Справа №  1-8/11     

В И Р О К

І М Е Н Е М     У К Р А Ї Н И

27 січня 201 року.              Миколаївський районний суд Львівської області          

                                        в складі головуючого - судді Карбовнік І. М.

                                        при секретарі  Данилів О.І.

                                        з участю  прокурора  Пришляка Ю.О., Шопяк В.

                              та адвоката  ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Миколаєві кримінальну справу про обвинувачення   ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м.Миколаїв Львівської області, українця, громадянина України, з середньою освітою, не військовозобов’язаного, не одруженого, не працюючого, проживаючого   в АДРЕСА_1, раніше судимого 25.12.2003 року Миколаївським районним судом Львівської області за ст. ст. 185 ч.1, 186 ч.2, 70, 76, 104 КК України на 4 роки позбавлення волі з іспитовим строком 2 роки; 06.07.2004 року Миколаївським районним судом Львівської області за ст.ст. 186 ч.2, 71 КК України на 4 роки 6 місяців позбавлення волі, -

     у вчиненні злочинів , передбачених    ч.2 ст.307, ст. 395  КК України,-

                                                                               в с т а н о в и в :

Підсудний  ОСОБА_2,  після звільнення з місць позбавлення волі знову став на шлях вчинення умисних злочинів за таких обставин. Так, 11 листопада 2009 року приблизно в 16 год. 20 хв. ОСОБА_2 прибувши в Миколаївську ВК №50 транспортним засобом марки "Daewoo sens" з державним реєстраційним номером НОМЕР_1, з метою збуту (передачі) наркотичного засобу, підійшовши до огорожі Миколаївської ВК №50, перекинув згорток обмотаний скотчем із вмістом   рослинної суміші коноплі,  мобільного телефону марки „Нокіа-2650” і фрагменти таблеток порошкоподібної речовини білого кольору. Даний згорток при потраплянні на третю локальну дільницю Миколаївської ВК №50 УДДУПВП у Львівській області,  було вилучено працівниками вказаної установи і при огляді виявлено, що у ньому знаходились: мобільний телефон марки «Нокіа-2650»,  фрагменти таблеток та порошкоподібної речовини білого кольору, в яких виявлено згідно висновку експертизи бупренорфін в кількості 0,0041 грам, який відноситься до наркотичних засобів, обіг яких обмежено, а також подрібнена речовина зеленувато-коричневого кольору рослинного походження, котра містить тетрагідроканнабіол і є канабісом (марихуаною), який відноситься до особливо небезпечних наркотичних засобів, обіг яких заборонено, масою у висушеному стані 5,89 грам.  Але ОСОБА_2  не встиг відійти з місця вчинення злочину, оскільки був затриманий працівниками Миколаївської ВК №50, які привели його в адмінприміщення установи і повідомили працівників міліції.

Крім цього, ОСОБА_2, достовірно знаючи про те, що постановою Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 02 вересня 2008 року йому встановлено адміністративний нагляд строком на один рік шість місяців, будучи ознайомленим з встановленими йому обмеженнями, які зазначені в постанові суду, зокрема: заборонити вихід з дому з 22.00 год. до 06.00 год.; заборонити перебування в барах, кафе, ресторанах та в районі розташування ДЕЖ № 40; заборонити виїзд за межі міста по власних справах без дозволу міліції; прибувати на реєстрацію в Миколаївський РВ ГУМВСУ чотири рази на місяць, з метою ухилення від адміністративного нагляду, 23 листопада 2009 року самовільно залишив місце проживання в АДРЕСА_1, де проживав після звільнення з місць позбавлення волі, переховувався від працівників міліції та не проходив реєстрацію.

