя                                                                                                                  Заболотний В.М.