В пред’явленому звинуваченні за ст.307 ч.2, ст..395 КК України підсудний ОСОБА_2  винним себе не визнав та показав, що 11 листопада 2009 року, біля 11 години, йому на мобільний телефон подзвонив молодий хлопець на ім'я ОСОБА_4, який відбуває покарання в Миколаївській ВК-50, дзвонив на мобільний номер НОМЕР_2, звідки у нього був цей номер телефону, не знає. Назвати повністю номер телефону, з якого дзвонив ОСОБА_4, не може, не пригадує. Цей ОСОБА_4 ще і раніше дзвонив до нього на мобільний телефон, десь за кілька тижнів до 11 листопада 2009 року. Саме тоді він сказав, хто він такий, і що відбуває покарання в колонії № 50. Тоді він просив, щоб зустріти його дівчину, яка мала приїхати з м. Львова і показав їй, як добратися в смт. Заклад. Він зустрів дівчину ОСОБА_4 біля Миколаївської СШ № 1, разом з нею їздив в смт. Заклад, її залишив і поїхав, більше з нею не бачився. Другий раз, коли подзвонив йому цей ОСОБА_4, тобто 11 листопада 2009 року, то попросив, щоб біля Миколаївської США №1 забрати передачу, яку передають маршруткою. Ця передача мала бути для цього ОСОБА_4. Той говорив, що йому мають передати закрутки, варену картоплю, повидло. Йому сказав що не зможе сам забрати передачу, бо їде до бабці, а передачу забере його співмешканка . Співмешканка ОСОБА_6 пішла забрати передачу, з нею пішла його мама. Повернувся з с. Дроговиж, де проживає його бабуся ,скоріше, ліг спати, проснувся тоді, коли прийшли ОСОБА_6 та його мама. На той час, коли їздив в с. Дроговиж, а мама з ОСОБА_6 пішли забирати передачу, то з новонародженою дитиною, яка є спільною в нього та ОСОБА_6, сиділа племінниця ОСОБА_7. Коли ОСОБА_6 принесла кульок з передачею, то спершу не дивився, що є в кульку. Коли йому знову передзвонив ОСОБА_4, та запитав, чи взяли передачу, відповів, що взяли. Тоді ОСОБА_4 попросив, щоб він подивився в цю передачу, в ній мало бути смородинове варення, і з відерка дістав згорток. Подивився в кульок і побачив, що в кульку була варена картопля в мундирах, локшина, відерко з варенням смородини та ще якесь варення, салати в скляних банках. Хто передав передачу для ОСОБА_4, йому не було відомо. Відкрив відерко з варенням і звідти витягнув згорток, обмотаний коричневим скотчем. ОСОБА_4 сказав, що в цьому пакеті є мобільний телефон і зарядний пристрій і попросив, щоби цей згорток перекинути дня нього через огорожу Миколаївської ВК-50. Ніякої винагороди за цю послугу ОСОБА_4 не повинен був отримати. Погодився зробити перекид згортка через огорожу Миколаївської ВК-50. Згорток, який був обмотаний скотчем не розгортав, а лише помив від варення під краном. Подзвонив після 15 години до свого знайомого таксиста на ім'я ОСОБА_8, його знає ще з дитинства, запитав, чи зможе той відвезти його в смт. Заклад. ОСОБА_8 сказав, що зможе, приїхав машиною «Део». Подзвонив на мобільний телефон ОСОБА_4, сказав, що виїжджає, це було десь о 16 годині. В смт. Заклад машиною поїхали лише водій таксі та він. ОСОБА_4 сказав, що перекид має зробити з дороги, яка веде в с. Демня, навпроти п”ятого вікна. Приїхали в смт. Заклад десь о 16 год. 13 хв., ще не було темно. Машину таксист зупинив на дорозі, біля автобусної зупинки, вийшов з машини, пройшов по дорозі в напрямку с. Демня деяку відстань, орієнтувався по вікнах будівлі, яка на території колонії. Десь навпроти п'ятого вікна перекинув згорток, обмотаний скотчем, через огорожу, перекинувши згорток, пішов до машини таксі. Не встиг дійти до машини таксі, бо його затримали двоє мужчин у формі зеленого кольору. Після затримання його відвели в адмінкорпус колонії. Пояснень письмових в нього ці працівники не брали, лише усно запитували, що він перекинув, відповів їм, що нічого не перекидував.  Через якийсь час приїхали працівники з райвідділу міліції, вони йому знайомі - це ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11. Вони зайшли на територію колонії, а він залишився в адмінкорпусі колоні. В його присутності не проводився огляд згортка, який він перекинув через огорожу колонії. Потім з працівниками міліції поїхав в м. Миколаїв. Там в одному з кабінетів на першому поверсі з ним розмовляли ОСОБА_9, ОСОБА_11 і ще один молодий працівник, невисокого зросту, якого раніше не знав. Пояснював, що не знав про те, що знаходиться в згортку, обмотаному скотчем, за винятком мобільного телефону і зарядного пристрою до нього.  Пояснення відбирав молодий незнайомий йому працівник, записував пояснення на ноутбуці. Пояснення, яке той написав, прочитав і підписав, в цьому поясненні було записано, що він не знав про те, що в згортку, який перекидував через огорожу колонії, були наркотичні засоби. ОСОБА_9 йому дав ще й інше пояснення, де було записано, що йому було відомо про те, що в згортку, який він перекинув через огорожу колонії № 50, були наркотики, а саме марихуана і таблетка «Субітексу». Це пояснення було набрано на комп'ютері, хто набирав текст цього пояснення, йому не відомо. ОСОБА_9 сказав, що не відпустить його, поки він не підпише друге пояснення. Підписав друге пояснення, оскільки його били ОСОБА_9 і ОСОБА_10, вдарили по шиї рукою, хто саме вдарив по шиї, не пригадує. Також хтось із них копнув по ногах. Також на нього вчиняли моральний тиск, говорили, що він не піде додому, дитина буде без батька. Тому підписав це пояснення. Після цього його відпустили додому. Переховувався тому, що думав, що працівники карного розшуку його затримають за те, що він не приніс ту суму грошей, яку треба було. Боявся, що його затримають працівники карного розшуку і порушать кримінальну справу. Тілесних ушкоджень в нього не було ніяких, тому не звертався в медичний заклад, а прокурору не писав скарги тому, що думав, що зможе дістати гроші і заплатити працівникам розшуку. Але всієї суми не вдалося зібрати. Йому було відомо про те, що відносно нього встановлено адміннагляд строком на 1 рік 6 місяців, також йому були відомі обмеження, які відносно нього встановив суд. Але із свого місця проживання не втікав, весь час переховувався в дивані, коли приходили працівники міліції. На реєстрацію не приходив тому, що працівники міліції вимагали від нього гроші. На протязі двох місяців не написав заяву чи скаргу в прокуратуру на неправомірні дії працівників міліції та не відправив її поштою, бо до такого не додумався.

Незважаючи на те, що підсудний ОСОБА_2  не визнав своєї вини у скоєних злочинах за ст. 307 ч.2, ст.. 395 КК України, проте, його вина в повному об'ємі пред'явленого йому обвинувачення підтверджується показами свідків та іншими, зібраними по справі доказами.

Допитаний по справі в якості свідка ОСОБА_12 показав, що станом на 11 листопада 2009 року працював в Миколаївській ВК № 50 на посаді чергового помічника начальника колонії. 11 листопада 2009 року, десь о 16 годині, знаходився в між локальному КПП Миколаївської ВК № 30, готувався до вечірньої перевірки засуджених, яка мала відбуватися о 16 год. 30 хв. Приблизно о 16 год. 15 хв. йому на мобільний телефон подзвонив працівник установи ОСОБА_13, який в той день здійснював зовнішнє патрулювання четвертої локальної дільниці, яка є найменш захищеною, і де бувають випадки перекидів в установу заборонених предметів. ОСОБА_13 повідомив, що біля четвертої локальної дільниці зупинився автомобіль, з нього вийшов молодий хлопець, який можливо збирається вчинити перекид в установу, і що перекид можливий на третю локальну дільницю. Після цього віддав розпорядження молодшим інспекторам ОСОБА_22 та ОСОБА_5 вийти в третю локальну дільницю, куди може бути здійснено перекид. Вони зразу зайшли в цю дільницю, побачив, що на територію дільниці впав пакет, обмотаний скотчем. На той час в третій локальній дільниці були засуджені, які прогулювались і чекали вечірньої перевірки. Побачив, що цей пакет впав близько від засудженого ОСОБА_15, який підняв пакет і відкинув дальше, в сторону інших засуджених. Але інспектор ОСОБА_22 цей пакет перехопив. Після цього пакет, який перекинули в установу, віднесли в чергову частину, куди також відвели засудженого ОСОБА_15 і засудженого ОСОБА_14. Повідомили працівників Миколаївського РВ ГУМВСУ про факт вчинення перекиду в установу заборонених предметів. Був присутній під час проведення огляду цього пакета, який був обмотаний скотчем сірого кольору. Коли відкрили пакет, то в ньому був марлевий респіратор з пластмасовим каркасом, мобільний телефон «Нокіа»(жабка), паперовий згорток, в якому була рослинна подрібнена суміш, по зовнішньому виду схожа на марихуану, кусок фольги, в якому була подрібнена речовина білого кольору і фрагмент таблетки. Огляд цього пакета проводили в присутності засуджених ОСОБА_15 і ОСОБА_14, які власноручно записали в протоколі, що вони відмовляються підписувати протокол, але потім поставили свої підписи. Ті предмети, які були в пакеті, було упаковано в окремі пакети, кожен з яких опечатано. В той день було зафіксовано лише один факт перекиду заборонених предметів в установу і був лише один такий факт. В той день, зразу після вчинення перекиду, ОСОБА_13 та інші працівники установи затримали молодого хлопця, який вчинив перекид, але цього хлопця не знає, він з м. Миколаєва. В подальшому по цьому випадку працювали оперативні працівники МВК №50 та працівники Миколаївського РВ ГУМВСУ.

Допитаний по справі в якості свідка ОСОБА_13 показав, що в Миколаївській ВК № 50 працює на протязі 12 років. 11 листопада 2009 року, в другій половині дня, згідно графіку патрулювань по установі, він повинен був здійснювати зовнішнє патрулювання навпроти четвертої дільниці, яка є найбільш вразливою з точки зору технічної захищеності. Четверта дільниця розташована поблизу житлового корпусу для засуджених, а тому найбільше випадків перекиду в установу заборонених предметів було зафіксовано саме на четвертій дільниці. Біля 16 год. 20 хв. побачив, що поблизу четвертої дільниці на дорозі, яка веде в напрямку с.Демня, зупинився автомобіль марки «Део», темно-синього кольору. Чи були на цій машині «фішки» таксі, не пригадує. Побачив, що з машини вийшов молодий хлопець та почав рухатися в сторону основної огорожі четвертої дільниці установи. На той час відстань між ними становила біля 50 метрів. Зрозумів, що цей хлопець може здійснити спробу перекиду в установу заборонених предметів, а тому зразу з мобільного телефону повідомив чергового помічника начальника установи ОСОБА_12 який в той день був на чергуванні. Після цього почав швидко наближатися до цього хлопця, щоб попередити можливий перекид в установу. Побачив, що цей хлопець швидко підійшов до основної огорожі четвертої дільниці та зробив замах рукою і кинув якийсь предмет через огорожу в сторону 3-ї локальної дільниці. На цій дільниці є вхід в житлове приміщення для засуджених і в межах 3-ї локальної дільниці засуджені мають право вільно пересуватися. Приблизно в цей час починається вечірня перевірка засуджених, така перевірка весь час проводиться на відкритому повітрі. Цей хлопець, зробивши перекид в установу, повернувся та пішов в напрямку автомашини, з якої вийшов, але він не встиг сісти в машину, бо машиною під'їхали працівники установи ОСОБА_16 та ОСОБА_17 і допомогли йому затримати молодого хлопця, якого вони доставили в адмінкорпус установи. Водія автомобіля «Део» не затримували. Затриманого хлопця залишили в кабінеті  начальника відділу нагляду та безпеки установи. Цей хлопець сказав, що він є мешканцем м. Миколаєва. Далі ним займалися оперативні працівники установи. Потім були повідомлені працівники Миколаївського РВ ГУМВСУ. 11 листопада 2009 року було зафіксовано лише один факт перекиду в установу ВК № 30 заборонених предметів.

Допитаний по справі в якості свідка ОСОБА_16 показав, що працює в Миколаївській ВК № 50 з 2001року. 11 листопада 2009 року знаходився на службі в приміщенні МВК № 50. Десь о 16 год. 20 хв. йому на мобільний телефон подзвонив черговий ОСОБА_12 та повідомив, ще на дорозі, поблизу четвертої локальної дільниці, зупинився автомобіль, що видалось йому підозрілим. Він з працівником установи ОСОБА_17 сіли в його власний автомобіль та від адмінбудівлі установи під'їхали до статуї матері Божої, яка на перехресті доріг Демня-Заклад. Побачив, що на дорозі між автобусною зупинкою та газовим редуктором стоїть автомобіль таксі марки «Део», темного кольору, передньою частиною повернений в сторону с. Демня. Також йому було добре видно, що на дорозі, яка веде в сторону с. Демня, навпроти четвертої локальної дільниці, знаходиться молодий хлопець. Побачив, що той підняв руку і кинув через огорожу якийсь предмет. Після цього він пішов до машини марки «Део». Він та ОСОБА_17 вийшли з машини, де знаходились, цього хлопця затримали і доставили в адмінприміщення колонії для з'ясування його особи. Затриманий назвався ОСОБА_2, жителем м. Миколаєва. В подальшому затриманим займались оперативні працівники установи і працівники райвідділу міліції.

Допитаний по справі в якості свідка ОСОБА_22 показав, що працює в Миколаївській ВК № 50 з 1999 року. 11 листопада 2009 року, в другій половині дня, знаходився в між локальному КІШ і готувався до проведення вечірньої перевірки засуджених, яка мала проходити о 16 год. 30хв. Вечірня перевірка завжди проходить на дворі, якщо дозволяють погодні умови. В той день засуджені знаходились в третій локальній дільниці, готувались до перевірки. Від чергового ОСОБА_12 поступила вказівка вийти на третю локальну дільницю, оскільки існує небезпека перекиду в установу. Небезпека перекиду була зі сторони четвертої локальної дільниці, яка є найбільш незахищеною. Коли він вийшов на третю локальну дільницю, то побачив, що здійснено перекид і на землю впав пакет, обмотаний сірим скотчем. Цей пакет впав біля засудженого ОСОБА_15, який підняв його і зразу відкинув в сторону житлового приміщення, де були інші засуджені. Цей пакет інші засуджені не встигли сховати, бо пакет відбився від стіни будівлі і він його спіймав. Пакет віднесли в чергову частину, туди також відвели засуджених ОСОБА_15 і ОСОБА_14. В той день було зафіксовано лише один факт перекиду в установу пакета. Потім був присутній при огляді цього пакета, огляд проводився тоді, коли приїхали працівники Миколаївського райвідділу міліції. Огляд пакета проводився в присутності засуджених ОСОБА_15 і ОСОБА_14. В пакеті виявився мобільний телефон, рослинна суміш, яка зовні схожа на марихуану, а також якась порошкоподібна речовина білого кольору і фрагмент якоїсь таблетки. Вміст цього пакета було упаковано в чотири окремі пакети і опечатано.

Допитана по справі в якості свідка ОСОБА_23 показала, що 11 листопада 2009 року, біля 13 години, на мобільний телефон її сина ОСОБА_2 подзвонив якийсь мужчина, вони говорили щось про передачу. Здогадалась, що це має бути передача в колонію. ОСОБА_2 підтвердив, що йому дзвонили з колонії, щоб зустріти і забрати з автобуса передачу. Цю передачу мали передати маршрутним автобусом Львів-Жидачів, і на зупинці біля Миколаївської СШ № 1 треба було зустріти маршрутний автобус. ОСОБА_2 сам не пішов на зупинку, він попросив ОСОБА_6 піти і забрати передачу. Біля 14 години ОСОБА_6 пішла на зупинку біля Миколаївської СШ №1, а вона з сином ОСОБА_2 та малолітнім внуком ОСОБА_18 залишились у квартирі. Зі слів сина ОСОБА_2 їй відомо, що в цій передачі мали бути продукти харчування. Десь о 14 год. 30 хв. подзвонила ОСОБА_6, вона попросила допомогти їй нести передачу, яку вона взяла з маршрутного автобуса, бо їй самій важко. Вийшла їй на зустріч, біля магазину «Богдан» зустріла ОСОБА_6, побачила, що вона має великий поліетиленовий кульок синього кольору, вона ледве пересувала цей кульок. Домогла їй занести кульок до квартири, де вони проживають. Коли вона та ОСОБА_6 зайшли у квартиру, то побачила, що її син ОСОБА_2 знервований. Коли запитала у нього, що сталося, він відповів, що ця передача залишиться в них. Він почав відкривати пластикові відерка із варенням і щось в них шукати. В одному з відерок він знайшов якийсь пакунок, коли він вийняв цей пакунок з відерка із варенням, помив під краном, то побачила, що це невеликий пакунок, обмотаний темним скотчем. Запитала в  ОСОБА_2, що це за пакунок і що він збирається робити.  ОСОБА_2 відповів, що це мобільний телефон, який він має перекинути через огорожу Миколаївської ВК №50, що в с. Заклад. Цей пакунок ОСОБА_2 у квартирі не розгортав. Почала з ним сваритися і говорила йому, щоб він нікуди не їхав і не перекидував цього пакета через огорожу колонії. Але ОСОБА_2 не послухав, подзвонив до свого знайомого таксиста ОСОБА_8, який їздить машиною «Део» темно-синього кольору, і коли приїхав ОСОБА_8, то  ОСОБА_2 з ним поїхав в с. Заклад, Йдучи з квартири, ОСОБА_2 взяв її мобільний телефон марки «Самсунг» червоного кольору(жабка). Вона та ОСОБА_6 залишились у квартирі та передивились кульок з передачею, який принесли. В кульку були продукти харчування: варені яйця, варена картопля, цибуля, часник, кава, чай, сигарети, скляна банка з варенням, кілька пластикових відерок з варенням, також була одежа - куртка чорного кольору, спортивні штани, шкарпетки. Десь о 16 год, ЗО хв. її син ОСОБА_2 подзвонив на мобільний телефон ОСОБА_6, вона передала телефон їй, ОСОБА_2 сказав, що його затримали біля колонії в с. Заклад. Викликала машину таксі та поїхала в с. Заклад. Її син знаходився в адмінприміщенні колонії, на першому поверсі, бачила його, але її до нього не впустили. Потім приїхав працівник карного розшуку ОСОБА_9, з ним було двоє цивільних осіб - чоловік та жінка, їх знає з вигляду. Вони їй сказали, що вони поняті. Біля адмінприміщення колонії знаходилась до 21 години, а потім їй стало погано, впала біля дверей, хтось викликав машину таксі поїхала додому. Десь вночі, біля 1 год. 30 хв. її син ОСОБА_2 прийшов додому, сказав, що його відпустили з міліції. їй було відомо про те, що син ОСОБА_2 знаходився під адміннаглядом, йому потрібно було кожного понеділка приходити в міліцію та відмічатися в дільничного інспектора. З другої половини листопада 2009 року син ОСОБА_2 перестав ходити відмічатися в міліцію, переховувався від працівників міліції, говорив мені, що в нього працівники міліції хотіли 1000 доларів США, а він не назбирав. ОСОБА_2 переховувався у квартирі за місцем проживання, і коли приходили працівники міліції, то їм говорила, що ОСОБА_2 вдома не має, і де він знаходиться, не відомо. їй було відомо, що син ОСОБА_2 їздив в м. Новий Розділ, хоча без дозволу працівників міліції не повинен був цього робити.

Допитана по справі в якості свідка ОСОБА_6 показала, що в м. Миколаєві проживає разом з ОСОБА_2, їх спільною дитиною та мамою ОСОБА_2 ОСОБА_23. Офіційно вона і ОСОБА_2 не реєстрували відносини. 11 листопада 2009 року, вдень, точної години не пригадує, їй на мобільний телефон подзвонив співмешканець ОСОБА_2 і попросив, щоби вона пішла на зупинку біля Миколаївської СШ №1 та зустріла маршрутний автобус, здається, маршрутом Львів-Новий Розділ, і цим автобусом мають передати якусь передачу. Хто це мав передати, не знає, ОСОБА_2 не пояснював. На той час, коли дзвонив ОСОБА_2, то він був в с. Дроговиж, де проживає його бабуся. Пішла на автобусну зупинку біля Миколаївської СШ № 1, зустріла маршрутний автобус, на той час знала номерні знаки цього автобуса, а зараз вже їх не пригадує. Взяла з автобуса великий кульок чи сумку, вже не пригадує, але ця передача була дуже тяжкою. Сама ледве її донесла до магазину «Богдан», а потім подзвонила на мобільний телефон до ОСОБА_23 і попросила її допомогти нести цю передачу. Мама ОСОБА_2 вийшла до магазину «Богдан» і вони вдвох принесли цю сумку з передачею в квартиру АДРЕСА_1. На той час, коли несли сумку з передачею, то 3 дитиною запишалась племінниця ОСОБА_2. Чи був у квартирі ОСОБА_2 в той час, коли вона і ОСОБА_23 принесли передачу, не пригадує. Зі слів ОСОБА_2 їй відомо, що він повинен був в той день привезти цю передачу для когось в с. Заклад, передати в колонію. В тій передачі, яку принесли у квартиру, були закрутки, пластикові відерка з варенням, картопля, що ще було в цій передачі, не пригадує. ОСОБА_2 хтось подзвонив на мобільний телефон і він сказав, що вже не треба всю цю передачу везти в с. Заклад Він з одного із відерок, де було варення, дістав невеликий згорток, який був обмотаний скотчем, цей згорток по формі був як мобільний телефон. ОСОБА_2 помив під краном цей згорток, але чи він його розкривав, не може сказати. Вона особисто не розкривала згорток. їй не було відомо, що в цьому пакеті, крім мобільного телефону, ще були наркотичні засоби. ОСОБА_2 сказав, що йому потрібно поїхати в с. Заклад і перекинути цей пакет, який він дістав із відерка з Баренням, в колонію. Він викликав машину таксі і поїхав в с. Заклад. Через якийсь час ОСОБА_2 їй подзвонив на мобільний телефон і сказав, що його затримали в с. Заклад і щоб вона приїхала. Залишилась з дитиною, а мама ОСОБА_2 поїхала в с. Заклад. її не було кілька годин, а потім вона повернулась сама, а ОСОБА_2 прийшов додому вже пізно вночі. їй відомо, що ОСОБА_2 на той час перебував під адміннаглядом, він мав приходити кожного понеділка в міліцію та відмічатися, також його перевіряли за місцем проживання працівники міліції В листопаді 2009 року, здається, що 23.11.2009 року, ОСОБА_2 на кілька днів поїхав до своєї сестри ОСОБА_19, яка проживає в с. Утіків, Буського району, він переховувався від працівників міліції, бо вони вимагали від нього 1000 доларів США( це їй відомо зі слів ОСОБА_2), також він не ходив відмічатись в міліцію, переховувався, а коли приходили у квартиру працівники міліції, то говорили, що його не має у квартирі.

Допитаний по справі в якості свідка ОСОБА_9 показав, що 11 листопада 2009 року перебував на роботі його повідомили працівники Миколаївської ВК-50 УДДУПВП у .Львівській області про те, що ними затримано громадянина, котрий цього дня здійснив перекид на територію локальної дільниці № 3 вказаної установи. Після цього запросив понятих ОСОБА_29 та ОСОБА_30 для участі під час огляду, на що вони погодились і разом з ними та старшим оперуповноваженим ГБНОН РВ ГУМВСУ ОСОБА_11, приблизно о 18.00 годині, прибули в Миколаївську ВК-50. Після усного з'ясування обставин при яких здійснено перекид, прибули в чергову частину даної установи, де працівники установи ОСОБА_12 та ОСОБА_22 надали для огляду полімерний згорток обмотаний клейкою лентою. Коли було розпаковано даний пакет, то у ньому було виявлено марлевий распіратор, в якому містились згорток фольги, в якій знаходився порошок білого кольору і фрагмент таблетки білого кольору, мобільний телефон марки „Нокіа 2650" ІМЕІ НОМЕР_3, паперовий згорток із сухою речовиною рослинного походження, зеленого кольору, схожою на коноплю. Виявлений порошок та фрагмент таблетки поміщено в поліетиленовий пакет № 1, телефон в пакет № 2, рослинну суміш, схожу на коноплю поміщено в пакет № 3, распіратор, пакет, клейку стрічку поміщено в пакет № 4. У вказаних пакетах перев'язано горловини, наклеєно пояснювальні бірки та опечатано печаткою „Канцелярія Миколаївського РВ ГУМВСУ. Як пояснили вказані працівники колонії, що даний пакет було перекинуто ззовні колонії на територію локальної дільниці №3 та затримано громадянина, котрий здійснив перекид, ним виявився ОСОБА_2. Рослинну суміш та фрагменти таблетки і порошок в опечатаних пакетах було скеровано в НДЕКЦ при ГУМВСУ для проведення експертного дослідження.

Допитаний по справі в якості свідка ОСОБА_32 показав, що приблизно два роки працює водієм таксі «ІНФОРМАЦІЯ_2» приватного підприємця ОСОБА_21 і для надання послуг з перевезення використовує свій власний автомобіль .марки «Daewoo seos» з державним реєстраційним номером НОМЕР_1, синього кольору. ОСОБА_2 знає як жителя м. Миколаєва на прізвисько «ОСОБА_2», відносин з ним ніяких не підтримує. 11 листопада 2009 року, приблизно о 16.00 годині, йому на мобільний телефон подзвонив ОСОБА_2, замовив автомобіль. В той час перебував у дружини і його автомобіль стояв біля будинку АДРЕСА_1. ОСОБА_2 сказав, що хоче їхати в с. Заклад, телефонував з номера НОМЕР_2. Вийшов з будинку, до його автомашини підійшов ОСОБА_2, попросив їхати в с. Заклад. Коли вони приїхали в с. Заклад, то зупинився на автобусній зупинці, чи говорив ОСОБА_2 їхати далі, не пригадує. ОСОБА_2 вийшов з автомашини і пішов в напрямку ВК-50, а саме до тієї сторони, котра прилягає до автомобільної дороги до с. Демня. Що ОСОБА_2 робив, не бачив, бо не спостерігав за ним. Прочекав приблизно 7-10 хвилини, але ОСОБА_2 не було. В цей час на перехрестя доріг до с. Демня та до с. Закладі, під’їхав автомобіль «Нива» вишневого кольору, з якого вийшли троє осіб у військовій формі. Тоді побачив, що повертався ОСОБА_2, ці особи, як зрозумів працівники колонії, тримали ОСОБА_2 і повели його в напрямку будівлі виправної установи. Після цього вже не чекав ОСОБА_2 і поїхав в м. Миколаїв. Коли підвозив ОСОБА_2 до виправної колонії, то не бачив, щоб він мав при собі якісь предмети чи речовини. Можливо, він міг щось мати у куртці, в котру був одягнутий. З якою метою він ходив до колонії, йому не відомо, ОСОБА_2 про це не розповідав і в нього про це не розпитував, бо не хотів цікавитись його справами. З якою метою ОСОБА_2 йшов до виправної колонії, йому не відомо. Про те, що ОСОБА_2 міг перевозити наркотичні засоби чи інші заборонені предмети, не знав.

Допитаний по справі в якості свідка ОСОБА_34 показав, що 11 листопада 2009 року, на протязі дня, знаходився в Миколаївському РВ ГУМВСУ. В другій половині дня, вже ближче до завершення робочого дня, начальник СКР ОСОБА_9 повідомив про те, що в с. Заклад затримано якогось хлопця, який здійснив перекид через огорожу виправної колонії, і потрібно буде виїхати туди. В с.Заклад поїхав він, начальник СКР ОСОБА_9, оперуповноважений БНОН Миколаївського РВ ГУМВСУ ОСОБА_11, а також запросили двох понятих, оскільки не були впевнені в тому, що на місці, в колонії, вдасться знайти понятих. Коли приїхали в с. Заклад, то з'ясувалось, що затриманим хлопцем, який здійснює перекид через огорожу колонії, е мешканець м. Миколаєва ОСОБА_2, якого добре знав ОСОБА_9 ОСОБА_2 знаходився в адміністративному корпусі колонії. Вони зайшли на територію ВК №30, а ОСОБА_2 залишився в приміщенні адмінкорпусу. В присутності понятих та працівників ВК №50 було проведено огляд пакета, який вилучили працівники ВК № 50. Протокол огляду складав начальник СКР ОСОБА_9 Пакет, який оглядали, був обмотаний не прозорим скотчем. Після того, як пакет розгорнули, то було виявлено марлевий респіратор, в якому був згорток фольги, в якому була порошкоподібна речовина білого кольору і фрагмент таблетки білого кольору. Ще був мобільний телефон «Нокіа» (жабка) моделі не пригадує, паперовий згорток із сухою рослинною речовиною зеленого кольору. Під час огляду ще були присутні двоє засуджених, які, як пояснив працівник установи, намагалися сховати пакет, який перекинули через огорожу. Ці засуджені спершу відмовлялись підписувати протокол огляду, але потім підписалися в цьому протоколі. Предмети із оглядуваного згортка було поміщено в чотири різник пакети та опечатано. Після цього із затриманим ОСОБА_2 поїхали в Миколаївський РВ ГУМВСУ, де отримав від нього письмове пояснення. При цьому були присутні працівники міліції ОСОБА_9 та ОСОБА_10 Це пояснення він записував на ноутбуці. ОСОБА_2 добровільно, без будь-якого примусу, зізнався в тому, що дійсно перекинув через огорожу колонії пакет, в якому були мобільний телефон і наркотичні засоби, йому було відомо про те, який вміст пакета. ОСОБА_2 особисто читав це пояснення і підписав його власноручно. До ОСОБА_2 він особисто не застосовував ні фізичного, ні психічного насильства. Зі сторони ОСОБА_9 і ОСОБА_10 також не застосовувалось до ОСОБА_2 ніякого насильства. Пояснення в ОСОБА_2 було отримано лише одне. Також в приміщенні Миколаївського РВ ГУМВСУ ОСОБА_2 видав два мобільні телефони, які мав при собі, один марки «Самсунг», а другий марки «Нокіа», точних модифікацій цих телефонів не пригадує, але ним було складено протокол огляду цих телефонів, в протоколі точно описано вигляд телефонів та імеї цих телефонів. ОСОБА_2 підписав цей протокол. Вже було досить пізно і ОСОБА_2 відпустили і не затримували. Йому відомо, що вже після порушення кримінальної справи ОСОБА_2 не приходив до слідчого ОСОБА_20, а тому він та ОСОБА_10 кілька разів приходили за місцем проживання ОСОБА_2 - по АДРЕСА_1, приходили як вдень, так і у вечірній час. Але жодного разу дверей квартири їм ніхто не відчинив.

Допитаний по справі в якості свідка ОСОБА_35 показав, що працює на посаді старшого дільничного інспектора Миколаївського РВ ГУМВСУ у Львівській області. Як дільничний інспектор обслуговує м. Миколаїв. 30 жовтня 2008 року в Миколаївський РВ ГУМВСУ поступили матеріали з Дрогобицької ВК №40 про встановлення відносно колишнього засудженого  ОСОБА_2, який відбував покарання в Дрогобицькій ВК №40, адміністративного нагляду. Адміністративний нагляд ОСОБА_2 було встановлено 02.09.2008 року постановою Дрогобицького міськрайєуду строком на 1 рік 6 місяців. В цій постанові було вказано, які саме обмеження встановив суд відносно ОСОБА_2 3 постановою суду, а відповідно і з встановленими обмеженнями, ОСОБА_2 був ознайомлений. Ним було заведено адміністративно-наглядову справу на ОСОБА_2 і ним здійснювався адміністративний нагляд за ОСОБА_2, зокрема, він часто відвідував його за місцем проживання, щоби перевірити, чи після 22 години гой знаходиться за місцем проживання, оскільки, одним із обмежень щодо ОСОБА_2 була заборона виходити з місця його проживання з 22 до 06 години. Про здійснення таких перевірок писав відповідні рапорти, які долучалися до справи. Також ОСОБА_2 чотири рази в місяць повинен був приходити на реєстрацію в Миколаївський РВ ГУМВСУ, таким днем реєстрації йому визначено кожен понеділок. З 23 листопада 2009 року ОСОБА_2 перестав приходити в Миколаївський РВ ГУМВСУ для реєстрації, про що ним були  зроблені відповідні відмітки в реєстраційному листі, який знаходиться в матеріалах справи. 24 та 25 листопада 2009 року, у вечірній час, приходив за місцем проживання  ОСОБА_2 - по АДРЕСА_1, у квартирі його не було, його матір ОСОБА_23 пояснила, що не знає, де знаходиться її син. В ОСОБА_23 було отримано письмове пояснення. Також був опитаний співмешканець матері ОСОБА_2 ОСОБА_36, який у своєму поясненні також підтвердив, що 23.11.2009 року ОСОБА_2 пішов з квартири і там не проживав. В подальшому йому стало відомо, що ОСОБА_2 11 листопада 2009 року вчинив злочин, а саме здійснив перекид наркотичного засобу в Миколаївську ВК № 50. Тому йому стало зрозуміло, чому ОСОБА_2 залишив місце свого проживання, чим ухилився від адміністративного нагляду. За місцем проживання ОСОБА_2 перевірявся ним на протязі грудня 2009 року та січня 2010 року, жодного разу йоги у квартирі за місцем приживання не застав. 02 лютого 2010 року ОСОБА_2 вже був у своїй квартирі, куди він зайшов в присутності чоловіка, який сказав, що він є адвокатом ОСОБА_2. В той же день ним було отримано письмове пояснення від ОСОБА_6, яка є співмешканкою ОСОБА_2, і в них є спільна дитина. ОСОБА_6 у своєму поясненні розповіла, що 23.11.2009 року ОСОБА_2 поїхав до своєї сестри ОСОБА_19, яка проживає в Буському районі, і там деякий час проживав. 02 лютого 2010 року ОСОБА_2 був допроваджений в Миколаївський РВ ГУМВСУ, до слідчого. В Миколаївському РВ ГУМВСУ ОСОБА_2 перебував біля свого адвоката.

Крім вищенаведених доказів, винність підсудного ОСОБА_2 у вчиненні ним злочинів, передбачених ч.2 ст. 307, ст. 395 КК України стверджується і рядом письмових доказів по справі, зокрема:

-          протоколом огляду місця події від 11 листопада 2009 року і фототаблицею до цього протоколу, з яких видно, що в с Заклад, в черговій частині МВК № 50 було проведено огляд пакета, обмотаного клейкою стрічкою сірого кольору, який було перекинуто цього дня на локальну дільницю установи. Вміст цього пакета складати: згорток фольги з порошком білого кольору і фрагментом таблетки білого кольору, мобільний телефон кНокіа-2650»(жабка), паперовий згорток із сухою речовиною рослинного походження. ( ас. 6-8);

-          Висновком експерта № 3/1751 від 12.12.2009 року, з якого видно, що подрібнена речовина зеленувато-коричневого кольору рослинного походження, яка знаходиться в паперовому згортку, містить тетрагідроканнабінол і є канабісом(марихуаною), який відноситься до особливо небезпечних наркотичних засобів, обіг яких заборонено. Маса канабїсу(марихуани) у висушеному стані 5,89 грам. У фрагментах таблетки білого кольору та порошкоподібній речовині білого кольору виявлено бупренорфін, який відноситься до наркотичних засобів, обіг яких обмежено, маса бупренорфіну становить 0,0041 грам. ( ас. 55-57 )

-          Постановою Дрогобицького міськрайсуду Львівської області від 02.09.2008 року, з якої видно, що було задоволено подання адміністрації Дрогобицької ВК № 40 і встановлено ОСОБА_2 адміністративний нагляд строком на 1 рік 6 місяців з такими обмеженнями: заборониш вихід з дому з 22.00 год. до 06.00 год.; заборониш перебування в барах, кафе, ресторанах та в районі розташування ДВК № 40; заборонити виїзд за межі міста по власних справах без дозволу міліції; прибувати на реєстрацію в Миколаївський РВ ГУМВСУ чотири рази на місяць.(ас. 72)

-          Довідкою Дрогобицької ВК № 40, з якої видно, що працівником ДВК № 40, в день звільнення ОСОБА_2 з колонії, а саме 24.10.2008 року, йому було оголошено постанову суду про встановлення відносно нього адміністративного нагляд', попереджено про кримінальну відповідальність за порушення правил адміністративного нагляду.(ас. 73 )

-          Листком контролю за адміннаглядовим ОСОБА_2, з якого видно, що 23.11.2009 року, під час здійснення перевірки дільничним інспектором міліції за місцем проживання ОСОБА_2, останній був відсутній, такі перевірки проводились до 28.01.2010 року і ОСОБА_2 був відсутній за місцем проживання. ( ас. 84)

-          Реєстраційним листком на адміннаглядового ОСОБА_2, з якого видно, що останній з 23 листопада 2009 року перестав приходити в Миколаївський РВ ГУМВСУ та у дільничного інспектора міліції не відмічався.(а.с. 85 )

-          Рапортами працівників міліції, які здійснювали періодичну перевірку ОСОБА_2 за місцем його проживання, з яких видно, що з 24 листопада 2009 року до 25 січня 2010 року ОСОБА_2 перевірявся за місцем свого проживання в АДРЕСА_1, на час перевірок був відсутній за місцем проживання.(а.с. 101-141)

-          Протоколом очної ставки між ОСОБА_2 та ОСОБА_9, з якого видно, що обвинувачений ОСОБА_2 підтвердив те, що в кінці листопада 2009 року він знаходився в м. Новий Розділ, хоча від працівників міліції не мав дозволу залишити своє місце проживання в м. Миколаєві.(ас. 161)

-          Довідкою Миколаївської ВК № 50, з якої видно, що 11 листопада 2009 року було зафіксовано та оформлено один факт перекиду наркотичної речовини та мобільного телефону в колонію, подія зареєстрована в КОЗП N° 46, матеріали були скеровані в Миколаївський РВ ГУМВСУ.(а.с.171)

-          Протоколом огляду речових доказів від 23.03.2010 року, з якого видно, що в якості речових доказів оглянуто предмети, які складали пакет, вилучений працівниками МВК № 50 11 листопада 2009 рову після перекиду на територію установи, а саме: марлевий респіратор, клейка стрічка, прозорий пакет, мобільний телефон «Нокіа-2650», кусок фольги з порошкоподібною речовиною білого кольору, паперовий згорток з подрібненою речовиною рослинного походження, а також 2 мобільні телефони, які було вилучено в ОСОБА_2 в той день після його затримання. ( ас. 186-187)

-          характеристикою, а також іншими  письмовими документами зібраними по справі.

Аналізуючи показання підсудного, суд вважає, що показання підсудного, в яких він не визнає вчинення ним умисних злочинів є способом уникнення підсудним кримінальної відповідальності за вчинені ним злочини, так як його показання повністю спростовуються дослідженими в судовому засіданні доказами.

Оцінивши викладені докази в їх сукупності, суд вважає вину підсудного доведеною повністю та кваліфікує дії ОСОБА_2 за ст. 307 ч.2 КК України, як незаконне придбання, зберігання, перевезення з метою збуту  в місця позбавлення волі  наркотичний засіб - канабіс(марихуану) в кількості 5,89 грама та наркотичний засіб, обіг якого обмежено - бупренорфін в кількості 0,0041 грам, та ст..395 КК України -  порушення правил адміністративного нагляду, які виразились в самовільному залишенні місця проживання з метою ухилення від адміністративного нагляду, тому його дії досудовим слідством правильно кваліфіковано.

Вирішуючи питання про призначення покарання підсудному ОСОБА_2 суд виходить із встановленої ст.50 КК України його мети кари, виправлення і запобігання вчинення нових злочинів заснованої на вимогах виваженості та справедливості.

При призначенні покарання підсудному ОСОБА_2 суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом’якшують та обтяжують покарання.

Так, згідно ст. 12 КК України скоєний злочин , передбачений ст. 307 ч.2 КК України відноситься до тяжких злочинів.

Обтяжуючими обставинами по справі згідно ст. 66 КК України є  рецидив злочинів.

Пом’якшуючих  обставин по справі обумовлених ст. 67 КК України судом не встановлено.    

Як особа, підсудний ОСОБА_2 характеризується  за місцем проживання задовільно, він ніде не працює, на обліку у нарколога та психіатра не перебуває, двічі  притягувався до кримінальної відповідальності за злочини проти власності, з місць позбавлення волі характеристика негативна, будучи адміннаглядовим на шлях виправлення не став, що свідчить про небажання підсудного виправитись. Враховуючи обставини справи,  суд вважає можливим призначити покарання підсудному в межах статті обвинувачення, але покарання повинно бути пов’язане з місцями позбавлення волі з конфіскацією  усього належного на праві приватної власності майна, оскільки підсудний не бажає стати на шлях виправлення.  Обраний підсудному такий вид покарання, за переконанням суду, відповідає не тільки тяжкості вчиненого злочину,  обставинам справи, але й особі  підсудного, є обґрунтованим та буде відповідати цілям покарання.

Долю речових доказів суд вирішує відповідно до ст. 81 КПК України.

Судові витрати підлягають стягненню з підсудного.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст.323, 324 КПК України, суд -

з а с у д и в :

ОСОБА_2  визнати винним та засудити:

за ч.2 ст.307 КК України на 6 (шість) років позбавлення волі з конфіскацією майна.

за ст..395 КК України на 6 (шість) місяців арешту.

На підставі ст. 70 ч.1 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим визначити остаточне покарання засудженому ОСОБА_2  у виді 6 (шість)  років  позбавлення волі з кофіскацією майна.

Строк відбування покарання ОСОБА_2  рахувати з 28.12.2010 рокуз часу затримання.

Міру запобіжного заходу щодо засудженого ОСОБА_2 залишити попередньо обрану- тримання під вартою до набрання вироком законної сили.

Стягнути з ОСОБА_2 в користь Науково-дослідного експертно-криміналістичного центру при УМВСУ у Львівській області  на розрахунковий рахунок УДК у Львівській області №35221003000808, МФО 825014, ЄДРПОУ 25575150 – 525 (п’ятсот двадцять п’ять) грн. 84коп.  судових витрат.

Речові докази по справі –  три мобільних телефони  - один „Самсунг”, два „Нокіа”, респіратор, клейка стрічка, прозорий пакет та один поліетиленовий пакет із вмістом канабісу 5,89 грам, бупренорфін в кількості 0,0041 грам, що знаходяться в камері схову речових доказів у ВРЗ при ГУМВСУ (м.Львів, вул.Конюшинна,24) передати Миколаївському РВ ГУМВСУ у Львівській області для знищення.

Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Львівської області протягом  п’ятнадцяти  днів з моменту його оголошення, а для засудженого  ОСОБА_2 в той же строк з дня вручення йому копії вироку, через  районний  суд.

Суддя:                                                                                                                                       Карбовнік І. М.